Основні форми роботи Верховної Ради України

У становленні парламентаризму майже кожної країни одним із найскладніших, найтриваліших і найважчих є встановлення пев­ної системи, порядку в роботі її парламенту. Це зумовлено багать­ма факторами: змістом і формами його роботи, складом і структу­рою, статусом і особистими рисами парламентаріїв тощо.

Першочергове значення у встановленні порядку роботи пар­ламенту, тобто організації його роботи, має його нормативно-правове визначення. Порядок роботи Верховної Ради, а також її органів та посадових осіб визначається Конституцією, Регламен­том Верховної Ради, законами України про комітети Верховної Ради, про статус народного депутата України, іншими законодав­чими актами. Відповідно до цих нормативно-правових актів орга­нізація роботи парламенту має певні організаційні форми.

Організаційні форми роботи Верховної Ради України — це передбачені Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України та іншими нормативно-правовими актами спосо­би організації роботи парламенту України, його органів, народ­них депутатів України і посадових осіб з метою здійснення ни­ми своїх функцій і повноважень протягом встановленого часу.

Відповідно до цих правових актів основними організаційними (організаційно-правовими) формами роботи Верховної Ради є її сесії і пленарні засідання.

Сесія Верховної Ради України — це передбачений Конститу­цією і Регламентом Верховної Ради України загальний, основний, постійний, колегіальний спосіб організації роботи парламенту України з метою здійснення ним своїх функцій і повноважень про­тягом півріччя або іншого встановленого ним (парламентом) часу.

Пленарні засідання Верховної Ради України — це передба­чені Конституцією України і Регламентом Верховної Ради Укра­їни загальні, основні, колегіальні способи організації роботи пар­ламенту протягом дня або тижня.

Відповідно до Конституції (ст. 82) і Закону України «Про внесення змін і доповнень до Конституції України» Верховна Ра­да працює сесійно. Сесії Верховної Ради України поділяються на чергові і позачергові. Чергові сесії Верховної Ради починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. У зв'язку і конституційною визначеністю щодо часу свого початку черго-ні сесії не скликаються.

Позачергові сесії Верховної Ради із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Исрховної Ради. У разі оголошення Указу Президента про вве­дення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається у дводенний строк без скликання (ст. 83 Конституції).

У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час воєнного надзвичайного стану її повноваження продовжу­ються до дня першого засідання сесії Верховної Ради, обраної пі­сля скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Конституції України» у Верховній Раді за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатсь­ких фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого за­сідання Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної Ради України або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фрак­цій у Верховній Раді України.

Порядок денний чергової сесії Верховної Ради затверджується на кожну чергову сесію. Цей документ включає, як правило, два розділи: перший — питання, які повністю підготовлені для вклю­чення до розділу пленарних засідань; другий — питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам, тимчасовим комісіям чи відповідним органам або особам.

Рішення про зміну чи включення питань із затвердженого в ці­лому порядку денної сесії приймається не менш як 2/3 голосів де­путатів від конституційного складу Верховної Ради. У разі, коли із зазначеного питання є пропозиції погоджувальної ради депутатсь­ких фракцій, груп, рішення щодо неї приймається без обговорен­ня більшістю голосів депутатів від конституційного складу.

Засідання Верховної Ради поділяються на пленарні, тобто за­гальні засідання; засідання її органів (комітетів) тощо.

Засідання Верховної Ради відбуваються, як правило, відкри­то. Закриті засідання відбуваються за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради (ст. 84 Конституції). Основним видом засідань і тим самим пріоритетною організацій­ною формою їх роботи є пленарні засідання.

Відповідно до Конституції України (ст. 84) рішення Верхов­ної Ради України приймаються виключно на її пленарних засі­даннях шляхом голосування, яке здійснюється народними депу­татами особисто.

Засідання Верховної Ради проводяться згідно з розкладом за­сідань. Рішення (крім процедурних) приймаються лише з питань, внесених до порядку денного засідання, за винятком випадків, передбачених Регламентом Верховної Ради. У разі порушення цієї вимоги прийняте рішення є недійсним і Голова Верховної Ра­ди не має права підписувати відповідний акт.

Засідання відкривають, ведуть і закривають Голова Верхов­ної Ради або його заступники. Якщо вони з будь-яких причин не здійснюють цього, то ці функції виконує один з голів комітету Верховної Ради, визначений Головою Верховної Ради, один з йо­го заступників або ж обраний народними депутатами головую­чий на засіданні. Під час обрання головуючого засідання веде найстарший за віком присутній у залі засідань депутат.

Перед кожним пленарним засіданням відбувається поіменна реєстрація депутатів з пред'явленням посвідчення, персональної картки для голосування і з особистим підписом депутата. На по­чатку кожного засідання Верховної Ради головуючий повідомляє про кількість депутатів, що зареєструвалися, а також про яких ві­домо, що вони відсутні з поважних причин. На початку першого засідання кожного робочого дня головуючий оголошує порядок денний на весь день роботи. Питання розглядаються в тій послі­довності, в якій вони включені до порядку денного. Перед за­криттям засідання робочого дня головуючий уточнює та оголо­шує порядок денний на наступний день пленарної роботи відповідно до розкладу засідань Верховної Ради.

Рішення Верховної Ради з будь-якого питання приймаються, як правило, після його обговорення. Голосування здійснюється депутатами особисто в залі засідань або у відведеному для таєм­ного голосування місці біля зали засідань.

Верховна Рада приймає закони, постанови та інші акти біль­шістю голосів депутатів від її конституційного складу, крім ви­падків, передбачених Конституцією. Рішення з питань парламентської процедури у процесі засідання (процедурних питань) приймаються більшістю голосів депутатів, які взяли участь у го­лосу панні, за винятком випадків, передбачених законом.

Рішення Верховної Ради ухвалюються відкритим голосуван­ням за допомогою електронної системи підрахунку голосів та та-смиим голосуванням шляхом подачі бюлетенів.

Поіменне голосування проводиться за пропозицією будь-кого і депутатів, підтриманою не менш як 1/3 кількості депутатів, що нчяли участь у голосуванні. На голосування ця пропозиція ставить­ся першою серед інших пропозицій щодо способу голосування.

Під час розгляду і обговорення питань порядку денного нада­сться час для доповіді — не менше ЗО хвилин, співдоповіді — 20 хви­лин і заключного слова — 10 хвилин. Виступаючим в обговоренні надається час — 10 хвилин — для заяв, внесення запитів, резолю­цій; виступів — 5 хвилин, для повторних виступів — 3 хвилини.

На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозво­лу головуючого. Промовець мусить говорити тільки з приводу питання, з якого йому надано слово: він не повинен вживати об­разливі висловлювання та непристойні й лайливі слова, заклика­ти до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має попередити промовця про недопустимість таких висловлю­вань і закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення — позбавити його права виступу на даному засіданні.

Кожна функція Верховної Ради (законодавча, установча, контрольна та інші) має свій порядок здійснення або свої особли­вості. Реалізація їх або окремих дій Верховної Ради та її органів, як правило, називається процедурами, або процесом. Відповідно розрізняють законодавчу процедуру (законодавчий процес), формування органів державної влади (установчу процедуру), процедуру парламентського контролю, бюджетну та інші спе­ціальні процедури.

Поиск по сайту: