Система та функції місцевого самоврядування в Україні

Важливою ознакою місцевого самоврядування є його систем­ний характер. «Місцеве самоврядування, — зазначається в Конс­титуції України, — здійснюється територіальною громадою в по­рядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і на­діляти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна» (ст. 140). Перелічені елементи цього організаційного механізму явля­ють собою систему місцевого самоврядування (ст. 5 Закону). Тобто Основний Закон та Закон про місцеве самоврядування ви­значають основні принципи побудови системи місцевого само­врядування та її складові елементи.

Отже, система місцевого самоврядування України — це, визначена Конституцією та Законами України сукупність суб'єктів місцевого самоврядування, що, відповідно до Консти­туції та законів України, здійснюють основні функції місцево­го самоврядування.

Система місцевого самоврядування має свою внутрішню по­будову — структуру місцевого самоврядування. Ця структура є складною і різнорівневою за своїм характером. Вона представле­на сільськими, селищними, міськими, районними у містах, облас­ними та Київською і Севастопольською міськими радами та їх посадовими і службовими особами; сільськими, селищними, місь­кими головами; органи самоорганізації населення на місцях (бу­динкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації).

Система місцевого самоврядування на рівні села, селища, міста відзначається як єдністю, так і її диференціацією. Так, те­риторіальна громада відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 140 Конституції України, а також Закону про місцеве самоврядування (ч. 1 ст. 6) є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним но­сієм його функцій і повноважень.

Сільська, селищна, міська рада є органом місцевого самовря­дування, який представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 10 Закону).

Виконавчі органи (виконавчий комітет, відділи й управління та інші виконавчі органи галузевої та функціональної компетен­ції) сільських, селищних, міських рад є виконавчими органами місцевих рад, а тому створюються зазначеними радами та є під­контрольними та підзвітними їм (ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону).

Очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях сільський, селищний, міський голова — посадова особа, яка оби­рається територіальною громадою та є підзвітною, підконтроль­ною і відповідальною перед нею, а також відповідальною перед радою (ч. 2 ст. 141 Конституції України, ст.ст. 12, 42 Закону).

Суттєвою особливістю місцевого самоврядування є те, що в його системі не діє принцип поділу влади, властивий механізму держави. Натомість, існує єдність представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування. Система місцевого самовря­дування на рівні територіальних громад сіл, селищ, міст має функ­ціонувати як так звана «працююча корпорація», яка самостійно приймає відповідні рішення і самостійно виконує ці рішення.

Однією з характерних особливостей системи місцевого само­врядування, здійснюваного на рівні територіальних громад сіл, селищ, міст, є те, що вона має своє продовження як на регіональ­ному рівні, в особі районних, обласних рад — органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територі­альних громад сіл, селищ, міст, так і на мікрорівні (будинків, ву­лиць, кварталів, мікрорайонів, окремих сіл, які об'єднані з інши­ми населеними пунктами в одну адміністративно-територіальну одиницю — сільраду), в особі так званих органів самоорганізації населення — будинкових, вуличних, квартальних, сільських комі­тетів, комітетів мікрорайонів тощо. Перелічені органи також ви­значаються як самостійні елементи системи місцевого самовря­дування, свого роду її «мікроструктура» (ч. 1 ст. 5 Закону).

У містах із районним поділом до системи місцевого самовря­дування цих міст відносять також районні в місті територіальної громади, а також районні в цих містах ради та їх виконавчі орга­ни (ч. 1 ст. 142, п. 8 Розділу XV «Перехідні положення» Консти­туції України, ч. 2 ст. 5, ч. 5 ст. 6 Закону).

Особливий правовий статус у системі місцевого самовряду­вання села, селища, міста займає сільський, селищний, міський голова. Чинний Закон про місцеве самоврядування визначає сільського, селищного, міського голову як головну посадову осо­бу самої територіальної громади (ч. 1 ст. 12).

Свої особливості мають системи місцевого самоврядуван­ня у містах загальнодержавного значення, якими є Київ та Се­вастополь.

Особливості місцевого самоврядування в м. Києві закріплені Законом України «Про столицю України — місто-герой Київ», їх суть зводиться до того, що міська та районні в цьому місті ра­ди мають формувати свої власні виконавчі органи «на базі відпо­відних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади».

Що ж стосується системи місцевого самоврядування у місті Севастополі, то вона поки що не приведена у відповідність з чин­ною Конституцією України, оскільки спеціальний закон про ста­тус цього міста поки що не прийнятий.

Система місцевого самоврядування, у першу чергу, визнача­ється його основними функціями. Ці категорії є взаємопов'яза­ними: система визначає організаційну структуру місцевого само­врядування, а функції — основні напрямки і види діяльності місцевого самоврядування.

Отже, функції місцевого самоврядування — це визначені Конституцією і законами України основні напрямки і види діяль­ності місцевого самоврядування в Україні.

Функції місцевого самоврядування здійснюються на принци­пах народовладдя, законності, компетентності, поєднання місце­вих і державних інтересів, системності та інших принципів.

Функції місцевого самоврядування є багатоманітними і різ­няться за своїм призначенням і юридичними властивостями.

У першу чергу, функції місцевого самоврядування поділя­ються за об'єктами — політичні, економічні, соціальні, культур­ні (духовні) та інші.

Політичні функції місцевого самоврядування, як правило, пов'язані з реалізацією форм безпосередньої демократії на міс­цях та здійсненням регіональної політики відповідно до Консти­туції та законів України.

Зокрема, політичні функції місцевого самоврядування перед­бачають: здійснення регіональної політики в межах Конституції та законів України; забезпечення проведення місцевих референ­думів та реалізація їх результатів; забезпечення проведення міс­цевих виборів та інших форм безпосередньої демократії на міс­цях; об'єднання в асоціації місцевого самоврядування тощо.

Економічні функції місцевого самоврядування передбача­ють управління майном, що є у комунальній власності; утворен­ня, реорганізація та ліквідація комунальних підприємств, органі­зацій і установ, а також здійснення контролю за їх діяльністю; затвердження бюджетів відповідних адміністративно-територі­альних одиниць і контроль за їх виконанням; встановлення місце­вих податків і зборів відповідно до закону; утворення позабюд­жетних цільових коштів; регулювання земельних відносин; вирішення питань про надання дозволу на спеціальне викорис­тання природних ресурсів та ін.

Важливе значення мають соціальні функції місцевого само­врядування. Це, перш за все, затвердження програм соціально-економічного розвитку відповідних областей і районів та конт­роль за їх виконанням; затвердження містобудівних програм; управління закладами охорони здоров'я, які належать територі­альним громадам; подання соціальної допомоги інвалідам, вете­ранам війни та праці, сім'ям загиблих військовослужбовців, а та­кож військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку, інвалідам з дитинства, багатодітним сім'ям; вирішення у встанов­леному законом порядку питань опіки й піклування; здійснення контролю за забезпеченням соціального захисту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці та ін.

Наступним видом об'єктних функцій місцевого самовряду­вання є його культурні функції, реалізація яких передбачає: за­твердження програм культурного розвитку відповідних областей і районів та контроль за їх виконанням; управління закладами освіти і культури, які належать територіальним громадам; засну­вання місцевих засобів масової інформації (ЗМІ) відповідних місцевих рад; оголошення об'єктів, що мають історичну, культурну або наукову цінність пам'ятками історії або культури; вирішення питань про робочу мову ради відповідно до законодавства про мо­ви; відродження осередків традиційної народної творчості та ін.

Здійснення суб'єктами місцевого самоврядування такої діяль­ності, як організація територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; оголошення природних об'єктів, що ма­ють екологічну цінність пам'ятками природи тощо, дає підстави ви­ділити такий вид їх об'єктних функцій, як екологічні функції' місце­вого самоврядування. Утім, правова природа екологічних функцій місцевого самоврядування потребує додаткового обґрунтування.

Функції місцевого самоврядування також можуть бути кла­сифіковані за суб'єктами місцевого самоврядування, що дає під­стави виділити функції територіальних громад; місцевих рад; сільських, селищних і міських голів; функції органів самооргані­зації населення тощо.

Напрямки і види діяльності місцевого самоврядування також можуть бути класифіковані за способами і засобами їх здійснен­ня (правозастосовча; нормотворча; організаційна, виховна, про­гностична та ін.); умовами здійснення — час (постійні, тимчасові) і територією здійснення (відповідно до системи адміністративно-територіального устрою України) тощо.

Поиск по сайту: