Обов'язки людини і громадянина в Україні

Важливим складовим елементом конституційно-правового цтптусу людини і громадянина, що закріплює основи взаємовід­носин між особою і державою, є обов'язки людини і громадяни-ни н Україні. Обов'язки людини і громадянина тісно пов'язані з її праними і свободами. У світовій конституційній теорії та практи­ці питання про співвідношення прав і обов'язків як міри можли­вії і належної поведінки і діяльності є найбільш дискусійними. Чокрема, радянська правова доктрина допускала, що порушення нПо невиконання обов'язків мало своїм наслідком повну або часткову втрату прав і свобод людини і громадянина.

Реалії сьогодення свідчать, що між правами й обов'язками є стійкі взаємні зв'язки, що водночас не мають прямо пропорцій­ної залежності: порушення обов'язків не завжди має своїм на­слідком обмеження основних, особливо громадянських, прав і свобод людини і громадянина. Навіть особа, яка внаслідок пору­шення конституційного обов'язку за рішенням суду перебуває у місцях позбавлення волі, має невід'ємне право на життя, пова­гу до своєї гідності тощо, хоча й обмежується у здійсненні права на свободу пересування, бути обраною, брати участь у створенні та діяльності політичної партії та ін.

Конституційні обов'язки людини і громадянина — це ви­значена нормами Конституції та законів України міра обов'язкової, належної поведінки та діяльності у політичній, економічній, соціальній, культурній (духовній) сферах суспіль­ного життя.

Обов'язки, як і права та свободи людини і громадянина, є до­сить різноманітними за своїми юридичними властивостями. За змістом вони поділяються на політичні, економічні та культурні (духовні) обов'язки; за суб'єктами — на обов'язки людини та обов'язки громадян України; за соціальними групами можна виділяти права й обов'язки батьків, обов'язки дітей тощо.

Стрижневим для всієї системи конституційних обов'язків лю­дини і громадянина є обов'язок неухильно додержуватись Конс­титуції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68 Конституції України), який поши­рюється на всіх громадян України, іноземців і осіб без громадянства і в тій чи іншій формі знаходить своє відображення в інших обов'язках, що закріплені у Конституції України.

Додержання нормативних положень Основного Закону та інших законів України передбачає їх вивчення, оскільки не­знання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Важливим і почесним конституційним обов'язком є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів (ст. 65 Конституції України). Цей обов'язок поширюється на всіх громадян України.

Порядок реалізації військового обов'язку визначається За­коном України «Про оборону» від 6 грудня 1991 р., Законом України «Про загальний військовий обов'язок і військову служ­бу» від 25 березня 1992 р., виконання яких покладається на гро­мадян України, центральні органи державного управління, орга­ни місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування та інших уповноважених суб'єктів.

Для громадян, які за своїми світоглядними і релігійними пе­реконаннями не можуть нести строкову військову службу, в Україні передбачено альтернативну невійськову службу.

Шанування державних символів, якими, відповідно до ст. 20 Основного Закону, є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України, є обов'язком громадян України. Порушення цього обов'язку має своїм наслідком при­тягнення до кримінальної відповідальності (ст. 338 Кримінально­го кодексу України).

Наступним конституційним обов'язком є обов'язок не запо­діювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки (ст. 66). Цей обов'язок відноситься до екологічної та культурної сфери суспільного життя і передбачає бережне та раціональне відношення людей до природи та національної культурної спадщини.

У випадках порушення цього обов'язку особа несе адмініст­ративну або кримінальну відповідальність з обов'язковим від­шкодуванням завданих нею збитків.

Важливим обов'язком людини і громадянина в економічній сфері є обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмі­рах, встановлених законом (ст. 67 Конституції України). Зазна­чений обов'язок передбачає участь громадян у формуванні дер­жавного та місцевих бюджетах шляхом сплати податків і зборів.

Крім того, усі громадяни України (на іноземців і осіб без гро­мадянства цей обов'язок не поширюється) повинні щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, вста­новленому законом. Податкові декларації подаються громадяна­ми України до податкових інспекцій до 1 березня наступного року.

Ухилення від сплати податків та інших обов'язкових плате­жів або їх несвоєчасна сплата чи неповна сплата, а також ухилен­ня від подання декларації, приховування доходів, які підлягають оподаткуванню, тягнуть за собою адміністративну або кримі­нальну відповідальність.

Учені-конституціоналісти схильні виділяти й інші конститу­ційні обов'язки людини і громадянина, які поширюються на окремі соціальні групи. Наприклад, обов'язок набуття повної за­гальної середньої освіти (ст. 53 Конституції України); обов'язок піклуватися про дітей та непрацездатних батьків (ст. 51 Консти­туції України) та ряд інших.

Поиск по сайту: