Структура та організація (порядок) діяльності Конституційного Суду України

Конституційний Суд України як єдиний колегіальний орган конституційної юстиції в Україні має певну організаційну струк­туру, яка дозволяє йому ефективно здійснювати свої основні пов­новаження.

Під структурою Конституційного Суду України слід розумі­ти його внутрішню організаційну побудову.

Структура Конституційного Суду України визначається Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» та Регламентом Конституційного Суду України від 5 березня 1997 р. й передбачає порядок формування таких орга­нів, посадових осіб і структурних підрозділів Конституційного Суду, як Голова Конституційного Суду України, заступники Го­лови Конституційного Суду України, колегії суддів Конституцій­ного Суду України, комісії суддів Конституційного Суду України і Апарат Конституційного Суду України.

Після того, як призначені судді Конституційного Суду Укра­їни склали присягу і набули своїх повноважень, формуються ке­рівні органи Конституційного Суду України — Голова Конститу­ційного Суду України та заступники Голови Конституційного Суду України.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеці­альному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України лише на один три­річний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів із будь-яким числом кандидатур. Обраним на посаду Голови Кон­ституційного Суду України вважається кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конс­титуційного Суду України.

До повноважень Голови Конституційного Суду України на­лежить: організація роботи колегій суддів Конституційного Суду України, комісій та Секретаріату; скликання і проведення засі­дань, пленарних засідань Конституційного Суду України; розпо­рядження бюджетними коштами на утримання і забезпечення ді­яльності Конституційного Суду України; здійснення інших повноважень, передбачених чинним законодавством.

Заступники Голови Конституційного Суду України обира­ються за пропозицією Голови лише на один трирічний строк та­ємним голосуванням шляхом подання бюлетенів у порядку, пе­редбаченому для обрання Голови Конституційного Суду України. Заступники виконують за дорученням Голови Консти­туційного Суду України окремі його доручення.

У складі Конституційного Суду України утворюються коле­гії суддів:

1) для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями;

2) для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.

Колегії суддів Конституційного Суду України утворюються на засіданні Конституційного Суду України протягом першого місяця кожного календарного року. На цьому засіданні затверд­жується також склад колегій суддів, призначаються секретарі цих колегій. До 2005 р. в Конституційному Суді України діяло три колегії суддів: перша, друга і третя.

Колегії суддів проводять основну роботу щодо вирішення пи­тань стосовно відкриття чи відмови у відкритті провадження у справі. Вони розглядають, вивчають і досліджують подання чи звернення і, якщо вбачають підстави для відкриття конституцій­ного провадження чи відмови у відкритті конституційного про­вадження, приймають відповідну процесуальну ухвалу.

Допоміжними органами Конституційного суду України є по­стійні та тимчасові комісії Конституційного Суду України. Постійні комісії, із числа суддів Конституційного Суду України, утворюються на засіданні Конституційного Суду України і є до­поміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності Конституційного Суду України. Традиційними постій­ними комісіями Конституційного Суду України є:

1) Комісія з пи­тань регламенту та етики;

2) Комісія з питань бюджету та кадрів;

3) Комісія з питань наукового та інформаційного забезпечення;

4) Комісія з міжнародних зв'язків. У разі необхідності Конститу­ційний Суд України може створити нові комісії або реорганізува­ти існуючі.

З метою додаткового дослідження питань, пов'язаних із кон­ституційним провадженням у справі, Конституційний Суд Украї­ни створює тимчасові комісії із залученням до роботи у них фа­хівців з відповідних галузей права.

З метою забезпечення ефективної діяльності Конституцій­ного Суду України створюється Апарат Конституційного Суду України у складі:

• Секретаріату;

• служби Голови Конституційного Суду України та заступни­ків Голови Конституційного Суду України;

• служби кожного з суддів Конституційного Суду України;

• інших підрозділів.

Важливим елементом структури апарату Конституційного Су­ду України є Секретаріат Конституційного Суду України. Сек­ретаріат Конституційного Суду України на чолі з керівником Сек­ретаріату, який призначається Конституційним Судом України за поданням Голови Конституційного Суду України з числа громадян України, що мають право обіймати посаду професійного судді, здійснює оргашзаційне, науково-експертне, інформаційно-довідко-ве та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду України.

Служби Голови Конституційного Суду України та заступ­ників Голови Конституційного Суду України та кожного з суд­дів є групами наукових консультантів і помічників суддів Консти­туційного Суду України, які є патронажною службою Голови та суддів Конституційного Суду України.

Матеріали діяльності Конституційного Суду України зберіга­ються в Архіві Конституційного Суду України, який є структурним підрозділом Конституційного Суду України. Окрім того, діє Бібліо­тека Конституційного Суду України та друкований орган Конститу­ційного Суду України «Вісник Конституційного Суду України».

Оскільки Конституційний Суд України є єдиним колегіаль­ним органом конституційної юстиції, то основна його діяльність, пов'язана з прийняттям певних юридичних рішень, здшснюється на пленарних засіданнях Конституційного Суду України і засі­даннях Конституційного Суду України.

Основна форма роботи Конституційного Суду України — пленарні засідання, на яких Конституційний Суд України:

1) приймає рішення та дає висновки у справах за конституцій­ними поданнями та конституційними зверненнями;

2) затверджує положення про постійні комісії;

3) приймає рішення про утворення тимчасових комісій, затверджує їх персональний склад та призначає голів цих комісій.

Пленарне засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менш як дванадцять суддів Конституційного Суду України. При цьому, рішення і висновки Конституційного Суду України вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду України.

Іншою формою діяльності Конституційного Суду України є його засідання, на яких Конституційний Суд України:

1) затверджує Регламент Конституційного Суду України, вно­сить зміни та доповнення до нього;

2) затверджує Положення про Секретаріат, Архів, Бібліотеку та інші самостійні структурні підрозділи Конституційного Суду України;

3) призначає за поданням Голови Конституційного Суду Укра­їни керівника Секретаріату Конституційного Суду України та приймає рішення про звільнення його з посади;

4) приймає рішення про утворення постійних комісій і затверд­жує їх персональний склад тощо.

Засідання Конституційного Суду України є повноважним за наявності на ньому не менш як одинадцяти суддів Конституцій­ного Суду України. Його діяльність досить різноманітна (органі­заційна, бюджетно-фінансова, інформаційно-аналітична, науко­ва тощо), але основним її видом, відповідно до ст. 147 Конституції України, безперечно, є здійснення конституційної юрисдикції.

Конституційну юрисдикцію часто позначають термінами «конституційне судочинство», «конституційний процес», «конс­титуційне провадження» та ін. Виходячи з положення ст. 124 Конституції України, найбільш вдалий термін — «конституційне судочинство», що й визначає сутність і зміст діяльності Консти­туційного Суду України як органу судової влади.

Порядок здійснення конституційного судочинства визнача­ється Конституцією України, Законом України «Про Конститу­ційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р., Регламентом Консти­туційного Суду України від 5 березня 1997 р. та іншими нормативно-правовими актами.

Здійснення конституційного судочинства відбувається на принципах верховенства права; незалежності Конституційного Суду України у прийнятті ним рішень і висновків; гласності ді­яльності Конституційного Суду України; колегіальності; повно­ти і всебічності розгляду справ та обґрунтування прийнятих ним рішень; науковості та ін.

Конституційне судочинство складається з таких стадій:

звернення до Конституційного Суду України;

провадження у справах у Конституційному Суді України, за якими відкрито конституційне провадження;

прийняття рішень і висновків Конституційного Суду України.

Першою стадією конституційного судочинства є конститу­ційне звернення, що здійснюється у формі конституційного по­дання та конституційного звернення.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про Конституційний Суд України», конституційне подання — це письмове клопо­тання до Конституційного Суду України про визнання право­вого акта (його окремих положень) неконституційними, про визнання конституційності міжнародного договору або про не­обхідність офіційного тлумачення Конституції України та за­конів України, а також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента Укра­їни з поста в порядку імпічменту.

Суб'єктами права на конституційне подання є:

• Президент України;

• не менш як 45 народних депутатів України;

• Верховний Суд України;

• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

• Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Іншою формою звернення до Конституційного Суду Украї­ни є конституційне звернення — письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичних осіб (ст. 42 Закону).

Суб'єктами права на конституційне звернення є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Конституційний Суд України може відмовити в порушенні справи, якщо звернення не підлягає розгляду Конституційним Судом України у зв'язку з непідвідомчістю справи або якщо звер­нення надійшло від суб'єктів, що не мають права конституційно­го звернення, або у разі невідповідності конституційного звер­нення процесуальним вимогам.

Після прийняття Конституційним Судом України конститу­ційного звернення відбувається відкриття провадження у справі у Конституційному Суді України, яке ухвалюється Колегією суд­дів Конституційного Суду України та Конституційним Судом України на його засіданні.

Відповідно до процесуальної ухвали Колегії суддів та засідан­ня Конституційного Суду України, на якому може бути прийнято рішення щодо відкриття конституційного провадження у справі, Голова Конституційного Суду України вносить справу на роз­гляд пленарного засідання у встановлені Законом про Конститу­ційний Суд України строки.

Після винесення процесуальної ухвали про відкриття консти­туційного провадження у справі суддя-доповідач готує справу до розгляду на пленарному засіданні Конституційного Суду України. Зокрема, суддя доповідач збирає і досліджує матеріали справи, за­лучає експертів до аналізу зібраних матеріалів, а також готує пропозиції до проекту рішення, висновку Конституційного Суду України у справі та визначає перелік питань, які, на його думку, мають обговорюватися на пленарному засіданні. Основні резуль­тати роботи судді-доповідача відображаються в його доповіді по справі на пленарному засіданні Конституційного Суду України.

Після розгляду справи на пленарному засіданні Конституцій­ного Суду України (на закритій його частині за участю суддів, які брали участь у розгляді справи) голосуванням шляхом опитуван­ня суддів здійснюється прийняття рішення та висновку Конститу­ційного Суду України у відповідній справі.

Вимоги до рішень, висновків Конституційного Суду України встановлені в ст.ст. 65, 66 і розділі III Закону України «Про Кон­ституційний Суд України».

Рішення, висновок Конституційного Суду України підпису­ється не пізніше ніж через сім днів від дня прийняття рішення, да­чі висновку у справі суддями Конституційного Суду України, які брали участь у голосуванні.

Рішення та висновок Конституційного Суду України опри­люднюються державною мовою наступного робочого дня після їх підписання і публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та інших офіційних виданнях («Офіційний Вісник України», «Відомості Верховної Ради України», «Голос Украї­ни», «Урядовий кур'єр»).

Утім, судове провадження може завершитися без прийняття остаточного рішення Конституційного Суду України у разі, коли в процесі пленарного засідання будуть виявлені підстави щодо відмови у відкритті конституційного провадження, передбачені ст. 45 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Окремі види конституційного провадження регулюються нормативними положеннями гл.гл. 9,10,11,12,13,14,15 і 16 роз­ділу НІ Закону України «Про Конституційний Суд України».

Поиск по сайту: