Функції та повноваження судів загальної юрисдикції

Основними функціями судової влади в Україні є здійснення правосуддя — цивільного, господарського, адміністративного і кримінального. На важливість цих функцій вказує і назва відпо­відного розділу Конституції України — «Правосуддя». Тобто су­дова влада, перш за все, асоціюється з правосуддям, що відобра­жує сутність і зміст судової влади та призначення судів у суспільстві і державі.

Водночас, функції судової влади не обмежуються лише функціями правосуддя. Вони є багатогранними і різноманітними, тому слід говорити про множинність цих функцій.

Функції судової влади — це напрями і види діяльності судів у межах і порядку, передбачених Конституцією, законами та ін­шими нормативно-правовими актами України.

Багатоманітність функцій судової влади відображується в множинності функцій Конституційного Суду України і судів за­гальної юрисдикції в Україні.

Функції суду загальної юрисдикції є основною складовою системи функцій судової влади в цілому. Вони здійснюють право­суддя з цивільних, господарських, адміністративних і криміналь­них справах, тоді як Конституційний Суд України — єдиний ор­ган конституційного правосуддя в Україні. Його функціонування поширюється на вирішення питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради Украї­ни, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Вер­ховної Ради Автономної Республіки Крим, а також на офіційне тлумачення Конституції і законів України.

Отже, функції судів загальної юрисдикції — це основні на­прями та види діяльності судів загальної юрисдикції з метою розгляду й вирішення справ у сфері цивільного, господарського, адміністративного та кримінального правосуддя, що здійсню­ється виключно судами на підставах, у межах та порядку, які передбачені Конституцією України та законами.

Цим функціям властиві загальні та спеціальні ознаки (дієвий характер; вираження в них сутності та змісту судової влади в ціло­му; системний характер; нормативна визначеність цих функцій і форм їх здійснення; наявність системи гарантій реалізації тощо).

Багатоманітність функцій судів загальної юрисдикції не ви­ключає можливості їх класифікації за такими критеріями, як: суб'єкти, об'єкти, способи, форма, час, територія здійснення судочинства тощо.

Функції судів загальної юрисдикції можна класифікувати від­повідно до таких критеріїв, як:

1) за суб'єктами здійснення правосуддя: функції Верховного Суду України, функції вищих спеціалізованих судів, функції Апеляційного суду України та апеляційних судів, функції міс­цевих судів;

2) за об'єктами правосуддя: функція цивільного правосуддя, функція господарського правосуддя, функція адміністратив­ного правосуддя, функція кримінального правосуддя;

3) за способами правосуддя: правозастосовча функція, нормо-творча функція, правозахисна функція, представницька фун­кція та функції організаційного, кадрового, фшансового, ма­теріально-технічного та соціального забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції;

4) за формою здійснення судочинства: функція кримінального судочинства, функція цивільного судочинства, функція спе­ціалізованого судочинства;

5) за терміном (часом) здійснення функцій: постійні, тимчасові;

6) за територією здшснення функції: загальнодержавні та міс­цеві функції тощо.

У своїй сукупності ці функції утворюють систему функцш су­дів загальної юрисдикції, що має комплексний системний характер.

З метою оптимізації діяльності судів загальної юрисдикції в Україні сформувалася і діє система забезпечення функціонуван­ня судів загальної юрисдикції. Це структурована сукупність нор­мативно визначених органів судової влади (кваліфікаційні комісії суддів та Вища кваліфікаційна комісія суддів України; Вища рада юстиції; суддівське самоврядування) та інших органів державної влади (Державна судова адміністрація України, Державна вико­навча служба і Державний департамент України з питань вико­нання покарань, Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Президент України, Верховна Рада України та інші) й органів місцевого самоврядування, що здійснюють позасудову ді­яльність у сфері організаційного, кадрового, фінансового, матері­ально-технічного, інформаційно-аналітичного й іншого забезпе­чення функціонування судів загальної юрисдикції¹.

Реалізація функцій судів загальної юрисдикції здійснюється через нормативно визначені повноваження цих судів, тобто су­купність прав і обов'язків судів загальної юрисдикції, закріпле­них за ними Конституцією та законами України.

Зокрема, Закон України «Про судоустрій України» від 7 лю­того 2002 р. визначає повноваження місцевих судів, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду України (ст.ст. 22, 26, 39, 47 Закону).

Так, місцеві суди розглядають в якості першої інстанції кри­мінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення.

Місцеві господарські суди розглядають справи, що виника­ють із господарських правовідносин, а також інші справи, відне­сені процесуальним законом до їх підсудності.

Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управ­ління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юс­тиції), крім справ адміністративної юстиції у сфері військового управління, що розглядаються військовими судами.

Див.: Федоренко В. Л. Система органів, що забезпечують функціону­вання судів загальної юрисдикції // Правова держава. Вип. 16. — К., 2005. - С. 248-263.

Апеляційні суди, відповідно до ст. 26 Закону України «Про судоустрій України», розглядають справи в апеляційному поряд­ку згідно із процесуальним законом; розглядають по першій ін­станції справи визначені законом (крім апеляційних господарських судів); ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову практику; надають методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевим судам та здійснюють інші повноваження, передбачені законом.

Вищі спеціалізовані суди розглядають у касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші судові спра­ви у випадках, визначених процесуальним законом; ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судо­ву практику; надають методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у національній судовій практиці на основі її узагаль­нення та аналізу; дають спеціалізованим судам нижчого рівня ре­комендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції та викону­ють інші функції, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п. 2 ст. 47 Закону України «Про судоустрій України», Верховний Суд України здійснює такі повноваження:

1) розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним за­коном; переглядає в порядку повторної касації усі інші спра­ви, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному по­рядку; у випадках, передбачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з винятковими обставинами;

2) дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики; у разі необхідності визнає нечинним роз'яснення Пленуму вищого спеціалізованого суду, зазначені в п.1 ч. 2 ст. 44 цього Закону;

3) дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

4) звертається до Конституційного Суду України у випадках ви­никнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конс­титуції України та законів;

5) веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює су­дову практику, знайомиться в судах з практикою застосуван­ня законодавства;

6) у межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають з міжнародних договорів України; представляє суди загальної юрисдикції у зносинах з судами інших держав;

7) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Повноваження місцевих судів, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду України знаходять своє продовження і логічний розвиток в повноваженнях голів, заступників голів і суддів цих судів (ст.ст. 23, 24, 27, 28, 29, 40, 41, 42, 49, 50, 52 Закону України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р.), а також в повноваженнях колегіальних органів судів загальної юрисдикції: президій апеляційних судів, президій вищих спеціалізованих судів, Президії Верховного Суду України (ст.ст. 30, 43, 54 Закону) та повноваженнях пленумів вищих спеціалізованих судів і Пленумі Верховного Суду України (ст.ст. 44, 55).

Функції та повноваження судів загальної юрисдикції визна­чають діяльнісні характеристики судової влади в цілому.

Поиск по сайту: