Поняття конституційного права

У всіх системах права країн світу конституційне право вважа­ється, як правило, провідною, пріоритетною галуззю публічного права. Не є винятком у цьому відношенні й України.

Конституційне право України — провідна галузь національ­ного права, норми якої регулюють політичні та інші, тісно пов'я­зані з ними найважливіші суспільні відносини.

На сьогодні в науці конституційного права існують різні, час­то суперечливі його назви, що сформувалися історично в кожній окремо взятій країні світу. У деяких з них, поряд із поняттям «конституційне право», поширено — «державне право», а в ряді країн ці терміни вживаються паралельно.

Ці терміни почали вживатися вченими-правознавцями у Ве­ликій Британії, США, Франції, Німеччині та ряді інших країн Європи й Північної Америки фактично одночасно — у XIX ст. З часом проблема назви «державне право» чи «конституційне право» стала настільки традиційною для юридичної науки, що до багатьох підручників і посібників включено відповідні підрозділи.

Щодо дискусій про співвідношення термінів «конституційне право» та «державне право», то їх застосування в юридичній тео­рії та практиці кожної окремо взятої держави обумовлюється:

1) предметом правового регулювання цієї галузі права — поняття «конституційне право» вживається там, де сформувався консти­туційний лад і ця галузь права регулює всі найважливіші сус­пільні відносини у всіх сферах суспільного і державного ладу;

2) методом правового регулювання цієї галузі права — для дер­жавного права характерним є застосування винятково імпера­тивного, субординаційного методу, тоді, як в конституційному праві імперативний метод використовується в органічному по­єднанні з диспозитивним, координаційним методом;

3) правовими традиціями застосування того чи іншого терміна в юридичній науці конкретних країн.

Сьогодні термін «державне право» традиційно поширений там, де здавна існує розвинений конституційний лад: Австрія, Португа­лія, Німеччина, Швейцарія та ін., водночас, поняття «конституцій­не право», привнесене правовою доктриною колишніх метрополій, використовується в країнах, де відбувається лише зародження основ конституційного ладу (Барбадос, Гана, Малі та ін.).

Застосування терміна «конституційне право» в національній правовій системі є цілком об'єктивним і закономірним і най­більш вдалим, оскільки конституційне право України регулює найважливіші суспільні відносини як в державі, так і в суспільст­ві, а Конституція України визнається однією із найвищих ціннос­тей суспільства і держави. До того ж народ України визнається носієм суверенітету і єдиним джерелом влади, тобто пріоритет­ним суб'єктом конституційного права, тому термін «державне право» є не зовсім коректним. Адже, якщо давати назву галузі права за пріоритетними суб'єктами правовідносин, то конститу­ційне право слід назвати не «державним правом», а «народним правом», оскільки народ є носієм суверенітету і джерелом влади. В Україні провідні вчені-конституціоналісти (М. І. Козюбра, В. Ф. Мелащенко, В. Ф. Погорілко, В. М. Шаповал, Л. П. Юзь-ков та ін.) розуміють під поняттям конституційного права Украї­ни провідну галузь національного права, що являє собою сукуп­ність правових норм, які закріплюють і регулюють суспільні відносини, що забезпечують організаційну і функціональну єд­ність суспільства як цілісної соціальної системи, основи консти­туційного ладу України, статус людини і громадянина, територі­альний устрій держави, форми безпосередньої демократії, систему органів державної влади та місцевого самоврядування¹. Отже, конституційне право України — це провідна галузь національного права, норми якої визначають і регулюють полі­тичні та інші найважливіші суспільні відносини в економічній, соціальній, культурній (духовній) та інших сферах життя і ді­яльності суспільства і держави.

Як і кожній іншій галузі національного права, конституцій­ному праву України властиві певні ознаки, притаманні для всієї національної системи права: нормативність; формальна визначе­ність; спрямованість на досягнення певного правового результа­ту; можливість захисту правових приписів засобами державного впливу тощо². До того ж конституційне право України, як й інші галузі національного права, знаходить своє продовження і логіч­не завершення у відповідній юридичній науці та системі навчаль­них дисциплін. Такі ознаки конституційного права України слід відносити до загальних ознак.

¹ Конституційне право України / За ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка,Ю. М. Тодики. - К„ 1999. - С. 11-12.

² Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка. — К., 2000. — С. 6.

Поряд із загальними ознаками, конституційному праву України властиві й спеціальні, які характеризують особливості та специфіку цієї галузі права, а саме:

• Конституційне право України відноситься до публічних галу­зей права, оскільки предмет правового регулювання пов'яза­ний з публічним здійсненням влади народу, держави та тери­торіальної громади.

• Конституційне право України має предметом правового регу­лювання найбільш важливі суспільні відносини у політичній та інших сферах суспільного і державного ладу. Ці відносини пов'язані з основами суспільного і державного ладу; правовим статусом людини; формами безпосередньої демократії; орга­нізацією і діяльністю органів державної влади; основами міс­цевого самоврядування; правовою охороною Конституції України; національною безпекою та обороною України тощо.

• Конституційне право України має свій метод правового регу­лювання, тобто сукупність прийомів і способів юридичного впливу на суспільні відносини, які є предметом цієї галузі права. Сучасному конституційному праву України властиві як імперативні, так і диспозитивні методи правового впливу на найважливіші політичні, економічні, соціальні та культур­ні (духовні) суспільні відносини. Хоча імперативно-владний метод залишається домінуючим у конституційному праві, але в останній час зростає й роль диспозитивних методів.

• Конституційне право України має досить розгалужену систе­му, яка представлена такими елементами, як природне і по­зитивне право; матеріальне і процесуальне право; загальна й особлива частина тощо. Але традиційними складовими сис­теми конституційного права залишаються інститути і норми конституційного права. При цьому окремі основні інститути конституційного права на сьогодні набули властивостей підгалузей права: гуманітарне право, виборче право, парла­ментське право, конституційне процесуальне право тощо.

• Для конституційного права України характерна особлива система галузевих джерел права. Основне джерело консти­туційного права України — Конституція України 1996 р. є одночасно головним джерелом всієї системи національного права і виступає пріоритетною цінністю правової системи України в цілому.

Функції конституційного права України, тобто основні на­прямки і види його впливу на суспільні відносини поширюються на всі, або більшість сфер суспільного та державного життя України — політичну, економічну, соціальну, культур­ну (духовну, ідеологічну), зовнішньополітичну та інші, тісно пов'язані з ними сфери.

• Для конституційного права України характерно широке ко­ло суб'єктів відповідних галузевих правовідносин. Фактично учасниками конституційно-правових відносин є майже всі суб'єкти національного права. Але найголовнішим суб'єк­том конституційного права є народ України, що врешті й ви­значає сутність цієї галузі права: конституційне право Укра­їни — це, насамперед, право українського народу.

• Конституційне право України передбачає особливий вид сус­пільних відносин, пов'язаних із юридичною відповідальністю за порушення конституційно-правових норм. Окрім галузе­вої конституційно-правової відповідальності, порушення норм конституційного права України має своїм наслідком на­стання інших видів публічно-правової відповідальності: кри­мінальної, адміністративної та дисциплінарної.

• Конституційне право України має велике значення для націо­нальної системи права і правової системи України в цілому. Ця галузь права виступає стрижнем національної системи права, а оскільки система права є головним елементом правової систе­ми, то можна стверджувати, що конституційне право одночас­но є й найважливішою складовою правової системи України.

• Конституційне право України відіграє важливу роль у сус­пільстві та державі, виступаючи одночасно як загальновизна­ною соціальною цінністю (благом), так і засобом пізнання дійсності. На відміну від інших галузей права, положення норм цієї галузі права, конституційно-правові дослідження та конституційна освіта є важливими для кожної людини, не­залежно від її політичних, релігійних й інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового ста­ну, місця проживання та інших ознак. До того ж на сьогодні конституційне право України виступає одним із основних чинників консолідації громадянського суспільства й розбудо­ви демократичної, соціальної, правової держави.

•

Поиск по сайту: