Загальна характеристика конституційного ладу України

Конституційний лад України втілює в собі, насамперед, сус­пільний і державний лад. Юридично і фактично конституційним ладом є порядок, встановлений і гарантований Конституцією України. Проте конституційний лад поняття значно ширше за конституційний порядок.

Конституційний лад України є системою суспільних відно­син, передбачених і гарантованих Конституцією і законами, прийнятими на її основі й відповідно до неї. Його відповідність Конституції є головним покажчиком її реалізації.

За своєю суттю конституційний лад являє собою певний тип конституційно-правових відносин, зумовлених рівнем розвитку суспільства, держави і права. Нинішній конституційний лад України є перехідним, змішаним, що зумовлено, насамперед, від­повідним характером суспільства, держави і права, які поєдну­ють у собі риси різних соціально-економічних формацій і, відпо­відно, різних типів держави і права, перебуваючи на стадії становлення. Перехідний характер конституційного ладу зумов­лює й конституційна реформа в Україні.

За своїм змістом конституційний лад визначає, передбачені та гарантовані Конституцією державний і суспільний лад, конститу­ційний статус людини і громадянина, систему безпосереднього наро­довладдя, організацію державної влади і місцевого самоврядування, територіальний устрій, основні засади зовнішньополітичної та іншої міжнародної діяльності держави, основи національної безпеки та ін­ші існуючі найважливіші види конституційно-правових відносин.

За формою конституційний лад України є системою основних організаційних і правових форм суспільних відносин, передбаче­них Конституцією, тобто основних видів організації та діяльності держави, суспільства та інших учасників конституційно-правових відносин. Насамперед, конституційний лад України уособлює пе­редбачену Конституцією форму (форми) держави — за характе­ром державного устрою і державного правління — і форми безпо­середнього народовладдя.

Він характеризується рядом істотних ознак, зокрема, суве­ренністю, демократизмом, гуманізмом, реальністю, системністю, науковою обґрунтованістю, історизмом, наступністю, програм­ним характером, гарантованістю конституційного ладу.

Суверенність конституційного ладу полягає у визначенні, пстановленні конституційного ладу й можливості його зміни ли­ше волею народу України. Право визначати і змінювати консти­туційний лад України, як зазначається у ст. 5 Конституції Украї­ни, належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Суверенність конституційного ладу означає як суверенітет народу, так і суверенітет держави (ст.ст. 1, 5 Конституції Украї­ни). Відповідно до ст. 2 Конституції України її суверенітет поши­рюється на всю територію України.

Демократизм конституційного ладу України означає, насам­перед, існування за цим ладом, як певним правовим порядком, пе­редбаченим Конституцією, необмеженої влади народу як щодо належності її народу, так і щодо її здійснення ним. Народ Украї­ни має право здійснювати своє повновладдя як безпосередньо, шляхом виборів, референдумів та в інших формах, так і через ор­гани державної влади та місцевого самоврядування. Держава, за Конституцією, гарантує свободу політичної діяльності, не забо­роненої Конституцією та законами України.

Основою і гарантом демократизму конституційного ладу України є демократизм Української держави та державних інсти­тутів, передбачених Конституцією України: парламенту, глави держави, уряду, судів та інших органів державної влади і держав­них організацій. Порядок їх організації та діяльності Грунтується на принципах демократизму.

Нинішній конституційний лад України визнає і гарантує міс­цеве самоврядування (ст. 7 Конституції України), що означає можливість безпосереднього здійснення влади окремими спіль­нотами громадян в особі територіальних громад.

Гуманізм конституційного ладу України полягає в закріпленні та гарантуванні Конституцією України такого порядку, який Грун­тується на реальній і всебічній повазі до особи, забезпеченні прав і свобод людини та громадянина та їх гарантуванні. Конституція України в ст. З визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гід­ність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав і свобод є, за Конституцією України, головним обов'язком держави.

Гуманізм конституційного ладу виявляється також у закріп­леній Конституцією України гуманній національній, економіч­ній, соціальній, культурній та екологічній політиці держави. Зок­рема, відповідно до Конституції України (ст. 11), держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідо­мості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культур­ної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і на­ціональних меншин України.

Важливою рисою національного конституційного ладу є його реальність, дійсність, тобто наявність цього ладу де-юре і де-фак­то. Конституційний лад має бути не формальним, атрибутивним, а дійсним, реальним, тобто відображати реально існуючі суспільні відносини на час прийняття відповідної конституції і на перспекти­ву. Недопустимим є конституювання окремих інститутів суспіль­ного і державного ладу, що не мають нічого спільного з реально існуючими суспільними відносинами і є удаваними, символічними. Це призводить до нівелювання самої конституції як вищої соціаль­ної цінності та породжує правовий нігілізм у громадян.

Переважна більшість інститутів конституційного ладу Укра­їни є реальними, дійсними. На жаль, певною мірою формальни­ми і недостатньо гарантованими на сьогодні залишаються конс­титуційні положення про соціальний характер української держави, соціальні права і свободи людини і громадянина, соці­альну спрямованість її економіки.

Іншою, не менш важливою, рисою конституційного ладу є його системність, тобто послідовність, логічність, всебічність і повнота за-крнілення в Конституції України основних інститутів суспільства і держави. Чинна Конституція системно, тобто логічно і послідовно утверджує основи конституційного ладу, правовий статус людини і громадянина, форми безпосередньої демократії, загальні засади ор­ганізації та діяльності органів державної влади, основи місцевого са­моврядування тощо. Разом з тим, Конституція України 1996 р. є більш системною, ніж попередні радянські конституції'.

Істотною рисою конституційного ладу є його наступність, іс­торизм у тому позитивному, що було в українському державо­творенні та правотворенні, в державному і суспільному ладі України в минулому. Наступність конституційного ладу України визначає як преамбула Конституції України, так і її зміст, зокре­ма, положення щодо характеристики держави, державних симво­лів, прав і свобод людини і громадянина, форм безпосередньої демократії, місцевого самоврядування тощо.

Характерною ознакою національного конституційного ладу є його програмний характер. Конституційний лад, передбачений Конституцією України, є певною програмою розвитку держави й суспільства та їх основних інститутів. Зокрема, програмний характер мають конституційні положення щодо соціального харак­теру держави політичного, економічного та ідеологічного плю-рплічму суспільства, щодо місцевого самоврядування тощо.

Конституційний лад України характеризується також гаран-тоианістю, тобто наявністю певної системи гарантій конститу­ційного ладу, передбачених Конституцією та законами України. Під гарантіями конституційного ладу України слід розуміти систему загальних і спеціальній (нормативно та організаційно-правових) умов і засобів забезпечення існування та дієвості основних інститутів суспільства і держави.

Гарантованість конституційного ладу кожної країни, перш за все, залежить від стану загального розвитку всіх сфер суспільного і державного життя, політичної, економічної, соціальної, культурної (духовної) та інших. Реальність, відповідність нормативно закрише­ного конституційного ладу стану розвитку суспільства і держави є однією з основних гарантій ефективності конституційного ладу.

Важливим елементом системи гарантій конституційного ладу с спеціальні, юридичні гарантії, що включають нормативно-пра­вові та організаційно-правові гарантії конституційного ладу. Так, нормативно-правові гарантії конституційного ладу характеризу­ються досконалістю системи чинного конституційного законо­давства України, що визначає і закріплює основні інститути сус­пільства і держави. Відповідні матеріальні та процесуальні норми конституційного права знаходять своє вираження в чинних Конс­титуції України, законах та підзаконних конституційних актах.

Нормативно-правові гарантії конституційного ладу постійно вдосконалюються, що виявляється як у змінах Конституції Укра­їни, так і в удосконаленні чинного законодавства, що розвиває та деталізує нормативні положення Основного Закону. Зокрема, 1 січня 2006 р. набрали чинності зміни до Конституції України, визначені Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р. Цілком логічно, що оновлена Кон­ституція України отримає розвиток своїх положень в чинному законодавстві України.

Організаційно-правові гарантії конституційного ладу пред­ставлені системою суб'єктів конституційного права України, уповноважених забезпечувати реалізацію основних інститутів сус­пільного і державного ладу. Аналіз чинної Конституції України дає достатні підстави зробити висновок, що вона закріпила віднос­но цілісну систему організаційно-правових гарантій її конституцш-иого ладу. До цієї системи входять: український народ, українська держава в цілому і в особі її спеціалізованих інститутів (організа­цій, служб тощо), Верховна Рада України, Президент України, Ка­бінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади, Консти­туційний Суд України, суди загальної юрисдикції, прокуратура та інші контрольно-наглядові органи, політичні партії та гро­мадські організації, засоби масової інформації, територіальні гро­мади та органи і посадові особи місцевого самоврядування, підпри­ємства, установи, організації, міжнародні органи, організації тощо. Тобто гарантами конституційного ладу України є практично всі основні суб'єкти конституційно-правових відносин.

Поиск по сайту: