АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Функції та повноваження прокуратури України

Читайте также:
  1. III. ДЕКЛЯРАЦІЯ ПРАВ І ОБОВ'ЯЗКІВ ПРАЦЮЮЧОГО І ЕКСПЛЬОАТУЄМОГО НАРОДУ УКРАЇНИ
  2. а) З основ законодавства України про культуру.
  3. Авдання та методи контролю органів державної фінансової інспекції України?
  4. Автономна Республіка Крим — територіальна автономія у складі України
  5. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  6. Акти органів прокуратури
  7. Актуальні проблеми економічної безпеки України
  8. Аналіз графіків функції споживання та заощаджень.
  9. Аналіз Закону України « Про державну службу»
  10. Аналіз навчально-методичного комплексу для учнів 7-го класу з історії України
  11. Апарат економіко-математичної обробки та аналізу даних в середовищі MS Excel: математичні, статистичні, фінансові функції.
  12. АПК , його функції та структура

 

Призначення прокуратури в механізмі держави найбільш повно відображають її функції. Функції прокуратури України яв­ляють собою основні напрямки і види діяльності цього органу.

Конституція України суттєво обмежила функції', які здійснюва­ла прокуратура згідно зі ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» (далі — Закон), а саме: з компетенції прокуратури виключені такі напрямки її діяльності, як нагляд за додержанням законів усіма орга­нами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими осо­бами й громадянами (так званий «загальний нагляд»), а також роз­слідування діянь, що містять ознаки злочину (п.п. 1,3 ст. 5 Закону).

Відповідно до ст. 121 Конституції України, прокуратура здій­снює такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадян або держави в суді у ви­падках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять опе-ративно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рі­шень у кримінальних справах, а також при застосуванні ін­ших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмежен­ням особистої свободи громадян.

5) нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службо­вими особами (після набрання з 1 січня 2006 р. чинності Зако­ном України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р.).

Конституційні функції прокуратури України мають певні юридичні особливості.

Так, функція підтримання державного обвинувачення в суді є однією з пріоритетних. її зміст полягає в публічному обвинува­ченні прокурором підсудного і привселюдній вимозі справедли­вого покарання підсудного; допомозі суду в кваліфікованому рі­шенні справи; приверненні уваги громадськості до причин і умов скоєння злочину і пошуку шляхів упередження злочинів.

Функція підтримання державного обвинувачення в суді є га­рантією забезпечення захисту прав і свобод громадян, а також законних інтересів держави.

Важливою функцією прокуратури є й функція представниц­тва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визна­чених законом.

Здійснюючи цю функцію, прокуратура України у передбаче­них чинним законодавством процесуально-правових формах ви­ступає представником законних інтересів особи та держави у суді. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої пору­шені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повнова­ження, а інтересів держави — наявність порушень або загрози по­рушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридич­них осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Порядок здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді залежить від підсудності справи, в якій проку­рор бере участь1.

1 Див.: Каркач П. М., Курочка М. Й. Конституційні функції прокурату­ри в діяльності суду: Навчальний посібник. — Донецьк, 2004. — 116 с.

 

Основними, універсальними для більшості видів судочинства, формами представництва прокуратури в суді є: звернення до су­ду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушено інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; винесення апеляційного подання на судові рішення або за­яви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, спрямований на забезпечення встановленого Конституцією та за­конами України порядку виявлення й розкриття злочинів, розгля­ду заяв і повідомлень про них, законності здійснення оперативно-розшукової діяльності, слідства, правомірності прийнятих зазначеними органами рішень. При цьому, прокуратура здійснює правозахисну діяльність в інтересах суспільства, держави, прав і свобод людини, законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» нагляд за дотриманням законів при проведенні опера-тивно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним проку­рором України, прокурором Автономної Республіки Крим, про­курорами областей, міст Києва і Севастополя.

Прокурорський нагляд за ОРД поширюється на оперативні підрозділи органів міліції, органів СБУ, прикордонних військ, Управління державної охорони України, органів податкової служби та ін.; нагляд за досудовим слідством поширюється на слідчі підрозділи прокуратури, органи внутрішніх справ, СБУ й податкової міліції', об'єднаних процесуальним поняттям «органи досудового слідства».

Функція нагляду за додержанням законів при виконанні су­дових рішень у кримінальних справах, а також при застосуван­ні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмежен­ням особистої свободи громадян, має дуалістичний характер. Вона покликана забезпечити законність перебування затрима­них; заарештованих; осіб, які за вироком суду перебувають у міс­цях відбування покарань у вигляді арешту, обмеження та позбав­лення волі, а також законність діяльності закладів для виконання судових рішень у кримінальних справах і закладів, що застосову­ють інші заходи примусового характеру, пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян.

Ця функція прокуратури ґрунтовно відрізняється від інших за методами її здійснення. Прокурор не тільки перевіряє закон­ність правових актів, які видає адміністрація установи виконання покарань, а й здійснює нагляд за законністю всієї діяльності цієї установи.

Згідно з вимогами Закону про прокуратуру, прокурорський нагляд здійснюється з метою своєчасного і правильного виконання вироку; належного утримання засуджених у місцях відбу­вання покарання у вигляді арешту, обмеження та позбавлення волі виключно на підставах і в порядку, встановлених чинним за­конодавством; забезпечення додержання встановлених законо­давством України прав і обов'язків засуджених; виконання зако­нодавства про умовно-дострокове звільнення засуджених від відбуття покарання.

Новелою конституційного законодавства України є відне­сення до функції загального нагляду прокуратури функції забез­печення належного стану додержання прав і свобод людини і громадянина та законів з цих питань (ч. 5 ст. 137 Конституції України). Це завдання прокуратури України логічно розвиває положення ст. З Основного Закону про визначення змісту і спря­мованості нашої держави правами і свободами людини та їх га­рантіями як найвищою суспільною цінністю.

З метою здійснення зазначеної функції прокуратура має обме­жувати неправомірну або таку, що межує з правопорушенням, дію чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого само­врядування, їх посадових і службових осіб передбаченими Консти­туцією та законами України засобами в межах своєї компетенції.

Загальний нагляд здійснюється Генеральним прокурором та підпорядкованими йому прокурорами по відношенню до орга­нів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх поса­дових і службових осіб, а також щодо організацій, підприємств і установ, незалежно від форми їх власності, службових осіб і, в окремих, визначених законом випадках, громадян України.

Закон України «Про прокуратуру» 1991 р. в ст. 5 також визна­чає ряд основних функцій прокуратури, частина з яких сьогодні втратила своє значення, або, згідно з п. 9. Перехідних положень Конституції України, мають тимчасовий, перехідний характер.

Зокрема, Перехідні положення Основного Закону передба­чають, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуван­ням законів та функцію попереднього слідства — до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Реалізація п. 9. Перехідних положень Конституції України на сьогодні триває. Тож основними функціями прокуратури Украї­ни є функції, визначені в ст. 121 Конституції України.

Ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» закріпила поло­ження, яке забороняє покладати на прокуратуру України функ­ції, не передбачені чинним законодавством.

Для виконання прокуратурою України своїх основних функ­цій чинне законодавство визначає повноваження прокурату­ри — права й обов'язки органів прокуратури, визначені Конс­титуцією та законами України.

За своїм змістом повноваження прокуратури України мо­жуть бути розділені на три основні групи:

1) повноваження у виявленні порушень законів, причин пору­шень та умов, що їм сприяють;

2) повноваження, спрямовані на усунення порушень законів, причин та умов, що їм сприяють;

3) повноваження у притягненні порушників закону до відпові­дальності.

До першої групи належать такі повноваження: безпереш­кодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого са­моврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та ор­ганізацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих пе­репусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і ма­теріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріа­лів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і ра­хунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення пи­тань, пов'язаних із перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність», тобто тільки за рішенням суду; у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документам, на підста­ві яких ці особи затримані, засуджені або до них застосовано за­ходи примусового характеру (ст. 44 Закону); витребування для перевірки рішень, розпоряджень, інструкцій, наказів та інших актів і документів, одержання інформації про стан законності і заходи щодо її забезпечення (п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону, п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону); вимога від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих та підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спе­ціалістів для проведення перевірок, відомчих та позавідомчих експертиз (п. З ч. 1 ст. 20 Закону); виклик посадових осіб і гро­мадян для витребування від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону (п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону, п. 2 ч. 2 ст. 44 За­кону); перевірка додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, в установах виконання покарань, інших установах, що викону­ють покарання або заходи примусового характеру, які признача­ються судом, додержання встановленого кримінально-виконав­чим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків (ст. 44 Закону); розгляд заяв, скарг про пору­шення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, віднесених до компетенції суду (ч. 1 ст. 12 Закону), особистий прийом гро­мадян (ч. З ст. 12 Закону); участь у засіданнях органів державної влади (ст. 9 Закону).

До другої групи повноважень прокурора належать: право опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Мініст­рів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, мініс­терств та інших центральних органів виконавчої влади, виконав­чих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб; вно­сити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень; давати приписи про усунення очевидних по­рушень закону; вносити подання до державних органів, громадсь­ких організацій і посадовим особам про усунення порушень зако­ну та умов, що їм сприяли; звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підпри­ємств та інших юридичних осіб; негайно звільнити особу, яка не­законно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, обмеження чи позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру. Постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством по­рядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов'язко­вими і підлягають негайному виконанню.

До третьої групи повноважень прокурора включені: право порушувати в установленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адмі­ністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій з метою захисту інтересів держави і гро­мадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не мо­жуть захистити свої права, прокурор або його заступник подає чи підтримує поданий потерпілим цивільний позов про відшкоду­вання збитків, заподіяних злочином.

Повноваження прокурорів за умови їх повного та правильно­го застосування забезпечують ефективність прокурорського на­гляду, своєчасність виявлення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, усунення порушень закону, запобігання їм, при­тягнення винних до відповідальності.

Реалізація прокурором вказаних повноважень здійснюється у формі відповідних актів, які є юридичними фактами, що пород­жують прокурорсько-наглядові правовідносини між прокуро­ром, з одного боку, і відповідними посадовими особами, колегі­альними органами підприємств, установ та організацій (а у ряді випадків — і з громадянами) з другого.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)