Порядок виборів Президента України

Проблеми теорії та практики виборів Президента України набули надзвичайної важливості під час останніх виборів глави держави у 2004 р. Недосконалість чинного на той час законодав­ства про вибори Президента України та численні порушення основних принципів виборчого права мали значний суспільний резонанс і призвели до Помаранчевої революції, яка оцінюється в цілому як позитивне явище в національній історії державотво­рення, але не знімає проблеми належного теоретичного і законо­давчого забезпечення виборів Президента України.

Вибори Президента України як форма безпосереднього на­родовладдя являють собою волевиявлення українського народу щодо заміщення поста Президента України шляхом голосування. Розрізняють кілька видів президентських виборів. Відповід­но до Закону України «Про вибори Президента України» вони можуть бути черговими, позачерговими та повторними.

Чергові вибори Президента України проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Президента України, тобто кожні п'ять років. Позачергові вибори Президен­та України проводяться у зв'язку із достроковим припиненням повноважень Президента України у випадках, передбачених Кон­ституцією України. Відповідно до ст. 108 Конституції України пов­новаження Президента України припиняються достроково у разі:

• відставки;

• неможливості виконувати свої повноваження за станом здо­ров'я;

• усунення ч пости н порядку імпічменту;

• смерті.

Але ці підетіїии набувають чинності при додержанні передба­чених Конституцісю процедур.

Повторні вибори Президента України проводяться відповід­но до Закону у двох випадках:

1) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включе­но не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано;

2) якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторно­го голосування зняли свої кандидатури.

Повторне голосування призначається, якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден кандидат не був обраний. Відповідно до вимог Закону, Центральна вибор­ча комісія приймає рішення про проведення повторного голосу­вання, про що зазначається у протоколі про підсумки голосуван­ня у день виборів Президента України.

Хоча строки проведення чергових виборів Президента Укра­їни визначаються Конституцією України (ст. 103 Конституції), все ж всі вибори Президента України призначаються Верховною Радою України. Про призначення виборів Президента України Верховна Рада України приймає відповідну постанову.

Чергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України (ст. 103 Конституції). На відміну від попередніх строків (180 днів), нині Верховна Рада призначає чергові вибори Президента Укра­їни не пізніш як за сто тридцять днів до дня виборів. Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за сто двадцять днів до дня виборів.

Сутність і зміст виборів Президента України в загальному ви­гляді відображують принципи виборів глави держави. Загальні принципи виборів як форми безпосереднього народовладдя визна­чаються, як відомо, чинною Конституцією України (ст. 71). У ній, зокрема, зазначається, що вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевияв­лення. Відповідно, Закон України «Про вибори Президента України», насамперед, стверджує відповідність основних принципів ви­борів Президента України конституційним принципам виборів до органів державної влади та до органів місцевого самоврядування.

Принцип загальності, тобто загального виборчого права означає за цим Законом, що право голосу на виборах Президен­та України мають громадяни України, яким на день виборів ви­повнилося вісімнадцять років.

У Законі також детально визначається зміст загального ви­борчого права. Відповідно до цього Закону громадяни України, які мають право голосу, тобто виборці, можуть брати участь у роботі виборчих комісій як їх члени, а також у проведенні пе­редвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів Президента України та інших заходах у порядку, визна­ченому цим та іншими законами України.

Разом з тим, Законом забороняються будь-які прямі або не­прямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майно­вого стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.

Виняток із загального виборчого права є за Законом один: не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.

Не менш повно і чітко в Законі визначається зміст і рівного виборчого права. Вибори Президента України, зазначається в цьому законодавчому акті (ст. 3), є рівними: громадяни Украї­ни беруть участь у виборах на рівних засадах. Це означає, що кожний громадянин України на виборах Президента України має один голос. Виборець може використати свій голос у день го­лосування тільки на одній виборчій дільниці.

Рівне виборче право стосується за Законом не лише виборців, але й кандидатів: усі кандидати на пост Президента України ма-" ють рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі.

Рівність прав і можливостей участі у виборчому процесі За­коном всебічно гарантується:

• забороною привілеїв чи обмежень кандидатів на пост Прези­дента України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціаль­ного походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

• забороною втручання органів державної влади і місцевого самоврядування у виборчий процес, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

• забороною для використання для фінансування передвиборної мгігації інших коштів, крім коштів Державного бюджету України, коштів виборчих фондів кандидатів на пост Прези­дента України.

Звичайно, дія цих заборон потребує постійної уваги з боку контролюючих суб'єктів, але в переважній більшості вони є реальними, дієвими.

Законом «Про вибори Президента України» визначається зміст і інших основних принципів виборів Президента України: прямого виборчого права, таємності голосування та інших. Ви­бори Президента України є за Законом прямими (ст. 4). Це озна­чає, що громадяни України безпосередньо обирають Президента України. Голосування на виборах Президента України, зазнача­ється в Законі, є таємним. Це означає, що контроль за волевияв­ленням виборців забороняється (ст. 7). Закон проголошує також добровільність участі у виборах та вільний характер виборів. Участь громадян України у виборах Президента України, зазна­чається в Законі (ст. 5), є добровільною. Ніхто не може бути при­мушений до участі чи неучасті у виборах. Вибори Президента України, сказано в цьому ж Законі, є вільними. При цьому звер­тається увага на те, що виборцям забезпечуються умови для віль­ного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосу­ванні. Законом забороняється застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та виявленню волі виборця (ст. 6).

Вельми важливим принципом виборів є принцип особистого голосування. Відповідно до Закону (ст. 8), кожний виборець го­лосує на виборах Президента України особисто. Голосування за інших осіб, а також передача виборцем права голосу будь-якій ін­шій особі забороняється.

Поряд з основними засадами (принципами) активного вибор­чого права, тобто права виборців, права обирати, в Законі всебіч­но визначені основні засади й пасивного виборчого права, тобто права бути обраним (права балотуватися, права кандидатів). За цим Законом (ст. 9), Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років.

Водночас, Закон передбачає спеціальні обмеження пасивно­го виборчого права. Зокрема, не може бути висунутим на пост Президента України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Особливим обмеженням для кандидатів на пост Президента України є термін перебування на цьому посту. Відповідно до Конституції України (ст. 103) і Зако­ну України «Про вибори Президента України», одна й та сама особа не може бути Президентом України більш як два строки підряд. Особа, яка двічі підряд обиралася на пост Президента України, не може бути висунута кандидатом на цей пост. Крім того, особа, повноваження якої на посту Президента України бу­ли припинені достроково відповідно до Конституції України, не може бути висунута кандидатом на пост Президента України на позачергових виборах, призначених у зв'язку з вказаним припи­ненням повноважень.

Відповідно до Закону, право висування кандидата на пост Президента України належить громадянам України, які мають право голосу. Це право, зазначається в Законі, реалізується ними через політичні партії та їх виборчі блоки, а також самовисуван-ням у порядку, визначеному цим Законом. Тим самим основними суб'єктами висування кандидатів на пост Президента України об'єктивно стають політичні партії та їх виборчі блоки, а канди­дати на пост Президента і майбутні президенти є переважно представниками відповідних політичних партій та їх блоків.

Нова редакція Закону «Про вибори Президента України» не виключає самовисування кандидатів, в тому числі щодо позапар­тійних кандидатів, але в цілому вибори Президента України на­бувають значно більшою мірою ніж раніше партійно-політично­го характеру, що є загальносвітовим явищем і не суперечить Конституції України.

Поряд з основними принципами виборів Президента Украї­ни, Закон визначає також основні засади виборчого процесу. Він здійснюється на таких засадах (принципах): законності та забо­рони втручання будь-кого у цей процес; політичного плюралізму та багатопартійності; публічності та відкритості виборчого про­цесу; рівності всіх кандидатів на пост Президента України; рів­ності прав партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу; свобо­ди передвиборної агітації, рівних можливостей доступу кандидатів на пост Президента України до засобів масової ін­формації; неупередженості органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і орга­нізацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до канди­датів на пост Президента України, партій (блоків) та ін.

Новий Закон про вибори Президента України детально вре­гулював виборчий процес, тобто порядок виборів в цілому, і всі його основні стадії.

Порядок виборів Президента України являє собою цілісну систему послідовних процесуальних дій, яка вважається вибор­чим процесом. Закон визначає виборчий процес як здійснення відповідними суб'єктами виборчих процедур, передбачених цим Законом (ст. 11).

Суб'єктами виборчого процесу, за Законом (ст. 12), є:

• виборець;

• виборчі комісії, утворені відповідно до цього Закону та Зако­ну України «Про Центральну виборчу комісію»;

• кандидати на пост Президента України, зареєстровані у по­рядку, встановленому цим Законом;

• партії (блоки), які висунули кандидатів на пост Президента України;

• уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу та від кандидатів на пост Президента України. Виборчий процес є складним, багатогранним явищем. Відповідно, він поділяється на ряд стадій (етапів, процедур), а саме:

• утворення територіальних виборчих округів;

• утворення виборчих дільниць;

• утворення територіальних та дільничних виборчих комісій;

• формування списків виборців, їх перевірка та уточнення;

• висування та реєстрація кандидатів;

• проведення передвиборної агітації;

• голосування у день виборів Президента України;

• підрахунки голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів Президента України.

У разі необхідності, зазначається в Законі, виборчий процес може включати такі етапи, як повторне голосування і підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків повторного голосуван­ня та результатів виборів Президента України.

Початковими етапами виборчого процесу, за Законом про вибори Президента України, є утворення територіальних вибор­чих одиниць. Відповідно до Закону, вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України (ст. 19). Водночас, для проведення виборів територія України по­діляється на 225 територіальних виборчих округів.

Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст, районів в містах з приблизно рівною кількіс­тю виборців. Рішення про утворення територіальних виборчих округів приймається Центральною виборчою комісією не пізні­ше як за сто десять днів до дня виборів.

Поряд із територіальними виборчими округами утворюють­ся виборчі дільниці, кількість виборців на яких від двадцяти до трьох тисяч осіб. Для проведення голосування та підрахунку го­лосів по виборах Президента України, зазначається в Законі про вибори Президента України, територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого окру­гу, поділяється на виборчі дільниці. їх загальна кількість складає, як правило, біля 3600.

Виборчі дільниці, відповідно до Закону, поділяються на зви­чайні, спеціальні та закордонні.

Наступним етапом виборчого процесу є утворення органів по проведенню виборів — виборчих комісій. Відповідно до Зако­ну (ст. 21), вибори Президента України організують і проводять такі виборчі комісії:

• Центральна виборча комісія;

• територіальні виборчі комісії;

• дільничні виборчі комісії.

У Законі зазначається, що повноваження Центральної ви­борчої комісії поширюється на всю територію України, повнова­ження територіальної виборчої комісії — поширюється на тери­торію відповідного територіального виборчого округу, а повноваження дільничної виборчої комісії — на територію відпо­відної виборчої дільниці.

Водночас, Центральна виборча комісія здійснює також пов­новаження територіальної виборчої комісії в закордонному ви­борчому окрузі.

Порядок утворення Центральної, територіальної виборчої комісій та дільничних має ряд особливостей.

Центральна виборча комісія утворюється відповідно до Кон­ституції України та Закону України «Про Центральну виборчу комісію». Територіальна виборча комісія, відповідно до Закону «Про вибори Президента України», утворюється Центральною виборчою комісією не пізніше як за вісімдесят днів до дня вибо­рів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших чле­нів комісії у кількості не менше десяти осіб на основі пропорцій­ного представництва кандидатур від усіх кандидатів.

Дільничнії вииборча комісія утворюється, відповідною, тери­торіальною виборчою комісією не пізніше як за тридцять п'ять днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секрета­ря та інших членів комісії. Закон визначає кількісний і певною мірою якісний склад дільничної виборчої комісії. Зокрема, в За­коні (ст. 24) зазначається, що дільнична виборча комісія утворю­ється у складі не менше дванадцяти осіб.

До складу дільничної виборчої комісії включаються усі вису­нуті представники кандидатів на пост Президента України, що, на жаль, істотно ускладнює роботу цих комісій.

Наступним етапом виборчого процесу є формування списків виборців, їх перевірка та уточнення. Це традиційно залишається, принаймні певною мірою, справою органів місцевого самовряду­вання, хоча вибори Президента України — це далеко не питання місцевого значення. Через недосконале регулювання цього пи­тання списки виборців нерідко були і залишаються політичними казками нашого часу.

Відповідно до Закону (ст. 31), для підготовки та проведення голосування виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад або органи (посадові особи), які відповід­но до закону здійснюють їх повноваження, а також консульські установи та інші представництва України за кордоном до 1 лип­ня року проведення чергових виборів Президента України скла­дають загальний список виборців, які постійно проживають на території села, селища, міста, району в місті, з використанням ві­домостей, які мають місцеві органи Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції, Державної податкової адмі­ністрації України про місце постійного проживання громадян, за формою, встановленою Центральною виборчою комісією. Ке­рівники структурних підрозділів цих органів зобов'язані надава­ти необхідну для складання загального списку виборців інформа­цію на запит відповідно сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради.

Закон передбачає, що до списку виборців включаються лише громадяни України, які досягай на день виборів вісімнадцяти років і мають право голосу та які на день складання списку постійно про­живають на відповідній території. При цьому виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці.

До основних етапів виборчого процесу закономірно відно­ситься також висування і реєстрація кандидатів на пост Президен­та України. Відповідно до Закону (ст. 44), висування кандидатів на пост Президента України партіями (блоками) та самовисуван-ня розпочинається за сто дев'ятнадцять днів і закінчується за дев'­яносто п'ять днів до дня виборів.

Законом передбачено наступний порядок висування канди­датів партіями (блоками). Партія (блок) може висунути одного кандидата на пост Президента України, при цьому особа, яка є членом цієї партії (членом партії, яка входить до блоку), або по­запартійний громадянин, який має право бути обраним Прези­дентом України. Партія, що входить до виборчого блоку, не мо­же самостійно висувати кандидата на пост Президента України та входити до складу іншого виборчого блоку.

Головна процедура цього етапу (стадії) виборчого процесу полягає в тому, що висування кандидата партією здійснюється лише на з'їзді (зборах, конференції), а блоком — на міжпартійно-му з'їзді (зборах, конференції) партій, що входять до блоку. При цьому у з'їзді (зборах, конференції), на якому здійснюється вису­вання кандидата, повинно брати участь не менш як 200 делегатів.

Право висування кандидата на пост Президента України мо­же бути реалізовано також самовисуванням у порядку, визначе­ному Законом. Цей порядок полягає в тому, що громадянин України, який може бути, відповідно до цього Закону, обраним Президентом України, особисто подає до Центральної виборчої комісії заяву про самовисування на пост Президента України, за­свідчену у встановленому законом'порядку.

Реєстрація кандидата на пост Президента України відбува­ється за умови отримання передбачених Законом документів.

Подання документів до Центральної виборчої комісії для ре­єстрації кандидатів закінчується за дев'яносто днів до дня виборів.

Кандидату на пост Президента України не пізніше як у три­денний строк з дня прийняття рішення про його реєстрацію вида­ється посвідчення кандидатів на пост Президента України за фор­мою, встановленою Центральною виборчою комісією. Рішення про реєстрацію кандидата на пост Президента України оприлюд­нюється в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр».

На підтримку кандидата на пост Президента України має бу­ти зібрано на менше як п'ятсот тисяч шдписів по двадцять тисяч підписів у кожному з двох третин регіонів (Автономна Республі­ка Крим, області, міста Київ та Севастополь) України. Підписані листи на підтримку кандидата на пост Президента України ма­ють бути подані до Центральної виборчої комісії не пізніше як за сорок днів до дня виборів.

Згідно з законом, підготовка та проведення виборів Прези­денти Укриїни чдійепіоються публічно і відкрито. Реалізація за­кріплених принципів зумовлює поширення під час виборчого процесу різноманітної так званої електоральної інформації. При цьому слід розрізняти два напрямки інформаційної діяльності: ін­формування виборців з метою забезпечення конституційного права громадян на інформацію під час виборів як гарантії реалі­зації ними виборчих прав та передвиборну агітацію.

Як окремий самостійний етап виборчого процесу, передви­борна агітація являє собою цілий комплекс заходів, цілеспрямо­вану діяльність певного суб'єкта виборчого процесу (кандидата на виборну посаду) з підготовки і поширення відповідної інфор­мації з метою спонукання виборців до здійснення позитивного вибору на його користь.

Право на передвиборну агітацію є складовою виборчого права громадян України. За виборчим законом, громадяни Укра­їни мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів на пост Президента України, політичні, ді­лові та особисті якості кандидатів, вести агітацію за або проти кандидатів у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не су­перечать Конституції України та законам України.

Серед публічних агітаційних заходів, що прямо визначаються за­коном, є мітинги, збори, зустрічі з виборцями, дебати, дискусії та ін. Сприяння проведенню подібним агітаційним акціям повинні реалізо­вувати на засадах неупередженості, забезпечення рівних можливос­тей зареєстрованим кандидатам на пост Президента України органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації', їх керівники, інші посадові і службові особи.

Кандидат на пост Президента України, зареєстрований ЦВК, має право користуватися державними та комунальними ЗМІ за рахунок та в межах коштів Державного бюджету Украї­ни, що виділяються на підготовку і проведення виборів, на умо­вах, передбачених Законом. Порядок надання ефірного часу та друкованих площ за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку та проведення виборів, встановлюється ЦВК.

Найважливішим етапом виборчого процесу, кульмінаційним моментом виборів є голосування. Голосування проводиться у день виборів та у день повторного голосування з 8 до 20 години. На закордонних виборчих дільницях голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці.

Про час і місце голосування дільнична виборча комісія повідом­ляє виборців не пізніше, як за сім днів до дня проведення, а у винят­кових випадках — напередодні дня виборів. Організація проведення голосування та підтримання належного порядку у приміщенні для голосування, забезпечення таємності волевиявлення виборців під час голосування покладається на дільничну виборчу комісію.

Завершальним етапом виборів є визначення результатів ви­борів Президента України.

Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійсню­ється, як зазначається в Законі, відкрито і гласно членами діль­ничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування.

Кандидатам на пост Президента України, їх довіреним осо­бам, офіційним спостерігачам, які були присутні при підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, на їх прохання невідкладно видаються копії зазначеного протоколу, засвідчені головою і сек­ретарем дільничної виборчої комісії та скріплені печаткою комі­сії, з розрахунку не більше як по одній копії кожного протоколу для кожного кандидата та для кожного офіційного спостерігача.

З моменту закінчення голосування територіальна виборча комісія розпочинає засідання, яке продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування у територіальному виборчо­му окрузі. На цьому засіданні приймаються, розглядаються та оголошуються протоколи дільничних виборчих комісій про підсумки голосування на відповідних виборчих дільницях, а та­кож передаються інші документи дільничних виборчих комісій, передбачених законом.

Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі про­токолів територіальних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів не пізніш як на десятий день з дня виборів встановлює результати голосування у день виборів Президента України, про що складає протокол.

Відомості про підсумки голосування цифрами і прописом за­носяться до протоколу Центральної виборчої комісії про підсум­ки голосування в день виборів Президента України. Відомості, зазначені в Законі, вносяться як по кожному територіальному виборчому округу, так і сумарно по загальнодержавному округу.

Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день вибо­рів було включено не більше двох кандидатів на пост Президен­та України і за результатами голосування у день виборів Прези­дента України жоден кандидат не був обраний (відповідно до вимог Закону), Центральна виборча комісія (на підставі п. 1 ч. 4 ст. 1.1 щ.оі'о Закону) приймає рішення про звернення до Верхов­ної і'іідп України з поданням про призначення повторних виборів Президента України, про що зазначається у протоколі про під­сумки голосування в день виборів Президента України.

Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено більше двох кандидатів на пост Президента Укра­їни і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден кандидат не був обраний відповідно до вимог ч. З ст. 15, Центральна виборча комісія приймає рішення про прове­дення повторного голосування, про що зазначається у протоколі про підсумки голосування в день виборів Президента України.

Повідомлення про результати голосування у день виборів Президента України та про прийняте Центральною виборчою комісією за підсумками голосування рішення, передбачене ч. З,4 або 5 ст. 15, публікується нею в газетах «Голос України» та «Уря­довий кур'єр» не пізніш як на третій день після підписання прото­колу про результати голосування.

Повторне голосування призначається на третю неділю після дня виборів із додержанням вимог цього Закону. Повідомлення про дату проведення повторного голосування публікується в га­зетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр» і оприлюднюється в інших засобах масової інформації.

Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів територіальних виборчих комісій про підсумки пов­торного голосування в межах відповідних територіальних вибор­чих округів не пізніше як на п'ятнадцятий день з дня повторного голосування встановлює результати повторного голосування ви­борів Президента України, про що складає протокол, до якого за­носяться відомості, передбачені ч. 1 та 2 ст. 84 цього Закону.

Якщо в результаті повторного голосування обидва кандида­ти, що балотувалися, набрали однакову кількість голосів, або як­що голосування проводилося по одній кандидатурі і вона не отри­мала більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, вибори Президента України вважаються такими, що не відбулися.

Центральна виборча комісія не пізніш як на третій день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює резуль­тати виборів Президента України у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр» із зазначенням прізвища, імені, по батько­ві обраного Президента України, його року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійнос­ті, суб'єкта висування.

Новообраний Президент України вступає на пост не пізніш ик через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, із моменту складення присяги народові на урочистому іасіданні Верховної Ради України.

Поиск по сайту: