|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
В чому полягають особливості кореляційного опису результатів біометричних досліджень?У біологічних об'єктах, процесах і явищах біологічної природи кореляційний зв’язок може мати прояв: • між окремими морфологічними елементами живих організмів; • між морфологічними елементами організмів і їх якісними характеристиками; • між елементами оточуючого середовища і морфологічними, а також якісними характеристиками біологічних об’єктів; • між окремими фізико-біологічними процесами. Кореляційний зв’язок зветься простим, коли він описує характер залежності лише по двох ознаках, і множинним, коли залежність формується впливом трьох або більшої кількості ознак. Він може характеризуватись лінійною формою, коли залежність між (х) і (у) із зміною (х) відображається прямою лінією, або криволінійною, коли така залежність відображається лінією із відповідним скривленням. Крім того, розрізняють пряму (не прямолінійну, а пряму), коли із збільшенням значення (х) збільшується значення (у), і зворотну, коли із збільшенням значення (х) значення (у) зменшується. В усіх випадках кореляційний аналіз застосовується для кількісного визначення зв’язків, що існують між окремими морфологічними органами, ознаками та іншими властивостями відповідної сукупності змінних ознак. В біологічних дослідженнях слід застерігатись формального застосування методу кореляційного аналізу, якому завжди повинен передувати біологічний аналіз факторів, що досліджуються. В принципі, методика кореляційного аналізу полягає в співставленні за відповідними правилами обраних для аналізу ознак х і у. Відобразити кореляційну залежність двох ознак, тобто провести таке співставлення можливо такими способами: • скласти кореляційний ряд з рядів значень двох аналізованих ознак; • за допомогою кореляційної грати, в якої з одного боку (по вертикалі) розміщується значення однієї ознаки, а з другого боку (по горизонталі) − значення другої ознаки; • за допомогою так званої лінії регресії, абсциси якої пропорційні значенням першої ознаки, а ординати − значенням другої ознаки. Для визначення особливостей кореляційних зв’язків застосовують такі показники, що розраховуються за допомогою методів варіаційної статистики: • коефіцієнт кореляції; • кореляційне відношення; • міра криволінійності зв’язку. Ступінь сполучення зв’язку між аргументом (х) і функцією (у) позначається коефіцієнтом кореляції (r) і характеризує тісноту кореляційного зв’язку. Тіснота кореляційного зв’язку є показник, що визначає наближення (або віддалення) ступеню кореляції до показника функційного зв’язку. Якщо функційному зв’язку дати оцінку 1, то віддалення від 1 (0,9; 0,8; 0,7,..., 0,3; 0,2; 0,1; 0) буде характеризувати тісноту відповідного кореляційного зв’язку. Показник r > 0,9 свідчить про дуже тісний зв'язок, показник r = 0,7 − 0,9 − про тісний зв’язок, зв'язок, в якому r = 0,5 − 0,7 характеризує значний, r = 0,3 − 0,4 − помірний, а r < 0,3 − слабкий зв’язок. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |