Антропометричні дослідження дітей різного віку та особливості їх проведення

При надходженні до стаціонару дитині обов’язково проводять антропометричні дослідження. Найбільш доцільно цю маніпуляцію проводити у приймальному відділенні. Проведення антропометричних досліджень дозволяє лікареві не тільки оцінити фізичний розвиток дитини, а й правильно і своєчасно поставити діагноз (зокрема – в разі втрати маси тіла). Техніка проведення антропометричних досліджень розрізняється в залежності від віку дитини, а також – від її загального стану.

Вимірювання довжини тіла дітей першого року життя. На першому році життя для вимірювання довжини тіла використовують спеціальний горизонтальний ростомір у вигляді широкої дошки довжиною 80 см и шириною 40 см. З однієї сторони ростоміра нанесені ділення з ціною ділення 1 мм. Ростомір має дві горизонтальні планки, одна з яких нерухома, а друга – пересувна і легко рухається по сантиметровій шкалі.

Порядок вимірювання: дитину кладуть на спину таким чином, щоб її голова впритул торкалася тім’ячком до нерухомої горизонтальної планки ростоміру. Голову розташовують і фіксують в положенні, при якому зовнішній край нижнього віка і верхній край зовнішнього слухового проходу знаходяться на одній лінії, перпендикулярно поверхні ростоміру. Ноги дитини випрямляють легким натисканням на коліна лівою рукою; правою –

Мал. 9.1. Вимірювання довжини тіла дитини першого року життя

підводять рухому планку ростоміра тісно до підошви випрямлених ніг. Відстань між рухомою і нерухомою планками відповідає росту дитини. Точність цих вимірювань складає ± 0,5 см.

Вимірювання дітей, після одного року проводять за допомогою вертикального ростоміру. На вертикальній його частині нанесені 2 шкали ділення (в см): праворуч – для визначення росту у положенні стоячи, ліворуч – для вимірювання росту у положенні сидячи. Для цього у нижній частині ростоміру є табурет з відкидним сидінням, який прикріплено на рівні 40 см від підлоги. Ростомір має рухому планку, яка фіксується на рівні росту дитини.

Мал. 9.2. Вимірювання ростудітей старшого віку

Порядок вимірювання: дитина стоїть на площадці ростоміру спиною до вертикальної стійки у випрямленому положенні, торкаючись її п’ятками, сідницями, міжлопатковою ділянкою та потилицею; руки опущені вздовж тулуба, п’ятки разом, носки – врізнобіч. Голова встановлюється в положенні, при якому зовнішній край очниці і верхній край козелку вуха знаходяться в одній горизонтальної площині. Рухома планка прикладається до голови без надавлювання. Довжину тіла дітей від 1 до 3 років доцільно вимірювати, ставлячи їх на відкидне сидіння (показники зросту дивитися на шкалі ліворуч). Необхідно пам’ятати, що між ростом в ранкові і вечерні часи існує різниця, іноді до 1-2 см.

Зважування дітей

Від народження до 2-3 років дітей зважують на електронних або чашечних вагах. Ваги складаються з жолоба і коромисла з двома шкалами ділень: нижня – в кілограмах, верхня - в грамах. Коромисло чашечних ваг має противагу. Перед зважуванням ваги необхідно врівноважити. Якщо ваги не врівноважені, слід обережно повернути шайбу (мікрогвинт) на противазі до себе або від себе, орієнтуючись на укажчики рівноваги. Електроні ваги показують більш точні результати зважування, тому використовувати їх при зважуванні дітей доцільніше.

Техніка зважування: спочатку зважують пелюшку. Дитину роздягають і укладають на широку частину лотка головою і плечовим поясом; ніжками – на вузьку частину лотка. Якщо дитина може сидіти, її садять сідницями на широку частину лотка, а ноги розташовують на вузькій частині.

Масу тіла недоношених дітей можливо вимірювати, не роздягаючи їх, з метою попередження переохолодження; в цьому випадку маса одягу віднімається від сумарної. Для зважування дітей, які знаходяться в кювезі, використовують ваги, які вмонтовані в кювез.

Класти дитину на ваги і знімати з них можна тільки при закритих коромислах ваг, стоячи лицем до шкали ваг. Показання знімаються з того боку гирі, де є насічки; нижню гирю необхідно розміщати тільки в існуючому на нижній шкалі гнізді. Після запису ваги гирі ставлять у вихідне положення (позначка „нуль”), а коромисло ваг – на запобіжник. Для визначення ваги дитини необхідно з показань ваг вирахувати вагу пелюшки. Точність зважування складає ±10 мг.

Дітей після трьох років зважують стоячи на електронних важільних вагах. Під час зважування дитина, яку слід перед тим роздягнути, повинна встати нерухомо на середину площадки ваг. Зважування рекомендується проводити зранку, натще, бажано після сечовипускання і дефекації.

Мал. 9.3. Вимірювання обводу голови дитини

Обвід голови вимірюють сантиметровою стрічкою, яку проводять позаду в ділянці потиличного бугру, через точку, яка найбільш видається, а спереду – по лінії надбрівних дуг. Для вимірювання висоти голови застосовують антропометр або спеціальний циркуль, один кінець якого встановлюють на маківці голови, а другий – на тій ділянці підборіддя, яка найбільш виступає.

Обвід грудної клітини вимірюють дитині в стані спокою. Вимірювальну стрічку накладають позаду під кутами лопаток, а спереду – по навколососковим кружкам. У дівчаток пубертатного віку спереду стрічку проводять по четвертому ребру над молочними залозами. У дітей першого року життя вимірювання проводять у положенні лежачи, а в дітей старшого віку – стоячи (руки опущені, дихання спокійне). На відміну від дітей раннього віку, в старших дітей вимірювання обводу грудної клітини проводять при спокійному диханні, на висоті вдиху і при повному видиху. Для вимірювання передньо-заднього и поперечного діаметрів грудної клітини, користуються спеціальним циркулем. При вимірюванні передньо-заднього діаметру одну ніжку циркуля поміщають біля нижнього краю грудини; другу – на тому ж рівні, біля остистого відростку хребта. Для визначення поперечного діаметру грудної клітини ніжки циркуля встановлюють на рівні нижнього краю грудини по середній пахвовій лінії.

У деяких випадках виникає необхідність вимірювання інших антропометричних параметрів: довжину тулуба, кінцівок, гомілки; обвід живота, плеча, стегна, гомілки.

Довжину тулуба визначають по відстані від остистого відростку сьомого шийного хребцю до закінчення куприкової кістки. У маленьких дітей вимірювання тулубу проводять у положенні лежачи на боці, в старших – стоячи. Сантиметрова стрічка при вимірюванні повинна щільно прилягати до поверхні спині.

Довжину кінцівок вимірюють антропометром Мартіна, а за його відсутності – звичайною сантиметровою стрічкою. Довжину рук вимірюють від акроміону до кінця третього пальця; довжину плеча – від акроміону до верхівки ліктьового суглобу; довжину передпліччя – від ліктьового суглобу до середини зап’ястка. Довжину ніг вимірюють від великого вертелу стегна до рівня підошви; довжину стегна – від великого вертелу до колінного суглобу; довжину гомілки – від колінного суглобу до щиколотки.

Обвід живота вимірюють на рівні пупка. Якщо живіт значно збільшений, сантиметрову стрічку проводять у ділянці найбільшого його випинання. Обвідживота в здорової дитини слід вимірювати до прийому їжі. У хворої дитини таке вимірювання необхідно проводити неодноразово, особливо – при станах, які супроводжуються збільшенням розміру животу (асцит, пухлини, метеоризм тощо.)

Обвід плеча визначають у ділянці двоглавого м’язу (верхньої треті плеча). Вимірювання проводять два рази: спочатку при вільно опущених руках і розслаблених м’язах; потім – при напруженому стані м’язів. Дитину просять підняти руку до рівню плечей, зігнути її в лікті, напружити м’язи.

Обвід стегна вимірюють у найбільш широкій частині стегна; сантиметрову стрічку проводять горизонтально безпосередньо під сідничною складкою.

Обвід гомілки визначають на литкових м’язах, на рівні їхнього найбільшого об’єму.

Поиск по сайту: