Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок

Патологічна реакція на банки у вигляді:

– значного підвищення температури тіла (хворому треба дати антипіретики – анальгін, димедрол);

– відшарування верхніх шарів шкіри при її підвищеній чутливості з утворенням кривавих пухирців (пухирці змазати концентрованим розчином перманганату калію, який викликає їх швидке підсихання);

Порушення техніки постановки банок:

– опік від нагрітих країв банки;

– багрові пухирі, заповнені кривавою рідиною від довгого тримання банок, які легко лопаються і стають вхідними воротами для інфекції.

Слід обережно ставити банки важкохворим, виснаженим та хворим, що знаходяться у непритомному стані. У цих хворих ослаблена або відсутня чутливість шкіри і вони не можуть поскаржитися на виникнення будь-яких неприємних та болісних відчуттів, тому в них легко виникають ускладнення.

Компреси

Компрес – це лікувальна багатошарова пов’язка. Компреси бувають сухі та вологі. Вологі компреси можуть бути холодними, зігрівальними та гарячими.

Холодний компрес спричиняє місцеве охолодження тканин, звуження кровоносних судин, зменшує кровопостачання і біль. Холодні компреси рекомендуються на місця забиття, травм у перші години. Укусів комах, на перенісся при носовій кровотечі тощо.

Порядок виконання холодного компресу:

1. Беруть марлю або шматок чистого полотна і складають його у кілька разів;

2. Змочують холодною водою і відтискають;

3. Накладають на хвору ділянку.

Оскільки накладений компрес швидко нагрівається, його треба міняти через кілька хвилин. Частіше користуватися двома компресами: один накладають хворому, а другий охолоджують у воді. Для підтримання низької температури у воду кладуть лід. Після накладання компресу на шкіру зверху можна покласти міхур з льодом або снігом. Тривалість процедури 50–60 хвилин.

Примочки – різновид холодного компресу. Марлю або полотно, складене в кілька разів, змочують лікувальним розчином (настій ромашки, вода з оцтом – 1 столова ложка на стакан холодної води та інші).

Зігрівальний компрес складається з трьох шарів і закріплюючої пов’язки інайчастіше застосують як теплову процедуру. Він зберігає вологе тепло протягом багатьох годин і справляє тривалий лікувальний вплив на шкіру і підлеглі тканини. Під компресом утворюється замкнута волога камера, в якій температура водяної пари довгий час підтримується на рівні температури шкіри. Утворене тепло спричиняє приплив крові, що сприяє розсмоктуванню запального процесу, зменшенню венозного застою, спазму і болю.

Показання для накладання зігрівального компресу: запальні процеси гортані, суглобів, плеври, середнього вуха, інфільтрати після ін’єкції, забитті місця (через добу після травми), тромбофлебіт.

Протипоказання: гнійні захворювання шкіри, алергічні висипання, гіпертермія.

Необхідні матеріали: лоток, марля, вата, бинт, компресний папір, ножиці, 40˚ спирт етиловий.

Порядок виконання процедури:

1. Звільніть від одягу місце накладання компресу, огляньте його.

2. Перший шар, що накладається на хвору ділянку, вологий: марля необхідного розміру (на 3 см більше місця захворювання), складіть її в 6-8 шарів і змочують у водно-спиртовому розчині (2 частин води та 1 частини 96˚ етилового спирту)., відіжміть, покладіть її на потрібну ділянку тіла.

3. Накладають другий шар, що забезпечує герметизацію, це вощений папір або клейонка, якій на 2 см перекрив попередній шар з усіх боків.

4. Третій (утеплюючий) шар: біла або сіра вата, яку рівномірно накладають на 2 см більше попереднього шару.

5. Зверху накладають четвертий закріплюючий шар: бинтом щільно прибинтуйте усі попередні шари, але щоб пов’язка не обмежувала рухів і не здавлювала кровоносних судин.

Запам’ятайте! Компрес вважається накладеним правильно, якщо прокладка, що прилягає до шкіри, після зняття компресу волога і тепла.

6. Через 2 години перевірте правильність накладання компресу: просуньте вказівний палець під нижній шар компресу – якщо серветка волога та тепла, це означає, що компрес накладений правильно.

7. Залишіть компрес на 6-8 годин.

8. Після зняття компресу шкіру протріть серветкою, змоченою теплою водою, висушіть, накладіть суху теплу пов’язку.

9. Повторно накладати компрес можна не раніше як через 1 годину.

10. Дезінфікують обладнання.

11. Роблять відмітку про виконання процедури у листку призначень.

Іноді компрес роблять з 50% спирту (напівспиртовий). Дія його сильніше, оскільки відбувається подразнення тканин, але він швидше висихає, тому його знімають через 4–6 годин.

Гарячий компрес спричиняє розширення кровоносних судин, інтенсивне посилення кровообігу, знімає спазм судин, має виражену розсмоктувальну та знеболюючу дію.

Грілки

Грілка (сухе тепло) оказує місцевий зігріваючий ефект. При застосуванні грілки відбувається 1) рефлекторне розширення кровоносних судин шкіри і органів черевної порожнини; 2) подразнення шкірних рецепторів теплом та рефлекторно розслаблення м’язів внутрішніх органів, зниження порога больової чутливості і як наслідок – зменшення болю. Таким чином, основні дії сухого тепла грілки: миттєве зігрівання окремих ділянок тіла; зняття болю спастичного характеру; відволікаюча терапія.

Показання для застосування грілки: біль спастичного характеру (ниркові кольки, холецистит); хронічні захворювання органів черевної порожнини (виразкова хвороба); запальні інфільтрати; місцеве зігрівання окремих ділянок тіла (радикуліт, неврит) з метою відволікаючої терапії; порушення периферичного кровообігу (облітеруючий ендартеріїт, атеросклероз, хвороба Рейно).

Протипоказання: гострі запальні процеси в черевній порожнині («гострий живіт»), кровотечі різного походження, злоякісні та доброякісні пухлини, туберкульоз, тромбофлебіт, нагнійні та алергічні захворювання шкіри, перші години після травми, інфіковані рани, септичний стан хворого.

Необхідні матеріали для виконання навику: гумова грілка, рушник або пелюшка, гаряча вода (t 60º-70º С), водний термометр, гумові рукавички, вазелінова олія.

Порядок виконання процедури:

1. Заповніть грілку на 2/3 об’єму гарячою водою (60º-70º С).

2. Випустіть з грілки повітря (поклавши грілку на горизонтальну площину і піднявши верхній кінець до появи у горловині води) і закрутіть корок. Витріть грілку насухо.

3. Перевірте грілку на герметичність, опустивши корком донизу.

4. Загорніть її в рушник і прикладіть до тіла отвором догори.

5. Через 5 хвилин проконтролюйте, чи немає яскравої гіперемії під грілкою, спитайте пацієнта про самопочуття.

Запам’ятайте! При тривалому застосуванні грілки, щоб запобігти гіперпігментації шкіри, місце накладання грілки потрібно попередньо змастити вазеліновою олією.

6. Заберіть грілку після того, як охолоне.

7. Дезінфікують грілку після застосування.

8. Роблять відмітку про виконання процедури.

Електрична грілка має переваги перед водяною, бо вона сприяє поступовому наростанню теплової дії, тривалому застосуванню тепла, регулюванню необхідного рівня температури та рівномірного постійного тепла; вона м’яка і пластична. При користуванні електрогрілкою необхідно суворо додержуватися правил техніки безпеки: перевірити цілість електричного шнура, слідкувати, щоб грілка не була вологою, не накривати грілку ковдрою (це загрожує перегріванням та виникненням пожежі), не залишати хворого у непритомному стані.

Міхур з льодом

Застосування холоду належить до лікувальних процедур шкіри. Холод на місці його прикладання спричиняє звуження дрібних судин не лише шкіри, але й підлеглих тканин – зменшується прилив крові, сповільнюється кровообіг, знижується чутливість нервових рецепторів. Завдяки цьому основні дії холоду: протизапальне, зменшення болю, зупинка кровотечі.

Показання для застосування міхура з льодом: гострі запальні процеси, кровотечі, гіпертермія, після операцій, абортів, при укусах комах, забиття в перші години, в другий період гарячки.

Протипоказання – переохолодження організму, виснаження хворого, підвищена чутливість до холоду, паралічі, гостра затримка сечі, трофічні ураження шкіри, хвороба Рейно.

Необхідні матеріали: міхур з льодом, шматочки з льодом; рушник або пелюшка, лоток, пінцет. Мухін для льоду виготовляють з гуми або водонепроникної тканини з щільним корком.

Послідовність виконання процедури:

1. Покладіть міхур на столик, відкрийте корок, покладіть туди шматочки льоду або снігу, долийте холодної води, заповнивши міхур на 1/2-2/3 його об’єму.

2. Незаповнену частину міхура стисніть, витисніть повітря та закрутіть корок, витріть насухо міхур. Перевірте міхур на герметичність, опустивши його корком донизу.

3. Загорніть в рушник чи пелюшку заповнений міхур і прикладіть до місця застосування на 20-30 хв. при необхідності міхур використовують протягом тривалого часу: перерву роблять на 30-40 хв., а потім повторяють процедуру.

4. При необхідності маніпуляцію повторіть через кожних 10-15 хв.

5. Після закінчення процедури вилийте з пузиря воду, витісніть повітря, закрутіть корок.

6. Дезінфікують оснащення.

7. Роблять запис про виконання процедури.

Запам’ятайте! Не можна заморожувати воду, яка налита в міхур, в морозильні камері, оскільки поверхня утвореного конгломерату льоду велика, що може викликати переохолодження.

Світлолікування

Світлолікування – це використання з лікувальною метою променевої енергії. Фізична природа світла – ультрафіолетові, видимі та інфрачервоні проміння. При опроміненні відбувається поглинання енергії білковими тканинами, що викликає прискорення руху електронів навкруги ядра. При дії короткого проміння електрони переходять на більш віддалену орбіту – відбувається накоплення енергії. Дія найкоротших промінь вибиває електрони за межі атому, що приводить до іонізації тканин (1 фаза – іонізаційний ефект). Внаслідок поглинення енергії відбуваються зміни у білкових тканинах – розщеплення останніх до амінокислот і утворення гістаміноподібних речовин з високою біологічною активністю (2 фаза – фотохімічний ефект). Нові біохімічно активні речовини через нервову систему змінюють функції органів і систем (3 фаза – фотобіологічний ефект).

Поиск по сайту: