Застосування клізм

У древнєіндійських рукописах описують промивальні клізми, є згадка про таке лікування в єгипетських джерелах. Гіппократ розробляв метод очищення клізмами від шкідливих соків шляхом застосування промивання шлунка, проносних засобів і очисних клізм.. Накопичений і узагальнений досвід застосування очисних клізм дозволяє затверджувати, що очисна клізма не є образливою процедурою. Ця процедура є істотним втручанням у функціонування товстої кишки і всього організму. Невиправдане безконтрольне використання таких клізм може приводити до серйозних захворювань. Товста кишка виконує дві основні функції: засвоєння живильних речовин і формування калу з наступним його виведенням. Травлення в цьому відділі кишечнику здійснюється при участі мікрофлори товстої кишки й активному усмоктуванні живильних речовин із просвіту кишки. Мікрофлора товстої кишки сприяє засвоєнню вуглеводів і білків, завдяки цьому організм одержує до 10% потреби добової енергії. Щодня в сліпу кишку з тонкої кишки надходить 1000-1500 мл води разом з кишковим умістом. З калом у добу виділяється не більш 100-150 мл води, тобто 90% рідини всмоктується. Гноблення мікробної флори при використанні очисних клізм і антибіотиків широкого спектра дії приводить до порушення роботи товстої кишки і дефіцитові необхідних речовин.

В даний час клізма (від грецького «Klisma» – промивання) це введення у кишечник через пряму кишку різних рідин з діагностичною або лікувальною метою. Клізми бувають очисні, сифонні, лікарські і краплинні. З лікувальною метою призначають очисні, стимулюючі, сифонні, живильні (для введення живильних речовин в організм ослаблених хворих) та лікувальні клізми; з діагностичною – клізми призначені для введення в кишечник контрастних речовин з метою рентгенологічного дослідження. Очисні та сифонні клізми призначають перед проведенням інструментальних досліджень, операцій. Лікувальні клізми призначають з метою введення медикаментозних препаратів загального та місцевого призначення.

Очисні і стимулюючі клізми призначає лікар або досвідчений середній медпрацівник; лікарські і живильні клізми призначає лише лікар.

Протипоказання для застосування клізм: гострі запальні та виразкові процеси у прямій кишці, гострий апендицит, перитоніти кишкові кровотечі, геморої що кровоточить, онкологічні захворювання товстої кишки що розпадається, тріщини заднього проходу, випадання прямої кишки, різкі болі при виконанні процедури. За допомогою клізми вводять рідину в нижній відрізок товстої кишки з лікувальною і діагностичною метою.

Для клізм використовують або грушоподібний гумовий балон (спринцівку) з м'яким або твердим наконечником, або кружку Есмарха (спеціальна ємкість 1-1,5 л) або лійку, що за допомогою гумової трубки з краном з'єднані з наконечником, що вводиться в пряму кишку.

Очисна клізма

Очисна клізма застосовують для очищення кишечнику від калових мас і газів: для розрідження й видалення вмісту нижніх відділів товстої кишки при завзятих запорах, для видалення токсичних речовин при отруєннях, перед операціями й пологами, рентгенологічними дослідженнями травного тракту й ендоскопічними дослідженнями товстої кишки, перед застосуванням лікарських та живильних клізм.

Протипоказаннями для постановки очисних клізм служать гострі запальні й ерозивно-виразкові поразки слизуватої оболонки товстої кишки, деякі гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини (гострий апендицит, гострий перитоніт), шлунково-кишкові кровотечі, що розпадаються пухлини товстої кишки, перші дні післяопераційного періоду після хірургічного втручання на органах черевної порожнини, важка серцево-судинна недостатність. Забороняється ставити клізми хворим, що страждає випаданням прямої кишки, гемороєм у стадії загострення, запаленням очеревини, а також хворим у стані шоку або колапсу.

Місце виконання процедури. Якщо дозволяє стан хворого, процедура очисної клізми виконується в спеціальній туалетній кімнаті, де знаходиться кушетка, штатив стойка для підвішування кухля Есмарха, раковина, маркіровані ємкості для чистих і використаних наконечників, дезінфікуючі розчини, вазелін. Тут же повинна знаходитись і туалетна кімната. Хворим, які знаходяться на постільному режимі, процедуру виконують у ліжку.

Оснащення: кухоль Есмарха (скляний, емалевий або гумовий) ємкістю 1-2 л, до якої прикріплюють гумову трубку довжиною близько 1,5 м з гумовим, ебонітовим або скляним наконечником, на кінці трубки розташований кран, за допомогою якого можна регулювати надходження води з кухля; вода температури 28-32 ˚С, 1-1,5 л.. при схильності до спазмів кишечника – температура води 37-39 ˚С, при атонії кишечника – 18-20 ˚С. вазелін, штатив-стойка, судно, відро або таз, гумові рукавички, фартух із пластикату, клейонка, 3% розчин хлораміну, маркіровані ємкості для чистих і використаних наконечників. Для посилення очисної дії клізми іноді додають 2-3 столові ложки гліцерину або рослинного масла, або розчиняють у воді 1 столову ложку стружки дитячого мила.

Послідовність дій при виконанні очисної клізми

А. Підготовка медичної сестри і хворого до процедури

1. Проведіть психологічну підготовку. Поясність сутність процедури хворому.

2. Одягніть фартух і гумові рукавички.

3. Запропонуйте хворому перед процедурою звільнити сечовий міхур.

В. Виконання процедури застосування очисної клізми (мал. 4.7)

1. Кухоль Есмарха підвісьте на штатив на висоту 1 м над хворим, налийте води відповідної температури в кількості 1-1,5 л (2/3 обсягу), відкрийте кран, заповніть гумову трубку і наконечник водою, закрийте кран. Для полегшення виведення калу можна в воду добавити рицинову або маслинову олію в кількості 25-50 г або 25 г мильної стружки.

2. Підстеліть під таз хворого клейонку, край якої опустіть в таз або відро.

3. Покладіть хворого на подовжній край кушетки або ліжка на лівий бік з підведеними до живота ногами.

4. Якщо хворому заборонено повертатись, то процедуру виконайте в положенні на спині, але під таз підкладіть валик із ковдри. Запропонуйте хворому розвести в бік стегна і зігнути ноги в колінах.

5. Змажте наконечник вазеліном.

6. І, ІІ пальцями лівої руки розведіть сідниці і обертаючими рухами обережно введіть в анальний отвір наконечник, спочатку в напрямку пупка 3-4 см, а потім паралельно хребта 8-10 см. При наявності складок слизової оболонки або гемороїдальних вузлів наконечник проведіть обережно між ними.

Запам’ятайте! Недопустиме грубе і стрімке введення наконечника, тому що можна поранити стінку прямої кишки.

7. Відкрийте тік рідини. Регулюйте її інтенсивність поступання так, щоб не викликати сильний біль і раптове почуття переповнення кишечника.

Якщо вода не поступає в кишечник (що видно по рівню рідини в кухлі), підніміть кухоль вище і змініть положення наконечника: проведіть його глибше або злегка вийміть зовні. Якщо і це не допоможе (можливо, наконечник забитий каловими масами), вийміть наконечник, промийте його водою з кухля Есмарха і введіть знову в кишечник. Іноді калові маси настільки щільні, що поставити клізму практично неможливо. У такому випадку калові маси видаляють пальцем у гумових рукавичках, змащених вазеліном, і тільки після цього застосовують клізмі.

8. Після введення води в кишечник закрийте кран і вийміть наконечник.

9. Поясніть хворому, що дія клізми настає через 10 хвилин, тому він повинен після процедури цей час полежати на спині і глибоко дихати для кращого розріднення калових мас.

10. Запропонуйте хворому випорожнити кишечник у туалеті. Якщо процедура виконувалась у ліжку, то швидко подайте хворому судно.

11. Очисну клізму вважайте успішною, якщо з водою через декілька хвилин вийдуть і калові маси. Якщо клізма не вдалася, процедуру можна повторити через декілька годин.

Запам’ятайте! Медична сестра обов’язково повинна прослідкувати за дією клізми. В разі виникнення сильного болю повідомте лікаря.

Поиск по сайту: