Особливості визначення пульсу, артеріального тиску та показників дихання у дитини

Визначення пульсу. Дослідження пульсу потребує дотримання певних умов, оскільки пульс у дітей характеризується значною лабільністю і може прискорюватися при хвилюванні, неспокої, плачі, фізичному навантаженні. Тому, визначення пульсу в дітей треба проводити в стані спокою або під час сну. Необхідно поступово налагодити контакт з дитиною, відвертаючи її увагу іграшками, дочекавшись її заспокоєння.

Пульс та його властивості визначають на поверхнево розташованих артеріях: променевій, сонній, скроневій, стегновій тощо. У дітей першого року життя пульс краще визначати на сонній та скроневій артеріях. У дітей старше року найчастіше пульс визначають на променевій артерії.

Техніка визначення пульсу на сонній артерії. На сонній артерії пульс досліджують по черзі з кожної сторони, не давлячи на артерію, оскільки це може викликати головокружіння, сповільнити серцеву діяльність, знизити артеріальний тиск тощо. Це пов’язано з подразненням сино-каротидних зон.

Техніка визначення пульсу на скроневій артерії. Два або три пальця медичного працівника (дослідника) накладаються на ділянку скроневій артерії, декілька вище зовнішнього краю надбрівної дуги.

Техніка визначення пульсу на променевій артерії. Слід одночасно обома руками охопити руки дитини в ділянці променево-зап’ясного суглобу таким чином, щоб великий палець знаходився на тильній стороні передпліччя, а вказівний, середній та безіменний – на променевій артерії. Руки дитини повинні бути розслаблені і розташовані на рівні серця. Кінчиками трьох вищевказаних пальців притискують променеву артерію до променевої кістки і, почувши пульсацію, проводять визначення пульсу. Спочатку оцінюють симетричність пульсу, порівнюючи величину і частоту пульсових хвиль на обох променевих артеріях. Потім проводять оцінку пульсу на одній променевій артерії.

Частоту пульсу підраховують не менше, ніж за 1 хвилину, що дозволяє виявити порушення серцевого ритму. До того ж, у немовлят має місце фізіологічна аритмія, яку слід враховувати при оцінці частоти дихання. Іноді можливе підраховувати пульс протягом 15 хв., помноживши отримані дані на 4, але при цьому слід переконатися у відсутності в дитини порушень ритму.

Таблиця 9.1.

Частота пульсу за хвилину в дітей різного віку

Слід відзначити, що у дівчаток частота пульсу на 10-12 уд. за 1 хв. більше ніж у хлопчиків, а в період статевого розвитку частота пульсу в дітей може як збільшуватись, так і зменшуватись. При підвищенні температури тіла на 1^оС частота пульсу збільшується на 10 уд. за 1 хв.

Визначення артеріального тиску (АТ) є обов’язковою складовою об’єктивного обстеження дитини, особливо при важкому стану. Слід пам’ятати, що показники АТ у дітей досить лабільні і можуть змінюватися під впливом зовнішніх факторів (хвилювання під час проведення вимірювання, занепокоєння, фізичне навантаження тощо). Для вимірювання артеріального тиску в дітей застосовуються спеціальні дитячі манжети, які використовують залежно від обводу плеча. Вимірювати АТ можна в положенні лежачі, стоячі, сидячі. За три години перед вимірюванням слід відмінити прийом препаратів, а також продуктів, які впливають на АТ (кава, міцний чай); за одну годину – фізичні навантаження. Якщо це неможливо, ці фактори слід враховувати при оцінці АТ. Перед вимірюванням АТ апарат розміщується таким чином, щоб серце дитини, рука, нульовий показник шкали і манжета знаходились на одному горизонтальному рівні.

Для вимірювання артеріального тиску та пульсу існують також автоматичні і напівавтоматичні електронні прибори, де повітря в манжету подається в автоматичному режимі, або нагнітається за допомогою помпи. Визначення показників АТ і пульсу відбувається в автоматичному режимі і висвічуються на електронному табло.

Методика вимірювання АТ аускультативним методом (за Коротковим). Манжета, яка повністю звільнена від повітря, накладається на плече на 2 см вище ліктьової ямки так, щоб між нею та шкірою можливо було просунути 1-2 пальця пацієнта. Рука дитини лежить долонею до гори, м’язи розслаблені. Пальпаторно визначається локалізація плечової артерії в ліктьовій ямці, куди прикладається раструб фонендоскопу. У манжетку нагнітається повітря до відмітки, яка на 40-50 мм рт. ст. вище ніж тиск, при якому скінчилася пульсація артерії (визначається аускультативно). Одразу після цього слід знижувати тиск у манжетці шляхом повільного випускання повітря. Аускультативно визначається момент появи і зникнення гучних, сильних тонів (відповідно – систолічний і діастолічний тиск). Найбільш показовим є АТ, який вимірюється одразу після пробудження, лежачи, до переходу у вертикальне положення. Цей тиск називається базальним. Отримані під час обстеження у стаціонарі дані одноразового вимірювання АТ відповідають так званому «випадковому» тиску. Для отримання більш повних даних АТ вимірюють через 30 хвилин; це остаточний тиск. Різниця між випадковим остаточним тиском називається «додатковим» тиском.

При вимірюванні АТ на стегновій артерії манжета накладається на стегно на 3-4 см вище підколінної ямки; тони вислуховуються в підколінній ямці на підколінній артерії, безпосередньо нижче манжети; дитина при цьому лежить на животі. У здорових дітей в положенні лежачи АТ на нижніх кінцівках на 5-20 мм рт. ст. вище, ніж на верхніх. При виявленні в дитини підвищеного тиску не слід коментувати і обговорювати цей факт з батьками (особливо – при дітях старшого віку і підлітках) для запобігання ятрогенії, оскільки АТ – показник доволі лабільний. Для більш адекватної оцінці АТ застосовують метод моніторингу, коли АТ вимірюється постійно, протягом певного часу (12, 24 год. або декількох діб).

У нормі в новонародженого АТ на верхніх і нижніх кінцівках дорівнює 70/35 мм рт.ст. У здорової дитини у віці 12 міс АТ на верхніх кінцівках в нормі дорівнює: систолічний – 90 мм рт.ст.; діастолічний – 60 мм рт. ст. У старших дітей на верхніх кінцівках систолічний тиск дорівнює – 90 + 2n (мм рт. ст.), діастолічний – 60 + n (мм рт. ст.), де n – вік дитини до 15 років. Однак, ці формули є орієнтовними. Більш точні дані, відповідно віку та статі вказуються в центільних таблицях.

Визначення дихання у дітей проводиться під час огляду дитини візуально, в спокійному стані, спостерігаючи за рухами грудної клітини, а також – шляхом непомітного прикладання руки на живіт або грудну клітину. У дітей, старших за 4 роки визначення дихання краще проводити візуально, під час сну, щоб уникнути психогенного ефекту; у новонароджених дітей і дітей перших місяців життя ця процедура здійснюється за допомогою фонендоскопа, наблизивши його мембрану (але не торкаючись) до носу сплячої дитини. Для точного підрахунку частоти дихання необхідно спостерігати за дихальними рухами не менше однієї хвилини. Частота дихання може змінюватися протягом доби (під час сну вона сповільнюється); в залежності від пори року (влітку збільшується); положення тіла (сповільнюється в положенні лежачи). У дітей перших місяців життя дихання неритмічне, що пов’язане з незрілістю дихального центру. При підвищенні температури тіла на 1°С частота дихання зростає на 4-5 дихальних рухів, але ці зміни носять тимчасовий характер.

Таблиця 9.2.

Частота дихання за хвилину в дітей різного віку

Поиск по сайту: