VI. Чи проявляється у дитини критичність по відношенню до інших людей?

1. Некритична, підстроюється до думки інших членів сім’ї або товаришів.

2. Дуже рідко висловлює свої думки, критичні думки.

3. Критикує, але при цьому не завжди правильно і тактовно.

4. Критикує погляди та поведінку близьких розумно і тактовно.

VII. Чи проявляє при цьому самокритичність?

1. Озлоблено сприймає критику членів сім’ї, на зауваження грубить.

2. Не сприймає критику інших, не реагує на зауваження членів сім’ї.

3. Не завжди виправляється після критичних зауважень.

4. Самокритична, поважає критику членів сім’ї, прагне враховувати критичні зауваження.

VIII. Як ставиться до навчання вдома?

1. Уроки вдома не вчить, школу відвідувати не хоче.

2. Проявляє безвідповідальне ставлення до домашніх завдань, вимагає постійного контролю.

3. Не завжди сумлінно готує домашні завдання.

4. Відповідально і сумлінно готує домашні завдання.

IX. Як ставиться до громадських доручень?

1. Не любить громадської роботи, не виконує її.

2. Найчастіше безвідповідально ставиться до громадської роботи, доручень, вимагає постійного контролю батьків.

3. Не завжди проявляє бажання виконувати доручення.

4. Охоче виконує громадські доручення, розповідає, про їх виконання вдома.

X. Яке ставлення дитини до свого класу, школи?

1. Не любить свій клас і школу, відкрито виражає своє негативне ставлення до них.

2. Байдужий до справ класу, школи.

3. Любить клас і школу, але не завжди підкріплює це хорошими справами.

4. Любить свій клас і школу й завжди підкріплює це хорошими справами.

Обробка отриманих даних.

Отримавши від батьків аркуші з номерами запитань і відповідей, соціальний педагог підсумовує номери відповідей (для кожного школяра) і отриману суму ділить на 10. Ступінь прояву етичних якостей у поведінці школярів у представленні їх батьків оцінюється за наступною шкалою: від 1 до 1,5 – на думку батьків, вказані якості не виявляються; від 1,5 до 2,5 – на думку батьків, якості виявляються слабо; від 2,5 до 3,5 – на думку батьків, якості виявляються; від 3,5 до 4 – на думку батьків, якості виявляються яскраво. На основі отриманих даних соціальний педагог зіставляє оцінку батьків зі своїми уявленнями. У разі їх незбігу необхідно з’ясувати причину цієї невідповідності (прихованість, необ’єктивність батьків і т. д.) за допомогою інших методик і намітити індивідуальну роботу з цим учнем (а при необхідності і з батьками).

ІІІ. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ

ДІТИ

3.1. Методика „Вивчення мотивів взаємодії з дорослими”

Необхідно сконструювати „телевізор” у вигляді ширми із завісками, які розкриваються, та „панель управління”.

Інструкція дослідження. Дослідження проводиться індивідуально з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку. Дитину запрошують в окрему кімнату пограти в „телевізор”. На „панелі” розташовано 5 кнопок, що позначають різні варіанти взаємодії з дорослим. Дитина може сама „включати” найцікавішу для неї „програму”. Їй пропонується декілька варіантів гри.

1. Подивитися на заводну іграшку (вона з’явиться на „екрані”).

2. Подивитися на дорослого (той посміхнеться і, протягнувши руку з „екрану”, погладить дитину).

3. Пограти разом з дорослим іграшкою (дорослий викотить її з „екрану”).

4. Прослухати казку, яку розповість дорослий, який з’явився на „екрані”.

5. Поговорити з дорослим на одну із запропонованих тем, що стосуються дитини, її життя.

Обробка результатів. Відповідно до виявленої дитиною переваги експериментатор робить висновки про провідні мотиви взаємодії з дорослими, а саме: отримання нових вражень, ласка дорослого, сумісна гра, прослуховування казки, бесіда на особистісні теми.

3.2. Методика „Малюнок сім'ї” [11].

Опис тесту

Сімейну ситуацію, яку батьки оцінюють з усіх боків позитивно, дитина може сприймати абсолютно інакше. Дізнавшись, яким вона бачить оточуючий світ, сім’ю, батьків, себе, можна зрозуміти причини виникнення багатьох проблем дитини й ефективно допомогти їй у їхньому вирішенні.

Поиск по сайту: