ІV. КІЛЬКІСНІ МЕТОДИКИ РОБОТИ З КОЛЕКТИВОМ

4.1. Методика вивчення згуртованості групи „Що важливіше?” [2].

Мета: визначення ціннісно-орієнтаційної єдності класу.

Хід виконання. Учням пропонується анкета, кожні п’ять якостей якої характеризують ставлення до навчання (1, 6, 16, 18, 25), стиль поведінки та діяльності (3, 7, 9, 12, 27), знання (2, 5, 14, 21, 32), якості розуму (4, 20, 30, 24, 34), навчально-організаційні уміння (8,13, 15, 22, 26), ставлення до товаришів (11, 17, 23, 29, 33), ставлення до себе (10, 19, 28, 31, 35). Школярі повинні обрати з цих 35 якостей тільки 5, які, на їхню думку, є необхідними та найбільш важливими для успішного виконання спільної навчальної роботи.

Якості особистості

1. Дисциплінованість

2. Ерудованість.

3. Свідомість громадського обов’язку.

4. Кмітливість.

5. Начитаність.

6. Працьовитість.

7. Ідейна переконаність.

8. Уміння контролювати роботу.

9. Моральна вихованість.

10. Самокритичність.

11. Чуйність.

12. Громадська активність.

13. Уміння планувати роботу.

14. Допитливість.

15. Уміння працювати з книгою.

16. Цілеспрямованість.

17. Колективізм.

18. Старанність.

19. Вимогливість до себе.

20. Критичність.

21. Духовне багатство.

22. Уміння пояснити завдання.

23. Чесність.

24. Ініціативність.

25. Уважність.

26. Відповідальність.

27. Принциповість.

28. Самостійність.

29. Товариськість.

30. Розсудливість.

31. Скромність.

32. Обізнаність.

33. Справедливість.

34. Оригінальність.

35. Впевненість у собі.

Обробка отриманих даних.

Соціальний педагог складає матрицю наступного вигляду.

У ній в кожному рядку наголошуються ті п’ять номерів (якостей), які обрав даний учень. Потім по стовпцях підраховується кількість виборів кожної якості. Коефіцієнт, що характеризує ступінь ціннісно-орієнтаційної єдності учнів класу (С), обчислюють за наступною формулою:

де п – середнє число виборів, що доводиться на одну з п’яти якостей особистості, отримало максимальне число виборів, m – середнє число виборів, що доводиться на одне з решти якостей особистості, N – кількість учнів, які взяли участь в експерименті.

Іноді користуються й іншою, більш простою формулою, яка може бути отримана з приведеної шляхом деяких перетворень:

де п – сума виборів, що доводиться на п’ять якостей особистості, які отримали максимальне число виборів, N – число учнів, взяли участь в експерименті.

С >0,5 вважається високим показником і свідчить про те, що клас можна вважати колективом. Якщо 0,3<С<0,5, то клас проміжний по рівню розвитку ЦОЄ. Нарешті, С<0,3 свідчить про недостатній ЦОЄ та розвиток класу як колективу.

Якщо найбільш вагомі якості належать одній групі властивостей, значить, учні пов’язують успіх своєї спільної діяльності з тією сферою, яку ці якості характеризують.

4.2. Методика „Скільки голів, стільки розумів?” [2].

Мета: визначити рівень ціннісно-орієнтаційної єдності класу.

Хід виконання. Старшокласникам дається наступна інструкція:

„Вам зараз будуть запропоновані відомі прислів’я й приказки, які були придумані вже давно. Зараз умови життя змінилися, змінилися й уявлення людей. Це явище природнє. Отже деякі твердження можуть здатися вам неправильними. Подумайте добре над кожним прислів’ям і відзначте проти його номера знак „+”, якщо ви згодні з ним, і знак „–”, якщо не згодні”.

Приклади прислів’їв.

1. Бідність – не порок.

2. Гусак свині не товариш.

3. Час – гроші.

4. Усякий цвіркун знає свою жердину.

5. Говорити правду – втрачати дружбу.

6. Горбатого могила виправить.

7. Дають – бери, б’ють – біжи.

8. Дві собаки гризуться – третя не пристає.

9. Роботи не роби, а від роботи не бігай.

10. Робота не вовк – у ліс не втече.

11. Дружба дружбою, а служба службою.

12. Друзі пізнаються в біді.

13. Золото і в грязі блищить.

14. Краще синиця в руці, ніж журавель у небі.

15. Моя хата скраю, нічого не знаю.

16. Не у грошах щастя.

17. Не у свої сани не сідай.

18. Не май сто рублів, а май сто друзів.

19. Не місце красить людину, а людина – місце.

20. Правда у вогні не горить і у воді не тоне.

21. Правда – добре, а щастя – краще.

22. Простота гірша за крадіжку.

23. Робота дурнів любить.

24. Ризик – благородна справа.

25. Риба шукає де глибше, а людина – де ліпше.

26. З вовками жити – по-вовчому вити.

27. Своя сорочка ближча до тіла.

28. Скупість – не дурість.

29. Старий друг краще нових двох.

30. Сором – не дим, очей не виїсть.

31. З ким поведешся, від того й наберешся

32. Рубай дерево по собі.

33. Худий мир кращий за добру сварку.

34. Що наша честь, якщо нічого нема.

35. Чуже добро про запас не йде.

36. Яблуко від яблуні недалеко падає.

37. Від праць праведних не наживеш палат кам’яних.

38. Закон – що дишло: куди повернув, туди й вийшло.

Обробка отриманих даних. Відповіді учнів зводяться в загальну таблицю. У рядок „разом” записується максимальна кількість збігів думок учнів про справедливість кожного із запропонованих прислів’їв. Наприклад, якщо за першою думкою з 30 учнів 12 відповіли „так” і 18 „ні”, то в підсумковий результат записується число 18. Показником ЦОЄ є ступінь збігу оцінок, що даються учнями класу різним думкам. Воно високе, коли в кожній колонці значення чисел близькі до максимуму (числу, що виражає кількість опитуваних). Це означає, що прислів’я, етичні думки школярів співпадають. Для визначення орієнтовного рівня ЦОЄ треба обчислити відсоток збігів думок за кожним прислів’ям за формулою:

де р – число опитуваних, к – кількість думок, що співпали, за даним прислів’ям (з рядка „разом”).

Далі всі ці значення з останнього рядка таблиці складаються й отримана сума ділиться на кількість думок. Отримуємо показник ЦОЄ – С. Мінімальне значення С = 50% (дуже низький рівень згуртованості), максимальне – 100% (дуже високий ступінь згуртованості). Якщо визначити рівень ЦОЄ кілька разів, то можна спостерігати динаміку розвитку згуртованості класу (її збільшення або зменшення за певний період часу).

4.3. Методика вивчення еталонності класного колективу „Ідеальний клас” [2].

Мета: виявлення еталонності класного колективу в сприйнятті окремих школярів.

Хід виконання. Соціальний педагог повинен підібрати приблизно 30 позитивних якостей, що характеризують класний колектив (дружний, згуртований, цілеспрямований і т.д.), і запропонувати учням проранжувати ці якості для еталонного (ідеального за їхньою точкою зору) класу. Іншими словами, кожна якість повинна отримати свій номер.

Учень може міркувати приблизно так: „На мою думку, ідеальний клас повинен бути перш за все згуртованим. Тому згуртованість я ставлю на перше місце й приписую їй перший ранг. На другому місці в ідеальному класі, на мій погляд, повинна стояти цілеспрямованість. Їй приписую ранг 2. Дружний буде на третьому місці, тому йому ранг „3”, і так далі Потім ту ж процедуру учні повинні виконати для свого класу, тобто проранжувати всі 30 якостей для класу, в якому вони вчаться („У нашому класі на першому місці стоїть, мабуть, дружба – ранг 1, на другому цілеспрямованість – ранг 2 і т. д.”).

Для зручності обробки даних ці якості зручно розташувати в наступну таблицю:

Обробка отриманих даних. При описі проранжованих якостей для ідеального (еталонного) і реального класів обчислюється коефіцієнт кореляції r за формулою:

де п – кількість запропонованих якостей (у нашому випадку n = 30). Для обчислення Σα ² достатньо підсумувати останній стовпчик таблиці. Сенс отримуваного коефіцієнта кореляції r можна визначити згідно наступної закономірності: 0 < 0,3 – слабкий зв’язок; 0,3< r < 0,5 – помірний зв’язок; 0,5<r < 0,7 – значний зв’язок; 0,7<r<0,9 – сильний зв’язок; 0,9<r < 1–дуже сильний зв’язок; –1 < r< 0 – протилежний (зворотний) зв’язок.

Таким чином, чим ближче коефіцієнт кореляції r до одиниці, тим тісніше зв’язок, кореляція між еталонними й реальними класами, тим ближче учень оцінює свій клас щодо ідеального (еталонного).

4.4. Методика „Наші стосунки” [2].

Мета: виявлення ступеню задоволеності учнів різними сторонами життя класного колективу.

Варіант 1.

Хід виконання. Учням пропонується за семибальною шкалою оцінок (від „абсолютно задоволений, повністю згоден” – 7 балів, до „абсолютно не задоволений, абсолютно не згоден” – 1 бал) відповісти на питання наступної анкети. Можна обрати одну відповідь. Відповіді анонімні.

Обробка отриманих даних. Обчислюються середньо-групові показники з кожного питання. Крім того, можна обчислити й середній коефіцієнт задоволеності учнів життям класного колективу. Для цього досить підсумувати всі індивідуальні показники й поділити їх на кількість школярів, що брали участь в опитуванні. Коефіцієнт прийматиме значення від
7 (максимальне) до 1 (мінімальне).

Варіант 2.

Хід виконання. Соціальний педагог пропонує учням ознайомитися з 6 твердженнями. Потрібно записати номер того твердження, який більш за все співпадає з їхньою думкою. Всього проводиться три серії. Опитування анонімне.

I серія

1. Наш клас дуже дружний та згуртований.

2. Наш клас дружний.

3. У нашому класі немає сварок, але кожен існує сам по собі.

4. У нашому класі іноді бувають сварки, але конфліктним наш клас назвати не можна.

5. Наш клас недружній, часто виникають сварки.

6. Наш клас дуже недружний. Важко вчитися в такому класі.

II серія

1. У нас у класі прийнято нести відповідальність один за одного. Всі ми боремося за викорінювання недоліків.

2. У нашому класі недоліки та погані вчинки турбують більшість учнів.

3. У нашому класі винні в порушенні дисципліни та ледарі засуджуються тільки активом класу.

4. Наш клас загалом не звертає уваги на порушників дисципліни та ледарів. За свої вчинки вони відповідають тільки перед директором, завучами, класним керівником і вчителями.

5. Ми прагнемо „не виносити сміття з хати”, тобто робити так, щоб про нашу провину якомога менше знали вчителі, завучі, директор.

6. У нашому класі хто як хоче, так себе і поводить. Ми особливо не звертаємо уваги ні один на одного, ні на вимоги вчителів.

III серія

1. У нашому класі прийнято допомагати один одному без нагадувань.

2. У нашому класі допомога надається тільки своїм друзям.

3. У нашому класі допомагають тільки тоді, коли про це просить сам учень.

4. У нашому класі допомога надається тільки тоді, коли примушує вчитель.

5. У нашому класі не прийнято допомагати один одному.

6. У нашому класі відмовляються допомагати один одному.

Обробка отриманих даних. Кожна з трьох серій запитань спрямована на виявлення різних сфер взаємин учнів у класі:

I серія – взаємосприйняття один одного (дружба, згуртованість або, навпаки, конфліктність),

II серія – взаємовідповідальність (або безвідповідальність),

III серія – взаємодопомога (або її відсутність). Для кількісної оцінки ступеня задоволеності учнів взаєминами, що склалися в класі, для кожної серії обчислюється середній індекс по наступній формулі:

де M_i – номер твердження з даної серії, яке обрав і-й учень, n – кількість школярів класу, що взяли участь в опитуванні.

Очевидно, що 1 < і < 6. Чим ближче значення до 6, тим вищий рівень задоволеності учнів даними стосунками. Підсумувавши всі три середні індекси та розділивши їх на 3, отримаємо загальний коефіцієнт задоволеності. Якщо він близький до 6, то це свідчить про переконаність школярів у тому, що їх класний колектив справжній, хороший (близький до еталону).

4.5. Методика вивчення структури міжособистісних стосунків в учнівському колективі „Соціометрія” [2].

Мета: виявлення міжособистісних стосунків у класі.

Хід виконання. Експеримент може протікати в двох формах: шляхом вибору товариша по парті і „вибору в дії”. У першому випадку учням пропонується підписати свій листок і написати на ньому прізвища обраних ним однокласників. Кількість виборів може бути визначеною (3-5 учнів) і невизначеною (пропонується вказати декілька прізвищ школярів свого класу). У будь-якому випадку бажано дотримуватись послідовності переваг (у першу (1), у другу (2) і в третю (3) чергу). Залежно від характеру стосунків, що виявляються, питання можуть бути різними: „З ким би ти хотів сидіти за однією партою?”, „З ким би ти хотів жити в одному похідному наметі?”, „Назви трьох учнів вашого класу, яких ти рекомендував би для участі в дискусії з членами молодіжних організацій інших країн”, „З ким з учнів вашого класу ти хотів би готуватися до контрольної роботи з математики?”. Одні питання (критерії вибору) спрямовані на виявлення емоційних зв’язків, інші – ділових.

Обробка отриманих даних. На підставі результатів складається матриця, куди записується список класу, а у верхній рядок – номери, під якими значаться прізвища школярів. У кожному рядку проти номерів учнів, обраних даним школярем, ставляться номери виборів (1, 2 або 3). Наприклад, оскільки Леонов вибрав 1) Васильєва, 2) Углова, 3) Клімова, то ставляться відповідні вибори на перетині сьомого рядка із стовпцями 3, 5 і 6.

Якщо учні обрали один одного (наприклад, за даними наведеної матриці Антонова вибрала №4 Дятла, а Дятел вибрав №1 – Антонову), то ці два вибори (з координатами (1,4) і (4,1) обводяться в кружечок (взаємний вибір). У таблиці вони показані курсивом. Номери хлопчиків зазвичай обводяться трикутниками, дівчаток – кружечками.

Матриця вибору

Потім на окремому аркуші викреслюється соціограма.

Соціограма є чотирьох концентричне коло, в якому поміщені усі номери учнів класу. У перше коло (центральне) поміщають тих, хто набрав найбільшу кількість позитивних виборів (так звані „соціометричні зірки”, які мають в два рази більше середньої кількості виборів), в друге коло – що „віддаються” (виборів, що мають середню кількість) перевага, в третій – що „нехтують” (число виборів менше за середнє), в четвертий – л„ізольованих” (що не отримали жодного вибору). Взаємний вибір означають суцільною лінією між двома відповідними номерами, невзаємний – суцільною лінією із стрілкою (від того, хто вибирав, до того, кого він обрав). Для більшої наочності або при великій кількості учнів у класі вказані лінії доцільно викреслювати різними кольорами. Номери формальних лідерів заштриховують.

4.6. Методика „Вибір у дії” [2].

Мета: вивчення міжособистісних стосунків у класному колективі.

Хід виконання. Дослідження починається зі вступної бесіди соціального педагога з класом.

„Хлоп’ята, зараз ми з вами пограємо в цікаву гру. Її головна умова – дотримання таємниці. Покладіть на парту щоденники та вийдіть з класу, а потім я запрошуватиму вас до себе по черзі”.

Хлоп’ята йдуть у коридор або спортзал, де з ними організовуються будь-які ігри. Соціальний педагог по черзі викликає їх до себе і пропонує кожному по три перекладні картинки, на зворотному боці яких написаний номер цього учня за списком.

Вчитель говорить: „Можеш покласти ці картинки в щоденник будь-яким трьом учням. Виграє той, у кого опиниться більше картинок. Але тримай вибори в таємниці”.

Після того, як школяр поклав картинки, він не повинен зустрічатися з тими, хто ще не брав участі в експерименті. Щоб не опинилося скривджених дітей, експериментатор у кінці гри, після того, як зафіксував вибори, зроблені хлоп’ятами, може покласти картинки тим, хто не отримав жодного вибору.

Обробка отриманих даних така ж, як і в попередній методиці.

4.7. Методика „Відмітка другу” [2].

Хід виконання. Перед початком експерименту учням доцільно розповісти про значення дослідження, пообіцяти повідомити кожному остаточні висновки, залишивши при цьому в строгій таємниці особисті відповіді кожного. Соціальний педагог повинен підкреслити, що просить всіх підписати свої аркуші з відповідями, бо інакше не можна буде обробити результати.

Після відповіді на виниклі запитання соціальний педагог пропонує школярам приступити до роботи, яка, як показує досвід, займає не більше 10-15 хвилин.

Інструкція. У вашому класі є близькі вам люди, яких ви вважаєте своїми друзями; є приятелі, з якими ви часто спілкуєтеся; є люди, з якими ви не підтримуєте жодних стосунків, і, нарешті, є і такі, до яких ви ставитися негативно.

Ознайомтеся зі всіма пунктами оцінки стосунків. Випишіть прізвища всіх учнів класу і напроти кожного прізвища поставте номер оцінки вашого ставлення до нього.

1. Він найближча для мене людина в класі, я ніколи не хотів би з ним розлучатися.

2. Він не є моїм близьким другом, але я іноді запрошую його в гості, провожу з ним вільний від занять час.

3. Я не дружний з ним, але він мене цікавить, я хотів би зблизитися з ним.

4. Ні ділових, ні особистих взаємин у мене з ним немає.

5. Я спілкуюся з цією людиною тільки в діловій обстановці, з потреби. Спілкування з ним у вільний час уникаю.

6. Мені несимпатична ця людина.

7. Мені дуже неприємна ця людина, я не хочу мати з нею нічого спільного.

Обробка отриманих даних. Результати опитування обробляються по тій самій схемі, як і при соціометрії. Складається матриця, в яку записують прізвища всіх учнів. У кожному рядку у відповідних клітках проставляються номери пунктів оцінки, до яких даний учень відніс своїх однокласників. Після заповнення всієї матриці обчислюється середній індекс отриманих оцінок по кожному учневі як середнє арифметичне значень відповідного стовпця матриці. Наприклад, середній індекс отриманих виборів Буланової рівний:

а для Васильєва він рівний:

Поиск по сайту: