|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса й Р. Даймонда
Питальник СПА
Відчуває незручність, коли вступає з ким-небудь у розмову. Немає бажання розкриватися перед іншими. У всьому любить суперечки, змагання, боротьбу. Висуває до себе високі вимоги.
Тема: „ВЗАЄМОДІЯ З АУТИЧНИМИ ДІТЬМИ” План заняття Привітання. Теоретичний блок (міні-лекція) „Що таке аутизм”. Гра „Рукавички”. Гра „Відповідай, сусіде зліва”. Міні-лекція „Як виявити аутичну дитину”. Гра „Полювання на динозавриків”. Міні-лекція „Як допомогти аутичній дитині”. Гра „Великий puzzle”. Практичне завдання „Робота з поопераційними картами”. Міні-лекція „Робота з батьками аутичної дитини”.
Зміст заняття Привітання. Теоретичний блок „Що таке аутизм”. Термін „аутизм” походить від грецького слова „сам” і означає гострі форми порушення контактів, відхід від реальності у світ власних переживань. Ознаки аутизма можуть виявитись уже в перші місяці життя дитини. Спеціалісти виділяють 3 основних блоки, у яких можна простежити це порушення: · мовлення й комунікація; · соціальна взаємодія; · уява. Класичний (з виявом усіх ознак) аутизм зустрічається рідко. Однак у групах дитячого садка досить часто є діти з аутичними рисами. 3. Гра „Рукавички”. Мета: Гра сприяє налагодженню взаєморозуміння з партнером, розвитку вміння налагоджувати контакт з оточуючими. Тренер робить заготовки: вирізає з поперу рукавички, кількість пар рукавичок має відповідати кількості пар учасників гри. Ведучий видає всім, хто грає, по одній рукавичці. Кожен повинен знайти пару. Після чого пара відходить убік і без слів, використовуючи три олівця різного кольору, якомога швидше однаково розфарбовує свої рукавички. Примітка: Ведучий спостерігає за тим, як організовують спільну роботу пари, як вони діляться олівцями, як при цьому домовляються, чи вдається їм домовитись без допомоги слів. Обговорення: Під час обговорення кожен учасник розповідає в колі про те, що допомогло йому особисто знайти пару, як вдалося домовитися з партнером. 4.Гра „Відповідай, сусіде зліва!” Мета: Дати відчути, наскільки необхідним є контакт очей при спілкування. Зміст: Усі учасники сидять (або стоять) колом. Тренер по черзі підходить до кожного і, дивлячись на нього, задає йому одне питання. На це питання відповідає не той, на кого дивиться ведучий, а той, хто сидить (стоїть) зліва від нього. Питання повинні бути підготовлені заздалегідь. Орієнтовний список питань наводиться в додатку. Обговорення: Учасники відповідають на питання про те, що вони відчували під час гри, наскільки для них є важливим контакт очей з партнером, який часто відсутній при спілкуванні в аутичних дітей. 5.Міні-лекція „Як виявити аутичну дитину”. Діагноз „аутизм” може поставити тільки лікар. Але далеко не всі батьки вчасно приводять своїх дітей на профілактичний огляд до невропатолога. Якщо соціальний педагог помічає в поведінці дитини будь-які прояви аутизму, він може направити батьків до психолога або порекомендувати провести обстеження дитини в невропатолога. Як правило, досвідчені педагоги завжди можуть згадати випадки з практики спілкування з такими дітьми. Ці випадки допоможуть зробити теоретичний матеріал більш доступним, доповнять список ознак, за якими можна виявити аутичну дитину в групі. 6. Гра „Полювання на динозавриків”. Мета: Ця гра вчить взаємодії з оточуючими не тільки вербально, але й невербально, сприяє формуванню вміння фіксувати найдрібніші зміни в міміці партнера по спілкуванню, що є необхідним при роботі з аутичними дітьми. Зміст: Група учасників стає колом. Той, що буде водити стає за колом, спиною до групи, і починає голосно рахувати до 10. У цей час учасники передають один одному маленького іграшкового динозаврика. По закінченні лічби, той, у кого залишається звірятко, витягає руки наперед, закриваючи його долонями. Інші учасники повторюють цей жест. Завдання дитини, яка водить, – знайти, у кого в руках знаходиться динозаврик. Обговорення: Група обговорює, як ця гра може допомогти під час роботи з аутичними дітьми. Як правило, аутичним дітям важко одразу включитися в гру, тому спочатку необхідно дати їм можливість спостерігати за тим, як грають інші діти, а потім, якщо дитина сама захоче, залучити її до гри. 7. Міні-лекція „Як допомогти аутичній дитині”. Оскільки „аутизм” – медичний діагноз, корекційна робота з дитиною повинна проводитись комплексно групою спеціалістів: лікарем, психологом, педагогами. Причому, головне завдання – не вилікувати дітей (оскільки це неможливо), а допомогти їм адаптуватися в суспільстві. За статистикою 70% дітей, маючи синдром аутизма, після відповідної корекційної роботи, проведеної з ними в дошкільному віці, можуть відвідувати масові загальноосвітні школи. Основна заслуга в цьому належить у першу чергу педагогам, які, використовуючи прийоми й методи роботи з аутичними дітьми, допомагають їм знайти своє місце в оточуючому світі. Необхідно звернути особливу увагу слухачів на значну роль вихователя в процесі адаптації аутичних дітей. Аутичні діти із задоволенням займаються такими видами діяльності, як плоскінне моделювання, колекціонування, складання мозаїки й конструювання. Досвідчений педагог повинен враховувати ці особливості під час підготовки індивідуальних планів навчання. Аутичним дітям важко включитися в сюжетно-рольові ігри в групі, особливо якщо це не зовсім звична для них гра. Тому завдання дорослого – забезпечити дитину набором певних штампів у поведінці, які вона могла б використовувати в різних ігрових ситуаціях. 8. Гра „Великий puzzle”. Мета: Гра сприяє єднанню групи, розвитку здатності установлювати контакт з партнерами, вмінню досягти кінцевої мети, чітко сформульованої. Зміст: Тренер заздалегідь готує картки: розрізає велику яскраву картину на багато дрібних деталей (за кількістю граючих або в 2-3 рази більше). Потім він роздає кожному з учасників по 1-2-3 картки. Завдання групи – зібрати загальну картину. Можна ускладнити умови гри, обмеживши час виконання завдання. Можна провести гру за підгрупами, кожна з яких збиратиме свою картину. Можна ввести заборону на вербальне спілкування. Можна провести гру в два етапи: 1 етап – вербально, 2 етап – невербальне. Під час обговорення учасники обмінюються враженнями про те, що заважало й що допомагало їм під час виконання завдання. 9. Практичне завдання „Робота з поопераційними картами” (робота в підгрупах). Для того, щоб аутична дитина почувала себе впевнено під час навчання (гри) й виконання режимних моментів, рекомендується використовувати під час роботи з ними поопераційні карти. З метою вироблення вихователями навичок у складанні таких карт, рекомендується виконати таке практичне завдання. Кожна підгрупа отримує картку із завданням скласти поопераційну карту в процесі роботи з дітьми. 1. Збори на прогулянку. 2. Ліплення фігури тварини. 3. Чергування перед обідом. 4. Малювання тварини. Після закінчення виконання завдання відбувається загальне обговорення й обмін готовими поопераційними картами. 10. Міні-лекція „Робота з батьками аутичної дитини”. Оскільки дитина проводить у дитячому садку (у класі) лише частину часу, необхідно здійснювати роботу в тісному контакті з батьками, дізнаючись від них подробиці поведінки дитини вдома й на вулиці. Тільки в процесі спільної роботи можна створити окремі стереотипи виховання аутичної дитини. Необхідно надати реальну допомогу батькам, які не завжди розуміють особливості поведінки своїх дітей і часто не знають як з ними спілкуватися. Можна порекомендувати батькам використовувати маркування, інструкції, поопераційні карти й інші прийоми й методи, які вже використовуються під час роботи з їхньою дитиною педагогом. Потрібно знайомити батьків з рольовими іграми дітей групи або класу, з книгами, які їм читають, а також з особливостями виконання режимних моментів. Бажано, щоб батьки вдома намагались не ламати стереотипи виховання дитини, вироблені в групі. ЛІТЕРАТУРА 1. Актуальные проблемы социального воспитания. – Запорожье: УНИЦ АПН СССР, 1990. – 165 с. 2. Андреева Т. Н. Интернет и профилактика наркотических проблем / Т. Н. Андреева. – Казань, 1999. – 216 с. 3. Баб’як Т. І. Психокорекційна робота з дітьми та підлітками, що зазнали насильства / Т. І. Баб’як. – Львів: ВНТЛ, 1999. – 48 с. 4. Бевз Г. М., Пєша І. В. Дитина в прийомній сім’ї: нотатки психолога / Г. М. Бевз, І. В. Пєша. – К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2001. – 101 с. 5. Битинас Б. П. Введение в диагностику воспитания / Б. П. Битинас. – М.: Педагогика, 1989. – 160 с. 6. Бодалев А. А. Личность и общение / А. А. Бодалев. – М.: Педагогика, 1983. – 214 с. 7. Бочарова В. Г. Личность, семья, община / В. Г. Бочарова // Соц. работа, 1992. – № 1. – С. 15 – 18. 8. Выготский Л. С. Психология подростка: Проблема возраста / Л. C. Выготский // Собр. соч. – В 6 т. – М.: Педагогика. 1984. – Т.4. – С. 5 – 242. 9. Гильбух Ю. З. Умственно одаренный ребенок: Психология, діагностика, педагогіка / Ю. З. Гильбух. – К.: РОВО „Укрвузполиграф”. 1992. – 84 с. 10. Голомшток А. Е. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии / А. Е. Голомшток; под ред.. А. А. Крылова. – Л.: ЛГУ, 1990. – С. 105 – 112. 11. Диагностика семьи: методики и тесты. – Самара: Издательский Дом БАХРАХ-М, 2004. – 217 с. 12. Дитячі об’єднання України у вимірах минулого та сучасного: Довідник-посібник / Р. М. Охрімчук, Л. В. Шелестові, О. В. Кравченко та ін. – Луганськ: Альа-матер, 2006. – 256 с. 13. Добрович А. Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения / А. Б. Добрович. – М.: Педагогика, 1987. – 139 с. 14. Євтух М.Б., Сердюк О.П. Соціальна педагогіка: підручник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2003. – 232 с. 15. Звєрєва І. Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в України: теорія і практика. Монографія / І. Д. Звєрєва. – К.: Логос, 1998. – 416 с. 16. Изучение личности учащегося и ученических коллективов / Л. М. Фридман, Т. А. Пушкино, И. Я. Каплунович. – М.: Педагогика, 1988. – 287 с. 17. Ингенкамп К. Педагогическая диагностика / К. Ингелькамп. – М.: Педагогика, 1991. – 240 с. 18. Инновационные формы опеки детей: международный и национальный опыт / Г. М. Лактионова., Е. С. Шипиленко, И. В. Братусь.– К.: Науковий світ, 2001. – 61 с. 19. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении / В. А. Канн-Калик. – М.: Просвещение. 1987. – 190 с. 20. Коваль П. П., Звєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. Соціальна педагогіка / Соціальна робота: Навч. посібник / П. П. Коваль, І. Д. Звєрєва, С. Р. Хлєбік. – К.: ІЗМН, 1999. – 392 с. 21. Кон И. С. НТР и проблемы социализации молодежи / И. Кон. – М.: Педагогика, 1998. – 186 с. 22. Критерии воспитанности личности. – Режим доступу: psyhological.ucoz.ua/publ/34-1-0-177 23. Кульчицька О. І. Творча обдарованість. Специфіка дитячої обдарованості / О. І. Кульчицька // Обдарована дитина. – 2001. – № 1. – С. 3 – 10. 24. Лейтес Н. С. Способности и одаренность в детские годы / Н. С. Лейтес. – М.: Знание, 1984. – 79 с. 25. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. – 2-е изд. / А. Н. Леонтьев. – М.: Политиздат. – 1977. – 189 с. 26. Леонтьев А. А. Педагогическое общение / А. А. Леонтьев. – М.: Политиздат, 1979. – 231 с. 27. Макаренко А. С. Методика организации воспитательного процесса. / А. С. Макаренко // Соч.: В 8 т. – М.: Педагогика, 1984. – Т. 1. – С. 267 – 329. 28. Максимов В. Г. Педагогическая диагностика в школе: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В. Г. Максимов. – М.: Издательский центр „Академия”, 2002. – 272 с. 29. Матюшкин А. М. Загадки одаренности: Проблемы практической диагностики / А. М. Матюшкин. – М.: Школа-Пресс, 1993. – 128 с. 30. Мельник Н. Соціальна діагностика теоретичне обґрунтування проблеми / Н. Мельник // Соціальний педагог. – 2007. – № 1 (1) січень. – С. 17 – 18. 31. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо соціального супроводу прийомних сімей / Н. М. Комарова, Г. М. Бевз, Л. С. Волинець та ін. – К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2001. – 119 с. 32. Монахов Н. И. Изучение эффективности воспитания: Теория и методика / Н. И. Монахов. – М.: Педагогика, 1981. – 237 с. 33. Мудрик А. В. Учитель: мастерство и вдохновение: Кн. для старшеклассников / А. В. Мудрик. – М.: Политиздат, 1986. – 119 с. 34. Мудрик А. В. Общение как фактор воспитания школьника / А. В. Мудрик. – М.: Педагогика, 1984. – 112 с. 35. Натт Норман. Альтернатива тюремному заключению / Норманн Натт // Практика социальной работы / Под ред. Кристофера Ханвея и Терри Филпота. – Амстердам – Киев, 1996. – 312 с. 36. Никишина В. Б., Василенко Т. Д. Психодиагностика в системе социальной работы: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / В. Б. Никишина, Т. Д. Василенко. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004. – 208 с. 37. Одаренные дети: Пер. с англ. /Общ. ред. Г. В. Бурменской,В. М. Слуцкого. – М.: Прогресс, 1991. – 380 с. 38. Организация экологического образования в школе // Под ред. И. Д. Зверевой, Т. Н. Суровегиной. – Пермь: ООО, 1990. – 149 с. 39. Оржеховська В. М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх / В. М. Оржеховська. – К.: Логос, 1996. – 216 с. 40. Панагушина О. Є. Соціалізація дітей підліткового віку у діяльності молодіжних організацій: монографія / за ред.. Н. Слісаренко. – Херсон: РІПО, 2010. – 248 с. 41. Педагогическая диагностика в школе / А. И. Кочетов, Я. Л. Коломинский, Н. Н. Верцианская. – Минск, 1987. – 297 с. 42. Педагогічні основи ресоціалізації злочинців. – К.: Науковий світ, 1997. – 87 с. 43. Подласый Н. П. Педагогика / Н. П. Подласый. – М.: Просвещение „Гуманит. издательский центр ВЛАДОС”, 1996. – 432 с. 44. Прийомні сім’ї для дітей-сиріт з функціональними обмеженнями. – К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2001. – 119 с. 45. Про Концепцію становлення мережі середніх закладів освіти для розвитку обдарованості // Інформ. зб. М-ва освіти України. – 1996. – № 17/18. – С. 48 – 64. 46. Психология развивающейся личности / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Педагогика, 1987. – 240 с. 47. Рівень розповсюдження та структура вживання алкоголю та інших наркотичних речовин серед підлітків в Україні: соціологічний вимір / О. М. Балакірєва, О. О. Яременко. – К.: НВФ „Студцентр”, НІКА-Центр, 1998. – 144 с. 48. Рудестом Кьел. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: Теория и практика / Кьел Рудестом. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 164 с. 49. Савенков А. И. Какими факторами определяется одаренность? / А. И. Савенков // Обдарована дитина. – 2001. – № 5. – С. 23 – 31. 50. Савенков А. И. Современные концепции одаренности / А. И. Савенков // Обдарована дитина. – 2001. – № 6. – С. 2 – 10. 51. Сластенин В. А. Теория и практика высшего педагогического образования / В. А. Сластенин. – М.: Изд-во МГПИ им. В. И. Ленина, 1987. – 142 с. 52. Современные проблемы социальной работы: (Тез. докл.). – Пермь, 1993. – 134 с. 53. Социальная педагогика: вопросы теории и практики / В. Г. Бочарова, Б. З. Вульфов, М. П. Гульянова и др. – М.: Академия, 1994. – 109 с. 54. Социальная педагогика: Курс лекцій / Под общ. ред. М. А. Галагузовой. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 416 с. 55. Социальная работа: Словарь-справочник / Под. ред. В. И. Филоненко. Сост.: Е. П. Агапон, В. И. Акоповидр. – М.: „Контур”, 1998. – 480 с. 56. Соціальна педагогіка: Підручник. 4-те вид. виправ. та доп. / За ред. А. Капської. – К.: Центр учбової літ-ри, 2009. – 488 с. 57. Справочная книга социального педагога: учебное пособие / Р. В. Овчарова. – М.: Изд-во: ТЦ Сфера, 2004. – 480 с. 58. Теория и практика социальной работы: Отечественный и зарубежный опыт / Под ред. Т. В. Яркиной. – М.: Академия, 1993. – 471 с. 59. Технології соціально-педагогічної роботи: навчальний посібник / За заг. ред. проф. А. Й. Капської. – К.: УДЦССМ, 2000. – 372 с. 60. Трубавіна І. М., Бугаєць Н. А. Методи вивчення сім’ї: науково-методичні матеріали / За ред. І. М. Трубавіної. – Х.: УДЦССМ, 2001. – 68 с. 61. Филонов Г. Н. Воспитание личности школьника / Г. Н. Филонов. – М.: Педагогика, 1985. – 317 с. 62. Формановская Н. И. Вы сказали: „Здравствуйте” / Н. И. Формановская. – М.: Педагогика, 1987. – 247 с. 63. Формирование личности и переходный период. От подросткового к юношескому возрасту / Под ред. И. В. Дубровиной. – М.: Педагогика, 1987. – 184 с. 64. Хамитова И. Ю. Диагностика семьи. Инструкция по применению / И. Ю. Хамитова // Журнал практической психологии и психоанализа. – № 4 (декабрь). – 2004. – С. 15 – 18. 65. Холман А. М. Методы оценки семьи. Инструментарий для понимания и интервенции / А. М. Холман. – Запорожье: ЗНУ, 2000. – 216 с. 66. Шаг за шагом: индивидуальное консультирование впускников детских домов и школ-интернатов / Н. Владимирова, Х. Спаньярд. – М.: Генезис, 2007. – 176 с. 67. Шадриков В. Д. Способности, одаренность, талант // Развитие и диагностики способностей / Под ред. В. Н. Дружинина, В. Д. Шадрииова. – М.: Педагогика, 1991. – С. 7 – 21. 68. Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр „Академия”, 2008. – 272с. 69. Шилова М. И. Изучение воспитанности школьников / М. И. Шилова. – М.: Педагогика, 1982. – 319 с. 70. Школа-микрорайон: Науч.-метод. сб. бюд. ВНИК, 1989-1991. – Вып. 1-6. 71. Шляхи вивчення творчої дитини / Г. С. Полякова, І. М. Сунітко, Л. Д. Токарева // Обдарована дитина. – 1999. – № 6. – С. 20 – 24. 72. Юркевич В. С. Одаренный ребенок: иллюзии и реальность: Кн. для учителей и родителей / В. С. Юркевич. – М.: Просвещение, 1996. – 136 с. Науково-методичне видання Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.) |