 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Ти випадково, не бажаючи того, завдав невеликого збитку або заподіяв зло іншій людині. Як ти вдієш?
а) зробиш все можливе для усунення зла, збитку;
б) вибачишся, поясниш постраждалому, що не хотів цього;
в) постараєшся, щоб ніхто не помітив нанесеного тобою збитку, зробиш вигляд, що ти не винен;
г) звалиш провину на того, хто постраждав: хай не лізе, сам винен;
д) або...
Обробка отриманих даних. Вибір відповіді:
а) свідчить про активне, стійко-позитивне ставлення до відповідних етичних норм.
б) показує, що це ставлення хоча й активне, його ставлення – пасивне та недостатньо стійке.
в) свідоцтво негативного, нестійкого ставлення дитини до етичних норм.
2.2. Методика „Характеристика” [2].
Мета: дати якісну та кількісну оцінку етичній поведінці учнів, проявів у ній суспільної активності, товариства, самокритичності, відповідальності.
Хід виконання: соціальний педагог (можливо разом з активом класу) дає оцінку етичній поведінці школярів за наступною схемою.
„Оцініть етичні якості школяра, що проявляються в його вчинках”:
1. Участь школяра в громадських справах:
а) ніколи не бере участі;
б) від випадку до випадку;
в) часто, але не за своєю ініціативою;
г) регулярно, іноді за своєю ініціативою;
д) ініціатор громадських справ у колективі.
2. Участь школяра у наданні допомоги товаришам з навчання:
а) ніколи не бере участі;
б) від випадку до випадку;
в) часто, але не за власною ініціативою;
г) регулярно, іноді за власною ініціативою;
д) систематично, за власною ініціативою.
3. Допомога школяра товаришам у громадській роботі:
а) ніколи нікому не допомагає;
б) допомагає рідко та лише обраним;
в) іноді, будь-кому;
г) часто, але обраним;
д) завжди, будь-кому.
4. Ступінь самокритичності школяра:
а) ніколи не сприймає критики;
б) рідко сприймає критику;
в) іноді сприймає критику;
г) сприймає критику вдумливо;
д) самокритичний, критики майже не потребує.
5. Рівень відповідальності у ставленні до справи:
а) ніколи не можна доручати відповідальної справи;
б) іноді можна щось доручити;
в) можна часто давати доручення;
г) можна завжди давати доручення;
д) сам є ініціатором у виконанні відповідальних справ і доводить їх до кінця.
Обробка отриманих даних. Кожна відповідь оцінюється в балах: а) 1, б) 2, в) 3, г) 4, д) 5. Далі обчислюється частка від ділення суми отриманих балів на 5 (кількість питань). За такої техніки обчислення максимальне значення показника рівне 5, мінімальне – 1.
Якщо підсумувати індивідуальні показники та розділити їх на кількість школярів, що брали участь в експерименті, то отримаємо середній показник класу. З ним можна порівняти індивідуальні показники окремих учнів. Можна порівнювати і вимірювати показники в різні відрізки часу (наприклад, на початку та кінці навчального року, від класу до класу), зіставляти свою оцінку учня з його оцінкою активом класу, оцінювати паралельні класи.
2.3. Методика „Самооцінка скромності” [2].
Мета: самоаналіз скромності учня.
Хід виконання. Школярам надається анкета ознак прояву скромності. Читаючи анкету пункт за пунктом, учні повинні оцінювати ступінь вираженості у себе тієї або іншої ознаки й записати в графу анкети оцінку за шестибальною шкалою.
| Ознаки | Оцінка ступеня вираженості ознаки (бали) | |||||
| 1. Правильно оцінюю та реагую на свій успіх. | ||||||
| 2. Вимогливий до себе. | ||||||
| 3. Відчуваю нелюбов до тих, що рекламують свої успіхи та достоїнства. | ||||||
| 4. Не прагну до переваги над іншими. | ||||||
| 5. Не рекламую себе, не розповідаю про себе, не малююся. | ||||||
| 6. Володію відчуттям власної гідності. | ||||||
| 7. Упевнений у собі. | ||||||
| 8. Вмію рахуватися з думкою товаришів. | ||||||
| 9. Дотримуюсь правил поведінки, що висуваються до інших. | ||||||
| 10. Вірно оцінюю та реагую на свої недоліки. | ||||||
| 11. Простий, природний у поведінці. | ||||||
| 12. Не прагну бути центром уваги. | ||||||
| 13. Невибагливий, помірний у запитах. | ||||||
| 14. Визнаю обмеженість своїх досягнень порівняно з внеском інших. | ||||||
| 15. Не зосереджений на собі. | ||||||
| 16. Прагну до самовдосконалення. | ||||||
| 17. Здатний у присутності інших людей дати собі низьку оцінку, якщо вона заслужена. | ||||||
| 18. Вмію бачити у своїх успіхах заслуги інших. | ||||||
| 19. Прагну не кривдити іншого. | ||||||
| 20. Не прагну до яскравого, помітного оформлення своєї зовнішності. | ||||||
| Разом балів |
Обробка отриманих даних. Слід підсумувати всі 20 оцінок і обчислити коефіцієнт самооцінки скромності:
де К – коефіцієнт самооцінки скромності,
m – кількість набраних балів.
2.4. Методика „Самооцінка колективізму” [2].
Мета: самоаналіз колективізму школяра.
Хід виконання. Школярам надається анкета ознак прояву колективізму. Читаючи анкету пункт за пунктом, учні повинні оцінити ступінь вираженості у себе тієї або іншої ознаки й записати в графу анкети оцінку за шестибальною шкалою.
| Ознаки | Оцінка ступеня вираженості ознаки (бали) | |||||
| 1. Активний у вирішенні спільних завдань класу. | ||||||
| 2. Допомагаю товаришам у класі. | ||||||
| 3. Висловлюю однокласникам несхвалення, якщо ті діють погано. | ||||||
| 4. Підпорядковую особисті інтереси колективним. | ||||||
| 5. Переживаю за справи класу. | ||||||
| 6. Організовую нові справи у класі. | ||||||
| 7. Вимогливий до однокласників. | ||||||
| 8. Критикую тих, хто ухиляється від участі в спільній справі. | ||||||
| 9. Вмію підкорятися товаришам. | ||||||
| 10. Вмію організувати колектив. | ||||||
| 11. Не поважаю тих, хто осторонь, коли товаришеві потрібно допомогти. | ||||||
| 12. Люблю бути з класом. | ||||||
| 13. Не ображаюся на критику. | ||||||
| 14. Вмію розташувати до себе, доброзичливий. | ||||||
| 15. Беру участь в громадському житті класу. | ||||||
| Разом балів |
Обробка отриманих даних. Слід підсумувати всі 15 оцінок та обчислити показник самооцінки колективізму за формулою:
де К – показник самооцінки колективізму,
n – кількість набраних балів.
2.5. Методика „Ти громадянином бути зобов’язаний”.
Мета: виявити уявлення учнів про якості людини, що характеризують її ідейно-політичну сферу.
Хід експерименту. Учням пропонується список слів:
| 1) патріотизм, | 16.) гордість, |
| 2) працьовитість, | 17) життєрадісність, |
| 3) вимогливість, | 18) щирість, |
| 4) самоовладіння, | 19) громадянськість, |
| 5) витримка, | 20) рішучість, |
| 6) творче відношення до праці, | 21) чуйність, |
| 7) самокритичність, | 22) привітність, |
| 8) ідейна переконаність, | 23) стриманість, |
| 9) принциповість, | 24) політична письменність, |
| 10) справедливість, | 25) жалісливість, |
| 11) наполегливість, | 26) терплячість, |
| 12) совість, | 27) завзятість, |
| 13) честь, | 28) захопленість, |
| 14) мужність, | 29) ентузіазм |
| 15) інтернаціоналізм, | (можна додати і деякі інші). |
Школярі повинні записати ці слова в три колонки якостей, що характеризують ідейно-політичну спрямованість.
| Самі значущі якості | Якості, які можуть бути властиві мені | Якості, які в мене відсутні |
Обробка отриманих даних. Кожна якість з першої колонки оцінюється в 5 балів, з другої колонки – в 4 бали і з третьої – в 3 бали. У звідній таблиці обчислюються бали і ранг кожної якості.
Аналіз отриманих даних дозволяє встановити та проаналізувати причини того, які якості має в своєму розпорядженні даний учень та клас в цілому, визначити відмінності в цьому плані між учнями різних класів, хлопчиками та дівчатками, зіставити оцінку якостей, характерних і нехарактерних для ідейно-політичної зрілості. Якщо в учнів виявляється неадекватне уявлення про якості людини, що характеризують її ідейно-політичну сферу, то треба намітити систему заходів для зміни цього уявлення.
2.5. Методика „Естетична схильність” [2].
Мета: виявити художні інтереси (переваги) школяра.
Хід виконання. Учням пропонується відповісти на питання наступної анкети.
Поиск по сайту: