VІ. Кількісні методики

Сім’я

6.1. Метод комплексної експрес-діагностики особливостей сімейної атмосфери, сімейного виховання і ставлення батьків до дітей [6].

Мета: Застосовується для вивчення особливостей особистості батьків, їх ставлення до дитини, сімейної атмосфери.

Частина I: Самодіагностика типового сімейного стану.

Інструкція: прочитайте затвердження опитувальника. Якщо ви в цілому з ним згодні, то на бланку обведіть кружком номер твердження. Якщо ваш вибір утруднений, поставте на номері знак питання. Пам’ятайте, що ви характеризуєте своє самопочуття в сім’ї та прагніть відповідати щиро.

1. Знаю, що члени моєї сім’ї часто бувають незадоволені мною.

2. Відчуваю, як би я не вдіяв, все одно буде не так.

3. Я багато чого не встигаю зробити.

4. Так виходить, що саме я винен(а) у всьому, що трапляється в моїй сім’ї.

5. Часто я відчуваю себе безпорадним (безпорадною).

6. Вдома мені часто доводиться нервувати.

7. Коли я потрапляю додому, я відчуваю себе незграбним (незграбною) та ніяковим (ніяковою).

8. Деякі члени моєї сім’ї вважають мене нетямущим (нетямущою).

9. Коли я вдома, весь час через щось переживаю.

10. Часто я відчуваю на собі критичні погляди членів моєї сім’ї.

11. Йду додому та з тривогою думаю, що ще трапилося в мою відсутність.

12. Вдома у мене постійне відчуття, що треба ще багато чого зробити.

13. Нерідко відчуваю себе зайвим (зайвою).

14. Вдома у мене такий стан, що просто опускаються руки.

15. Вдома мені постійно доводиться стримуватися.

16. Мені здається, що якби раптом я зник(ла), то ніхто б цього не помітив.

17. Йдеш додому, думаєш, що робитимеш одне, а доводиться робити зовсім інше.

18. Як подумаю про сімейні справи, починаю хвилюватися.

19. Деяким членам моєї сім’ї буває незручно через мене перед друзями та знайомими.

20. Часто буває: хочу зробити добре, але, виявляється, що вийшло погано.

21. Багато що в сім’ї мені не подобається, але я стараюся цього не показувати.

Обробка результатів

Позначення: 1 відповідь, обведена кружком, рівна 1 балу „Т” – тривога, „В” – відчуття провини, „Н” – нервово-психічна напруга, „С” – загальна сімейна тривога, „Д/з” – значення, при якому стан діагностується.

Бланк для відповідей

Частина II.

Самодіагностика батьківського ставлення до дітей.

1. Я завжди співчуваю моїй дитині.

2. Я вважаю своїм обов’язком знати все, про що думає моя дитина.

3. Потрібно довше тримати дитину в стороні від реальних життєвих проблем, якщо вони його травмують.

4. Дитину слід тримати в жорстких рамках, тоді з неї виросте порядна людина.

5. Я мрію про те, щоб моя дитина досягла всього того, що мені подобається і здається необхідним.

6. Батьки повинні пристосовуватися до дитини, а не тільки вимагати від неї.

7. Я дуже цікавлюся життям моєї дитини.

8. Строга дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер.

9. Я розділяю захоплення моєї дитини.

10. За строге виховання діти потім дякують.

11. Я ретельно стежу за здоров’ям дитини.

12. Дитина не повинна мати секретів від батьків.

13. Виховання дитини – суцільні нервові витрати.

Бланк для відповідей

Обробка даних.

При підрахунку балів враховується відповідь „правильно”, обведена в бланку кружечком при масовому обстеженні батьків соціально і педагогічно запущених дітей в переважній більшості випадків діагностується тип „авторитарна гіперсоціалізація”, який корелює з „відкиданням дитини”, „її соціальною небажаністю” та „відсутністю кооперації”. Оцінюється тільки перша сума відповідей, яка порівнюється зі шкалою.

При високих значеннях діагностуються всі три вказані вище типи батьківського ставлення. Для батьків ця інтерпретація пропонується в наступній формі: „Ви пильно стежите за досягненнями дитини, вимагаєте від неї успіху, слухняності та дисципліни, не залишаєте безкарними її вчинки. На жаль, вам не вистачає розуміння дитини, ви марно порівнюєте її з іншими дітьми, обмежуєте її самостійність і активність. Вам слід було б прийняти дитину такою, яка вона є, більше їй довіряти, поважати як особистість”.

6.2. Методика вивчення психологічної атмосфери сім’ї та сімейних відносин „Типовий сімейний стан” [7].

Інструкція: У думках поверніться до своєї сім’ї. Пригадайте відчуття, з якими ви відкриваєте двері будинку. Пригадайте відчуття, з якими ви згадуєте домашні справи на роботі. Як ви відчуваєте себе у вихідні дні та вечорами. Загалом, пригадайте все ваше сімейне життя. Яким ви відчуваєте себе найчастіше? Відзначте це на шкалах.

Бланк до методики

Прізвище, ім’я, по батькові____________________________

Обробка результатів: бали по шкалах, позначених однаковим індексом, підсумовуються. Стан констатується, якщо сума оцінок за субшкалами перевищує або рівна наступним діагностичним значенням: за шкалою „У” (загальна незадоволеність) – 26 балам, за шкалою „Н” (нервово-психічна напруга) – 27 балам, за шкалою „Т” (сімейна тривожність) – 26 балам.

6.3. Тест „Кінетичний малюнок сім’ї” [7].

Тест „Кінетичний малюнок сім’ї” надає багату інформацію про суб’єктивно сприйману ситуацію досліджуваної дитини. Він допомагає виявити ставлення дитини до членів всієї сім’ї, сімейні стосунки, які викликають тривогу в дитини, показує, як дитина сприймає взаємостосунки з іншими членами сім’ї та своє місце в сім’ї.

Використовуючи даний тест, слід мати на увазі, що кожен малюнок є результатом творчої діяльності, що відображає сприйняття не тільки дитиною своєї сім’ї, але й дозволяє дитині аналізувати, переосмислювати стосунки. У цьому сенсі малюнок сім’ї не тільки відображає сьогодення, але і проектується на майбутні відносини.

Тест КМС складається з двох частин: малювання своєї сім’ї та бесіди після малювання. Для виконання тесту дитині даються стандартний лист паперу для малювання (формат А4), олівець (твердість 2М) і гумка.

Інструкція випробовуваному: будь ласка, намалюй свою сім’ю так, щоб кожен член сім’ї і ти були чимось зайняті. На всі уточнюючі питання слід відповідати без будь-яких вказівок. Можеш малювати, як тобі подобається, як ти хочеш.

Під час малювання слід записувати всі спонтанні вислови дитини, відзначати її міміку, жести, а також фіксувати послідовність малювання.

Після того, як малюнок закінчено, з дитиною проводиться бесіда за наступною схемою:

· хто намальований і що робить кожен член сім’ї;

· де працюють або вчаться члени сім’ї;

· як у сім’ї розподіляються домашні обов’язки;

· які стосунки дитини з окремими членами сім’ї.

У системі кількісної оцінки КМС враховуються формальні та змістовні аспекти малюнку. Формальними особливостями малюнку вважаються якість ліній, положення об’єкту малюнку на папері, стирання малюнку або окремих його частин, затушовування окремих частин малюнку. Змістовними характеристиками малюнку є діяльність членів сім’ї, представлених на малюнку, їх взаємодія та розташування, а також співвідношення речей і людей на малюнку.

При інтерпретації КМС основна увага звертається на такі аспекти:

· аналіз структури малюнку сім’ї (порівняння складу реальної та намальованої сім’ї, розташування і взаємодія членів сім’ї на малюнку);

· аналіз особливостей малюнку окремих членів сім’ї (відмінність у стилі малювання, кількість деталей, схема фігур окремих членів сім’ї);

· аналіз процесу малювання (послідовність малюнку, коментарі, паузи, емоційні реакції під час малюнку).

Розглянемо докладніше кожен аспект інтерпретації малюнку сім’ї.

1. Дитина не завжди малює всіх членів сім’ї. Зазвичай вона не малює тих, з якими знаходиться в конфліктних стосунках. Розташування членів сім’ї на малюнку часто показує їх взаємини. Так, наприклад, важливими показниками психологічної близькості є реальна відстань між окремими членами сім’ї. Іноді між окремими членами сім’ї малюються об’єкти, які ніби то служать перешкодою між ними. Спільна діяльність членів сім’ї зазвичай свідчить про хороші, благополучні сімейні стосунки. Часто спільна діяльність об’єднує деяких членів сім’ї. Це може свідчити про наявність внутрішніх угрупувань у сім’ї.

Малюючи свою сім’ю, деякі діти зображають себе на нижній частині листа. Це може вказувати на відчуття неповноцінності, яке вона відчуває в сім’ї.

На деяких малюнках переважають не люди, а речі, найчастіше меблі. Це також відображає емоційну заклопотаність дитини з приводу сімейної ситуації.

2. Вважається, що дитина перш за все малює/деталізує та прикрашає фігуру найулюбленішого члена сім’ї. Навпаки, якщо дитина негативно ставиться до кого-небудь, то малює цю людину неповно, без деталей, іноді навіть без основних частин тіла.

Коли стосунки дитини конфліктні та тривожні, емоційно неоднозначні, вона часто використовує штрихування в зображенні того члена сім’ї, з яким у неї не склалися стосунки. У аналогічних ситуаціях можна спостерігати стирання та перемальовування.

Потрібно відзначити, що в малюнках, особливо дітей молодшого віку, можна спостерігати декілька стилів малювання. Так, часто одним стилем малюються батько та брати, іншим – мати та сестри. Особливо відрізняється тип промальовування волосся й одягу. По тому, як дитина малює себе, можна зрозуміти, з ким вона ідентифікується і чи адекватно це статі дитини.

3. Аналіз процесу малювання дає багату інформацію не тільки про сімейні відносини дитини, але й взагалі про стиль її роботи. Коли діти, особливо середнього шкільного віку й старше, відмовляються тим, що вони не вміють малювати, це цілком зрозуміло й нормально. Соціальний педагог може заспокоїти дитину, сказавши, що в запропонованому завданні не стільки важливо красиво малювати, скільки придумати діяльність для всіх членів сім’ї.

Бувають діти, численні відмовки яких, а також манера прикривати рукою намальоване, можуть свідчити про недовіру дитини до своїх сил, про її потребу підтримки з боку дорослого.

Найчастіше свій малюнок дитина починає із зображення того члена сім’ї, до якого вона дійсно добре ставиться. Іноді спостерігаються паузи перед тим, як дитина починає малювати одну з фігур. Це в деяких випадках може вказувати на емоційно неоднозначне і навіть негативне становлення дитини. У коментарях також може полягати її становлення до членів сім’ї, але під час виконання тесту соціальному педагогові не слід вступати в розмову з дитиною.

Симптомокомплекси кінетичного малюнку сім’ї

Бланк регистрації результатів оцінки КМС

Прізвище, ім’я дитини_______________________________

Дата народження___________Дата експерименту________

Сума балів по симптомокомплексу

Для КМС також розроблена система кількісної оцінки. Виділяються п’ять симптомів: 1) сприятлива сімейна ситуація; 2) тривожність; 3) конфліктність у сім’ї; 4) відчуття неповноцінності; 5) ворожість у сімейній ситуації.

Чим більше сума балів, тим яскравіше виражена та або інша ознака. Вираженість ознаки оцінюється від 0 до 3 балів. Отримані результати є основою для психокорекційної роботи й подальшої діагностики сім’ї і дитини. Так, виявлена тривожність вимагає визначення її характеру: або це суб’єктивно-особистісний аспект, або є об’єктивні причини в сім’ї дитини і т.ін.

6.4. Анкета для подружжя „Який Ваш шлюб?” [10].

Інструкція. На запитання можна відповідати: „так”, „іноді”, „ні”. На аркуші паперу напишіть у стовпчик 9 чисел. Відповідаючи на запитання, нараховуйте собі відповідні очки.

Поиск по сайту: