Методика оцінки загальної обдарованості дитини

Загальна характеристика. Методика адресована батькам (може також застосовуватися соціальними педагогами). Її завдання – оцінка загальної обдарованості дитини її батьками.

Методика повинна розглядатися як додаткова до комплекту методик для фахівців (психологів і педагогів).

Інструкція

Вам пропонується оцінити рівень сформованості дев’яти характеристик, які зазвичай спостерігаються в обдарованих дітей.

Уважно вивчіть їх і дайте оцінку вашій дитині по кожному параметру, користуючись наступною шкалою:

5 – оцінювана властивість особистості розвинена добре, чітко виражена, виявляється часто в різних видах діяльності та поведінці;

4 – властивість помітно виражена, але виявляється не постійно, при цьому й протилежне їй проявляється дуже рідко;

3 – оцінювана й протилежна властивості особистості виражені нечітко, у проявах рідкісні, у поведінці й діяльності врівноважують одна одну;

2 – яскравіше виражена й частіше проявляється властивість особистості, протилежна оцінюваному;

1 – чітко виражена й часто проявляється властивість особистості, протилежна оцінюваному, вона фіксується в поведінці й у всіх видах діяльності;

0 – відомостей для оцінки даної якості немає (не маю).

Допитливість (пізнавальна потреба). Жадання інтелектуальної стимуляції і новизни зазвичай називають допитливістю. Чим обдарованіша дитина, тим більше виражене в неї прагнення до пізнання нового, невідомого.

Проявляється в пошуку нової інформації, нових знань, у прагненні ставити багато запитань, у невгасаючій дослідницькій активності (бажання розбирати іграшки, досліджувати будову предметів, рослин, поведінку людей, тварин та ін.).

Надчутливість до проблем. „Пізнання починається із здивування тому, що буденно” (Платон). Здатність бачити проблеми там, де інші нічого незвичайного не помічають, – важлива характеристика творчо мислячої людини. Вона виявляється в здатності виявляти проблеми, ставити запитання.

Здібність до прогнозування – здатність представити результат вирішення проблеми до того, як вона буде реально вирішена, передбачити можливі наслідки дії до його здійснення.

Виявляється не тільки при вирішенні навчальних завдань, але й розповсюджується на найрізноманітніші прояви реального життя: від прогнозування наслідків, не віддалених у часі щодо елементарних подій, до можливостей прогнозу розвитку соціальних явищ.

Словниковий запас. Великий словниковий запас – результат критерій розвитку розумових здібностей дитини.

Виявляється не тільки у великій кількості використовуваних у мові слів, але й в умінні (прагненні) будувати складні синтаксичні конструкції, у характерному для обдарованих дітей придумуванні певних слів для позначення нових, введених ними понять або уявних подій.

Здібність до оцінки – перш за все результат критичного мислення. Припускає можливість розуміння як власних думок і вчинків, так і дій інших людей.

Виявляється в здатності об’єктивно характеризувати вирішення проблемних завдань, вчинки людей, події і явища.

Винахідливість – здатність знаходити оригінальні, несподівані рішення в поведінці й різних видах діяльності.

Проявляється в поведінці дитини, в іграх і самих різних видах діяльності.

Здатність міркувати і мислити логічно – здібність до аналізу, синтезу, класифікації явищ і подій, процесів, уміння чітко висловлювати свої думки. Виявляється в умінні формулювати поняття, висловлювати власні думки.

Наполегливість (цілеспрямованість) – здатність та прагнення наполегливо рухатися до наміченої мети, уміння концентрувати власні зусилля на предметі діяльності, не дивлячись на наявність перешкод.

Виявляється в поведінці та у всіх видах діяльності дитини.

Вимогливість до результатів власної діяльності (перфектіонізм) – прагнення доводити продукти будь-якої своєї діяльності до відповідності найвищим вимогам.

Проявляється в тому, що дитина не заспокоюється до тих пір, поки не доведе свою роботу до самого високого рівня.

Поиск по сайту: