Вербальний буклет А

Завдання 1-3 „Запитання й здогадки”.

Перші три завдання будуть пов’язані з малюнком, який ти бачиш. Ці завдання дозволяють дізнатись, чи вмієш ти задавати питання й будувати здогадки про деякі події, їх причини й наслідки.

Подивися на малюнок. Подумай: що на ньому відбулося? Що можна з упевненістю сказати, дивлячись на цей малюнок? Про що треба ще дізнатись, щоб зрозуміти, що ж трапилось, чому трапилось і чим це може закінчитися?

З а в д а н н я 1. „Задай питання”.

Напиши усі питання, які можеш придумати за цим малюнком? Задай усі питання, які необхідні для того, щоб зрозуміти, що трапилося. Не задавай таких запитань, на які можна відповісти, глянувши на малюнок. Можеш розглядати малюнок, скільки захочеш.

З а в д а н н я 2. „Відгадай причини”.

Постарайся знайти й записати якомога більше причин події, зображеної на малюнку. Можна виходити з тих подій, які могли трапитися до моменту, зображеного на малюнку або набагато пізніше. Не бійся будувати здогадки.

З а в д а н н я 3. „Відгадай наслідки”.

Укажи якомога більше можливих результатів події, зображеної на малюнку. Дозволяється писати про те, що може трапитися зразу ж після даної події, або про те, що може трапитися в далекому майбутньому.

З а в д а н н я 4. „Результати вдосконалення”

Нижче ти бачиш замальовку м’якої іграшки – слона. Довжина іграшки приміром 15 см, вага близько 200г. Придумай, як можна змінити цього іграшкового слона, щоб дітям було веселіше й забавніше з ним гратися. Напиши найбільш цікаві й незвичні способи його змін.

Мал. до завдання 4.

З а в д а н н я 5. „Незвичні способи вживання”.

(картонні коробки).

Більшість людей викидають пусті картонні коробки, але ці коробки можуть мати тисячі цікавих і незвичайних способів уживання. Придумай якомога більше таких цікавих і незвичайних способів уживання. Не обмежуй себе лише такими способами вживання, які ти бачив або про які чув.

З а в д а н н я 6. „Незвичайні питання”.

У цьому завданні вимагається придумати якомога більше питань про картонні коробки. Ці питання повинні мати на увазі найбільш різноманітні відповіді й викликати інтерес до інших коробок. Постарайся придумати найбільш незвичайні питання про такі особливості картонних коробок, які звичайно не приходять до голови.

З а в д а н н я 7. „Давай уявимо”.

Уяви собі таку незвичайну ситуацію:

до хмар прикріплені мотузки, які звисають до землі. Що трапиться? Подумай, до яких можливих подій це приведе, які можуть бути наслідки? Вискажи якомога більше здогадок. Запиши свої думки й здогадки.

До цього й наступних завдань (1-3,5-7) додається чистий аркуш паперу, на якому в стовпчик проставлені номери лише запитань (від 1 до 23 і більше).

Тест „Автопортрет”

На чистому аркуші паперу намалюйте самого себе, зайнятого будь-якою роботою. Ви можете намалювати себе одного або з членами вашої сім’ї, або з колегами по навчанню, роботі. Намагайтеся зобразити людей повністю – не малюйте карикатури або плоский контур. Інтерпретацію читайте після завершення малюнка.

Тест-малюнок „Будинок – дерево – людина”

Намалюйте будинок, дерево й людину в повний зріст, намагайтеся зобразити якусь дію. Не малюйте карикатуру людини. Інтерпретацію читайте після завершення малюнка.

Тест „Неіснуюча тварина”

Придумайте й намалюйте неіснуючу тварину й назвіть її неіснуючою назвою. Вкажіть, де вона живе. чим живиться, до чого прагне (чого хоче).

Метод дослідження побудований на теорії психомоторного зв’язку. Для реєстрації стану психіки використовується дослідження стану моторики (зокрема моторики малюючої руки). Згідно вченню І. Сеченова: будь-яка уява, що виникає у психіці, закінчується рухом, „будь-яка думка закінчується рухом”. Якщо реальний рух за будь-якої причини не здійснюється, то в існуючій групі м’язів відбувається певне напруження енергії, необхідної для здійснення цього руху. Так, наприклад, образи й думки, що викликають страх, викликають у м’язах ніг і рук напругу, що називається необхідним у випадку відповіді на страх втечею або захистом за допомогою рук (захиститися, вдарити). При виконанні малюнка аркуш паперу являє собою модель простору і стану м’язів, фіксує людину до простору, тобто тенденцію, що виникла. Простір, у свою чергу, пов’язаний з емоційним забарвленням (так, на аркуші паперу – моделі простору – лівий бік і низ пов’язані негативно забарвленими емоціями, з невпевненістю, пасивністю, а правий бік паперу й верх – з позитивно забарвленими емоціями, енергією, активністю, конкретністю дій.

На цих закономірностях побудовані проективні тести: „Малюнок людини”, „Автопортрет”, „Будинок – дерево – людина”, тест „Іокинетка” Мира й Лопеса, „Неіснуюча тварина” та ін. Малюнки виконуються олівцем; ручкою й фломастером малювати не можна.

Інтерпретація

„Автопортрет”.

Тест „Автопортрет” широко використовується психологами в Сполучених Штатах. Наведемо значення тих елементів, які можуть бути у вашому малюнку.

· Голова. Малюнок великої голови звичайно передбачає великі інтелектуальні претензії або незадоволення своїм інтелектом. Малюнок малої голови звичайно відтворює почуття інтелектуальної або соціальної неадекватності.

· Очі. Великі очі на малюнку звичайно передбачають підозрілість; вони також виявляють заклопотаність і гіперчутливість по відношенню до суспільної думки. Очі з довгими віями – кокетливість, демонстрація себе. Маленькі або закриті очі – зануреність у себе, тенденція до інтроверсії.

· Рот. Виділений рот передбачає трудність мовленням або примітивні оральні тенденції. Відсутність рота означає або депресію, або в’ялість у спілкуванні. Рот клоуна – змушена привітність.

· Зуби-агресивність.

· Вуха й ніс. Великі вуха передбачають чутливість до критики, вуха маленькі – прагнення не приймати ніякої критики. Акцент на ніс передбачає наявність сексуальних проблем. Виділені ніздрі є свідченням схильності до агресії.

· Руки. Руки символізують контакт особистості з оточуючим світом. Скуті руки передбачають шорстку, обов’язкову, замкнену особистість. В’яло опущені руки передбачають неефективність. Тендітні, слабкі руки передбачають фізичну або психологічну слабкість, потребу в опіці, залежності. Довгі сильні руки передбачають амбіціозність і сильну залученість до подій зовнішнього світу. Дуже короткі руки або відсутність, руки за спиною або в кишенях – почуття провини, невпевненості в собі. Рука як боксерська рукавичка – витіснена агресія. Пальців на руці більше п’яти – агресивність, амбіція. Пальці, стислі в кулак, протест, бунтарство.

· Ноги. Довгі ноги означають потребу в незалежності. Малюнок без ніг може означати нестабільність і відсутність опори, основи, несміливість.

· Поза. Якщо намальована людина так, що видно її потилицю, – вияв замкненості. Голова в профіль, тіло в анфас – вияв тривоги, викликаний соціальним оточенням. Якщо намальована людина сидить на кінчику стільця, – це бажання знайти вихід із ситуації, страх одиноцтва. Людина в бігу – передбачає бажання сховатися від будь-кого.

„Будинок-дерево-людина”.

Дерево символізує життєву енергію, ваше прагнення до життя визначається товщиною стовбура й гілок. Якщо дерево займає на малюнку значне місце, то це говорить про велику енергію й позитивний підхід до життя.

· Під натиском вітру дерево схилилося до будинку. Ви прагнете до безпеки й спокою в домашній обстановці. Цей образ може означати й замкненість на минулому.

· Гілки спрямовані вниз. Такий малюнок роблять ті, у кого багато невирішених проблем. Малюнок верби часто означає депресію й замкненість на минулому.

· Гілки спрямовані нагору. Якщо дерево міцно стоїть на землі, такий малюнок означає особистість, що прагне вперед, з досить вдалим життям, з прагненням до влади.

· Гілки в різні боки – пошук самоствердження. Якщо гілки, стовбур намальовані однією лінією, – передбачають прагнення людини втекти від неприємностей реальності, відмова реально дивитися на речі. Гілки, спрямовані назовні, – такий малюнок звичайно роблять люди, що люблять надавати допомогу іншим.

· Багатство гілок і зелені на боці, протилежному від будинку. Така особистість прагне спрямувати енергію на своє зростання, заперечуючи сімейні й домашні цінності.

· Якщо примальовані корені дерева, – вам властива допитливість, бажання бачити сховане під землею. Якщо намальована ялинка, – ви схильні до домінування, прагнете до влади, виявляєте організаторські здібності, активність. Якщо на дереві намальовані дупла, – ознака пережитих психотравм, операцій або фізичних травм.

Малюнок будинку.

· Міський будинок – багатоповерхова будівля – цей малюнок дозволяє судити про риси сухої, замкненої людини, одинокої у своїх проблемах.

· Невеликий будинок з дуже низьким дахом – людина почуває себе втомленою, змореною, любить згадувати минуле, хоча в ньому звичайно не знаходить нічого приємного.

· Замок – такий малюнок палацу, замку розкриває легковажність, несерйозність людини, у якої перебільшена уява, але яка звичайно не встигає впоратися зі своїми звичайними обов’язками.

· Просторий сільський будинок – прагнення мати сім’ю, ростити дітей, розширювати свій життєвий простір. Чим нижчою є огорожа навколо будинку, тим вищою є в цієї людини потреба в спілкуванні з людьми, довір’я до них.

· Двері. Відсутність дверей на малюнку передбачає психологічну неприступність, замкненість, труднощі при бажанні розкритися перед іншими. Дуже маленькі двері – небажання впускати у своє „Я”. Великі двері – відкритість, комунікабельність, залежність від інших. Двері з замком – сумнівність, замкненість, захисні тенденції. Двері, розташовані збоку – означає втеча.

· Будинок намальований далеко – відторгнення. будинок близько – відкритість, привітність. Якщо намальована проекція будинку (зверху) замість самого будинку, ознака серйозних конфліктів, проблем.

· Дах-сфера фантазії. Якщо намальований товстий контур даху – надмірна бентежність, контроль над фантазією. Димар – акцент на димарі передбачає стурбованість психологічною атмосферою в домі, це може також означати мужність, силу й творчий початок. Відсутність димаря – ознака недоліку психологічної теплоти дому.

· Водостічні труби – ознака посиленого захисту сумнівів.

· Гостроверхий дах – означає сильну свідомість і почуття провини. Дим густий – ознака значної внутрішньої напруги; якщо дим тонкою цівкою, – ознака недоліку емоціойної теплоти дому.

· Вікна. Відсутність вікон є ознакою замкненості, у той же час як велика кількість вікон передбачає потяг до хороших контактів з людьми. Вікна дуже відкриті – ознака розв’язності, прямолінійності. Фіранки передбачають заклопотаність красою й прагненням зберегти дистанцію у спілкуванні. Відсутність фіранок – відсутність прагнення приховувати свої почуття. Відсутність вікон на першому поверсі – ознака ворожнечі, відчуженості. Вікна лише на верхньому поверсі, але їх немає на першому поверсі – передбачає „прірву” між реальним життям і фантазією людини. Маленькі вікна передбачають сором’язливість і психологічну неприступність.

· Східці й доріжки. Добре намальовані доріжки означають хороше почуття контролю за своєю поведінкою й розвинуте почуття такту у відношенні з людьми. Довгі доріжки або східці передбачають почуття дистанції у спілкуванні. Доріжка, широка спочатку й та що звужується біля будинку, – спроба замаскувати бажання бути одиноким, що поєднується з поверховою доброзичливістю.

· Погода – якщо зображена погана погода, – сприйняття середовища як ворожого, хмари – ознака боязкої тривоги, опасінь, депресії. Фігура людини на вітру – передбачувана потреба в любові, піклуванні.

· Якщо у вас на малюнку є інша людина, – ваша жінка або дитина, або батьки, – це значить, що саме вона є рушійною силою у вашому житті. Якщо ви малюєте лише себе, – це значить, що ви добре контролюєте своє життя. Якщо ви знаходитеся всередині будинку, то значить ви потребуєте захисту. Якщо на вашому малюнку будинок займає багато місця, це значить, що ви прагнете до досягнення матеріальних благ. Для кращого розуміння малюнка людини див. аналіз до „Автопортрета”.

Сильно виражена штриховка малюнка свідчить про психологічну напругу.

„Неіснуюча тварина”

Якщо малюнок у правому кутку зверху аркуша, – пов’язане з дійсним моментом або з періодом майбутнього, з позитивними емоціями. Якщо малюнок у лівому боці і внизу – пов’язане з минулими моментами, з негативними емоціями й пасивністю. У нормі малюнок знаходиться посередині аркуша. Чим ближчий малюнок до верхнього краю аркуша, тим вища самооцінка й незадоволення своїм місцем у суспільстві, недостатністю визнання з боку оточуючих, тим вищі претензії на самоствердження. Якщо малюнок у верхній частині аркуша, – вияв невпевненості в собі, низької самооцінки, пригніченості.

Якщо голова фігури тварини повернута вправо, ознака того, що майже все, що планує людина, здійснюється або починає здійснюватися. Якщо голова повернута вліво, – то людині, що зробила такий малюнок, властива тенденція до роздумів і лише мала частина задумів реалізується, часом вона просто виявляє страх перед активними діями. Положення „фас”, тобто голова, спрямована на малюючого, – трактується як егоцентризм.

Значення деталей голови:

· Вуха – зацікавленість в інформації, значимість думки оточуючих про себе, людина емоціонально реагує на оцінки оточуючих тебе, але часом не змінює своєї поведінки.

· Напіввідкритий рот у поєднанні з язиком – ознака говіркості, а в поєднанні з чітко промальованими губами – чутливість. Відкритий рот без промалювання губів та язика, особливо зачорнений, – ознака небезпеки, страхів, недовіри. Рот із зубами – ознака вербальної агресії (огризається, грубить, чіпляється).

· Очі. Якщо сильно виділені очі, – це символ властивого людині страху. Наявність вій прояв істероїдно-демонстративних рис у поведінці, зацікавленість оточуючих зовнішньою красою й манерою одягатися, надання цьому великого значення.

· На голові тварини можуть бути додаткові деталі: роги-агресія, у поєднанні з іншими ознаками агресії – нігтями, щетиною, голками визначається характер цієї агресії: спонтанна або захисно-відповідна. Пір’я – тенденція до самоприкрашення й самовиправдання, до демонстративності. Грива, шерсть – чутливість, підкреслення своє статі, сексуальної ролі.

· Ноги, лапи тварини – якщо лапи „стійкі” по відношенню до розміру всієї фігури, – то надійність, обдуманість, раціональність прийняття рішення. При відсутності ніг або тендітних ногах – схильність до поверхових суджень, легковажності у висновках, імпульсивності рішень. Однотипність, повторюваність форми ніг („багатоніжка”) – конформність суджень, їхня стандартність, банальність. Різноманітність у формі й положенні цих деталей ніг, лап – вияв самостійності, небанальності, оригінальності, інакомислення, часом навіть творчого начала.

· Частини, що піднімаються над рівнем фігури: якщо ці частини функціональні: крила, щупальця й т.ін. – прояв бажання людини охопити різні області життя, завоювати собі „місце під сонцем”, потіснивши інших, захоплюваність, сміливість, енергійність, впевненість у собі. Прикрашаючи деталі: пір’я, бантики, кучері – прояв демонстративності, бажання звернути на себе увагу, манірності.

· Хвости: хвіст спрямований уверх – людина позитивно оцінює свої дії, рішення: хвіст униз – незадоволення собою, жаль за зробленим, сказаним, каяття. Хвіст спрямований вправо – виражає ставлення людини з приводу своїх дій або поведінки, вліво – з приводу думок, рішень.

· Контур фігури: наявність щитів, панцирів – захист від оточуючих; голки, панцир у вигляді гострих кутів – агресія. Затемнення лінії контуру, здвоєння лінії – прояв тривоги, страху, підозрілості. Спрямованість такого захисту – відповідно просторовому положенню: верхній контур – проти старших: батьків, учителів, начальників; нижній контур – захист проти насмішок, страх осуду, відсутність авторитету в молодших, підлеглих; бокові контури – готовність до захисту й самозахисту будь-якого порядку і в різних ситуаціях.

Сильне натискування при малюванні, лінії, видимі навіть із зворотного боку аркуша (судорожний високий тонус м’язів малюючої руки), різка тривожність (звернути увагу, яка деталь малюнка виконана з сильним натискуванням – тобто з чим пов’язана тривога).

· Загальна оцінка тварини: загрозлива, загрожуюча й нейтральна тварина – це ставлення до власної персони, до свого „Я”, уявлення про своє місце у світі, ніби, ідентифікація себе по значимості (із зайцем, слоном, мурашкою й іншою намальованою твариною). У даному випадку тварина, що малюється, – представник самого малюючого.

· Фігура кола, особливо нічим не заповненого, символізує тенденцію до замкненості, закритості свого внутрішнього світу, небажання підлягати тестуванню.

· Вмонтування механічних частин у живу тканину тварини:

· Постановка фігури тварини на танкові гусениці, прикріплені до тіла пропелера, проводів, рукояток, антен і т.ін.;

· Прояви шизоїдності, схильності до шизофренії.

· Назва – якщо в назві раціональні поєднання смислових частин (бегекот, мухобик) – раціональність, здатність до адаптації. Назва з науковим відтінком (ратолетіус, напліолярія) – демонстративність свого інтелекту, ерудиції. Звукові назви (лаліо, шама) без усякого осмислення – прояву легковажності, невміння враховувати сигнали небезпеки. Іронічні назви – вияв зневажливо – іронічного ставлення до оточуючих. Подовжена назва – вияв захисних тенденцій, схильність до фантазування захисного порядку.

ДОДАТОК Г

ДІАГНОСТИКА ДІТЕЙ „ГРУПИ РИЗИКУ”

І. ЯКІСНІ МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ
ДІТЕЙ „ГРУПИ РИЗИКУ”

1.1. Карта обстеження соціально-дезадаптованих неповнолітніх [6].

Загальні характеристики умов виховання.

1. ПІБ_____________________________________________

2. Рік народження __________________________________

3. Здоров’я:

· хороше (5);

· задовільне (4);

· слабке (3);

· патологія (2);

· хронічні хвороби (1).

4. Характер зайнятості:

· навчання в загальноосвітній школі,

· навчання в ПТУ,

· навчання в недержавних навчальних закладах, коледжах, гімназіях;

· робота у державній установі, підприємстві,

· робота у сфері обслуговування,

· робота в приватних установах,

· інше____________________________________________

5. Поведінка в школі або іншому закладі:

· зразкова (5),

· хороша (4),

· задовільна (3),

· незадовільна (2),

· перебуває на обліку в міліції (1).

6. Громадська активність:

· організатор колективних справ (5),

· активний учасник колективних справ (4),

· пасивний учасник колективних справ (3),

· не бере участі у громадському житті (2),

· бойкотує, дезорганізовує колективні заходи (1).

7. Ставлення до навчання:

· зацікавлене (5),

· вибірково-зацікавлене (4),

· байдуже (3),

· негативне (2),

· вкрай негативне (1).

8. Склад сім’ї:

· мати, батько, бабуся, дідусь (5),

· тільки мати і батько (4),

· мати і вітчим, мачуха і батько (3),

· одна мати, один батько (2),

· немає батьків – бабуся, дідусь, інші родичі (1).

9. Кількість дітей у сім’ї:____________________________

10. Освіта батьків:

· вища (5),

· незавершена вища (4),

· середня спеціальна (3),

· загальна середня (2),

· неповна середня (1).

11. Характеристика стосунків у сім’ї:

· сім’я веде здоровий спосіб життя (5),

· один з батьків схильний до випивки, скандалів (4),

· у батьків епізодичні запої, сімейні скандали (3),

· часті запої, бешкети, аморальна поведінка батьків (2),

· повсякденні прояви аморальності, алкоголізм батьків (10).

12. Ступінь вираження асоціальних, користолюбних поглядів, переконань у сім’ї:

· сім’я характеризується розумним поєднанням духовних і матеріальних потреб (5),

· духовні потреби недооцінюються (4),

· для сім’ї характерна духовна, ідейна індиферентність (3),

· переважають користолюбні настрої (2),

· у сім’ї допускаються будь-які засоби досягнення корисливих цілей (1).

13. Характер емоційних стосунків у сім’ї:

· атмосфера дружби, взаєморозуміння і підтримка (5),

· стосунки рівні, але без емоційної близькості (4),

· епізодично виникаючі конфлікти, відчуження, холодність (3),

· емоційно-холодні, відчужені стосунки (2),

· напружено-конфліктні стосунки (1).

14. Характеристика дружнього позашкільного спілкування з однолітками:

· на основі спільних корисних інтересів, сумісних занять в секціях, захоплень спортом, колекціонування, ін. (5),

· дозвіллєві групи з сумісними формами відпочинку йі спілкування (4),

· спілкування на основі порожнього проведення часу (3),

· асоціальні групи: випивки, лихослів’я, бійки, дрібне хуліганство (2),

· криміногенні групи, що перебувають на обліку в міліції за різні правопорушення: дрібні крадіжки, угони, бродяжництва, ін.(1).

1.2. Показники соціального розвитку підлітка [6].

1. ПІБ____________________________________________

2. Рік народження _________________________________

3. Наявність позитивно орієнтованих життєвих планів і професійних намірів:

· професійні наміри та плани відсутні через негативізм і цинічне ставлення до праці (1),

· плани та наміри відсутні з легковажності та бездумності (2),

· наміри та плани невизначені, іноді нереальні (3),

· плани та професійні наміри в основному визначилися, але немає активної підготовки до майбутньої професії (4),

· професійні плани та наміри виражені чітко, здійснюється ознайомлення з майбутньою професією, підготовка до неї (5).

4. Ступінь свідомості та дисциплінованості по відношенню до навчальної діяльності:

· ставлення негативне, до уроків не готується, пропускає заняття (1),

· до уроків готується нерегулярно під контролем дорослих (2),

· ставлення добросовісне, але без захоплення, не заради знань, а заради оцінок (3),

· ставлення свідоме, добросовісне, інтерес виявляється вибірково, не до всіх предметів (4),

· ставлення захоплене, свідоме, добросовісне (5).

5. Рівень розвитку корисних інтересів, знань, навичок, умінь (спортивні, трудові, технічні, художні і т.ін.):

· індиферентність інтересів, перевага порожнього проведення часу (1),

· інтереси поверхневі, нестійкі, розважального характеру (2),

· інтереси та корисні заняття не отримали самостійного поглибленого розвитку, формуються більше під впливом інших (3),

· інтереси глибокі, різносторонні, але не закріплені в корисних знаннях, навичках, уміннях (4),

· глибокі інтереси, що виражаються в самостійній роботі по закріпленню корисних знань, навичок, умінь (5).

6. Ставлення до педагогічних дій:

· різка, груба форма неприйняття будь-яких педагогічних дій, зауважень, осуду (1),

· неприйняття педагогічних дій у формі пасивного опору, ігнорування, упертості (2),

· вибіркове ставлення до педагогічних дій залежно від характеру взаємин із вчителями (3),

· до зауважень вчителів схильний прислухатися, покарання та заохочення сприймає правильно (4),

· чуйно реагує на зауваження вчителів, хворобливо переживає осуд, прагне не повторювати засуджуваних дій, вчинків (5).

7. Колективістські прояви, здатність зважати на колективні інтереси, норми колективного життя:

· бравує своїм негативним ставленням до норм колективного життя, до громадської думки в класі (1),

· до суспільного засудження ставиться байдуже (2),

· зовні конформна поведінка, але не живе інтересами колективу (3),

· з більшою частиною класу зберігає товариські стосунки, дорожить громадською думкою (4),

· розвинене відчуття справедливості, товариства, взаємовиручки і взаємодопомоги (5).

8. Здатність критично з позиції норм моралі та права оцінювати вчинки оточуючих друзів, однолітків, однокласників:

· відкрите неприйняття норм моралі, прав, схвальне ставлення до цинічних антигромадських вчинків (1),

· більшою мірою орієнтується на антигромадські норми й цінності та відповідно до них оцінює вчинки оточуючих (2),

· байдуже ставлення до порушень норм суспільної моралі, прав, „нейтральність” ціннісно-нормативних уявлень (3),

· здатний розрізняти „погані” та „хороші” вчинки й поведінку, засуджувати й схвалювати їх (4),

· активне неприйняття антигромадських проявів, прагнення боротися з ними (5).

9. Самокритичність, наявність навичок самоаналізу:

· навичок самоаналізу та самокритичності не має і не прагне їх розвивати (1),

· самоаналіз може іноді виникнути під впливом засудження оточуючих (2),

· самоаналіз відсутній або слабо виражене критичне ставлення до себе, самоаналіз і самокритичність проявляються, але не завжди виражаються в активних зусиллях з самовиховання (4),

· самоаналіз і самокритичність є основою програми самовиховання та самовдосконалення (5).

10.Ставлення до оточуючих:

· прояв жорстокості по відношенню до товаришів, молодших, слабших, тварин (1),

· здатність здійснювати жорстокі вчинки „за компанію”, під впливом інших (2),

· байдужість, неуважність у стосунках з однокласниками, товаришами (3),

· співпереживання по відношенню до близьких, рідних (4),

· високо розвинена дієва емпатія, що виражається в здібності співпереживати не тільки близьким, але й оточуючим у чужому болі, радості, прагненні допомогти (5).

11.Вольові якості. Неприйнятність до поганого впливу. Здатність самостійно ухвалювати рішення та долати труднощі при їх досягненні:

· використання сильних вольових якостей у антигромадських цілях (1),

· сліпе підпорядкування чужому негативному впливу, імпульсна, слабка вольова регуляція поведінки (2),

· прагнення піти від ситуацій, що вимагають вольової дії, подолання труднощів, ухвалення рішень, опору середовищу і т.ін. (3),

· добре виражена вольова саморегуляція, що дозволяє протистояти чужому впливу, долати труднощі зовнішнього й внутрішнього характеру (4),

· сильні вольові завдатки, що проявляються не тільки на рівні саморегуляції власної поведінки, але й в колективі, у здатності направляти колективні суспільно корисні дії (5).

12.Зовнішня культура поведінки:

· неохайність, занедбаність одягу, відсутність культурних навичок суспільної поведінки (1),

· позбавлений смаку, бравада псевдомодним одягом, зачіскою, вульгарність манер (2),

· байдужість до зовнішності, відсутність естетичного початку стосовно свого зовнішнього вигляду, до манери поведінки (3),

· акуратний, підтягнутий зовнішній вигляд, висока культура поведінки (4),

· естетична вихованість, розвинене відчуття смаку, що виявляється в одязі, поведінці, манері триматися (5).

13.Ставлення до алкоголю:

· зловживання алкоголем або регулярне вживання наркотиків, токсичних речовин (1),

· епізодичне вживання алкоголю або токсичних речовин (2),

· нейтральне, терпиме ставлення до алкоголю, нерозуміння шкоди, яку приносить алкоголь, токсичні речовини (3),

· усвідомлена відмова від вживання спиртного, пов’язана з розумінням соціальної небезпеки і шкоди алкоголю (4),

· активна позиція в боротьбі з алкоголізацією та наркоманією (5).

14.Ставлення до куріння:

· звичка до куріння (1),

· епізодичне куріння (2),

· утримується від куріння завдяки заборонам батьків, вчителів (3),

· усвідомлена, самостійна відмова від куріння (4),

· активне неприйняття куріння, що закріпилося, як відносно себе, так і до своїх товаришів (друзів) (5).

15. Ставлення до лихослів’я:

· лихослів’я, вживання нецензурних виразів у громадських місцях, у присутності дівчат, жінок, дорослих (1),

· епізодичне лихослів’я („випадково”) (2),

· уникнення нецензурних виразів (3),

· активне неприйняття лихослів’я (4),

· висока культура мови, багатий лінгвістичний запас (5).

Інструкція

„Показники соціального розвитку підлітка” заповнюється на основі спостереження, вивчення навчальної, громадської, трудової діяльності підлітка, характеру його взаємин з однокласниками, друзями, вчителями, батьками, а також у результаті бесід і збору незалежних характеристик, які діють на підлітка, умови його сімейного виховання та позашкільного середовища, спілкування оточуючих.

1.3. Карта особистості (може бути використана при діагностиці схильності дітей та підлітків до поведінки, що відхиляється) [6].

1. Стан здоров’я та розвитку учня (заповнюється шкільним лікарем або з його слів).

1.1. Загальна оцінка здоров’я учня (за даними медичної карти).

1.2. Ознаки підвищеної нервозності (відсутні; підвищена стомлюваність, знижена працездатність, пригнічений настрій, підвищена збудливість, спалахи гніву, агресивність по відношенню до вчителів, від контактів, загальних справ, схильність до руйнівних дій, садизм, інші ознаки).

1.3. Патологічні потяги: палить (не палить, палить епізодично, систематично); вживає спиртні напої (не вживає, вживає епізодично, систематично); вживає токсико-наркотичні речовини (не вживає, вживав одноразово, епізодично, систематично).

1.4. Перебувають на диспансерному обліку, з приводу чого.

2. Психологічна атмосфера в сім’ї.

2.1. Дані про батьків (батько, мати, особи, які їх замінюють): освіта; професія, місце роботи.

2.2. Інші члени сім’ї.

2.3. Тип сім’ї: благополучна (батьки морально стійкі, володіють культурою виховання, емоційна атмосфера в сім’ї позитивна); неблагополучна, зокрема: педагогічно некомпетентна (батьки не володіють культурою виховання: відсутня єдність вимог, дитина бездоглядна, з нею жорстоко поводяться, систематично карають, погано обізнані про її інтереси, поведінку поза школою); етично неблагополучна (батьки ведуть аморальний спосіб життя, пиячуть, дармоїдствують, мають судимість, вихованням дітей не займаються); конфліктна (у сім’ї неблагополучна емоційна атмосфера, між батьками постійні конфлікти, батьки підвищено дратівливі, жорстокі, нетерпимі).

2.4. Характер взаємин батьків з дитиною: сімейний диктат (систематичне придушення ініціативи та відчуття власної гідності дитини); надмірна опіка (задоволення всіх потреб дитини, огорожа від труднощів, турбот, зусиль); потурання (ухилення від активної участі у вихованні дитини, пасивність, визнання повної автономії дитини); співпраця (стосунки взаємної пошани, спільне переживання радощів, горя і тому подібне).

2.5. Організація режиму праці та відпочинку: які обов’язки виконує в сім’ї; чи дотримує режим дня; хто і в якій мірі допомагає і контролює виконання домашнього завдання; як організовано спілкування учня в сім’ї під час дозвілля, літнього відпочинку, відпустки батьків.

3. Особливості навчальної діяльності.

3.1. Успішність учня.

3.2. Ставлення до навчання: позитивне, нейтральне, байдуже, негативне.

3.3. Інтелектуальні можливості учня: високі, середні, низькі.

3.4. Мотиви навчання: пізнавальний інтерес до предметів, усвідомлення необхідності вчитися, прагнення заслужити схвалення дорослих, прагнення уникнути покарання, прагнення до самоствердження в групі однолітків.

4. Місця в класному колективі, ставленнядо колективу.

4.1. Позиція учня в колективі: лідер (зірка), якому віддається перевага, прийнятий, ізольований.

4.2. З ким з класу найбільш близький; характер взаємного впливу.

4.3. Взаємини з іншими однокласниками: ділові, рівні, дружні, теплі, конфліктні, ні з ким не спілкується.

4.4. Манера, стиль спілкування з оточуючими: домінантний стиль (впевнений у собі, прагне нав’язати свою думку, легко перебиває, але не дає перебити себе, нелегко визнає свою неправоту); недомінантний стиль (сором’язливий, поступливий, легко визнає себе неправим, потребує заохочення при розмові); екстраверт (постійно направлений на спілкування, легко входить в контакт, цікавий, відкритий, повний уваги до оточуючих); інтроверт (не схильний до контактів, замкнутий, віддає перевагу діяльності ніж спілкуванню, у розмові небагатослівний).

4.5. Ставлення до громадської думки: активно-позитивне (розуміє критику, згоден з нею, недоліки прагне виправляти і т.ін.); пасивно-позитивне (розуміє критику, згоден з нею, але недоліки не виправляє); байдуже (не реагує на критику, не міняє поведінки); негативне (сперечається, не згоден із зауваженнями, поведінки не міняє).

5. Ставлення до громадської діяльності й суспільно корисної праці.

5.1. Ставлення до громадських доручень: з готовністю, без видимого інтересу, відмовляється.

5.2. Виконання громадських доручень: добросовісне, недобросовісне, по настрою, під натиском, з ініціативою.

5.3. Ставлення до трудової справи класу: бере активну участь, байдужий, демонстративно відмовляється.

5.4. Ставлення до фізичної праці: позитивне (працьовитість, часто віддає перевагу фізичній праці ніж розумовій, має золоті руки); байдуже (не виділяє фізичну працю як цікаву діяльність, від неї не відмовляється, але виконує без ініціативи); негативне (ледачий, трудиться недобросовісно, під натиском, до фізичної праці ставиться звисока, зневажливо).

5.5. Ставлення до суспільного майна: відноситься бережливо, по-господарському, відноситься байдуже, відноситься демонстративно, зневажливо аж до умисного псування майна.

6. Спрямованість інтересів.

6.1. До якої діяльності виявляє цікавість (фізична праця, розумова праця, технічна, суспільно-політична, організаторська, художня (артистична, літературна, музична, хореографічна і т.ін., спортивна діяльність).

6.2. У яких секціях приймає участь.

6.3. Культурний кругозір: чи відвідує і наскільки часто театри, музеї, виставки, які читацькі інтереси, якій літературі віддає перевагу, регулярність читання (книг не читає, читає епізодично, читає систематично).

7. Особливості сфери вільного спілкування учня.

7.1 Скільки часу приділяється вуличному спілкуванню протягом тижня? Час вечірнього повернення додому?

7.2. З ким має дружні зв’язки поза класом, який вплив вони роблять на учня?

7.3. Постійне місце вуличного спілкування (клуб, двір, під’їзд і т.ін.).

7.4. Зміст вуличного спілкування (робота з технікою, автомототехнікою, кіно, гра на гітарі, прослуховування музичних записів, розмови на різні теми, безцільне проведення часу, куріння, азартні ігри та ін.).

8. Рівень самооцінки особистості: адекватна (правильно оцінює свої позитивні і негативні якості, особисті можливості і досягнення); завищена (некритичний до себе, перебільшує свої досягнення); занижена (надмірно самокритичний, недооцінює свої позитивні якості й особисті досягнення).

9. Особливості поведінки.

9.1. Позитивні вчинки учня; як часто вони здійснюються. Можливі мотиви їх здійснення.

9.2. Негативні вчинки (провина), їх поява (епізодично, систематично), характер (грубість, бійки, прогули, запізнення на уроки, порушення дисципліни в класі, відмова від вимог, доручень, не працює в класі на уроках).

9.3. Правопорушення учня (крадіжка, здирство у молодших і слабкіших, побиття молодших і слабкіших, спроби до насильства, жорстоке поводження з тваринами, прояв садистських схильностей, грубі порушення громадського порядку (хуліганство) і т.ін.).

9.4. Ставлення до своєї провини: байдужий, переживає, виправдовує, засуджує.

9.5. Як ставиться до педагогічних дій: жорстоко, байдуже, розуміє та прагне виконати вимоги.

9.6. Перебуває на обліку всередині школи: у ССД; у КМСД.

1.4. Вивчення особистості важкої дитини [7].

Поиск по сайту: