Для того, щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, доцільно використати такі методи 1 страница

«Мікрофон»

«Світська розмова»

«Ланцюжок»

«Світська розмова»

Учні в парах аналізують твір з точки зору емоційно-смислового задуму композиції, колориту, засобів вираження, визначають приналежність твору до відповідного стилю, дають характеристику епохи. Репліки учні можуть починати словами: «Вельмишановний, а знаєте Ви, що...». Якщо в учнів виникають труднощі під час бесіди, то вчитель може запропонувати їм опорні фрази, записані на дошці або на картках:

- перед нами живописне полотно, натюрморт з...

- у центрі картини розміщено...

- чітко виділено композиційний центр — ближче до країв...

- предмети набувають відтінків...

- живописець використовує такі кольори...

- тло написано...

- художник пише мазками (плямами, штрихами)

- картина, написана багато років тому, і сьогодні вражає глядачів.

«Мікрофон»

На уроках, що містять такий вид діяльності як сприйняття творів мистецтва, ефективне використання методу «Мікрофон». Такий спосіб вираження своїх думок дає кожному змогу сказати щось швидко, визначити головне, виступати по черзі.

29 Вирішення завдання перевірки та зміцнення знань пов'язане з використанням таких методів «Навчаючи вчуся» «Акваріум» Метод проектів «Аукціон», Образна структурна модель Контрольні уроки мають теж чималий спектр — конкурси, змагання, багатоетапні естафети тощо. «Навчаючи вчуся» Метод використовують під час узагальнення та закріплення ви-вченого та завершення роботи з теми. Мета: дати учням змогу взяти участь у навчанні й передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів у мистецтві, викликає певні запитання й підвищує інтерес. Порядок проведення: Підготувати картки з фактами, що стосуються теми, по одній на кожного учня. Роздати по одній картці кожному. Упродовж кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Після того як учні прочитають інформацію, запропонуйте їм ходити по класу, ознайомлюючи зі своєю інформацією інших однокласників. Учень може одночасно розмовляти тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати певну інформацію від іншого учня. Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти що-небудь із того, про що вони дізналися від інших. Відповіді можна записувати на дошці. Розгляньмо застосування методу «Навчаючи вчуся» на узагальнювальному уроці з теми «Поняття про архітектуру як художній образ. Від палеоліту до нашої доби» (7-й кл.). Під час підготовки до уроку допоможе наступна інформація, оформлена у вигляді карток. Картки містять інформацію про зміст поняття архітектури, вимоги до архітектурних споруд, види архітектури за призначенням, художньо-виражальні засоби архітектури, відомості про найвідоміші архітектурні споруди. 30 «Акваріум» Учитель розподіляє учнів на чотири групи і пропонує їм прочитати текст, що містить певний обсяг навчального матеріалу або розглянути ряд наочних посібників з описами та поясненнями впродовж 3-5 хв. Потім одна з груп сідає в центр класу. Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця група отримує лист із завданнями та схемою роботи: Прочитати вголос завдання. Обговорити проблему, використовуючи метод дискусії. Дійдіть спільного рішення за 3-4 хв. Групі пропонують уголос прочитати ситуацію або завдання та обговорити її розв'язання. Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. На цю роботу групі дають 3—5 хв. Після цього група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання: Чи погоджуєтеся ви з думкою групи? Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена? Який з аргументів ви вважаєте найпереконливішим? На таку бесіду відводять до 2-3 хв. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група, яка обговорює наступне завдання. Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяльність кожної з них слід обговорити всім класом. У межах «Акваріума» можна підбити й підсумки уроку. Цей метод можна використати на етапі закріплення знань, наприклад, на уроці з теми «Поняття про художньо-конструктивні та стилістичні особливості архітектурних образів» у 7-му класі. Кожна група, яка перебуває в «Акваріумі», отримує фото пам'ятки архітектури. Завдання: вказати належність даної архітектурної споруди до відповідного стилю та епохи. Для полегшення виконання завдання учні можуть скористатися підготовленими вчителем пам'ятками, що містять перелік характерних особливостей архітектурних споруд різних стилів. Відповідь необхідно обґрунтувати, проаналізувати художньо-конструктивні особливості споруди, назвавши найхарактерніші деталі та визначивши найістотніші ознаки. 31 Метод проектів Застосування цього методу розраховане на розвиток уміння побачити проблему, замислитися над нею, знайти спосіб її розв'язання, застосовуючи набуті раніше знання та навички. Для уроків образотворчого мистецтва можна рекомендувати творчі проекти. Наприклад, результатом роботи всіх учнів класу на уроках з теми «Поняття про містобудівне та ландшафтне проектування» в 7-му класі може бути макет сучасного мікрорайону, в якому кожна група виконує макет споруди певного типу (житловий будинок, дитячий садок, магазин, школа, кінотеатр тощо). Учні в групі можуть розподілити ролі так: відповідальний за проект, організатор, генератор ідей, оформлювач результатів. Етапи роботи над проектом: Оголошення вчителем теми. Постановка проблеми. Учні визначають, які споруди необхідно внести до проекту; встановлюють характерні конструктивно–стилістичні особливості кожного типу споруд; пропонують варіанти виконання завдання (з допомогою вчителя). Розподіл завдань серед груп, пошук інформації, знаходження найкращого варіанту, встановлення способів виконання проекту. Робота над завданням: добір необхідних матеріалів, креслення розгортки, виготовлення виробу. Попереднє обговорення отриманих результатів в групах. Захист (презентація проектів). Колективне обговорення. Висновки. 32 Урок-конкурс Конкурс — вид ігрового методу, що розкриває великі можливості для використання роботи з групами. Кожна група прагне створити кращий зразок виконання одного й того ж завдання. Наприклад, на уроці з теми «Мова архітектурних образів. Будинок казкового героя» (7-й кл.) поділяємо учнів на групи, пропонуємо групам однакові набори частин споруд та архітектурних деталей із картону. Вчитель повідомляє професію або вид діяльності казкового героя. Завдання: змоделювати будинок із запропонованих частин; приклеїти частини на аркуш, оздобивши будинок придуманими або домальованими деталями, так щоб він відповідав характеру та професії казкового мешканця; підготувати усний захист проекту. Учитель аналізує, роботи і визначає групу-переможницю. 33 Порівняльна характеристика пасивних та інтерактивних методів навчання Критерії порівняння Пасивні методики Інтерактивні методики І. Обсяг інфор- За короткий проміжок чамації су можна ознайомитися з великим обсягом інформації 2. Глибина Як правило, орієнтовані вивчення на рівень знання й розузмісту міння Невеличкий обсяг інформації потребує значного часу 3. Відсоток засвоєння 4. Контроль над процесом навчання Як правило, невисокий Як правило, високий Викладач добре контролює обсяг і глибину вивчення, час і процес навчання. Результати роботи учнів передбачені Викладач має менший контроль над обсягом і глибиною вивчення, часом і перебігом навчання. Результати роботи тих, хто навчається, менш передбачені Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка) 5. Роль особис- Особисті якості педагога тості педагога залишаються в тіні, він виступає як «джерело» знання 6. Роль учнів Пасивна; учні не приймають важливих рішень щодо процесу навчання Педагог більше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор 7. Джерело мотивації навчання Внутрішнє (інтерес самого учня) Зовнішнє (оцінки, педагог, батьки, суспільство) 34 Активна; учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання 1.Термін «нестандартний урок» дещо втратив своє первинне значення. Проте набув нового, бо конструювання «специфічних форм проведення уроків», безумовно, є свідченням спроби вчителя вийти за межі шаблону в побудові методичної структури заняття. Вийти за межі будь- чого можливо лише за умов осмислення принципів його побудови. Таким чином, використання, а тим більше створення нестандартних форм уроків вчителями є виявом учительської творчості 2. Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини. 3. Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб'єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці. 4. Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умов володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи. 5. Проведення нестандартних уроків робить процес навчання інтенсивним, бо створює атмосферу змагання, виховує вміння співпрацювати. Такі уроки сприяють розвитку творчості, формуванню власних поглядів на проблеми, які слід вирішити. Під час цих занять школярі вчаться зіставляти, узагальнювати, систематизувати, розвивають мовлення. 6. Введення дидактичних ігор та ігрових ситуацій дозволяє учням у більш доступній формі пізнавати красу навколишнього світу, розширювати і поглиблювати свої пізнавальні інтереси, оволодівати основами образотворчої грамоти, сприяє створенню атмосфери невимушеного творчого пошуку, емоційного комфорту. 35 МЕТОДИКА ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ З ВИДАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У загальному й розумовому розвитку учнів особливо важливу роль відіграє їхня образотворча діяльність. Діти охоче малюють, ліплять. Але характерною ознакою малюнків більшості дітей, які приходять до школи, є схематичність зображення, що обумовлюється недостатнім загальним розвитком дітей, обмеженістю їхніх уявлень про навколишню дійсність. Техніка виконання малюнків однотипна, у них переважає лінійність зображення. Діти не передають об’ємності, реальних пропорцій предметів, розміщення їх у просторі, користуються ―відкритим‖ кольором, тобто чистою фарбою, яка відтворює лише колір замість конкретного відтінку. Деякі діти не вміють назвати кольорів. Разом з тим малюнки дітей відзначаються виразністю. Вдумливого глядача це радує і водночас дивує, оскільки дитина ще не володіє тим, що прийнято називати грамотою зображення. Відсутність досвіду, образотворчої грамоти не шкодить дитячому малюнку, його виразності і щирості. Діти бачать світ своєрідно. У процесі створення образів їм допомагає фантазія не тільки у казкових сюжетах, а й у малюнках, теми яких узято з дійсності. Виразність образів дитячих малюнків давно стала предметом дослідження мистецтвознавців, психологів, педагогів. Спостереження наводять на думку, що образотворча діяльність дитини не може не стати предметом зусиль дорослих – тих спеціалістів, які беруть на себе обов’язок розвивати і вдосконалювати її. Таким чином, педагог не повинен бути лише спостерігачем дитячої творчості. Дитина росте, розвивається, тому і виразність її малюнків слід розглядати у русі, в розвитку. Малювати діти починають раніше, ніж читати. У дошкільному віці вони знайомляться з графічними можливостями закріплення інформації на площині. У початковій школі діти вчаться спостерігати, виділяти окремі предмети з оточення, зіставляти їх з іншими предметами, знайомляться з прийомами втілення образів у доступній їхньому віку художній формі. 36 Діти шкільного віку порівняно легко оволодівають елементарними вміннями працювати олівцем і пензлем, у них розвивається почуття ритму. На заняттях учні опановують способи побудови зображення, правила застосування матеріалів і приладдя, набувають технічних вмінь. Завдання навчання й виховання засобами образотворчого мистецтва здійснюються у процесі класних, позакласних та позашкільних видів роботи. Класна робота складається з практичних занять: малювання з натури, на тему з навколишнього життя та літературних творів, декоративне малювання. Ці види занять, відрізняючись за змістом і методикою, тісно взаємопов’язані й доповнюють один одного у вирішенні поставлених програмою завдань. До класної роботи належать і бесіди про образотворче мистецтво. У процесі вивчення образотворчого мистецтва учні повинні засвоїти відомості про найвидатніші твори художників, художньо-виражальні засоби образотворчого мистецтва (композиція, рисунок, коло, світлотінь), вивчити основні принципи образотворчого мистецтва, особливості видів образотворчого мистецтва (живопис, графіка, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, архітектура), особливості жанрів (пейзаж, натюрморт, портрет). Крім того, учні мають оволодіти теоретичними основами малювання. Учні повинні навчитися малювати з натури і з пам’яті окремі предмети, натюрморти, тварин і птахів, фігуру людини з передачею пропорцій, конструктивної будови, перспективи, кольору, тональних відношень. Не менш важливо навчити учнів самостійно вибирати сюжет тематичного малювання. Вести попередні спостереження, робити начерки і зарисовки, використовувати відповідно до задуму різні прийоми роботи олівцем, вуглиною, пером аквареллю, гуашшю, техніки гравюри тощо. На уроках у школярів формується вміння стилізації природних форм, їх декоративного перероблення з дальшим використанням у візерунках, декоративних композиціях, а також навички використання у роботах симетрії, ритму, кольору. 37 ГРАФІЧНІ ТЕХНІКИ В ШКОЛІ Малювання з натури Основним методом навчання графічної грамоти є малювання з натури, яке ставить перед дитиною завдання малювати предмет таким, яким вона його бачить, так, щоб і інші могли встановити схожість намальованого з моделлю. Виконувати цю вимогу дітям на першому етапі не просто, тому що в молодшому шкільному віці вони як правило, малювали за уявою. З цією метою вчитель проводить пояснювальну бесіду (найефективнішою є форма запитань і відповідей). Перші запитання повинні спрямувати учнів на вивчення форми предмета, наступні – переключити увагу на вивчення пропозицій предмета, окремих його деталей, їх характеру і розміщення. Учитель звертає увагу учнів на те, як освітлений предмет, у який колір він забарвлений. Учні виконують спеціальні вправи, які займають кілька хвилин на початку уроку. Так, організовуючи колективне обговорення предмета, вчитель пояснює дітям, що малювати модель потрібно з певної точки зору, бо інакше змінюється видимість предмета. При цьому доцільно показати предмет у різних положеннях. Учням з малим досвідом роботи з натури важко одночасно вивчати модель і компонувати малюнок. Ось чому, перш ніж почати малювати, вчитель повинен поставити перед учнями запитання про те, як краще розмістити зображення на аркуші паперу. На перших порах виявляється невміння учнів використовувати натуру як вихідний момент для розв’язання композиційного завдання. Учителі рекомендують учням спочатку визначити, що більше – ширина чи висота предмета. Якщо, наприклад, висота його у півтора рази більше від ширини, то аркуш для малювання кладуть коротким краєм до себе, тобто так, щоб його найбільша довжина використовувалася для нанесення пропорцій висоти предмета, а найменша – ширини. Слід підкреслити, що питання композиції учні початкової школи вивчають в елементарній формі. Вони повинні навчитися розміщувати зображення приблизно в центрі аркуша і не робити його занадто маленьким або занадто великим. Але ці принципи композиції учні засвоюють з деякими труднощами. І якщо на кожному уроці не нагадувати їх, то і в середніх класах ми зустрінемося з тими самим помилками. 38 Після аналізу форми натури, бесіди про те, як класти аркуш паперу і компонувати малюнок на ньому, вчитель повинне на дошці, намалювавши рамку, яка буде ніби аркушем паперу, що лежить перед кожним учнем, показати послідовність роботи над малюнком. Звичайно, вчитель підкреслює, що рамок учням малювати не потрібно, а закінчивши пояснювати й показувати послідовність роботи над малюнком з натури, він обов’язково повинен витерти з дошки малюнок. Інакше деякі учні просто перемалюють його. Учитель повинен привчати учнів свідомо розбиратись у конструкції форми зображуваних предметів. Наприклад аналізуючи форму кавника, учні під керівництвом учителя визначають основну його форму – форму зрізаного конуса, а потім форму частин і деталей. Починаючи вчити дітей малювати з натури, необхідно звернути увагу й на методичну послідовність відтворення зображення. Всю роботу над малюнком потрібно робити на окремі етапи і дати можливість дітям зрозуміти послідовність роботи: композиційне розміщення зображення на аркуші паперу. Великий малюнок можна почати з живого, емоційного начерку (за умови, що він стона витиме основну композиційну ідею). Зображення виконується легкими лініями з виправленням без застосування гумки. вияв основної великої форми. Завдання вчителя на цьому етапі створення малюнка – навчити учнів бачити загальне без деталей. Наприклад, малюючи з натури метелика, учні повинні насамперед побачити і виявити його основну форму – вид трапеції, а потім її деталі: малюнок крил, візерунок на крилах, кольорові відношення. уточнення форми, пропорцій, введення допоміжних ліній, які полегшують знаходження пропорційних відношень частині цілого; перехід від загального до окремого. Тут аналізуються малі форми, встановлюється їх зв’язок з цілим, промальовуються дрібні деталі; детальна характеристика натури: передача матеріальності, фактури. Не обмежуватися лише контурним малюнком, необхідно привчати дітей до реалістичного малюнка. 39 підведення підсумків: перевірка загального стану малюнка, підпорядкування деталей цілому, у уточнення малюнка у тоні (пом’якшення занадто темних місць, виявлення різниці між світлом і тінню тощо). Велику увагу вчитель повинне приділяти питанням техніки малюнка: правильному штрихуванню (в формі, косо), роботі пензлем (по сухому, по мокрому) і т.д. З цією метою учні систематично виконують різноманітні графічні й живописні вправи. Успіх робот залежить і від організації робочого місця. Якщо малювання з натури проводиться не в кабінеті, а в класі, все одно вчитель повинен мати 2-3 переносні підставки на яку при потребі накладається драпіровка. Підставки з натурою розставляються так, щоб кожний учень із свого місця добре бачив ту чи іншу постановку. Крім того, вчитель повинен мати достатню кількість роздавального матеріалу – натуру малих форм. Досвід показує, щодо зображення, яке передає тримірність навколишнього світу, можна переходити, починаючи з ІІІ класу. На цей час дитина вже має не лише достатній рівень загального розвитку (особливо – абстрактного мислення), а й розвинуто дані, необхідні для зображувальної діяльності, для передачі об’єму предметів: окомір, уміння розв’язувати в малюнку завдання на основі аналізу натури. У середній класах завдання ускладнюються: V класі учні пробують свої сили в малюванні простого натюрморту, а в VI класах натюрморти беруться за основу малювання олівцем і фарбами. Натюрмортом називається група предметів, наприклад з фруктів, квітів, речей домашнього вжитку та інших ―неживий предметів‖. Учитель добирає натюрморт з предметів, споріднених за змістом і різних за формою та кольором. Зважаючи на те, що малювання натюрморту, особливо фарбами, є складним завданням, доцільно брати спочатку добре знайомі учням і прості за формою предмети. Важливо правильно скомпонувати групу предметів і поставити її так, щоб предмети гарно виглядали на даному фоні, мали різну глибину розташування. Перед роботою бажано показати учням кілька натюрмортів, виконаних відомими художниками, і проаналізувати їх. 40 При цьому увага учнів звертається на порівняльні розміри предметів, їх розташування. Колір, освітлення тощо, так само аналізується і група предметів, яку передбачається малювати з натури. Важливо якомога точніше передати відношення розмірів і форм предметів, простежити, як ув’язуються предмети на малюнку, правильно визначити, який з предметів розташований ближче, а який далі. Тематичне малювання Методика проведення занять з тематичного малювання Малювання на теми – це зображення явищ навколишнього життя та ілюстрування. На тематичних малюнках учні зображають життя дітей і дорослих та явища природи на уроках ілюстративного малювання учні виконують малюнки до відомих їм дитячих творів (казки, байки, оповідання). Тематичне малювання дає учням можливість примножити вміння передавати свої думки і уявлення засобами образотворчого мистецтва. Малювання та тему розвиває творчі здібності, привчає дітей до самостійності в роботі, дає можливість відобразити свої думки і чуття, В малюнках-композиціях учні відображають свої враження свій спосіб сприйняття навколишнього світу. Але і цей вид роботи учня повинен проходити під керівництвом вчителя. Вчитель повинен провести вступну бесіду, використати уривки літературних творів, показати приклади з творів видатних художників. Зображення сюжетів навколишньої дійсності треба будувати таким чином щоб вони були пов’язані з малюванням з натури. На заняттях тематичного малювання вчитель повідомляє закони побудови людини в стані спокою і в русі пропорції частин тіла людини. Для зображення здорового сприйняття учнів додаються завдання по замальовках окремих предметів і об’єктів з натури – все це допоміжний матеріал для композиції. Тематичне малювання має велике значення і для вчителя воно дає можливість ближче познайомитись з духовним світом учнів, дізнатись про особливості характеру кожного учня. 41 Під час тематичного малювання учні удосконалюють малювання за спостереженням, з пам’яті, з уяви також пояснює дітям послідовність виконання ескізу за етапами уроку. ☼ розміщення (за компонування) ☼ використання допоміжних ліній ☼ загальний ескіз малюнка ☼ розробка деталей малюнка ☼ тональне пророблення малюнка Ці методичні рекомендації допомагають учням зрозуміти процес і послідовність роботи, їх можна виконувати крейдою на дошці, а також на окремих листках паперу олівцем або фломастером. Малюнки на теми та всі його різновидності закладають основи творчого зображення навколишнього світу і основи реалістичного малюнка. Ілюстративне малювання Методика проведення занять з ілюстративного малювання Ілюстративне малювання є частиною тематичного малювання – це виконання малюнків до літературних творів, тобто малюнків що пояснюють певний текст. Твір для ілюстрування повинен бути добре знайомим усім дітям. Ознайомлення з ним можна провести в позаурочний час або на уроці літератури. З короткими творами корисно ознайомлювати на уроці бо вони не займають багато часу. На уроці діти пригадують прочитаний твір чи переглянутий діафільм. Найчастіше це роблять за допомогою питань, діти відповідають на них, пригадують послідовність подій, найцікавіші моменти твору. Добре замість питань показати кілька ілюстрацій в тій послідовності в якій відбуваються події. Вони відтворюють в пам’яті дітей зміст твору, допомагають знайти найбільш характерні моменти ілюстрування. Велике значення мають репродукції з ілюстрацій чи казкових картинок, але треба вчителю пам’ятати, що залишати їх під час малювання перед очима дітей не можна, бо ілюстрування зведеться до звичайного змальовування, не дасть дітям обдумати і створити свою власну композицію. 42 Репродукції і ілюстрації, які є в книжках треба аналізувати, розкривати їх цінність в доступній для дітей формі. Для того щоб продемонструвати, як виглядають звірі можна використовувати зоологічні таблиці чучала звірів, птахів. У ході демонстрації наочності вчитель з учнями обговорюють будову, форму, пропорції тіла тварин і птахів. Вчителю необхідно робити малюнок тварин на дошці щоб діти краще зрозуміли будову тіла, послідовність малюнка. При ілюструванні казок чи байок вчителю необхідно звертати увагу на те, що тварини наділені людськими якостями, вони розмовляють, ходять один до одного в гості, їдять, тобто виконують всі дії, які виконують люди і переживають ті самі почуття, які переживають люди. Тобто, серед казкових героїв є хороші (позитивні) і погані (негативні) герої. Вчитель в ході аналізу твору обговорює з дітьми як зображаються позитивні герої (яскравими кольорами, усміхненими, ніжними) і як змальовуються негативні (темними кольорами, великі зуби, кігті). Звертається увага на автора казки, якщо це народна, то який народ створив її. В залежності від цього, визначається одяг в якому будуть одягнені казкові герої, наприклад українська народна казка ―Колобок‖. Герої казок одягнені в український одяг (шаровари, вишиванка...). Російська народна казка ―Снігуронька‖ (головні герої в сарафані, корона). Вчитель може пропонувати якийсь епізод з твору, а може дозволити дітям самим вибрати цікаві епізоди для ілюстрування. Головним завданням вчителя на уроці ілюстративного малювання є те, щоб учні могли самостійно вирішити композицію. Щоб в них вироблялися творча уява, фантазія, оригінальне вирішення теми. 43 Декоративне малювання Методика проведення занять з декоративного малювання Декоративне малювання – це створення орнаменту, візерунків чи груп елементів, які декорують предмети побуту підкреслюють їх форму, цей вид роботи виробляє в учнів просторове та об’ємне сприйняття навколишнього світу. Ознайомлення з декоративно-прикладним мистецтвом в школі проходить з першого класу. У першому класі діти ознайомлюються з керамікою та художнім розписом. У другому класі знання поповнюються, більш детальніше зупиняються на петриківському розписі. Розробляються елементи для створення узорів, візерунків. Далі здобуті знання і навички використовуються в композиціях, а також продовжують вивчати з інших видів декоративно-прикладного мистецтва – кераміка (оздоб посуду) ліплення з пластиліну свищиків. Ознайомлюються з писанкарством. Вирізають елементи та наліплюють їх на основу. Петриківський розпис – малювання казкової птиці. У третьому класі учні ознайомлюються з вишивкою та ткацтвом, створюють геометричні орнаменти для оздоблення рушників і килимів, ознайомлюються з поняттями орнаменту і ритму, вивчають техніку вироблення гончарних виробів. Створюють витинанки. Виготовляють з пластиліну українську іграшку. Ознайомлюються з художнім розписом, вчаться зображати казкових тварин, петриківський розпис завдання ускладнюється. У 5-7класах учні теж виконують роботи у техніці декоративного малювання. Мета і завдання уроків декоративного малювання ♫ Дати учням можливість пізнати рослинний світ і розуміти його. ♫ Формувати в учнів естетичне ставлення до предметів навколишньої дійсності. Для здійснення цієї мети на уроках декоративного малювання ряд завдань: ♪ Навчити учнів аналізувати, спрощувати і стилізувати предмет, а саме розуміти його побудову, бачити різницю в пропорціях. Стилізація – це спрощення. ♪ Вміти скласти з стилізованих компонентів свою власну композицію. ♪ Навчити учнів розрізняти елементи, які використовуються в гончарстві чи килимарстві. 44 Плямографія Метою уроку при ознайомленні з таким видом техніки, як плямографія, постає завдання: ☻ ознайомити учнів з виражальними можливостями плями; ☻ навчити працювати тушшю в техніці ―плямографії‖; ☻ розвивати образне мислення, зорову та емоційну чутливість; ☻ виховувати естетичні почуття, смак, акуратність у роботі з тушшю; ☻ активізувати творчу ініціативу учнів. Обладнання: папір, туш, трубочка для коктейлю чи соломинка. Для повідомлення теми уроку, вчитель проводить вступну бесіду. Де розповідає казочку про пригоду, що трапилась з Буратіно та Мальвіною. Коли хлопчик намочивши носик в чорнило ляпнув на клаптик чистого паперу. Для того щоб очистити папір від клякни, він напружившись, дмухнув на ляпку, виганяючи її з аркуша, та крапля, розтягнула всі свої волохаті лапи і вгризлася ними в папір. Ось так, незвично, Буратіно навчився ставити ляпки і бачити у кожній із них незвичайні казкові та фантастичні істоти. Вчитель закликає, та водночас запитує учнів, чи бажають вони оволодіти такою технікою – плямографіяєю, як це зробив Буратіно. Проводиться перегляд демонстраційного матеріалу з поширеним коментарем вчителя. Самостійна практична діяльність вчителя та учнів. Вчитель закликає пофантазувати, на якусь мить стати маленькими чарівниками і спробувати перетворити звичайнісінькі ляпки на щось цікаве. Для початку роботи дітки повинні підстелити газету чи папір, щоб захистити свій одяг від бризок. Набирають на пензлик туші. А тепер ставлять пензлик над аркушем папері і стукають по ньому олівцем. Пізніше на ще вологу ляпку різко дмухають, користуючись трубочкою для коктейлю чи соломинкою. Тоді вчитель надає таке завдання: спробувати побачити в плямах якусь картинку, вигадати казку про побачене. Проводиться підсумок уроку, де ставиться загальна оцінка, перегляд дитячих малюнків, та демонстрація кращих робіт. 45 Гратографія (Гравюра на восковому папері) Метою уроку постає таке завдання: ♥ ознайомити учнів з технікою гравюри на вощеному папері; ♥ формувати поняття про теплу і холодну гаму кольорів; ♥ розвивати образне мислення, композиційні навички; ♥ вчити учнів виконувати композиції без попередньої прорисовки олівцем; ♥ прищеплювати любов до рідного краю. Обладнання: папір, акварельні фарби, свічка біла, чорна плакатна туш, мило, голка, щільний папір, парафінова свічка, чорна туш, гострий предмет для зняття воску (голка, ніж), вода, пензель, олівець. Враховуючи те, що діти потрібні користуватися гострими предметами, вчителька нагадує правила користування голкою. Для цієї теми в основі закладено – зображення квітки Айстри. Вчитель оголошує тему і мету уроку. Зачитує казку, з якої, дітки дізнаються, чому саме таку назву отримали ці квіти. Дітки уважно слухають казку І.Калинця ―Про те, як зірка на землі стала айстрою‖. Прослухавши казочку дітки розпочинають завдання уроку. 1. Покриваємо аркуш паперу акварельними фарбами - створюємо фон (якщо це необхідно). Даємо висохнути. 2. Наносимо парафіновою свічкою шар парафіну. Торцем парафінової свічки натираємо вздовж і поперек папір, наносячи на нього суцільний тонкий шар парафіну. 3. Набираємо туш на широкий пензель, проводимо ним декілька разів по шматку мила (без мила туш не пристає до парафіну) і покриваємо всю площину паперу. Чекаємо, щоб висохло. 4. На підготовлений папір кладемо ескіз і ручкою переводимо контури на восковий папір. 5. Голкою наносимо тонкі контури і лінії, передаємо різну тональність. Широкою площиною ножа вибираємо великі білі плями, широкі лінії - знімаючи з паперу туш, відкриваємо фон паперу. Після закінчення робіт проводиться перегляд і демонстрування дитячих робіт. 46 Відмивання тушшю Матеріали: папір, гуаш, туш, олівець (акварель, білила), пензель. 1. Нанести легкий малюнок олівцем, намітити чорний контур. 2. Покрити гуашшю (акварель+білила або білила гуашеві, трохи підсинені) середньої густоти ті місця, що за задумом повинні бути білими або кольоровими. Почекати, щоб висохло. 3. Покрити тушшю всю площину паперу, включаючи і місця, покриті гуашшю. Зачекати, поки висохне. 4. Піднести під сильний струмінь води. (Туш змивається тільки в тих місцях, де папір покритий гуашшю. Після відмивання на чорному тлі залишаються білі або кольорові плями). Почекати, щоб висохло. Робота, виконана в техніці відмивання тушшю, має свої особливості. Діотипія (через відбиток) Матеріали: друкарські фарби, скло, фотовалик, папір для ескізу і відбитка, скріпки, дерев'яна підставка. 1. Зробити ескіз. 2. Нанести трохи фарби на скло і розкатати фотоваликом по всій площині. 3. Підволожити папір і накласти на скло. Зверху накласти ескіз і закріпити скріпками. 4. Передавити малюнок кульковою ручкою, щоб було видно промальовані деталі. Пам'ятайте, що кожне торкання до ескізу лишає відбиток. 5. Під час роботи пропонується спиратися на підставку. Сполучення чітких контурних ліній і штрихів із розпливчастими сірими площинами збагачує відбиток і робить його декоративним. 6. Закінчену роботу знімаємо зі скла і просушуємо. 47 Монотипія на склі За мету до уроку ставляться такі вимоги: ◘ вчити дітей прийомам і методам художнього відтворення образів довколишнього середовища, користуючись технікою монотипії; ◘ розвивати уміння бачити в різноманітних лініях, задуману композицію (зимовий пейзаж), формувати охайність, самостійність, бажання творити прекрасне довкола себе. Матеріали для уроку: папір, скло, гуаш або фарби і мило. Вступну бесіду вчитель проводить досить поширено, оскільки тема уроку звучить так: ―Усі дерева в інеї‖. Ведеться розмова про чудову пору року зими. Вчитель проводить перегляд репродукції картини Петра Левченка ―Села взимку. Глухомань‖. Після обговорення та огляду картини слід провести словникову роботу слова монотипія. Адже монотипія – художня техніка, за допомогою якої можна створити просторове тло малюнка. Декларація вірша А.Камінчика, ―Усі дерева в інеї‖. Оскільки для роботи потрібно використовувати такий матеріал, як скло проводиться бесіда про техніку безпеки. Наступним етапом уроку постає практична робота учнів і вчителів (колективна робота) а) готується скло, розробляємо ескіз в якому присутні прості форми, ставимо під скло; б) зволожують папір; в) на скло наносять фарбу згідно ескізу (при використанні акварельних фарб необхідно додавати мило); г) на скло з нанесеною фарбою прикладають папір зволоженою стороною до скла. Зверху проводять ребром долоні. д) тримаючи за два кутики папір, різко відривають його скла – монотипія готова. Вчитель проводить перегляд та оцінювання малюнків, демонстрування дитячих робіт. 48 Монотипія ("монос" - один, "типос" - відбиток.) Матеріали: олійні фарби, скло, фотовалик, папір для ескізу та відбитка. 1. Підготуємо ескіз на папері. 2. Покладемо ескіз під скло. Нанесемо малюнок негустими олійними фарбами. Варто пам'ятати, що в монотипії уникають перенасичення фарбами. Білила не використовують, а залишають білі місця! 3. Зволожимо аркуш паперу, на який робиться відбиток. 4. Накладемо зволожений аркуш на скло і злегка протремо рукою або прокатаємо валиком. Під час друку контури малюнка вливаються один в один, а фарби, змішуючись, створюють несподівані поєднання кольорів. У гравюрі на восковому папері можна досягти переходу від найтонших ліній, штрихів до широких плям. Техніка гравюри на восковому папері проста і цікава, а тому і знаходить багато шанувальників серед учнів. Монотипія ―близнята‖ Метою даного уроку постає: ○ навчити дітей прийомів і методів художнього відтво- рення образів комах, користуючись технікою монотипії; ○ розвивати уміння бачити в різноманітних лініях, пля- мах, в заданій кольоровій гамі задуману композицію (світ комах); ○ поглиблювати знання учнів про рівномірне заповнення площини аркуша папе- ру; ○ дати елементарні поняття симетричної форми та сформувати розуміння ролі осі симетрії в її побудові. Матеріали для уроку: фарби, папір, зразки дитячих робіт із зображенням різноманітних комах, метеликів, павучків тощо. 49 Вчитель разом з дітками проводить казку – виставу, ―Про Муху-Цокотуху‖. Діти пригадують різних мух, бджіл, комарів, метеликів. Розповідається коротенька довідка про комах, з чого складається тіло комахи. Вчитель демонструє картинку з різними комахами, де все коментується. Поетапне виконання композиції вчителем. Діти побачивши виконання розпочинають свою практичну діяльність. Парта накрита газетою, на ній баночка з водою, гуашеві фарби, дощечка – палітра м’якенький пензлик для малювання. Аркуш білого паперу. Спочатку беруть аркуш білого папері і рівненько та охайно згинають навпіл по широкій стороні. Після розгинання він матиме вигляд розгорнутої книжки. Малюють тільки на одній стороні. На якій саме – лівій чи правій – це на тій, яка більше до вподоби. На малюночку повинне народитися найяскравіший, найгарніший серед метеликів, який тільки може бути з країни Фантазії. Фарбами різних кольорів малюють візерунки на крильцях! Але спочатку малюють зелений лужок з квіточками. Проводять внизу обраної сторінки кілька прямих та хвилястих ліній коричневого (земля), жовтого (пісок), зеленого (трава) кольорів. А потім згортають папір, добре притискають сторінки та ще міцно прогладимо зверху ребром долоні. Розгорнувши аркуш, побачать, що на другій сторонці, на якій нічого не малювали, теж з’явилося зображення і землі, і піску, і травички – все точнісінько так, як на першій сторінці. З одного боку намалюють зелені стебельця квітів – закривши аркуш, притиснувши долонькою – і з іншого боку виростають такі самі стебельця. Малюють великого метелика. Крильця можуть бути будь-яких кольорів. Добирають їх за власним бажанням і малюють на обраній половинці аркуша. Розміщують барвисті плями, що зображуватимуть одне з крилець, ближче до згину. На самому згині малюють голівку метелика з одним вусиком, його довге тільце, знову згортають аркуш та притискають. І ось так літає метелик на лужку. Так можна малювати і інших комах. Тільки потрібно пам’ятати, що в комах завжди шість лапок, а у павуків їх вісім. Проводиться перегляд і демонстрація дитячих робіт. 50 Акватипія (вода + відбиток) Матеріали: скло, гігроскопічний папір для відбитка, папір для підготовчого малюнка, фарби, мило, вода, пензель, газета, скріпки, ложка. 1. Робимо ескіз на білому папері у кольорі, за розмірами майбутнього відбитка. 2. Ескіз підкладаємо під скло і точно за ескізом наносимо потрібні фарби. 3. Малюємо на склі фарбами, розведеними мильною піною. (Набираємо густу фарбу на пензель, а потім з'єднуємо з мильною піною). Після нанесення всього малюнка на скло чекаємо, щоб висохло. 4. Підволожуємо папір безпосередньо перед друкуванням. 5. Вологий папір обережно кладемо на сухий малюнок на склі, накриваємо сухою газетою і закріплюємо. 6. Злегка протираємо рукою (ложкою) по всій площині зображення. Стежимо, щоб папір не зрушився і все зображення віддрукувалось. 7. Відбиток акуратно знімаємо і висушуємо на рівному аркуші. 51 ФОРМИ ОПИТУВАННЯ НА УРОЦІ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА Індивідуальна. Усна з коментуванням Магнітофонна З попередньою підготовкою З опорою на план З опорою на наочність З опорою на структурно-логічну схему ―По троє‖, ―парами‖ Усна фронтальна Програмована У процесі бесіди У процесі дискусії Зі взаємоперевіркою учнів Письмова п’ятихвилинна Письмова фундаментальна Письмова самодиференційована По картках Тестова альтернативна Тестова з вибірковими відповідями З перфокартками Тестова Взаємоперевірка учнів Шляхом аналізу спроектованих помилкових рішень Шляхом письмового коментування письмових робіт 52 ОРІЄНТОВНІ ЗРАЗКИ ЗАПИСУ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ Виконати вдома підготовчі малюнки, ескізи, зарисовки Продумати техніку виконання майбутнього малюнка Порівняти пропорції предметів, що будуть зображуватись Провести спостереження за зміною кольорів в залежності від відстані Прогулятися вулицями села для знаходження об’єкту малювання Запам’ятати відчуття прекрасного (ранку, вечора, природи, …) Подумати над зовнішнім виглядом …… Запам’ятати із мультфільмів, кінофільмів одяг, космічні пейзажі, …… Самостійно виконати малюнок ялинкових прикрас у 3 кольорах Вести спостереження за поведінкою тварин Прочитати казку …… Розпитати бабусь про традиції народу, села, сімейні традиції, …… Згадати символи України Спостерігати за світлотінню Спостерігати за явищами природи (дощ, сніг, вітер, ……) Ознайомитись з легендами та піснями (про писанки, про …….) Принести зразки вишиванок, рушників, ……. Виконати начерк ……. Пригадати ……. Зробити гербарій; зібрати жолуді, каштани, шишки, …… Принести вітальні листівки, проаналізувати їх Виправити помилки, допущені в роботі Скласти письмовий опис …… Написати реферат на тему …… Вивчити віршик …… Скласти письмовий опис предмета, явища природи, тва- рини, …… Завершити роботу в кольорі Підібрати репродукції картин художника …… Оглянути екстер’єр та інтер’єр будинку Віднайти матеріали про зображення калини в українській творчості 53 Принести ілюстрацію до твору …… Виконати і принести писанку Підготувати враження від побаченого, почутого, прочитаного, …… Підготувати розповідь про художника …… Виконати творчу роботу на виставку Виконати творчу роботу для привітання з святом Знайти матеріали, літературу на тему …… Прикрасити річ малюнком, візерунком, аплікацією, витинанкою, вишивкою Переглянути ілюстрації книг на тему …… Підібрати твори (малюнки, вірші, пісні, …), в яких згадується про …… Розпочати підготовчу роботу над …… Визначити, які з кольорів (предметів) підійдуть до композиції …… 54

Поиск по сайту: