РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦВА

Майбутнє нашої держави, надії на покращення умов життя, на якісно новий рівень пов’язані саме з творчо мислячими молодими людьми, які повинні прийти у всі сфери виробництва.

Риси характеру, що сприяють творчій продуктивності, можна виявити досить рано. І, перш за все, батьки повинні звернути увагу на їх розвиток. В ранньому дитинстві таких дітей відрізняє підвищена активність, нездоланна жага пізнання і невичерпна допитливість. Такі діти завдають багато клопоту батькам і членам сім’ї. В якій мірі творчі імпульси дитини перетворяться в творчий характер, залежить більше від впливу батьків та інших дорослих дома і в школі.

Цікавими є дослідження американських педагогів та психологів, зокрема Торренса, автора системи вимірювання творчих здібностей. Він повідомляє, що спадковість не є найважливішим показником творчої продуктивності. На основі своїх досліджень він стверджує, що формування творчого характеру залежить більше від сім’ї, яка здатна розвинути, або знищити творчий потенціал дитини ще у дошкільному віці. Тому великого значення набуває система виховання творчих здібностей як у сім’ї, так і у дошкільних та шкільних закладах освіти.

Однією із сфер, де на ранніх стадіях життя проявляється творча активність дітей, є образотворче мистецтво. Як відомо всі діти малюють. Малювання є основним засобом вираження себе на самих ранніх стадіях життя. Тільки в малюванні діти із самого початку вільні від обмежень (знання нотної грамоти у музиці, уміння виразити свою думку в літературі) і тому малювання з усіх видів художньої творчості їм найближче. Гранично обмежені в художніх засобах, щоб розвити свою думку, діти, спираючись на свій творчий інстинкт, знаходять дивовижні рішення, самостійно відкривають образотворчі закони.

Саме завдяки малюнку отримуємо можливість заглянути у внутрішній світ маленької людини, осягнути логіку дитячої творчості, бо малювати й думати для неї одне і те ж. В малюнках діти не зображають реальний світ, вони відтворюють свій особистий світ на папері. Характерною особливістю дитячих малюнків є лаконічність, зосередженість і концентрація думки. Образотворчі засоби спроможні передавати думки і почуття більш безпосередньо, вони більш особистісні та інтимні. Вони також мають невичерпний потенціал розвитку емоційної сфери дитини. Без розвитку почуттів, без розвитку уяви, без пристрасті до творчості людина не зможе сьогодні продвинутися в області самих вузьких і суто технічних знань. Творча уява сьогодні все більше ціниться у всіх галузях життя.

Провідну роль у процесі розвитку творчих здібностей дітей від трьох до семи років займають або батьки, або педагоги дошкільних закладів (за умови їх відвідування). Найкращий спосіб виховання творчості в дітях — це бути самому творчою особистістю. Вона може бути застосована і відносно батьків. Бо саме дітям до шести-семи років належить найбільша кількість найцікавіших малюнків. Потужна інтуїція, у цьому віці, компенсує недостатність знань про життя. Інтуїція допомагає виконати найсміливіші задуми дитини.

За даними Н.Аллахвердової, у шість-сім років, а іноді і в дев’ять-одинадцять, відбувається повна криза образотворчої діяльності. По мірі ускладнення життєвих вражень і проблем дитини, однієї інтуїції для їх вираження стає недостатньо. У зв’язку з цим наступає віковий і творчий переломний момент. В результаті втрачається чіткість малюнка, його наївність, пропадає гармонійне світо­сприйняття. Дитина більше не може обмежуватися імпровізацією, стихійністю, фантазією.

Подорослішавши фізично дитина дорослішає і в мистецтві. На новому етапі для творчості дитині необхідно мати деякі професійні навички й знання. Доля дитини здебільшого залежить від того, чи вчать її малювати. Чи пізнає вона ремесло художника, чи знає техніку письма, графіки, взагалі всієї технології, яка необхідна при малюванні.

Знання ремесла звільнить дитину від сумнівів у своїх здібностях, допоможе зосередитись, набути впевненості, воно буде сприяти розкриттю тих задатків, якими володіє від природи, допоможе виразити себе, зберегти й закріпити творчу свободу.

Безумовно, щедро обдаровані від природи талантом діти зберігають свою творчу індивідуальність і в більш пізньому віці, а то і в продовж усього життя, так, як українські народні митці К.Білокур, Г.Собачко, М.Приймаченко. Але більшість дітей, щоб уникнути зриву і не втратити інтерес до малювання, потрібне керівництво.

Тож малюванню, проте як і кожній справі, дитину треба починати вчити у певний чітко окреслений час. Технічним же навичкам малювання, вірогідно, необхідно починати вчити у шість-сім років, тобто з першого класу. Саме в цей час дитина відчуває необхідність у більш активній участі педагога. Творчість демократична по своїй суті. Коли дитина малює, немає місця командуванню, тиску, погрозам та покаранням. Тим більше, що пізнавальна активність властива дитині без усякого примусу. Шкільний учитель не повинен позбавляти дитину права на власне бачення. Уроки малювання не повинні носити формального характеру.

Тому надзвичайно важливим моментом у системі освіти є фахова підготовка вчителя образотворчого мистецтва. Практика показала доцільність поєднання спеціальностей учитель образотворчого мистецтва та вчитель початкових класів.

Саме таке поєднання розкривається у моїй професіональній майстерності.

Готуючись до уроків, відповідно до змісту, мети та цілей я визначаю оптимальну форму діяльності як для себе, так і для школярів, використовую сучасні методичні прийоми з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.
Інтерес до свого предмета прищеплюю шляхом створення на уроках творчої, емоційно-піднесеної атмосфери; прагненням цікаво, нестандартно та водночас доступно викладати свої думки. Середній рівень успішності моїх вихованців із образотворчого мистецтва становить 7,8 %. Школярі мають необхідні знання про кольорову гаму та практичні уміння створити нові барви шляхом змішування кольорів, навчені передавати власний емоційний стан за допомогою ніжних, суворих, сумних кольорів.
Художні матеріали, якими користуються діти, досить різноманітні: кольорове чорнило, кольорова крейда, вугілля, олівці, фарби, фломастери, туш, гуаш тощо. Малюнки виконуються на папері, картоні, пластику, дереві з використанням різних художніх технік.
Залюбки залучаю школярів до декоративно-прикладної творчості, під час якої вони практично пізнають зв’язки між різними видами мистецтва, виробляють навички художнього оформлення середовища.
Готуючись до уроку я користуюся таким цікавим методом наочного навчання естетичного сприймання творів мистецтва, як попередня організація виставок ілюстрацій, репродукцій картин: упродовж кількох днів даю учням можливість самостійно, в довільній формі, розглядати виставлені роботи, у такий спосіб ненав’язливо залучаючи дітей до мистецьких творів, потім проводжу обговорення побаченого.
Працюючи над проблемою «Формування творчої особистості засобами образотворчого мистецтва», у пошуках оптимальних методів керівництва розвитком творчих здібностей і композиційних умінь та навичок, розробила «Індивідуальний зошит з розвитку творчих здібностей та креативності першокласників» в якому на кожний урок, відповідно до програми, розробила вправи, що спонукають дитину мислити творчо, креативно.

Всі форми та методи роботи, котрі використовує я, спрямовані на розвиток креативних здібностей учнів.
Готуючись до уроку велику увагу приділяю вибору матеріалу, використовую доступність, можливість в осяжному часі отримати результат та його практична вжитковість образотворчої діяльності. Як приклад, можна привести урок, присвячений такому виду дизайну, як витинанка (опис процесу виготовлення витинанки як приклад конкретного уроку з формування навичок з паперової пластики). Ви зможете познайомитись із конспектом даного уроку, який подається у системі уроків, розроблених мною. Я переконана, що з багатьох предметів, що вивчаються в загальноосвітній школі, чи не найвищий виховний потенціал належить мистецтву з притаманним йому впливом на свідомість і підсвідомість особистості. Так як в сучасному житті елекронізація, комп’ютеризація впевненими кроками іде вперед, виникає необхідність привертати увагу дітей до витоків прекрасного. Тому саме мистецтво здатне виховувати справжню духовність, плекати творчу особистість.
Великого значення надаю розвитку творчої особистості, формуванню художньо – образного мислення, засвоєнню мови мистецтва, форм, жанрів, стилів, а також інших теоретичних знань і технологічних умінь. Це: розширенню художнього досвіду, опануванню елементарними художніми уміннями та навичками у практичній діяльності, набуттю досвіду створення художніх образів у процесі власної елементарної творчості; збагаченню емоційно - почуттєвої сфери; розвитку художніх і загальних здібностей, вихованню в учнів естетичного ставлення до дійсності та емоційно – ціннісного ставлення до мистецтва; вихованню художніх інтересів, смаків, морально естетичних ідеалів, потреб у художньо – творчій самореалізації та духовно – естетичному самовдосконаленні відповідно до вікових можливостей; формуванню універсальних якостей творчої особистості.
Сьогодні багато на різних рівнях говориться про відродження української культури, духовності, коріння яких сягає у глибину сивих століть. Майбутнє українського народу нині за шкільними партами, наше суспільство буде таким, які уявлення про світ ми, вчителі, виховаємо у дітей сьогодні.
Я поставила перед собою проблемним завданням: формувати творчу особистість засобами образотворчого мистецтва. Для цього прагну зробити все можливе, для виховання справжньої духовності, розвитку творчої особистості, здатності до художньо-творчої самореалізації та духовного самовдосконалення.
" Усі види мистецтва служать найвеличнішому з мистецтв - мистецтву жити на землі, „- сказав Бертольд Брехт, я розуміє, що суспільство покладає на вчителів образотворчого мистецтва, а значить зобов'язує зробити все, для належного естетичного виховання підростаючого покоління, тому переконана, що виховний потенціал мистецтва міститься у самій його суті і пояснюється тим, що емоційна сторона свідомості, естетичні ідеал - первинні стосовно інтелекту в формуванні духовних інтересів, у ставленні до світу. З поміж інших видів мистецтва, образотворче мистецтво є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку громадського і духовного становлення підростаючого покоління.
" Завдання наставника: не інформувати, а формувати " - зауважив знаменитий французький просвітитель Мішель Монтель. Я переконана, що вчитель-художник має на уроках образотворчого мистецтва завжди прагнути створити творчу позитивно активну емоційну атмосферу, як справжній чарівник - казкар, повинен обгорнути дітей своєю природною щирістю, доброзичливістю. особливим артистизмом, витонченим розумінням прекрасного і глибокою повагою до вихованців та результатів їхньої творчості.
Атмосферу захопленості уроком, предметом та мистецтвом у цілому створюю шляхом використанням різноманітних типів нестандартних уроків: урок серед природи, урок-сюрприз, урок-свято, урок-конкурс, урок-мандрівка в світ художника, урок-діалог культур, урок-екранізація, урок-виставка, урок-екскурсія до парку урок-розгадка таємниці знайомих картин, бінарний урок, урок-відкриття та інші.
Переконана і в тому, що: емоційність, зацікавленість, захопленість - обов’язкові компоненти на уроці образотворчого мистецтва. Коли діти, захоплюючись роботою, наспівують собі – не роблю зауважень, якщо це не заважає іншим.
Із захопленням мої вихованці працюють на уроці образотворчого мистецтва, хочу щоб вони відчували себе вільно, розкуто. Ніколи їх не стримую, коли вони дружно сміються. Розумію - найближча мета досягнута, малюнок сподобався їм, а наступним завданням буде більш детальніше. Дитячий малюнок розглядаю як художній образ, хоча й елементарний, що часто ігнорується в педагогічній практиці. Ціную не лише якісно виконану роботу обдарованого учня, а і вдалу слабших дітей, котрі старанно працювали. Звертаю увагу на те, що деякі учні виконували чіткий контурний малюнок, а інші вважали це зовсім легким завданням. Проте тут справа не в загальній обдарованості, а в різній її структурі. Учень не виконує чіткого контурного малюнка, зате прекрасно підбере кольори, що є важким для першого.
Вивчаючи цю проблему в літературі знайшла такі експериментальні данні: всіх дітей за нахилом і характеру здібностей до малювання можна розділити на 3 групи:
1- відносяться діти з вираженою графічною обдарованістю. Вони виконують малюнок контурними лініями, чітко передають фарбами, рівними тонами заливають намальоване.
2- діти, в яких переважають живописні задатки над графічними. Вони малюють невпевненими плутаними лініями, але добре відчувають гамму кольорів. Їм важко залити поверхню, не порушивши контур.
3 -діти, які мають в рівному співвідношенні і графічні, і живописні здібності, і успішно справляються з різним завданням.
Враховуючи це, змінила свій підхід до оцінювання робіт дітей, а також індивідуальне завдання для дітей. Проте все ж таки прагну навчати здібних до графіки відчувати і передавати колір, а здібних до живопису - оволодіти графічними навиками.
Переконана, що рівень естетичної іскри учнів значною мірою залежить від особистості вчителя образотворчого мистецтва, його світогляду, професійної підготовки, педагогічної майстерності, тому стараюся відвідувати музеї, виставки, читати методичну літературу.
Давно доказано М. Блаватською, Т. де Шардером, що синтез знань з усіх видів мистецтв повинен бути повністю представлений і використаний з першого і до останнього року навчання. Реалізувати це завдання мені допомагає мій фах – вчитель початкових класів.

Всі форми та методи роботи, котрі використовую, спрямовані на розвиток креативних здібностей учнів. “Розумний, глибокий аналіз – перша сходинка в оволодінні методами дослідження і прийомами творчої праці. Вміти поглянути на пройдений шлях, щоб оцінити його!”.
Ці слова В.Сухомлинського стали дороговказом у моїй творчій праці.
Проводуж уроки за спостереженнями і уявою по темі “Чарівна хмаринка», «Сніжна зіронька», «Барви осені». Щоб створити в учнів відповідний настрій, використовую для бесіди вірші, загадки.
На уроках впроваджую дидактичні ігри, кросворди, в яких обов’язково є елементи пошуку. Творча гра є одним з важливих видів діяльності – “ уяви собі”, словами розповісти про картину, яка малюється в дитячій уяві. Проводжу конкурс шифрувальника, кодуючи якийсь термін, це урізноманітнює роботу на уроці.

Наступна гра “ Розшукаємо друга, що згубився “(дитина дає словесну характеристику товаришеві. А ми намагаємось його знайти серед дітей), або захоплююча детективна гра, де складається фоторобот.
В кабінеті для кожного учня є папка «Послідовність виконання малюнка». Під час уроку діти можуть використовувати методичні поради для малювання тієї чи іншої теми.
Для мене урок – це витвір мистецтва в якому присутні і краса, і натхнення думки, і радість пошуків, створенні спільними зусиллями учня і вчителя.
Вчу не просто малювати, а думати лініями, кольорами, слухати себе і передавати відчуття засобами візуального мистецтва.
Вся моя праця направлена на возвеличення і облагородження учнів, робить витонченими їх почуття, вносить радість у життя, підвищує інтелектуально-культурний потенціал нашого суспільства.

Заняття малюванням розвивають людину в цілому, прилучають її до самого головного — процесу творчості. Художня творчість приносить дитині духовну рівновагу, розкриває здібність дитини до навчання, до уміння думати, аналізувати, шукати й знаходити оптимальні рішення у всіх випадках життя.

Мобілізуючи великі затрати розумової діяльності, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії.

В навчанні необхідно розвивати не тільки розумову, а й емоційну сфери. Істинно художня освіта допомагає розвинути вміння долати слабість і страх, розвинути ініціативність, здібність мислити та діяти самобутньо й природно, без примусу. А в результаті — глибоке розуміння життєвих процесів. Здібність бачити, відкривати й створювати нове. Істинна освіта допоможе людині будь-якої професії стати творцем.

Досвід образотворчої діяльності, через який людина проходить у дитинстві, позначається на формуванні її особистості. Можна з переконаністю сказати, що із творчо розвинутих дітей виростуть творчі люди, незалежно від того, якій саме професії вони присвятять своє подальше життя.

Поиск по сайту: