Підготовка до екстрених операцій

Екстрені операції змушують максимально скоротити підготовку, зробивши лише необхідну санітарну обробку (іноді обмежуються лише обмиванням забруднених частин тіла), продезінфікувати і поголити операційне поле без намилювання. Треба устигнути визначити групу крові, резус-фактор, вимірити температуру тіла. З переповненого шлунку видаляють вміст, іноді виконують клізму. При показаннях терміново налагоджують внутрішньовенне вливання і хворого з діючою системою доставляють в операційну, де продовжують необхідні заходи вже під час анестезії й операції.

Клізмою (від грецького слова “klisma” – промивання) називається процедура введення в товсту кишку рідини за допомогою різних пристосувань. З лікувальною метою клізми застосовуються дуже давно. У древньоіндійських рукописах описують промивальні клізми, є згадування про таке лікування в єгипетських джерелах. Гіппократ розробляв метод очищення клізмами від шкідливих соків шляхом застосування промивання шлунка, проносних засобів і очисних клізм. Особливо широке застосування клізмами в лікуванні одержало в 16-18 століттях, коли хворим ставили до десятка клізм підряд. Накопичений і узагальнений досвід застосування очисних клізм дозволяє затверджувати, що очисна клізма не є образливою процедурою. Ця процедура є істотним втручанням у функціонування товстої кишки і всього організму. Невиправдане безконтрольне використання таких клізм може приводити до серйозних захворювань. Товста кишка виконує дві основні функції: засвоєння живильних речовин і формування калу з наступним його виведенням. Травлення в цьому відділі кишечнику здійснюється при участі мікрофлори товстої кишки й активному усмоктуванні живильних речовин із просвіту кишки. Мікрофлора товстої кишки сприяє засвоєнню вуглеводів і білків, завдяки цьому організм одержує до 10% потреби добової енергії. Щодня в сліпу кишку з тонкої кишки надходить 1000-1500 мл води разом з кишковим вмістом. З калом у добу виділяється не більш 100-150 мл води, тобто 90% рідини всмоктується. Пригнічення мікробної флори при використанні очисних клізм і антибіотиків широкого спектра дії приводить до порушення роботи товстої кишки і дефіцитові необхідних речовин. В даний час під поняттям клізма розуміють процедуру введення в пряму кишку різних рідин з лікувальною або діагностичною метою. До лікувальних клізм відносяться: очисні, стимулюючі, живильні (для введення живильних речовин в організм ослаблених хворих) і лікувальні. Діагностичні клізми призначені для введення в кишечник контрастних речовин з метою рентгенологічного дослідження. Для клізм використовують або грушоподібний гумовий балон (спринцівку) з м'яким або твердим наконечником, або кружку Есмарха (спеціальна ємкість 1-1,5 л) або лійку, що за допомогою гумової трубки з краном з'єднані з наконечником, що вводиться в пряму кишку. Очисні і стимулюючі клізми призначає лікар або досвідчений середній медпрацівник; лікарські і живильні клізми призначає лише лікар. Клізми протипоказані при гострих запальних і виразкових процесах у прямій кишці, гострому апендициті, перитоніті, кишкових кровотечах, геморої що кровоточить, раку товстої кишки що розпадається, тріщинах заднього проходу, випаданні прямої кишки, різких болях при виконанні процедури. За допомогою клізми вводять рідину в нижній відрізок товстої кишки з лікувальною і діагностичною метою. Клізми бувають очисні, сифонні, лікарські і краплинні.

Очисна клізма застосовується для очищення кишечнику від калових мас і газів.

Поиск по сайту: