 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна)
Олійна клізма
Олійну клізму застосовують при завзятих запорах, особливо спастичного походження; запальні і виразкові процеси товстого кишечника.
Для цього використовують 100-200 г підігрітого до температури 37-38 °С будь-якого рослинного масла, що вводять у пряму кишку за допомогою гумового грушоподібного балончика або шприца Жані. Ставлять зазвичай увечері (після процедури хворий повинен спокійно полежати протягом півгодини), при цьому ефект клізми наступає через 10-12 годин, звичайно уранці.
Механізм дії олійної клізми: п ослаблюючий ефект олійної клізми заснований на тому, що олія обволікає кал і полегшує його виведення. Крім цього, під впливом кишкової мікрофлори і соку олія частково розщеплюється, і виникаючі при цьому жирні кислоти справляють на кишкову стінку слабку подразнюючу дію, яка сприяє відновленню нормальної перистальтики.
Застосування олійної клізми:
1. Проведіть психологічну підготовку хворого і поясніть йому, що після виконання процедури він декілька годин повинен полежати. Краще таку клізму зробіть увечері, щоб акт дефекації переважно настав вранці.
2. Підігрійте на водяній бані олію до температури 37-38 ˚С.
3. Одягніть фартух і гумові рукавички.
4. Заповніть олією гумовий балон або шприц Жане.
5. Підстеліть під хворого клейонку.
6. Покладіть хворого на лівий бік з підведеними до живота ногами.
7. Оголіть задньопрохідний отвір і введіть у пряму кишку обертаючими рухами газовідвідну трубку, змазану олією, на глибину 10-15 см.
8. Приєднайте шприц Жане до трубки і введіть олію в пряму кишку.
9. Перегніть кінець трубки, від’єднайте шприц Жане і наберіть у нього трохи повітря.
10. Приєднайте ще раз шприц Жане до трубки і введіть залишки олії в пряму кишку.
11. Вийміть газовідвідну трубку з шприцом.
12. Порадьте хворому спокійно полежати, щоб утримати олію в прямій кишці.
13. Якщо через 10-12 годин дія олійної клізми не настане, то зробіть очисну клізму, при відсутності протипоказань.
Гіпертонічна клізма
Гіпертонічну (сольову) клізму використовують при атонічних запорах, парезі кишечника після хірургічних втручань на органах черевної порожнини, у хворих з набряки, зокрема набряком мозкових оболонок.
Протипоказання для постановки гіпертонічної клізми є гострі запальні і виразкові захворювання нижніх відділів кишечника, тріщина у ділянці заднього проходу.
Механізм дії гіпертонічної клізми: дія гіпертонічної клізми носить осмотичний характер: для розведення гіпертонічного розчину до ізотонічної концентрації в просвіт прямої кишки через кишкову стінку інтенсивно поступає міжклітинна рідина, яка розріднює кал. Крім цього, міцний, сольовий розчин збуджує перистальтику, і в результаті такої сполученої дії хвилин через 20 відбувається опорожнення кишечника. Завдяки своєму осмотичному дії сприяють виходу води із тканин у просвіт прямої кишки, те їх застосовують у боротьбі з набряками, зокрема з набряком мозкових оболонок
Для виконання гіпертонічної клізми застосовують 50—100 мл 10 % розчину хлориду натрію або 20—30 % розчину сульфату магнію, який вводять у пряму кишку за допомогою гумового балончика або шприца Жані, після чого просять пацієнта втриматися від дефекації протягом 20—30 хвилин.
Застосування гіпертонічної клізми:
1. Підготуйте психологічно хворого.
2. Підігрійте 150-200 мл 10% розчину натрію хлориду або 25% розчин магнію сульфату.
3. Одягніть фартух із пластикату і гумові рукавички.
4. За допомогою гумового балону або шприца Жане і газовідвідної трубки введіть гіпертонічний розчин у пряму кишку.
5. Запропонуйте хворому затримати акт дефекації на 20-30 хвилин.
Емульсійна клізма
Показання для застосування емульсійної клізми – запорах у важкохворих.
Застосування емульсійної клізми:
1. 1 столову ложки ромашки залийте однією склянкою крутого кип’ятку, настійте 15-20 хвилин і процідіть.
2. До настою ромашки добавте жовток одного яйця, чайну ложку натрію гідрокарбонату і 2 столові ложки вазелінової олії або гліцерину.
3. Суміш наберіть у шприц Жане або гумовий балон і введіть у пряму кишку.
4. Опорожнення кишечника настане через 15-20 хвилин.
Запам’ятайте! Медична сестра повинна: прослідкувати за дією клізми: в разі виникнення болю повідомити лікаря; в кінці процедури здійснити важкохворому туалет шкіри навколо заднього проходу і в ділянці промежини.
Сифонні клізми
Сифонні клізми застосовують із лікувальною метою при різних отруєннях, інтоксикації продуктами обміну речовин (наприклад, при хронічній нирковій недостатності), при динамічній і механічній кишковій непрохідності (в останньому випадку як передопераційна підготовка), а також при неефективності очисних клізм; іноді використовують і для діагностики кишкової непрохідності (відсутність у промивних водах пухирців газу й калових мас служить одним з її симптомів). Крім загальних протипоказань, з астосування сифонних клізм при кишковій непрохідності протипоказано при підозрі на тромбоз або емболію посудин брижі.
При постановці сифонної клізми використовують більшу лійку ємністю 0,5-2 л, а також гумову трубку довжиною 1-1,5 м з діаметром не менш 1 див, з'єднану із гнучким гумовим наконечником або гумової кишкової трубкою довжиною 20-30 см. Замість кишкової трубки й гнучкого гумового наконечника можна скористатися товстим шлунковим зондом. Гнучкий кінець гумової кишкової трубки або товстого шлункового зонда, змазаний вазеліном, уводять через пряму кишку на глибину 20-30 см. Дія сифонної клізми, так само як і промивання шлунка, засновано на принципі сполучених посудин. Приєднавши лійку до зовнішнього кінця трубки, неї втримують у трохи похилому положенні трохи вище рівня таза пацієнта й заповнюють рідиною для промивання - чистою кип'яченою водою, слабким розчином перманганату калію, 2 % розчином гідрокарбонату натрію. Лійку піднімають нагору приблизно на 50 см вище рівня тіла, після чого рідини починає надходити в кишечник. Як тільки рідина в лійці дійде до її звуження, лійку опускають нижче рівня тіла хворого, і вона починає заповнюватися вступника назад з кишечника рідиною разом з пухирцями газу й калових мас. Перевернувши лійку й виливши вміст, процедуру промивання знову повторюють доти, поки з кишечника в лійку не будуть надходити чисті промивні води. Звичайно на одну сифонну клізму потрібно 10-12 л рідини.
Механізм дії сифонної клізми. Сифонний метод промивання кишечника заснований на використанні принципу сполучених судин: один з них є кишечник, а другий – лійка на зовнішньому кінці гумової трубки. Сифонна клізма не тільки механічно вимиває кал, спорожняє кишечник від газів, вимиває продукти гниття й шумування, вона справляє подразнюючу дію на стінку кишечника, збуджуючи перистальтику.
Оснащення: товстий гумовий або поліетиленовий зонд, скляний перехідник, трубка гумова довжиною до 1,5 м і діаметром 1–1,5 см, лійка скляна або пластмасова ємкістю 1-1,5л., 10-12л теплої кип’яченої води, або блідо-рожевого розчину калію перманганату або 2% розчину натрію гідрокарбонату, таз або відро для промивних вод, кухоль, клейонка, фартух із пластикату, гумові рукавички, вазелін, кушетка.
Послідовність дій при виконанні сифонної клізми
Положення і підготовка хворого
1. Врахуйте, що сифонна клізма – це тяжка процедура для ослабленого хворого. Тому потурбуйтесь, щоб голова хворого лежала на подушці, верхню частину тіла пацієнта прикрийте ковдрою, при необхідності обкладіть хворого грілками і слідкуйте, щоб у ході виконання процедури він не промок.
2. Хворого положіть на край кушетки на лівий бік із зігнутими в колінах і підведеними до живота ногами або на спину.
3. Під таз підстеліть клейонку.
4. Біля кушетки поставте таз або відро для зливання промивних вод, відро з водою та кухоль
Рис. 4.8. Введення гумового зонда в пряму кишку
5. Одягніть фартух із пластикату і гумові рукавички.
6. Сліпий кінець гумового зонда змажте вазеліном і введіть зонд у пряму кишку на глибину 20-30 см. Прослідкуйте, щоб зонд не звернувся в ампулі прямої кишки, контролюючи положення зонда при необхідності пальцем.
7. Приєднайте наконечник, гумову трубку і лійку.
Методика промивання кишечника (мал. 4.8):
1. Тримаючи лійку на рівні тіла хворого в нахиленому положенні, поступово наповніть її рідиною.
2. Підніміть лійку над хворим на висоту 1-1,5 м. при цьому вода переходить із системи в кишку.
3. Як тільки рівень води досягне звуженої частини лійки, останню опустіть над тазом, не перевертаючи її до тих пір, поки вода з кишечника не заповнить лійку. При такому положенні добре видні пухирці газу і шматочки калу.
4. Вміст лійки злийте в таз і повторно наповніть лійку водою. Дія сифонної клізми спочатку проявляється помутнінням, каловим забарвленням води, поступанням в лійку газів, потім шматочків калу, що свідчить про ефективність клізми.
5. Процедуру повторюйте до тих пір, поки з кишечника не припиниться відходження газів і калу.
6. Закінчуючи процедуру сифонної клізми, ще раз промийте кишечник, від’єднайте скляний наконечник, гумову трубку і лійку, а гумовий зонд залиште в кишечнику на 15-20 хвилин, опустіть кінець зонда в таз, щоб стекли залишки рідини з кишечника і вийшли гази.
7. Поступово витягніть гумовий зонд із кишечника.
8. Здійсніть туалет шкіри навколо анального отвору і промежини.
9. Перевезіть хворого в палату, перекладіть його в ліжко і тепло закутайте, при необхідності зігрійте за допомогою грілок.
Поиск по сайту: