АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів

Читайте также:
  1. E. Визначення наявності зовнішніх пошкоджень
  2. Аудит визначення валових доходів, балансового прибутку (збитку), розрахунку податку на прибуток
  3. Ви приступили до надання допомоги дорослому постраждалому на місці події. Коли Ви займетесь визначенням наявності пошкоджень опорно-рухового апарату?
  4. Виберіть правильне визначення
  5. Виберіть правильне визначення терміну
  6. Вибір способів формування ООД у тих, кого навчають з теми «Класифікація способів захисту інформації», та способи реалізації
  7. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
  8. Види (класифікація) спеціальних суб’єктів злочину
  9. Види банкетів,їх класифікація та характеристика.
  10. Визначення активного і пасивного тисків на споруду (підпірну стінку).
  11. Визначення активного тиску ґрунту засипки нижче рівня ґрунтових вод
  12. Визначення вартості машин і обладнання

Стерилізація різальних інструментів, обгорнутих у два шари спеціального паперу, проводиться сухожаровим методом при t+180°С. Стерилізація інструментів і оптичних апаратів (лапараскоп, торакоскоп) може бути проведена в спиртовому розчині первомура, 2,5% розчині глутарового альдегіду протягом 360 хвилин або в розчині препарату «Сайдекс» протягом 660 хвилин. Стерилізацію апаратів і інструментів хімічними засобами варто проводити в металевих коробках із кришками, що попереджає випар препарату. При відсутності спеціального посуду стерилізують в емальованому або скляному посуді. Інструменти заливають розчином так, щоб він цілком покривав їх, і закривають кришкою. В екстрених випадках, коли неможливо забезпечити стерилізацію інструментів по одному з зазначених способів, використовують стерилізацію інструментів випалюванням. У металевий лоток наливають 15-20 мл спирту, кілька інструментів укладають на дно і спирт підпалюють. Метод випалювання недостатньо надійний, пожежно- і вибухонебезпечний (наявність кисню, пара наркотичних речовин у повітрі приміщень), тому його використовують у виняткових випадках, строго дотримуючись правил протипожежної безпеки.

Основні методи стерилізації шовного матеріалу

Для з'єднання тканин під час операції використовують нитки різного походження, металеві скріпки, дужки, дріт. Існує більш 40 видів шовних матеріалів. Найбільше поширення мають шовк, лавсан, капрон, кетгут, металеві скріпки. Застосовують нитки, що розсмоктуються, і нитки, що не розсмоктуються. Природними нитками, що розсмоктуються, є нитки з кетгуту. Подовження термінів розсмоктування кетгуту досягається імпрегнацією його металами (хромований, сріблений кетгут). Використовують синтетичні нитки, що розсмоктуються – нитки з дексонату, вікрилу, окцилону і т.п. До натуральних ниток, що не розсмоктуються, відносяться нитки з натурального шовку, бавовни, кінського волоса, до синтетичних – нитки з капрону, лавсану, дакрону, нейлону, фторлону і т.п..

Шовний матеріал повинен задовільняти наступним основним вимогам: повинен мати точну, рівну поверхню і не викликати додаткового ушкодження тканин; мати гарні маніпуляційні властивості – добре сковзати в тканинах; бути еластичним (мати достатній розтяг, попереджати стискання і некроз тканин при їх наростаючому набряку); бути міцним у вузлі; не мати гігроскопічних властивостей і не розбухати; бути біологічно спільним з живими тканинами і не надавати алергійного впливу на організм. Руйнування ниток повинно збігатися з термінами загоєння рани.

Нагноєння рани відбувається значно рідше при використанні шовних матеріалів, що мають антимікробну активність за рахунок введених у їхню структуру протимікробних препаратів (летилан-лавсанові, фторлонові, ацетатні й інші нитки, що містять нітрофуранові препарати, антибіотики і т.п.). Синтетичні нитки, що містять антисептичні засоби, мають усі переваги шовних матеріалів і в той же час мають антибактеріальну дію.

Шовний матеріал може бути простерилізований випромінюванням у заводських умовах. В ампулах мотки шовку, кетгуту, капрону зберігають при кімнатній температурі і використовуються по мірі необхідності.

Лігатурний матеріал стерилізують паром під тиском при 2,0 атм. протягом 20 хв або при 1,1 атм. протягом 45 хв. Невикористаний матеріал може бути одноразово перестерилізований при 1,1 атм. протягом 45 хв.

Можлива експрес-стерилізація в 4,8 % розчині первомура при температурі – 18-20 °С протягом 15 хв. у закритому емальованому посуді.

Стерилізація кетгуту. Термічна обробка кетгуту не застосовується. У заводських умовах кетгут стерилізують іонізуючими променями. Методи стерилізації кетгуту хімічними способами передбачають попереднє обезжирювання, для чого згорнуті кільця кетгуту поміщають у герметично закриті банки з ефіром на 24 години.

При стерилізації по Клаудиусу зливають з банки ефір і кільця кетгуту заливають водним розчином Люголя (йоду чистого 10 мл, йодиду калію 20 мл, дистильованої води до 1000 мл) на 10 діб, потім заміняють розчин Люголя свіжим і знову залишають у ньому кетгут на 10 діб. Після цього розчин Люголя заміняють 96% спиртом. Через 4-6 діб роблять посів на стерильність.

Метод Губарєва передбачає стерилізацію кетгуту спиртовим розчином Люголя (чистого йоду і йодиду калію по 10 мол, 96% етилового спирту до 1000 мл). Після обезжирювання ефір зливають, і кетгут заливають розчином Люголя на 10 діб, після заміни розчину новим кетгут залишають в останньому ще на 10 діб. Після бактеріологічного контролю, при сприятливих результатах, дозволяють використання матеріалів.

Метод Сітковского. Після обезжирювання в стерильних умовах стандартні нитки кетгуту розрізають на 3 частини по 1,25 м довжиною, протирають розчином сулеми 1:1000 і згортають кільця, що опускають у 2% водний розчин йодиду калію: для ниток № 0 – на 30 секунд, для № 1 – на 1 хвилину, № 2 – 2 хвилини, № 3 – 3 хвилини і т.п. (час у хвилинах відповідає номерові нитки). Після просочування ниток йодидом калію кільця кетгуту нанизують на товсті нитки і підвішують на відстані 7-8 см від дна скляної банки, на яке насипають кристалічний йод з розрахунку: у банку ємкістю 3 л - 40 м йоду, ємкістю 5 л - 60 м йоду. Банки герметично закривають. Терміни експозиції кетгуту різні в залежності від товщини ниток (№ 0, №1 готові через 3 доби, № 2, № 3, № 4 – через 4 доби, № 5, № 6 – через 5 діб). Після бактеріологічного контролю нитки придатні до використання.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)