Клінічна смерть у стаціонарі

I. Найчастіші причини первинної зупинки серця:

а) гостра серцева недостатність (ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, порушення серцевого ритму, раптова кардіальна смерть);

б) гостра обструкція магістральних судин (тромбемболія легеневої артерії);

в) гострий значний дефіцит об'єму циркулюючої крові (синдром масивних крововтрат, виражена гіпогідратація);

г) раптове падіння тонусу судин (гостра недостатність надниркових залоз, анафілактичний шок, соматогенний колапс при гострих отруєннях, ортостатичний медикаментозний колапс).

II. Найчастіші причини смерті при первинній дихальній недостатності:

а) обструкція дихальних шляхів (коренем язика, блювотними масами, чужорідними тілами);

б) пригнічення діяльності дихального центра (наркотичними анальгетиками, анестетиками);

в) порушення біомеханіки дихання (судомні стани, міастенічний синдром, напружений пневмо-гемоторакс);

г) рестриктивні розлади (масивні пневмонії, синдром шокових легень, гемо- пневмоторакс).

III. Найчастіші причини первинної мозкової смерті:

Гострі судинні ушкодження головного мозку (субарахноїдальні крововиливи, геморагічні, ішемічні інсульти), синдром здавлювання мозку. В умовах стаціонару за хворими, в яких існує загроза раптової смерті, повинен проводитись постійний нагляд (моніторизація життєвих функцій). При зсуві параметрів життєдіяльності за межі компенсації хворим проводять коригуючу інтенсивну терапію. Тому клінічна смерть, як несподіване ускладнення, в лікарні повинна бути рідкісним явищем. Медичний персонал завжди повинен бути спроможним надати негайну реанімаційну допомогу.

Перелік необхідної апаратури, інструментів та медикаментів для реанімації: Ручний портативний дихальний апарат, відсмоктувач з набором катетерів, електрокардіограф, дефібрилятор, роторозширювач, язикотримач, набір масок для обличчя та повітряпроводів, ларінгоскоп з інтубаційними трубками, набір голок для пункції серця та конікотомії, розчини адреналіну гідрохлориду, атропіну сульфату, гідрокарбонату натрію, лідокаїну гідрохлориду, кортикостероїдів, гемодинамічних інфузійних препаратів, одноразові системи для вливань, шприци, внутрішньосудинні катетери, централізована подача кисню.

Особливості надання реанімаційної допомоги у стаціонарі. Як правило, в лікарні хворий помирає найчастіше в ліжку. Для забезпечення твердої поверхні (лише в цім випадку масаж серця буде ефективним!) під спину хворого негайно підкладають спеціально заготовлений щит (бильце від функціонального ліжка), або хворого зсувають на край ліжка, на раму, або стягують його на підлогу. Тривалість проведення першої стадії реанімації повинна бути мінімальною; уже через 5-7 хвилин необхідно надавати спеціалізовану медичну допомогу. Це в значній мірі визначає ефективність реанімації.

При первинній зупинці кровообігу (фібриляції серця), діагностованій протягом перших 20-30 секунд, доцільно здійснити “прекардіальний удар” – енергійно вдарити кулаком по середині грудини. В деяких випадках виконаний удар відновлює синусовий ритм і діяльність серця. При обструкції верхніх дихальних шляхів (тотальний ларингоспазм, ларингостеноз, попадання у голосову щілину стороннього тіла) з метою відновлення прохідності дихальних шляхів іноді необхідно здійснити конікотомію або трахеостомію.

Прогноз реанімації найбільш сприятливий при первинній зупинці дихання, найнесприятливіший – при первинній мозковій смерті.

Біологічна смерть

Біологічна смерть – це незворотне припинення життєдіяльності організму, яке настає після клінічної смерті.

Факт смерті констатує тільки лікар. Він записує до історії хвороби день, час і хвилини, коли вона настала. Ознаками біологічної смерті є поява зупинки дихання, відсутність пульсу та серцебиття, мертвотна блідість шкірних покривів, розслаблення м’язів, зникнення блиску очей, втрата чутливості, поступове охолодження тіла до температури оточуючого середовища, розширення зіниць і відсутність їх реакції на світло.

Вірогідними ознаками біологічної смерті людини є зниження температури тіла нижче 20˚ С, наявність трупних плям, поява трупної закляклості, ознака «кошачого ока»: при боковому здавлені очного яблука зіниця набуває овальної форми, що нагадує звужену зіницю ока кішки.

Правила поводження з трупом. Лікар констатує смерть хворого і реєструє в історії хвороби точний час, коли вона настала. При констатації біологічної смерті з трупа необхідно зняти одежу, розмістити його горілиць і розігнути кінцівки. Нижню щелепу померлого підв’язують бинтом і закривають повіки, його тіло закривають простирадлом і залишають у ліжку протягом 2 год. Коштовності померлої людини вилучають у відділенні у присутності лікаря і передають на збереження. Якщо не вдається зняти обручки, персні тощо, про це роблять відповідний запис в історії хвороби. Після утворення трупних плям на стегні померлого записують чорнилом його прізвище, ім’я, по батькові і номер історії хвороби. На додаток до історії хвороби оформляють супровідну записку до моргу, де вказують паспортні дані, номер історії хвороби, діагноз і дату смерті. Померлого в супроводі медичної сестри доставляють у патологоанатомічне відділення. Речі померлого (одяг, гроші, коштовності тощо) передають родичам під розписку, особисті предмети померлих від особливо небезпечних інфекцій (чума, холера) спалюють одночасно з трупом.

Контрольні питання:

1. Які положення може займати хворий у ліжку?

2. Як приготувати постіль хворому?

3. Які існують способи зміни постільної білизни?

4. Як змінити натільну білизну важкохворому?

5. У хворого перелом правої плечової кістки, накладено гіпс. Як змінити йому сорочку?

6. У чому полягає догляд за шкірою важкохворого?

7. Пролежні: причини утворення, профілактика.

8. Ранковий туалет важкохворого.

9. Як подати важкохворому в ліжко судно?

10. Яка техніка застосування газовивідної трубки?

11. Показання і протипоказання до постановки очисної клізми?

12. Як проводити очисну клізму?

13. Показання до застосування сифонної клізми, техніка її постановки.

14. Які показання для постановки послаблюючих клізм? Техніка проведення.

15. Як ввести в пряму кишку лікарські препарати?

16. У хворого гострий інфаркт міокарда. Як здійснити ранковий туалет?

17. У хворого вранці склеїлись повіки та вії. Що повинна зробити медична сестра?

18. Дезінфекція індивідуальних предметів догляду.

19. Які основні принципи лікувального харчування?

20. Яке значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей і води в життєдіяльності організму?

21. Дайте характеристику дієтичних столів №№ 1, 2, 5, 7, 9, 10, 15.

22. Організація лікувального харчування в стаціонарі.

23. Як годувати важкохворих в ліжку?

24. Які Ви знаєте види штучного годування?

25. Парентеральне годування хворих.

26. Процес вмирання та його періоди.

27. Поняття «клінічна смерть», «біологічна смерть», основні клінічні ознаки.

28. Основні реанімаційними заходами при зупинці серця.

29. Штучна вентиляція легень: показання, техніка проведення.

30. Непрямий (закритий) масаж серця: показання, техніка проведення.

31. Які ознаки ефективності проведення реанімаційних заходів (відновлення кровообігу)?

Література:

1. Сестринська справа (за ред. М.Г.Шевчука) – К.: Здоров’я, 1994. – 496 с.

2. Мурашко В.В. и др.. Общий уход за больными. М.: Медицина, 1988.– 252 с.

3. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяженюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. – К.: Здоров’я,1993.– 304 с.

4. Щуліпенко І.М. Загальний та спеціальний догляд за хворими з основами валеології. – К.: Здоров’я, 1998.– 384 с.

Поиск по сайту: