КЛІНІЧНА АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ

І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НОСА, ПРИНОСОВИХ ПАЗУХ,

ГЛОТКИ, ГОРТАНІ, ТРАХЕЇ, БРОНХІВ І СТРАВОХОДУ

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Клінічну анатомію, фізіологію і методи дослідження верхніх дихальних шляхів (носа, приносових пазух, глотки і гортані), трахеї, бронхів і стравоходу повинні знати не тільки оториноларингологі, але й лікарі інших спеціальностей — терапевти, педіатри, окулісти, інфекціоністи, невропатологи, нейрохірурги, хірурги. Лікарі різного фаху в своїй повсякденній роботі часто мають справу з такими захворюваннями, як риніти, ангіни, хронічний тонзиліт, гострий ларингіт, риногенні орбітальні і внутрішньочерепні ускладнення, а також з носовими

кровотечами, з гострою обструкцією дихальних шляхів тощо. Для розуміння механізму розвитку того чи іншого захворювання, а також надання термінової допомоги хворим при кровотечах, травмах, утрудненому диханні, необхідні знання з клінічної ЛОР-анатомії. Крім того, знання фізіології верхніх дихальних шляхів допомагає лікарям чіткіше розуміти патогенез захворювань та їх ускладнень, які виникають у разі порушення функції цих анатомічних структур.

II. ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ — 3 академічні години.

III. МЕТА ЗАНЯТТЯ: вивчити клінічну анатомію, фізіологію та методи дослідження носа, приносових пазух, глотки, гортані, трахеї, бронхів, стравоходу.

IV. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ

1. Клінічну анатомію носа, приносових пазух, глотки, гортані, трахеї, бронхів і стравоходу, а також їх взаємо­зв'язки.

2. Фізіологію носа, приносових пазух, глотки, гортані, трахеї, бронхів, стравоходу.

3. Вікові особливості будови цих органів.

4. Методи дослідження цих органів.

V. СТУДЕНТ ПОВИНЕН УМІТИ

1. Скласти план обстеження ЛОР-органів.

2. Провести передню і задню риноскопію, фарингоскопію та непряму ларингоскопію.

3. Уміти оцінити стан слизової оболонки порожнин носа і глотки.

4. Провести аналіз рентгенограм носа і приносових пазух.

5. Виконувати маніпуляції: змастити слизову оболонку порожнин носа і глотки; уводити в порожнину носа тампони; провести поверхневу анестезію слизової оболонки порожнин носа та глотки; приготувати ватні тампони на зондах.

6. Провести дослідження носового дихання (проба з ватою) та нюху за методикою В.Г. Воячека (за допомогою пахучих речовин).

VI. ОСНАЩЕННЯ ЗАНЯТТЯ

1. Інструментарій для виконання ендоскопічного дослідження носа, глотки, гортані, трахеї, бронхів і стравоходу.

2. Негатоскоп, діапроектор, відеомагнітофон, набір рентгенограм, трахеоканюлі.

3. Таблиці, слайди, муляжі.

4. Питання для самопідготовки та опитування.

5. Ситуаційні задачі для визначення підсумкового рівня знань.

VII. ПЛАН ЗАНЯТТЯ

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ

Організаційні питання:

1) перевірка присутності студентів;

2) інформація про тему і структуру заняття.

ОСНОВНИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ

1. Опитування для визначення початкового рівня знань за такими
питаннями для самопідготовки та опитування студентів:

1) клінічна анатомія носа та приносових пазух;

2) фізіологія носа та приносових пазух;

3) клінічна анатомія та фізіологія глотки;

4) анатомія та фізіологія лімфаденоідного глоткового кільця;

5) клінічна анатомія та фізіологія гортані;

6) клінічна анатомія та фізіологія трахеї і бронхів;

7) клінічна анатомія та фізіологія стравоходу;

8) методи дослідження носа, приносових пазух, глотки,
гортані, трахеї і стравоходу.

2. Оволодіння методиками огляду носа, глотки і гортані.
Під керівництвом викладача самостійно один одному студенти

оглядають ніс, глотку і гортань, ознайомлюються з ларингоскопами, бронхо- і езофагоскопами. Робота в оглядовій кімнаті.

ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ

Поиск по сайту: