Терапевтичне відділення

Терапевтичне відділення стаціонару призначене для надання медичної допомоги хворим з внутрішніми хворобами, які потребують тривалого лікування, догляду, проведення складних діагностичних процедур.

Структурні підрозділи терапевтичного відділення. До основних структурних підрозділів терапевтичного відділення належать: палати (загальні та для важкохворих), пост медичної сестри, процедурний кабінет (маніпуляція), кабінет завідуючого відділенням, ординаторська, кабінет старшої медичної сестри, кабінет сестри-господарки, сестринська, їдальня (буфет), ванна кімната та душова, туалетні кімнати (санвузли), клізменна, коридор та холи.

Палати у терапевтичному відділенні поділяють на загальні та палати для важкохворих. Загальні палати звичайно розраховані на 2 місця (20%) і 4 місця (60%), де лікують хворих, що можуть самі себе обслуговувати, та хворих, тіло яких не має неприємного запаху. Палати для важкохворих зазвичай розраховані на 1–2 місця (20%), з окремим санвузлом. Існує два різновиди цих палат:

– палати інтенсивної терапії, де розміщені хворі з важкими, гострими порушеннями органів дихання та кровообігу, але які не потребують суто реанімаційних засобів лікування (напад серцевої або бронхіальної астми, напад стенокардії, аритмії, гіпертонічний криз); ці палати мають сучасну лікувальну та діагностичну апаратуру, що забезпечує постійний контроль за життєвими функціями організму;

– палати для важкохворих з хронічними та дуже важкими захворюваннями, які потребують не стільки інтенсивного лікування, скільки постійного догляду (онкологічні важкохворі, хворі старечого віку, хворі на параліч тощо).

Загальна характеристика палат терапевтичного відділення згідно сучасних гігієнічних норм: кількість ліжок від 60 до 120; з них 60% палат на 4 ліжка, 20% – на 2 ліжка, 20% – на 1 ліжко. На одного хворого має бути не менше 7 м ² , відстань між ліжками повинна бути не менше 1м, висота палат – 3–3,5 м, тобто на одного хворого має припадати 22–25 м³ повітря; співвідношення площі вікон до пологи має складати 1:6, температура повітря – 18–22 ⁰ С. Стіни та радіатори слід фарбувати світлою олійною фарбою, а підлога вкрита лінолеумом, щоб їх можна було добре помити.

Вентиляція палат здійснюється за рахунок провітрювання, але ліпшим засобом вентиляції є кондиціонування повітря. Освітлення палат у вечірні години здійснюється за допомогою матових освітлювачів, бажано, щоб біля кожного ліжка на тумбочці був індивідуальний освітлювач.

Обладнання палат:

– металеві або дерев’яні ліжка з пружинною сіткою, кожне ліжко має бути оснащено матрацом, подушкою, простирадлом, ковдрою з підковдрою та рушником; на ніжках ліжка має бути коліщата з гумовими шинами. На спинці ліжка прикріпляють дощечку, в яку вставляють листок, де вказано прізвище, ім’я та по батькові хворого, № дієтичного стола, даті зміни білизни, особливі помітки; у хворих, прикутих до ліжка, під ліжко ставлять індивідуальне судно та сечоприймач;

– приліжкова тумбочка з туалетними речами (зубна щітка, паста, мило, гребінець, одеколон), папір, олівці, книжки тощо; у важкохворих на тумбочці мають стояти поїльник, склянка з розчином для полоскання рота;

– загальний стіл, на який ставлять графин з кип’яченою водою;

– біля кожного ліжка має бути вмонтовані кнопка сигналізації, підведений кисень;

– кімнатний термометр.

Пост медичної сестри – робоче місце палатної медичної сестри, розрахований на обслуговування 25–30 хворих, і розміщується біля палат, щоб усі хворі перебували під постійним наглядом медичної сестри.

Обладнання та устаткування поста медичної сестри:

1. Стіл з висувними шухлядами, що обов’язково замикаються, для збереження історій хвороби, листків лікарських призначень, різних бланків;

2. Спеціальні медичні шафи з пластикового матеріалу для збереження:

а) медикаментів; окремо зберігаються препарати групи «А» (отруйні) та групи «Б» (сильнодіючі), препарати для внутрішнього приймання та для ін’єкцій:

б) медичного інструментарію (пінцетів, корнцангів, ножиць, скальпелів);

в) медичних термометрів;

г) предметів догляду за хворими;

д) дезінфікуючих розчинів;

е) перев’язочного матеріалу.

3. Столик, де знаходиться бікс зі стерильним матеріалом (ватою, бинтами), банка з дезінфікуючим розчином (фурациліном), з опущеним у нього корнцангом.

4. Столик з біксом, де знаходяться стерильні шприци.

5. Столик для роздавання ліків з відділеннями для кожного хворого.

6. Холодильник, де зберігаються різні настоянки, відвари, сироватки, вакцини.

7. Пульт світлової сигналізації.

8. Телефон.

9. Засоби аварійного освітлення.

10. Раковина для миття рук, мило, чистий рушник.

Процедурні кабінети:

– для підшкірних та внутрішньом’язових ін’єкцій;

– для внутрішньовенних ін’єкцій, переливань крові, взяття крові з вени для досліджень (маніпуляцій ний кабінет);

– для проведення спеціальних лікувальних та діагностичних процедур плевральної пункції, парацентезу;

– кабінет для промивання шлунку, застосування клізм.

Обладнання процедурного кабінету:

– шафа для зберігання інструментарію та медикаментів;

– бікси зі стерильними шприцами, голками, системами для переливання крові та рідин;

– набори стерильних інструментів для проведення парацентезу, плевральної пункції;

– штативи для крапельних введень лікарських препаратів;

– штативи для чистих пробірок, що використовуються для забору крові;

– набори для визначення групи крові;

– холодильники для зберігання крові, стерильних розчинів для внутрішньовеннихін’єкцій, сироваток, вакцин;

– бактерицидна лампа;

– декілька кушеток;

– електровідсос.

Стіни процедурних кабінетів повинні бути обкладені кахлем, підлога – кахлем або лінолеумом. Площа процедурного кабінету — не менше 15 м².

Поиск по сайту: