|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Етап ІІ - визначення головних промовців на дебатах, підготовка виступуДЕБАТИ Деба́ти (англ. debate, debating) — це формальний метод проведення дискусії, за якого сторони взаємодіють одна з одною, представляючи певні точки зору, з метою переконати третю сторону (глядачів, суддів). Дебати, як форма проведення дискусії відрізняються від звичайної логічної аргументації, яка лише перевіряє об’єкт дискусії на рівень послідовності з точки зору аксіом, а також від суперечки про факти, в якій цікавить, чи щось відбулось чи ні. Хоча і логічна послідовність, і фактична точність, і емоційна апеляція до публіки є важливими елементами переконання, в дебатах одна сторона часто отримує перевагу над іншою за допомогою представлення більш якісного «сенсу» чи/або структури розгляду проблеми. Суть методу. Оксфордські дебати - надзвичайно видовищний метод, однак слід пам'ятати, що до роботи залучається лише частина групи. Метод передбачає поділ учасників на головних промовців та публіку. Роль «публіки», яка може бути досить активною, дуже обмежена. Принципи дебатів опираються на традиції британської Палати громад. Найважливішим є поділ слухачів на дві команди. У дебатах вони називаються сторонами: за дискутовану тезу (сторона пропозиції) та проти - (сторона опозиції). Поділ цей має бути чітким, що відображається у формулюванні тези, вона має бути зрозумілою (найкраще провокаційною), наприклад - "В Україні слід запровадити смертну кару". Етап І - вияснення принципів проведення дебатів, вступний тренінг Проведення добрих дебатів залежить від підготовки учасників. Якщо можливо, етап підготовки до дебатів краще провести за кілька днів перед дебатами. Ведучий має детально представити регламент дебатів, ілюструючи його схемою розташування в приміщенні під час дебатів. Важливо нагадати, що головні промовці не мусять ототожнювати свою власну думку із аргументами, наведеними під час дебатів. Слід підкреслити, що дебати є своєрідним театром, де промовців після виступу оцінює публіка (публіка під час голосування вибирає ту сторону, яка найкраще представить свої аргументи). Етап ІІ - визначення головних промовців на дебатах, підготовка виступу Ведучий визначає серед учасників 8-10 головних промовців (4-5 з кожної сторони). Існує також можливість включення до команд сторонньої особи (найчастіше це експерти у даній галузі). Важливо, щоб обидві сторони нараховували однакову кількість промовців. Ідеальною буде та ситуація, коли учасники дебатів мають декілька днів на приготування до виступу. Вони тоді зможуть зібрати необхідну інформацію, визначити стратегію та уявити собі виступ. Є можливість також проводити дебати без підготовки, однак тоді треба враховувати, що це обов'язково відіб'ється на якості аргументів. Особи, які займуть місця для публіки, теж мають підготуватися до дебатів. Після виступу головних промовців вони також можуть отримати слово. Окрім того, у них є можливість ставити запитання чи виголошувати репліку (див. Регламент). Це вимагає підготовки усіх осіб. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |