Засвоїти ці положення учням допоможуть приклади

§ Досить часто різні розповіді про ліки та відповідні оголошення і описи на телебаченні, радіо, на рекламних щитах не привертають уваги глядача і не несуть для нього корисної інформації, тобто несуть шум. Однак, може трапитись, що багато разів бачене оголошення чи опис раптом приверне увагу глядача і він знайде в ньому корисну інформацію, наприклад в описах ліків в разі захворювання. В такий спосіб шум перетворюється на інформацію. Після цього це повідомлення знову перестане нести корисну для глядача інформацію: інформація знову перетворюється на шум.

§ Якщо кілька разів повідомляється про одну і ту саму таємницю, то перше повідомлення несе інформацію, а наступні такі повідомлення для однієї і тієї самої людини — шум. У такий спосіб інформація перетворюється на шум. Навпаки, якщо якомусь повідомленню спочатку не надавали значення і вважали, що воно не несе корисної інформації, а пізніше в цьому повідомленні виявили корисну інформацію, то в такий спосіб шум перетворюється на інформацію. Доцільно зауважити, що з'ясування сутності всіх зазначених понять та термінів потребує наведення значної кількості прикладів. Причому, як свідчить практика, приклади повинні бути наочними, тобто вчителю потрібні відповідні малюнки або, для підвищення мотивації та інтересу учнів, можна зробити з потрібних малюнків комп'ютерну презентацію за допомогою засобів типу MicroSoft Power Point та запропонувати учням, переглянувши її, зробити відповідні висновки.

Про які джерела і способи передавання повідомлень Ви будете розповідати учням на занятті з відповідної теми? Наведіть приклади вправ, що слід пропонувати учням для закріплення поняття «повідомлення».

Якщо ви прочитали твір невідомого вам раніше письменника і він вам сподобався, то ви напевне зацікавитесь творчістю цього письменника і почнете збирати повідомлення про його життя і творчість, читати інші його твори. Крім того, ви звичайно ж поділитеся вашими враженнями від прочитаного твору з друзями (передавання повідомлень).

Збирання повідомлень – це процес пошуку і відбору необхідних повідомлень із різних джерел.

У наш час способи збирання повідомлень можуть бути такими:

• робота зі спеціальною літературою, енциклопедіями, довідниками, газетами, журналами тощо;

• проведення дослідів та експериментів;

• бесіди зі спеціалістами;

• спостереження, опитування, анкетування;

• перегляд фотографій, відеоматеріалів, телепередач;

• прослуховування радіопередач, звукозаписів;

• пошук в Інтернеті та в інших інформаційно-довідкових мережах і системах.

Передавання повідомлень – це процес переміщення повідомлень від джерела до приймача.

Повідомлення передаються каналами передавання у формі сигналів: звукових, світлових, ультразвукових, електричних, текстових, графічних та ін. У процесі передавання повідомлень завжди беруть участь три об’єкти: джерело повідомлення, канал передавання та приймач повідомлення.

Канали передавання складаються із середовищ передавання і засобів передавання.

Середовищем передавання можуть бути повітряний і безповітряний простір, рідина, електричні та оптоволоконні кабелі, нервові клітини людини тощо. Наведемо приклади засобів передавання повідомлень:

• люди, тварини;

• дзвінки, дзвони;

• світлофор, міліціонер-регулювальник, сигнальні фари автомобіля, сигнальні прапорці на флоті;

• поштова служба;

• телефон, телеграф;

• радіо, телебачення;

• комп’ютерні мережі, електронна пошта.

Вправи:

1. Визначте, яким способом подають повідомлення:

а) диктор телебачення;

б) матрос-сигнальник на флоті;

в) покажчики в парку відпочинку;

г) горніст у дитячому таборі відпочинку;

д) учитель батькам.

2. Визначте, яким способом подають повідомлення:

а) шкільний дзвоник;

б) таблички з номерами кабінетів у школі;

в) розмітка пішохідного переходу на вулиці;

г) міліціонер-регулювальник;

д) чергова на залізничному вокзалі.

3. Розподіліть повідомлення за способом подання (результат подайте у вигляді таблиці):

а) лист до редакції журналу;

б) позначка пішохідного переходу;

в) дзвінок у театрі;

г) формула залежності відстані від швидкості та часу;

д) балетний спектакль;

е) автомобільні поворотні сигнали;

є) відеофільм про екскурсію;

ж) діаграма видобутку вугілля в Україні за останні 3 роки;

з) гавкання собаки;

и) розповідь учителя;

і) реклама циркової вистави.

4. Розподіліть повідомлення за способом їх сприйняття (результат подайте у вигляді таблиці):

а) солодка цукерка; д) м’яка іграшка;

б) гучна музика; е) теплий пісок;

в) блакитне небо; є) пахуче сіно.

г) твердий горіх;

5. Дайте відповідь на запитання, використовуючи різні способи подання

повідомлень.

а) Котра година? б) Як пройти до бібліотеки?

2 .1 .На основі яких ілюстраційних прикладів варто пояснювати учням основні властивості інформаційних повідомлень? Наведіть відповідний фрагмент евристичної бесіди.

Інформація — це відомості про навколишній світ і процеси, що в ньому відбуваються. Інформацію передають за допомогою повідомлень, форма яких може бути різною. Повідомлення — це дані, що підлягають передаванню.

За походженням інформаційні повідомлення можна поділити на механічні (елементарні), що несуть інформацію про об’єкти й проце­си неживої природи, біологічні (вони містять відомості про рослинний та тваринний світ) і соціальні, які містять відомості про процеси, що відбуваються в суспільстві.

Оскільки різну інформацію ми отримуємо за допомогою різних органів чуття, інформаційні повідомлення можна класифікувати і за формою сприйняття. Аудіальні повідомлення ми отримуємо завдя­ки органам слуху, візуальні повідомлення сприймаємо органами зору, смакові повідомлення — органами смаку, тактильні — органами дотику, а нюхові — органом нюху.

Подавати повідомлення теж можна в різній формі. Повідомлення можна передати за допомогою символів, зміст яких заздалегідь відо­мий приймачу інформації (такі інформаційні повідомлення назива­ють символьними)..

Звуковим називають інформаційне повідомлення, що містить звукову інформацію. Графічна форма подання інформаційного повідомлення допускає наявність у ньому малюнків, фотографій та відеозаписів.

Інформаційні повідомлення мають різне суспільне призначення. Вони можуть бути особистими, або масовими, оскільки призначені одночасно для широ­кого кола людей. Суспільно-політичні повідомлення призначено для передавання інформації, важливої та потрібної всьому суспільству. Спеціальні повідомлення можуть бути науковими, технічними, галу­зевими, виробничими, тобто містити спеціальну інформацію, потрібну певному колу людей (науковцям, працівникам певної галузі промисло­вості або фахівцям певної професії).Незважаючи на таку велику кількість видів інформаційних повідомлень, будь-яка інформація передбачає наявність матеріаль­ного носія інформації, джерела, передавача, приймача інформа­ції та каналу зв’язку між ними.

Під час передавання інформації від передавача до приймача кана­лами зв’язку часто виникають завади, здатні спотворювати інформацію.

Тому важливим є процес відновлення пошкодженої інформації, у якому можна виділити такі етапи:

· Установлення самого факту пошкодження або спотворення інформації.

· З’ясування того, у якій конкретній частині повідомлення це відбулося.

· Виправлення помилок (спроба відновити початковий вигляд повідомлення).

Для відновлення спотворених під час передавання повідомлень у них заздалегідь можна закладати дубльовані або додаткові дані. Таке повідомлення має інформаційну надлишковість, але завдя­ки саме цьому його можна відновити в разі пошкодження

2.2.Опишіть те, як саме на занятті з інформатики у 9-му класі Ви будете пояснювати учням призначення та особливості функціонування усіх видів внутрішньої пам'яті.

Поиск по сайту: