Інформатика — це сукупність наук, пов’язаних з отриманням, оброблянням, подаванням та зберіганням інформації

Дійсно, інформатика є сучасною наукою, але потреба отримувати, зберігати й передавати інформацію з’явилася з моменту виникнення людства. Адже навіть первісні люди повинні були зберігати відомості про різні способи полювання, обробляння землі, способи запалювання вогню, спостереження за природою та тваринами, щоб передати їх своїм нащадкам. Для цього спочатку вони використовували найпримітивніші малюнки, зарубки на палицях, вузлики на мотузках. Саме завдяки інформації, отриманій під час археологічних досліджень, ми й уявляємо життя і побут давніх людей.

Проте з появою перших держав, коли різноманітні знання, які стали великими за обсягом, треба було передавати не лише сусідам та найближчим нащадкам, постала необхідність створення писемності. З моменту її виникнення в Стародавньому світі знання почали зберігати на цегляних табличках, папірусі, берестяних сувоях, потім на папері, а для їх передавання використовували різні види пошти. У ІІІ ст. до н. е. виникла найвідоміша бібліотека давнини — Олександрійська (в Єгипті), у якій за два сторіччя було зібрано близько 700 тис. сувоїв.

До винаходу писемності для передавання інформації про небезпеку люди розпалювали велике багаття, яке спостерігав сигнальник, що вартував на вершині сусіднього схилу. Він теж розпалював багаття і так передавав отриманий сигнал про небезпеку далі. У ХVІІІ ст. виник семафорний телеграф, на зміну якому прийшов електричний телеграф. ХІХ та ХХ ст. суттєво змінили засоби передавання інформації, подарувавши людям телефон, радіозв’язок, телебачення та супутниковий зв’язок.

Сучасна людина для зберігання інформації використовує книги, фотоплівки, магнітні стрічки, лазерні диски та інші носії. Технічні пристрої та різноманітні носії, призначені для зберігання інформації, називають носіями інформації. Ваш щоденник, до якого ви записуєте розклад уроків на тиждень та домашнє завдання з різних предметів і в якому вчитель виставляє оцінки, теж є носієм інформації.

Натомість у сучасному світі ми зберігаємо надвеликі обсяги різноманітної інформації. Тому важливою дією є не лише зберігання, а й обробляння інформації таким чином, щоб за потреби її можна було швидко знайти та використати. Наприклад, ви хочете зберегти прізвища, імена та номери телефонів нових друзів, з якими потоваришували влітку в молодіжному таборі. Дійсно, цю інформацію можна зберегти в записнику, але краще занотувати її упорядковано (наприклад, записати відомості про друзів на окремих аркушах записника, позначених відповідною першою літерою їх прізвищ).

Якщо певну інформацію треба знайти в підручнику, ви можете просто гортати його сторінки, переглядаючи текст відповідного параграфа. Проте набагато швидше ви знайдете необхідну інформацію за допомогою змісту підручника або алфавітного покажчика.

У наш час, коли обсяги інформації постійно збільшуються, надважливими стають процеси пошуку та обробляння інформації. Для того щоб з’ясувати, що розуміють під оброблянням інформації, пропонуємо виконати такі завдання.

3.2. Опишіть, що саме Ви будете розповідати учням під час заняття, на якому передбачено вивчення усіх видів зовнішньої пам'яті.

Завадський

Зовнішня пам’ять виготовляєтьсяу виглядірізноманітнихпристроївзберігання,що дають змогу зберігативеликіобсягиінформаціїз метоюїї подальшого використання.

Зовнішня пам'ять

Зовнішню пам’ять комп’ютера реалізують у вигляді різноманітних пристроїв для зберігання цифрових даних. Завдяки цим пристроям ми можемо зберігати на комп’ютері інформацію та результати своєї роботи й переносити їх в інші інформаційні системи. Крім того, на таких пристроях можуть зберігатися проміжні результати роботи програм.

Пристрій зберігання даних складається з носія, на якому записанодані, та допоміжного обладнання, що забезпечуєзаписування, читанняі передавання даних.

Після вимкнення живлення інформація, що міститься на пристрої для зберігання даних, не втрачається. Цей пристрій може бути зі знімним чи незнімним носієм.

Екскурс в історію. Перші пристрої зберігання були дуже громіздкими — носії (дискові пластини) розміщувались у циліндричному корпусі діаметром близько 0,5 м, а допоміжне обладнання займало цілу шафу. Поширеними були також пристрої зберігання на основі магнітних стрічок.

Як знімні носії довгий час використовували дискети, що містили одну дискову пластину. У всіх цих пристроях застосовувався магнітний спосіб запису. Завдяки використанню нових технологій і способів запису розміри сучасних пристроїв зберігання значно менші, а їхня ємність постійно збільшується. Ця тенденція зберігатиметься й на далі, оскільки обсяги інформації зростають фантастичними темпами.

Проблемою є також забезпечення тривалого терміну зберігання інформації, коли це необхідно, адже носії інформації не вічні, матеріал, з якого їх виготовлено, з часом руйнується.

Нині найпоширенішими пристроями зберігання та носіями інформації є дискові накопичувачі, оптичні диски і флеш-пам'ять.

Поиск по сайту: