АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Оцінка ефективності розробленої мною програми фізичної реабілітації при переломах стегнової кістки в наслідок вогнепальних поранень проводилась за результатами: аналізу динаміки параметрів на початку передопераційного періоду та після нього; порівняльного аналізу результатів, отриманих під час педагогічного спостереження при використанні розробленої авторської програми та програми лікувального закладу.

Особливістю реабілітації поранених з переломами стегнової кістки являється те що,передопераційний період проходить не за таким алгоритмом як при звичайних переломах. Причиною цього є не тільки специфічні порушення кісткової тканини, а й ушкодження м’яких тканин,нервів та судин в області поранення. Передопераційний період може тривати від 2 днів до 3місяців в залежності від загоєння ран. Тривалим період стає якщо: мають місце інфекційні процеси,некрози,розриви судин и т.д. Остеосинтез проводиться у разі неускладненого загоєння прилеглих ран [32].

Пацієнти після оперативних втручань при переломах в наслідок вогнепальних поранень стегнової кістки страждають на різні супутні хвороби, серед яких найбільш поширені контрактури,атрофії,серцево-судинні, дихальні, ендокринні захворювання, які наведено в таблиці 3.1. через тривалий постільний режим,малу рухову активність,медикаментозне лікування [43].

Дослідження проводилися на передопераційному періоді, перед оперативним втручанням, перед випискою. Пацієнтів було розподілено на 2 групи – основну (відновлення пацієнтів здійснювалося за розробленою автором програмою фізичної реабілітації з комплексним підходом) і контрольну (пацієнти, фізична реабілітація яких проводилася за методикою лікувального закладу). Групи були співставленні за віком та супутньою патологією.

Обстеження та виявлення супутніх патологій пацієнтів при ВПСК відіграє велике значення, оскільки патології серцево-судинної системи зустрічаються у 58,7 % пацієнтів переломами стегнової кістки. Успішне виконання оперативного втручання та повне відновлення пацієнта залежить від ефективного застосування передопера­ційного періоду, направленого на підтримку резервних сил та компенсації функціональних можливостей організму людини.

У хворих з переломами кісток нижніх кінцівок часто спостерігаються набряки виникають, як внаслідок самого механізму травми, так і наслідків оперативного втручання. Цей факт слугує приводом для включення в роботу даних обхоплювальних розмірів на різних етапах реабілітації.

Крім того, у зв'язку зі специфікою ведення післяопераційного періоду у хворих часто відзначається атрофія м'язових груп травмованої кінцівки [19].

Отримані дані дозволяють констатувати той факт, що у всіх хворих окружність стегна і гомілки травмованої кінцівки відрізнялася від показників здорової ноги. Причиною чого є збільшення обхоплювальних розмірів ланок нижніх кінцівок з наявністю міжм'язової гематоми та наслідками операційного втручання [12; 40].

При проведенні попередніх досліджень мною відмічено значне збільшення досліджуваних показників травмованої кінцівки у хворих з переломом стегнової кістки. Так обхоплювальні розміри стегна у хворих цієї групи відрізнялися в середньому на 2,2 см.

Найбільш виражені зміни відзначені в обхоплювальних розмірах щиколотки.

Різниця між здоровою і травмованою кінцівкою становила у хворих з переломом стегнової кістки 4,7 см. У 5 пацієнтів відзначаюся явища склоподібного набряку.

Зміни амплітуди рухів в кульшовому суглобі ушкодженої кінцівки.

Після проведення передопераційної підготовки в основній групі, що проходила передопераційну підготовку по комплексній програмі, значно збільшився об’єм рухів в ушкодженому суглобі у порівнянні з контрольною групою – хворі, що проходили передопераційну підготовку за програмою лікувального закладу.

Показники згинання кульшового суглоба представлені на рис.4.1.

Рис 4.1. Показники згинання кульшового суглоба

Зміни показників сили м’язів нижніх кінцівок в процесі реабілітації.

Основна група протягом 3 місяців проходила курс передопераційної реабілітації в стаціонарі за розробленою програмою в Київській обласній клінічній лікарні.

Після цього терміну в обох групах повторно проведено дослідження силових характеристик.

Як видно з таблиці 4.1 та 4.2 в основній групі відмічається значна тенденція приросту силових значень, в той час, як у контрольній групі силові характеристики залишилися майже без змін, оскільки пацієнти цієї групи проходили підготовку в іншому лікувальному закладі.

Показники моментів сили м’язів розгиначів кульшового суглоба у хворих до передопераційної підготовки після ВПСК.

Таблиця 4.1

Показники моментів сили м’язів розгиначів кульшового суглоба у хворих до передопераційної підготовки після ВПСК.

Досліджувана кінцівка	Значення показників моментів сили м’язів розгиначів, Нм
І	ІІ
Основна група (n=5)
Хвора		S		S
8,4	1,5	11,6	1,1
Здорова	28,3	3,6	41,7	4,4
	Контрольна група (n=5)
Хвора		S		S
9,0	3,5
Здорова	31,1	5,0

Проблема посттравматичних контрактур колінного і гомілковостопного суглоба, як ускладнення після травм кінцівок є в наші дні актуальною і серйозною; деякі питання патогенезу порушень - вивчені не до кінця.

Лікування посттравматичних контрактур тривале, вимагає застосування спеціальних методик і повинно проводитися в умовах спеціалізованого відділення, що дозволяє досягти позитивного результату.

Таблиця 4.2

Амплітуда руху в гомілкостопному суглобі у хворих з переломами стегнової кістки на этапі попередніх досліджень (n=98)(тблиця 3.2).

Рух, l (град.)	3-5 день після операції	Норма	% по відношенню до норми
Хворі з переломом стегнової кістки (n=41)
Згинання		16,8		31,1
m	0,84	± 3.2
Розгинання		6,2	21.4	28,9
m	0,44	± 4.0
Відведення		8,7	31.7	27,4
m	0,52	± 2.1
Приведення		5,4		21,6
m	0,33	± 1.3

Динаміка показників болю. Пройдений курс передопераційної підготовки за розробленою програмою фізичної реабілітації дозволив суттєво зменшити больові відчуття, особливо в основній групі, оскільки автором для зменшення больових відчуттів використовувались технології ІХТ, холодотерапії, вправи на БТБ. Інтенсивність больових відчуттів за результатами застосування ВАШ болю (VAS 100 балів) складала: до проходження заходів фізичної реабілітації у пацієнтів обох груп больові відчуття при активних рухах були дуже вагомими та склали при активних рухах у: контрольній групі – = 37,4 балів, в основній – = 35,8 балів. Після проходження передопераційної підготовки цей показник змінився та склав у контрольній групі – = 36,1 балів та у основній – = 25,7 балів.

Таким чином, можна констатувати суттєве покращення у обстежених обох груп, проте показники основної групи покращилися значно більше.

Больові відчуття у хворій кінцівці пацієнтів в процесі фізичної реабілітації наведені на рис. 4.2.

Рис.4.2. Больові відчуття у хворій кінцівці пацієнтів в процесі передопераційної підготовки.

Динаміка інструментальних показників.

Значення показників згинання в колінному суглобі в процесі реабілітації склали перед випискою із стаціонару в контрольній групі – =87,6 ° (S =1,5 °), в основній групі – =98,3° (S=1,7°), через 3 місяці в контрольній групі – =92,6 °.

(S =1,6 °), в основній групі – =104,4° (S=1,5°), в динаміці через 6 місяців в контрольній групі – =105,5 ° (S =3,2 °), в основній групі – =115,7° (S=2,1°), через 12 місяців в контрольній групі – =116,3° (S=2,2°), в основній групі – =122,3° (S=2,0°), (p<0,05) дані наведені в таблиці 4.3.

Показники розгинання в колінному суглобі перед випискою із стаціонару склали в контрольній групі – =7,9 ° (S =1,4 °), в основній групі – =5,7° (S=0,8°), через 3 місяці в контрольній групі – = 4,1° (S = 1,1°), в основній групі – =2,1° (S=0,7°), в динаміці через 6 місяців в контрольній групі – = 2,9° (S =0,7°), в основній групі – =1,2° (S=0,4°), через 12 місяців в контрольній групі – =1,9° (S=0,7°), в основній групі – =0,8° (S=0,5°), (p<0,05) дані наведені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.3

Значення показників згинання в колінному суглобі в процесі реабілітації

після остеосинтезу на 5 день та перед випискою.

Група	Статистичний показник	Значення показників згинання колінного суглоба, град.
Після остеосинтезу на 5 день	Перед випискою	t-критерій між показниками двох груп перед випискою та через 3 місяці
Контрольна, n=5		24,7	92,6	21,46**
S	2,8	1,6
V, %	3,3	1,8
Основна, n=5		28,3	104,4	29,52**
S	1,7	1,5
V, %	1,8	1,4
t-критерій між показниками контрольної та основної груп	9,89**	15,08**

Примітки: * – різниця статистично значима на рівні p<0,05; ** – p<0,01

Значення показників згинання в колінному суглобі в процесі реабілітації склали перед випискою із стаціонару в контрольній групі – =87,6 ° (S =1,5 °), в основній групі – =98,3° (S=1,7°), через 3 місяці в контрольній групі – =92,6 °

Таблиця 4.4

Значення показників розгинання в колінному суглобі після остеосинтезу на 5день та перед випискою.

Група	Статистичний показник	Значення показників розгинання колінного суглоба, град.
Після остеосинтезу на 5 день	перед випискою	t-критерій між показниками двох груп Після остеосинтезу на 5 день та перед випискою
Контрольна, n=5		11,0	7,9	13,48**
S	0,7	1,4
V, %	6,5	18,3
Основна, n=5		8,3	5,7	13,66**
S	1,1	0,8
V, %	12,7	14,6
t-критерій між показниками контрольної та основної груп	9,13**	15,2**

Примітки: * – різниця статистично значима на рівні p<0,05; ** – p<0,01.

Поиск по сайту: