Класифікація переломів стегнової кістки

Для терапевтичної стратегії необхідно виділяти переломи і ступінь ушкодження м'яких тканин. Відповідно до класифікації М. Мюллера (1996) розрізняють такі види переломів, що наведено на рис 1.3:

Рис.1.3. Види діафізарних переломів стегнової кістки за класифікацією АО (Моріс E.Muller, 1996). А - прості переломи. В - перелом з клиноподібним уламком. С - складні переломи.

По локалізації переломи стегнової кістки ділять на:

- переломи проксимального відділу - переломи голівки, шийки, вертлюгів (міжвертлюгові, черезвертлюгові та ізольовані переломи великого та малого вертлюгів;

- переломи діафізу стегнової кістки - підвертлюгові, а також переломи верхньої, середньої, нижньої третини діалізу;

- переломи дистального кінця стегнової кістки – над виросткові, та переломи виростків стегнової кістки.

Переломи при вогнепальних пораненнях, мають свої характерні особливості[16]:

- вони завжди є первинно-відкритими;

-ступінь мікробного забруднення вогнепальних переломів, як правило, значно вищий, ніж відкритих переломів іншої етіології.

- при вогнепальних переломах утворюється зона вторинного некрозу.

-велика кінетична енергія високошвидкісної кулі призводить до великих руйнувань кісткової тканини;

- на значній відстані від місця вогнепального перелому виникають патологічні зміни в кістковому мозку, що характеризуються утворенням [73]: а) зони суцільної геморагічної інфільтрації кісткового мозку; б) зони крововиливів з острівцями функціонуючого кісткового мозку; в) зони точкових крововиливів; г) зони жирових некрозів.

- вогнепальні переломи часто супроводжуються ушкодженнями судин і нервів;

- при вогнепальних переломах довгих трубчастих кісток у поранених виникають важкі загальні зміни в організмі:

- висхідний тромбофлебіт, ендартериїти і розлади мікроциркуляції на значному відддаленні від місця перелому;

- пневмонії (розвиваються у 20 - 50% поранених і носять переважно емболічний характер).

- вогнепальні ушкодження часто ускладнюються травматичним шоком і раневою інфекцією;

- вогнепальні ушкодження майже завжди спричиняють сильну руйнацію м’яких тканин, що зображено на рис.1.4.

Рис.1.4. Важкі ушкодження м’яких тканин при вогнепальних пораненнях

Також переломи після вогнепального поранення характеризуються [74]:

-типовим або не типовим зміщенням уламків, їх нестійкістю, частими повторними зсувами в гіпсовій пов'язці, на постійному демпферному скелетному витягненні, значними репозиційними труднощами при накладенні сучасних компресійно-дистракційних апаратів, стрижневих або гібридних спице-стрижневих модулів різноманітних конструкцій, комбінацій;

-складними анатомічними співвідношеннями відламків і неможливістю постійного утримання в правильному положенні при консервативному лікуванні,що зображено на рис.1.6;

-гострими багнетоподібними обломками, які проколюють і нанизують на себе м'які тканини, захльостуючи їх навколо себе і тим самим, створюючи інтерпозицію;

-значними вираженими ушкодженнями м'яких тканин, що оточують відламки і знижують процеси регенерації,зображено на рис.1.5.

Рис.1.5.Зовнішній вигляд вогнепальних поранень.

Рис.1.6.Рентгенограма вогнепального оскольчатого перелому стегнової кістки

Поиск по сайту: