Використання технічних засобів

Механотерапія – лікування фізичними вправами, які виконуються за допомогою спеціальних апаратів. Точно спрямовані та суворо дозовані рухи, метою яких є відновлення рухливості у суглобах і зміцнення сили м’язів, діють локально на тканини, підсилюють лімфо- і кровообіг, збільшують еластичність м’язів і зв’язок, повертають суглобам властиву їм функцію. Використовують різні типи механотерапевтичних апаратів, принцип дії яких базується на біомеханічних особливостях рухів у суглобах [51].

Механотерапия – одна із форм ЛФК, є системою функціонального лікування за допомогою різних пристроїв і знарядь, яка застосовується комплексно з засобами і методами сучасної фізичної реабілітації хворих. Травми суглобів нижніх кінцівок в переважній більшості випадків призводять до обмеження, більшою чи меншою мірою, рухливості суглобів.

До недавнього часу обов'язковим компонентом лікування вважалася іммобілізація кінцівки за допомогою гіпсової пов'язки або іншого зовнішнього фіксатора, що неминуче призводило до формування контрактури (обмеження рухливості), атрофії м'язів.

У багатьох випадках пацієнт не може самостійно розробляти суглоб, використовуючи основний засіб реабілітації хворих при патології опорно-рухового апарату, а саме-фізичні вправи, які призначаються у вигляді процедур лікувальної гімнастики. Пацієнт або не може зробити навіть найменшого руху, або його спроби призводять до сильного болю. Для розробки рухливості суглобів таких пацієнтів застосовується механотерапія (вправи на спеціальних апаратах). Під цим розуміється метод додаткового локального впливу на опорно-руховий апарат і його окремі ділянки. Сучасні механотерапевтичні апарати дозволяють полегшити руху або забезпечити рух для збільшення рухливості в суглобах, а також тренувати певні м'язові групи.

Якщо пацієнт використовує механотерапевтичний апарат за рахунок своєї власної м'язової активності, то такі апарати називаються апаратами активної дії, або тренажерами. Такі апарати прості за конструкцією і надають можливість самому хворому залежно від характеру та вираженості больових відчуттів задавати амплітуду рухів. Вони бувають, як правило, трьох типів - засновані на принципі блоку (використання тяги вантажу), на принципі маятника (використання інерції) і ізокінетичні (використовується ізокінетичний режим м'язової діяльності).

У післяіммобілізаціонному і ранньому післяопераційному періодах при відсутності м'язової активності хворого застосовують апарати пасивного дії (приліжкові або стаціонарні), які самі задають рух суглоба від зовнішнього джерела. Основне завдання механотерапії на апаратах пасивного дії - збільшення рухливості в ізольованому суглобі, яка досягається дозованим розтягуванням тканин (за умови м'язового розслаблення). Ефективність впливу обумовлена ​​тим, що пасивний рух в суглобі проводиться за індивідуально підібраною програмою (амплітуда згинання та розгинання, швидкість) без активного скорочення навколосуглобових м'язів (стабілізаторів суглоба). Перевага таких апаратів у порівнянні з іншими видами механотерапії полягає в можливості більш раннього їх використання [39].

За рахунок розслаблення м'язів під час пасивного руху значно знижується тиск суглобових поверхонь, що потрібно при багатьох патологічних станах суглобів.

Одне з перших місць займають апарати пасивного і безперервного відновлення рухливості [58].

Основні ефекти пристроїв ПБВР [58]:

-запобігання формування внутрішньосуглобової адгезії і тугорухливості суглобів;

-швидке відновлення суглоба після операції при його пасивній розробці;

-ПБВР має значний стимуляційний ефект для відновлення хряща і м'яких тканин суглоба;

-сприяє регенерації ушкоджених тканин;

-ПБВР добре переносяться пацієнтами.

ПБВП є посттравматичним і післяопераційним терапевтичним методом, при якому здійснюється пасивна розробка кінцівок в межах заданого діапазону руху. Пристрої ПБВП призначені для відновлення рухливості в області стегна, колінного, гомілковостопного,суглобів стопи, зап'ястя, пальців рук, передпліччя, ліктьового, плечового, а також нижньощелепного суглобів. У західній клінічній практиці ПБВП використовується вже багато років при багатьох порушеннях функціонування мускулатури, при травмах, хірургічних втручаннях. Пристрої ПБВП призначені для запобігання розвитку контрактур і втрати рухомості кінцівок [58].

Пристосування CPM LOWER LIMB L4 для нижніх кінцівок, що наведено на рис.2.3, призначене для лікування і фізичної реабілітації хворих з травмами і захворюваннями в області тазостегнового, колінного і гомілковостопного суглобів [58].

Рис.2.3. Апарат CPM LOWER LIMB L4для нижніх кінцівок.

Пристрій забезпечує мінімальне навантаження на суглоб, здійснює синхронну розробку тазостегнового, колінного суглобів, можливе регулювання рухів гомілковостопного суглоба для повного пасивного відновлення рухливості нижньої кінцівки. Ортопедичний пристрій (Насадка) T1, призначена для пасивного і безперервного відновлення рухливості нижньої кінцівки і використовуються для лікування і ФР хворих з травмами і захворюваннями стопи.

Запатентована система передньої шини дозволяє коліну досягти повного розгинання і таким чином запобігає розвиток контрактур. LiteLift (рис.2.4)використовується збоку відносно розроблюваної ноги і застосовується система підвісу пов'язки, а не шина, для підтримки ноги.

Рис.2.4. LiteLift - Lower Limb CPM

Апарати ARTROMOT- K1, ARTROMOT- K2 PRO и K використовуються для запобігання ускладнень іммобілізації, для раннього відновлення рухомості суглобів, сприяння швидкому одужанню з хорошим функціональним результатом. Застосовується після оперативного лікування переломів,у тому числі переломів стегнової кістки в наслідок отримання вогнепального поранення для відновлення рухомості суглобів,запобігання контрактур [58].

ARTROMOT-К1 - це електромеханотерапевтичний апарат з ручним програмним пультом для безперервної, пасивної розробки колінного і кульшового суглобів: ліво/правостороннього використання.

Основні функціональні завдання:

- розробка суглобів для запобігання ускладнень іммобілізації;

-раннє відновлення безболісної рухливості суглобів і швидке одужанню з хорошим функціональним результатом;

-збільшення обсягу рухів у суглобі, зменшення вираженості больового синдрому, поліпшення трофіки тканин в області суглоба;

-зниження ризику тромбоемболічних ускладнень і тривалості перебування пацієнта в стаціонарі і загальної тривалості лікування, скорочення часу непрацездатності пацієнта. Апарат ARTROMOT- К1 використовується для запобігання ускладнень іммобілізації.

Поиск по сайту: