Використання фізіотерапевтичних методів

Фізичні чинники в лікуванні переломів кісток відіграють важливу роль як для повного і більш швидкого функціонального відновлення кінцівок після ВПСК і попередження різних ускладнень, так і для оптимізації зрощення. При їх застосуванні повинні обов'язково враховуватися стан хворого, особливості перебігу травматичного процесу та стадія регенерації [5]. На процес регенерації кістки впливають як загальні явища на системному рівні організму, так і місцеві зміни тканинного метаболізму. Від стабільності уламків кістки, темпу біосинтезу білків і специфічних ферментів залежить весь подальший хід репаративного процесу, а в кінцевому підсумку швидкість загоєння перелому кістки. Умови можуть вважатися оптимальними, якщо відламки кістки добре зіставлені і досить міцно зафіксовані і при цьому відсутні виражені патологічні зміни з боку найважливіших систем організму,які могли б порушити процеси відновлення кісткової тканини [6].

Процес загоєння переломів протікає по стадіям. Перша стадія - травматичне запалення. У цій стадії формується бластема - матеріальний запас для регенерації, мобілізуються навколишні пошкодженої ділянки клітинні і тканинні ресурси.

Приблизно з 10 по 60 день після ушкодження настає друга стадія репарації кістки - фаза утворення і диференціювання тканинних структур(в залежності від перебігу остеосинтезу та наявності ускладнень). На цій стадії формуються судинні, в тому числі і капілярні мережі, збільшується кількість клітинних елементів, які можуть в подальшому диференціюватися як в остеобласти, так і фібробласти і хондробласти. Формується первинна кісткова мозоль [10].

Третя стадія процесу регенерації кістки не залежить від ступеня вираженості ангіогенних кісткових структур і мінералізації кісткової мозолі (25 - 50 днів). Вона вже добре діагнозуються рентгенологічно завдяки присутності в ній солей кальцію.

Основними завданнями фізіотерапії, після зіставлення відламків кістки та іммобілізації кінцівки, в лікуванні переломів є надання знеболюючої дії, боротьба з інфекцією, ліквідація набряку і оптимізація кровообігу, зняття м'язового перенапруження, прискорення загоєння рани і утворення кісткової мозолі, здійснення профілактики розвитку остеомієліту, м'язової атрофії і контрактур суглобів, прискорення відновлення функції кінцівки вцілому [55].

У першій стадії консолідації переломів лікування фізичними факторами повинне бути спрямоване на зняття больового синдрому та набряку. Крім того, фізіопроцедури можуть мобілізувати тканинні ресурси пошкодженої ділянки. З цією метою (з 2 - 3 доби після перелому) застосовують електричне поле УВЧ (Е.П. УВЧ) на область перелому поздовжньо при наявності металевого імплантату або поперечно при його відсутності.

Використовується слаботеплове дозування 30 - 40 Вт протягом 10 хвилин.. УВЧ здатне викликати стійку, тривалу і глибоку гіперемію. При цьому одночасно з розширенням судин поліпшується артеріальний кровообіг і місцевий лімфовідтік. При наявності металевих конструкцій застосування УВЧ не викликає значного нагріву, електролізу та окислення імплантованого металу [11].

З метою знеболювання,ліквідації набряку,поліпшення кровообігу і обміну мінералів,головним чином фосфору і кальцію,застосовують ультрафіолетове опромінення в області перелому,здорової кінцівки або передньої внутрішньої поверхні стегна, добре забезпечених нервовими рецепторами. Опромінюють два поля по 150 см2 в дозі 2 - 3 біодози, при кожному наступному опроміненні дозу підвищують на 1 - 2. Всього на курс проводять 8 - 10 опромінень.

Опромінення здорової кінцівки впливає на всі тканини в області перелому,сприяє поліпшенню кровообігу в них,прискорює розсмоктування набряку та гематоми.

Крім того,проводять також ультрафіолетове опромінення рефлекторно-сегментарних зон за загальноприйнятими методиками.

Сприятливу дію на загоєння перелому виконує і загальне ультрафіолетове опромінення.

У цій же стадії остеорепарації (з 2-3 дня) застосовують електрофорез наступних анестезуючих препаратів: 0,5-1% розчину новокаїну, 1,5% розчину тримекаїну, 2% розчину лідокаїну.

Електроди накладають поздовжньо вище і нижче області перелому. Щільність струму 0,05 - 0,08 мА / см 2, тривалість 15 -20 хвилин щодня, на курс лікування виконують 10 - 15 процедур.

Протинабрякову та знеболювальну дію надає опромінення лампою "Солюкс", яке застосовується з перших днів після травми, тривалість 30 - 60 хвилин, щодня, 10 - 12 процедур на курс [67].

Виражену протинабрякову дію має і магнітотерапія, під впливом якої настає активізація поліферативних процесів,прискорюється процес диференціювання остеобластичної тканини, нормалізується кровообіг пошкодженої кінцівки.

Клінічно це проявляється зменшенням посттравматичного набряку і зниженням больового синдрому.

Для цієї мети застосовують синусоїдальне, пульсуюче,імпульсне магнітне поле з магнітною індукцією 30 МТС від апаратів "Полюс-1", "Полюс 101", "Магнитер", "ПДМТ", "МАГ - 30", "Градиєнт", "АЛІМП" та ін. Тривалість дії 10 - 20 хвилин, щодня. Застосовують на курс 15 процедур [66].

Для досягнення активної гіперемії на область перелому застосовується мікрохвильова терапія за допомогою апаратів "Ромашка" (потужність 10 - 12 Вт) або "Хвиля-2" (потужність 30 - 50 Вт). Тривалість процедури 8 - 10 хвилин, щодня або через день; на курс проводять 10 - 12 процедур [66].

Для поліпшення загального стану, при порушенні сну, головного болю, дратівливості застосовується лікарський електрофорез 2% розчину брому на комірцеву зону по Щербаку, 15 -20 хвилин, щільність струму 0,05 мА / см2, щодня, на курс 8 - 10 процедур;

Основне завдання фізіотерапії-прискорення консолідації відламків. Оскільки в цей період організм створює запаси кальцію, необхідного для посиленого розвитку в кістці регенераційних процесів, лікарський електрофорез кальцію слід починати саме з цього часу. На більш ранніх етапах застосування електрофорезу кальцію, недоцільно. Залежно від виду іммобілізації і методу лікування перелому електрофорез кальцію призначається за загальною методикою Вермеля, поперемінно на місце перелому або один електрод накладають на сегментарну зону, а інший на симетричний ділянку здорової кінцівки. Застосовують 5% розчин хлориду кальцію і 5% розчин натрію фосфату. Щільність струму 0,05 - 0,08 мА / см 2, час - 10 хвилин, щодня, на курс 12 процедур. Враховуючи те, що в процесі остеогенезу беруть участь і інші макро- і мікроелементи, можливе застосування лікарського електрофорезу за описаною вище методикою [39].

У випадках коли є доступ до зони перелому можливе призначення ультразвуку, який в режимі імпульсного впливу інтенсивністю 0,4 Вт / см 2, який стабільно- лабільною методикою надає виражений стимулюючий вплив на процеси остеогенезу. Наявні в літературі дані про протипоказання до застосування ультразвуку після проведеного металоостеосинтезу перелому [39], вважаються необґрунтованими. Уповільнення утворення кісткової мозолі, а тим більше її розробці, при виконанні фонотерапії в імпульсному режимі інтенсивністю 0,2-0,4 Вт / см 2 за більш ніж тридцятирічний період роботи не спостерігали [37].

З метою посилення метаболізму кісткової тканини ефективна інфрачервона лазеротерапія. Лазерному опроміненню піддається місце перелому кістки або відповідна сегментарна область ураженої кінцівки.

При наявності м'язової гіпотрофії, парезів, одним з активних засобів боротьби з ослабленням рухової функції є електростимуляція, яка підвищує функціональну здатність м'язів, покращує перебіг трофічних і репаративних процесів. Найчастіше при цьому використовується біполярна методика безпосередньо на область зацікавлених м'язів тривалістю 10-20 хвилин, на курс лікування 15-20 процедур.

Також доцільне застосування ультразвукової терапії, яка посилює мікроциркуляцію, обмінні і трофічні процеси, надає обезболюючий ефект. Вплив здійснюють на місце перелому лабільною методикою. Озвучування починають інтенсивністю 0,2 Вт / см 2 в імпульсному режимі тривалістю 5 хвилин. З 6-7 процедури інтенсивність впливу підвищують до 0,4 Вт / см 2, а експозицію - до 8 хвилин. Терапію проводять щодня, 10-12 процедур на курс.

Перераховані вище методи поєднуються з бальнеотерапією: хлоридно-натрієві, соляно хвойні, радонові, сульфідні ванни. Їх застосовують з температурою 36-37 ° С, протягом 10-20 хвилин, 4 рази на тиждень або через день, на курс 10-12 ванн. У лікувальний комплекс включають також місцеві вихрові ванни з температурою 36-37 ° С, при тиску струменя води 1,0-1,5 атм., тривалістю 10 хвилин, на курс лікування 10-12 процедур [41].

Фізіотерапевтичні заходи на етапі реабілітації хворих спрямовані на відновлення в повному обсязі функції пошкодженої кінцівки, профілактику атрофії м'язів і тугорухливості в сусідніх з областю перелому суглобах. Вони виконують також регулюючий вплив на функцію вегетативної нервової системи і сприяють поліпшенню загального стану хворого. Фізичні фактори доцільно застосовувати місцево на вогнище ураження кістки, а також можна здійснювати вплив і на будь-якому іншому рівні організму (сегментарно і т.д.) [45].

Для відновлення захисних та адаптаційних сил пацієнта першочергове місце займає лікувальна фізкультура, яка починається у таких хворих з перших днів після травми. Показані також повітряні та сонячні ванни, плавання в басейні,сауна,масаж і самомасаж, аероіонотерапія. Бажано проведення таким пацієнтам загальнозміцнюючих водних процедур, таких як дощовий, голчастий, пиловий, циркулярний душ. Методика проведення душа полягає в поступовому зниженні температури води від індиферентної до прохолодною і навіть холодною, тобто від 36-37 ° С до 25-28 ° С, при тиску струменя води 1-1,5 атм. Тривалість процедури може зростати від 1-3 до 5-7 хвилин, курс складається з 10-15 впливів. Хворому призначають хвойні, шавлієві, морські, йодо-бромні, перлинні, пінисті, гірчичні, ванни при температурі води 35-37 ° С, по 8-15 хвилин в залежності від виду застосовуваної процедури.

Позитивний ефект дає підводний масаж (загальний або пошкодженої кінцівки): тиск - 1,5-2,0 атм, тривалість - 15-20 хвилин, на курс 5-12 процедур.

При залишкових явищах набряку м'яких тканин в області пошкодження після видалення гіпсової пов'язки дуже важливо активізувати лімфовідтік, поліпшити дренажну функцію глибоких судин. З цією метою рекомендується проводити масаж на початку сегментарної зони і вище зони ушкодження, а потім області ураження. Використовують апаратний масаж - вібраційний (пневмомасаж), магнітотерапію і теплолікування [39].

Після тривалої іммобілізації кінцівки в суглобах часто розвиваються контрактури. Фізіотерапія в цих випадках повинна бути спрямована на поліпшення кровообігу в суглобах і прилеглих зонах, підвищення еластичності рубцево-змінених тканин,зменшення болю при розробці суглобів.З цією метою застосовують діадинамічні струми, електрофорез 2-5% розчин йодистого калію і 0,5-1% розчин новокаїну. Електроди розташовуються поперечно на область суглоба, на курс 10-12 процедур.

Для розм'якшення сполучнотканинних рубцевих утворень в цей же період призначають лікарський електрофорез лідазу, ронідазу, трипсину або фонофорез цих препаратів, а також гідрокортизону, трилону Б, аміназінової мазі на область суглоба. Зростає лікувальний ефект при поєднанні грязетеплолікування і іонофорезу [39].

При контрактурах суглобів використовується і мікрохвильова терапія в слаботепловому дозуванні (20-40 Вт), тривалістю 10 хвилин 6, щодня, на курс 6-10 процедур. У лікуванні контрактур широко застосовуються теплолікування - грязьові аплікації, парафін, озокерит. Процедури сприяють зняттю підвищеного м'язового тонусу, розвитку активної гіперемії, підвищення трофіки тканин, зменшенню больових відчуттів при подальшій розробці рухів у суглобі. Теплолікування добре поєднується з вищепереліченими електропроцедурами. Більш швидкому відновленню функції кінцівки сприяє бальнеолікування, підводний душ-масаж, гідрокінезотерапія.

Ефективність відновлювального лікування значно зростає при використанні електростимуляції, яка сприяє нормалізації і підтримці фізичного стану і працездатності, попереджає розвиток нервово-м'язових розладів, контрактур і м'язових атрофій.

При сповільненій консолідації переломів кістки фізіотерапія повинна сприяти максимальному поліпшенню кровообігу в області перелому, нормалізації стану імунологічної системи. Місцево на область перелому призначають лікарський електрофорез кальцію і фосфору. Область перелому озвучують інтенсивністю 0,2-0,4 Вт / см2 в імпульсному режимі, час впливу 3-5 хвилин. Процедури проводять щодня, 10-12 на курс лікування. Для лікування уповільненої консолідації відламків, при незрозщених переломах застосовують грязьові аплікації (на всю пошкоджену кінцівку) з низькою температурою (36-37 ° С), місцево парафінові або озокеритові аплікації також більш низьких температур [41].

При лікуванні пацієнтів з даною патологією обов'язково враховуються особливості перелому, генетика хворого. Такий комплексний підхід дозволяє помітно поліпшити результати лікування і широко використовувати фізіотерапію у лікуванні та фізичній реабілітації хворих з переломами кісток.

При ВПСК можуть пошкоджуватися м'язи, нервові стовбури, суглоби, окістя і ряд інших тканин і органів, які можуть вивести постраждалого з ладу на тривалий термін.

Фізичні фактори можна застосовувати відразу після травми або в більш віддалений період, залежно від клінічної картини.

Основні завдання фізіотерапії[39]:

- знеболювання;

- прискориння розсмоктування крововиливу (гематом);

- поліпшення крово- і лімфообіг в пошкодженій області;

- відновлення функції пошкодженої ділянки або кінцівки.

Найбільш ефективна магнітотерапія низької частоти, що генерується апаратами «Полюс-1», «Полюс-2», «Градиєнт», «Каскад», «Алимп», «Атос».

Магнітотерапія здійснюється циліндричними індукторами. Вони розташовуються над зоною ушкодження. Індуктори розташовують без зазору і тиску. Магнітне поле синусоїдальне, режим безперервний, індукція 20-30 мТл. Тривалість процедури 15-20 хвилин. Магнітотерапія з апаратом «Алимп» імпульсним магнітним полем (ІМП) проводиться за допомогою цих пристроїв. Призначається ІМП частотою 100 Гц при 30% магнітної індукції протягом перших 3-х процедур. Починаючи з 4-й процедури частоту ІМП знижують до 10 Гц, а магнітну індукцію підвищують до 100%. Тривалість процедури 15-20 хвилин. На курс лікування від 6 до 10 процедур, що проводяться щодня або через день. Для підвищення ефективності використовують магнітофорез лікарських засобів (знеболюючих, протизапальних, розсмоктуючих).

У гострому періоді захворювання призначають УВЧ-терапію в слаботепловому дозуванні, час процедури 10-15 хв, на курс лікування 5-6 процедур.

Значний знеболюючий ефект дає застосування електрофорезу анальгезуючих засобів (2% новокаїну, 2,5% лідокаїну, 5% анальгіну, суміші Парфьонова і т. Д.). При глибоких гематомах застосовують електрофорез йоду, трипсину, лідазу з метою попередження утворення щільних рубців і невриту периферичних нервів. Високою ефективністю володіють імпульсні струми (діадинамічний, синусоїдальні модульовані) по знеболюючим методиками, але за наявності великих гематом від цих методів краще утриматися.

Діадинамотерапія проводиться на область ураження струмами ДН 1-2 хв і КП 2-3 хв. Сила струму - до появи відчуттів легкої вібрації під електродами. Курс 4-6 процедур, щодня. В останні роки для боротьби з різко вираженим больовим синдромом призначається діадинамофорез новокаїну. Використовується 2% розчин новокаїну, що вводиться з анода. Застосовується ДН 10 хв., Потім КП 4 хв., при збереженні почуття вібрації під електродами. Курс лікування 5-8 процедур, що проводяться щодня або через день. У комплексі лікування переломів кісток фізіотерапія відіграє вирішальну роль як для повного і швидкого функціонального відновлення кінцівок, так і для попередження ускладнень [22].

При призначенні фізіотерапевтичних процедур необхідно враховувати вид перелому, фазу процесу, вплив окремих фізичних методів, час, необхідний для загоєння окремих кісток, і загальний стан потерпілого.

При наявності гіпсової пов'язки показано застосування УВЧ-терапії, що надає знеболюючу дію, зменшує набряк тканин. Е. п. УВЧ призначають у слаботеплових дозуваннях, конденсаторні пластини розташовують поздовжньо або поперечно залежно від локалізації перелому, тривалість 7-10 хв, курс лікування 6-8 процедур.

Аналогічною лікувальною дією володіє низькочастотна магнітотерапія, яку застосовують при переломах кісток після іммобілізації кінцівки (через 2-3 дні з моменту травми). Магнітотерапія від апарату «Полюс-1», «Полюс-2» здійснюється циліндричними індукторами. Вони розташовуються поперечно на область перелому або поздовжньо. Індуктори розташовують без зазору і тиску. Магнітне поле синусоїдальне, режим безперервний, індукція 30 мТл. Тривалість процедури 15-20 хвилин.

Для знеболення, ліквідації набряку, розсмоктування крововиливів і прискорення регенерації кістки застосовують інтерференційні струми. Чотири електрода розташовують на вільних від гіпсу ділянках так, щоб силові лінії струмів перехрещувалися в області переломів. Впливають ритмічної частотою 0-100 Гц, тривалістю 15 хв, курс лікування 5-7 процедур, щодня. При відсутності апаратів інтерференційних струмів використовують апарат ампліпульстерапії.

З метою посилення місцевої гіперемії, поліпшення кровообігу і мінерального обміну застосовують УФО на сегментарну зону або на симетричну область ураженої кінцівки (на здорову кінцівку), через 1-2 дня 2-4 біодози, 4-6 процедур.

При різко вираженому больовому синдромі і підвищеної чутливості рекомендується електрофорез новокаїну (2%) на область перелому або сегментарно, електрофорез брому (2%) на комірцеву зону, центральна електроанальгезія за стандартними методиками, курс 10-12 процедур.

З метою посилення метаболізму кісткової тканини ефективна інфрачервона лазеротерапія. Лазерному опроміненню піддається місце перелому кістки або відповідна сегментарна область ураженої кінцівки [45].

Поиск по сайту: