АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Аналіз механізму отримання вогнепальних поранень стегнової кістки

Читайте также:
  1. ABC-аналіз як метод оптимізації абсолютної величини затрат підприємства
  2. SWOT-аналіз ВТК «Лукас».
  3. VII. Аналіз галузі
  4. VIII. Аналіз внутрішніх функціональних підрозділів
  5. VІІ. Пункція кісткового мозку. Пунктат кісткового мозку можна отримати з тіла грудини, великогомілкової або здухвинної кістки.
  6. XYZ-аналіз як метод оптимізації абсолютної величини затрат підприємства
  7. XYZ-аналіз як метод оптимізації абсолютної величини затрат підприємства
  8. Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості
  9. Аналіз асортиментної продукції
  10. Аналіз видатків Мостиського району на фінансування соціальних потреб у сучасних умовах
  11. Аналіз використання обладнання та виробничої потужності підприємства
  12. Аналіз виручки від реалізації продукції, оцінка впливу факторів на її зміну

 

Вогнепальні ушкодженя, мають цілий ряд особливостей, які пов'язані зі своєрідним механізмом ушкоджуючої дії ранячих снарядів.

Ранячі снаряди, що летять в повітрі на межі стійкості, при зіткненні з тканинами швидко змінюють своє положення, створюючи раневий канал різної форми. Це відноситься до куль з нестійким польотом, зі зміщеним центром тяжіння калібру 5,56мм [45].

Важливою обставиною, що визначає характер ушкодження при вогнепальному пораненні, є формування навколо кулі потоку часток зруйнованих тканин. Діючи в перший момент подібно до клину, куля, впроваджуючись в тканини і руйнуючи їх, просувається вперед. Навколо неї формується потік часток зруйнованих тканин, яким безпосередньо передається частина енергії снаряда і тому в центральній частині раневого каналу формується порожнина, в якій виникають потоки кавітацій. Частки тканин, які супроводжують ранячий снаряд, збільшуються в об'ємі, утворюють порожнину, яка за своїми розмірами значно перевищує діаметр ранячого снаряду [46]. Досягнувши максимальних розмірів, вона починає спадати, відбувається її "згортання", проте тиск в порожнині раневого каналу до цього часу ще не встигає вирівнятися з навколишнім тиском, тому знову відбувається її збільшення в розмірі. Вона називається "тимчасова пульсуюча порожнина". В момент пульсації порожнини відбувається перепад тиску, що сприяє проникненню в глибину рани чужорідних тіл і мікроорганізмів [4].

Енергія ранячого снаряду - перший, але не єдиний і не найголовніший і визначальний чинник вражаючої дії снаряду. Важливішим чинником, що обумовлює тяжкість поранення, являється величина переданої енергії пошкодженим тканинам.Висока швидкість польоту сучасних ранячих снарядів не лише забезпечує їх високу кінетичну енергію, але і багато в чому визначає кількість енергії, яка передається при пораненні. Кулі калібру 5,56мм., маючи невелику стійкість і, потрапляючи в тканини, швидко змінюють своє положення. При цьому збільшується площа зіткнення кулі з тканинами і більше енергії передається на ушкодження. Окрім цього, при значному гальмуванні зростає навантаження і на саму кулю, що приводить до її деформації, руйнування і утворення маси дрібних ранячих снарядів [44].



При пораненні кулями з нестійким польотом час максимальної передачі енергії скорочується до мінімуму і виникає ефект "внутрішньо-тканинного вибуху", коли основна частина енергії снаряду передається впродовж декількох мілісекунд, викликаючи в цій зоні найбільш значні ушкодження тканин і органів. Тому виявляється повна невідповідність розмірів вхідного і вихідного отворів при наскрізних пораненнях з мірою ушкодження тканин по ходу раневого каналу [77]. Це відбувається тому, що куля встигає повністю "перекинутися" і вийти в правильному положенні. Таким чином, тяжкість поранення і міра ушкодження тканин визначаються не лише калібром кулі і її первинною швидкістю, а передусім, кількістю переданої енергії на ушкодження і її трансформацією в тканинах [4].

Ранячий снаряд, проникаючи в тканини, утворює раневий канал, який створює дефекти тканин по ходу його руху. Власне каналу при сучасних вогнепальних пораненнях може не бути, бо дефект тканин, що утворюється, заповнений тканинним (раневим) детритом. У подальшому його розміри зменшуються внаслідок зміщення і набряку тканин. Хід раневого каналу ще більшою мірою ускладнюють різні за структурою, щільністю і еластичністю тканини, які зустрічаються по шляху руху ранячого снаряду. За рахунок цих чинників утворюється первинна девіація раневого каналу, що є відмітною особливістю вогнепальної рани. Зміщення тканин, кісткових фрагментів, що настає після поранення, з давлення гематомою і набряк призводять до додаткової зміни ходу раневого каналу, що називається вторинною девіацією [17]. Сліпі поранення, при яких основна енергія передається тканинам відразу миттєво, контури раневого каналу мають більш просту будову і мають вигляд кратеру [4].

Складні контури рани пов'язані з тим, що пошкоджені тканини мають неоднакову життєздатність навіть на одному рівні стінок раневого каналу.

Таким чином, вогнепальні поранення характеризуються великим різноманіттям ранячих снарядів, утворенням великих дефектів тканин в області раневого каналу, складністю будови, нерівномірністю ушкодження тканин по ходу раневого каналу і по периферії від нього, наявністю тканин , що омертвіли, чужорідними тілами в раневому каналі, мікробним забрудненням, поєднаним з ушкодженням різних органів і тканин, вираженним загальною дією на організм пораненого і найбільш тяжким наслідком вогнепального поранення є переломи [47].

Позавогнищевий крізь кістковий остеосинтез апаратами Г.А.Єлізарова (Рис.1.2) або спице-стрижневими компресійно-дистракційними апаратами в даний час є основним методом лікування вогнепальних переломів довгих трубчастих кісток кінцівок,особливо з великим ушкодженням м'яких тканин [28]. Стрижневі апарати в якості остаточного методу лікування використовувати недоцільно - через недостатність жорсткості фіксації і неможливість проводити етапну корекцію положення відламків.

Всі види внутрішнього остеосинтезу при вогнепальних переломах протипоказані через загрозу розвитку ускладнень і можуть застосовуватися тільки у окремих поранених після неускладненого заживлення ран на тлі задовільного загального стану [27]. Внутрішній остеосинтез проводиться не раніше 10 діб після остаточного загоєння рани під прикриттям раціональної антибіотико профілактики [23]. При переломах шийки стегнової кістки, чрез- і підвертлюгових переломах, остеосинтез здійснюється шляхом накладення на таз стрижневого апарату рамкової конструкції з прикріпленою до нього довгої несучої штанги, на якій розташовані вузли кріплення стрижнів, 2-3, введених в стегнову кістку нижче місця перелому. Найбільш міцна фіксація переломів стегнової кістки досягається при введенні трьох стрижнів в кожен з уламків. Це досягається використанням апарату КСТ-1, що наведено на рис.1.1.

Рис. 1.1. Остеосинтез за допомогою апарату КСТ-1

 

 

Рис.1.2.Апарат Єлізарова Г.А.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)