Ранній післяопераційний період

Дні після оперативного втручання – 1-10 днів

Період післяопераційного спокою триває 1-3 дні.

Режим рухової активності:1-й день - суворопостільний, 2-й день - постільний, 3-4-5-й день – палатний(в залежності від ефективності оперативного втручання,особливостей організму та важкості вогнепального поранення з ускладненнями або без таких) [72].

Завдання раннього післяопераційного періоду:профілактика ранніх післяопераційних ускладнень;підготовка до вертикального положення; покращення трофіки оперованої кінцівки, прискорення розсмоктування крововиливів на місці рани для запобігання осифікації м’язів; профілактика контрактури в оперованому суглобі; рання активізація пацієнта.

Завдання ЛГ [67]:

- попередження появи легеневих і судинних ускладнень;

- поліпшення кровообігу в області післяопераційної рани і оперованого сегмента(якщо дозволяє стан пацієнта);

- зміцнення зацікавлених м'язових груп;

- профілактика утворення м'язово-суглобових контрактур;

Форма занять фізичними вправами - лікувальна гімнастика.

У даному періоді застосовуються:

- дихальні вправи (10-15 хв.);

- лікування положенням;

- класичний масаж;

- фізіотерапія;

- ідеомоторна гімнастика;

- ізометричні вправи;

- загально-розвиваючі вправи;

- спеціальні вправи.

За анатомічною ознакою:

- для всіх суглобів здорової кінцівки;

- для дистальних суглобів оперованої кінцівки;

- для суглобів суміжних з переломом;

- для м'язів кінцівок і тулуба, що беруть участь у формуванні правильної ортостатичної синергії(крім навантажень на оперовану кінцівку) [23].

Основні вимоги до методики проведення ЛГ:

В.п. - Лежачи, включення невеликого обсягу м'язових груп і чергування навантаження, кількість повторень до 8 разів, невисокий темп виконання вправ.

Форми занять фізичними вправами – лікувальна гімнастика, дозована лікувальна ходьба, ранкова гігієнічна гімнастика,механотерапія.

В даному періоді застосовувались: дихальні вправи (статичні, динамічні, з опором), ізометричні вправи; загально-розвиваючі, спеціальні; заняття на апараті ATROMAT; ІХТ,холодотерапія, електроміостимуляція; дозована хода без навантаження на оперовану кінцівку [58].

Основні вимоги до методики проведення лікувальної гімнастики:

В.п. – лежачи на спині у ліжку, сидячи на ліжку з опущеними ногами, збільшення об’єму м’язових груп, приймаючих участь в русі, збільшення кількості повторень, збільшення темпу та амплітуди рухів.

Наведено орієнтовний комплекс реабілітаційних заходів на ранньому післяопераційному періоді (табл. 3.2). У комплексі наведено лише заходи, які додають до раніше призначених [47].

Ранній післяопераційний період розпочинається через 2–3 години після операції виконувались дихальні вправи, елементи фізичних вправ для малих і середніх м’язових груп, динамічні вправи для верхніх кінцівок, пальців і стопи оперованої кінцівки, ізометричні напруження сідничних м’язів і м’язів стегна здорової кінцівки [45]. Лікувальна гімнастика спрямована на профілактику можливих ускладнень з боку серцево-судинної та дихальної систем, розвитку тромбоемболій, на поліпшення функцій шлунково-кишкового тракту й сечовивідної системи [19].

Застосовувалась ЛФК у формі лікувальної і ранкової гігієнічної гімнастики, самостійних занять. Комплекси складаються приблизно з 75% загальнорозвиваючих вправ та дихальних вправ у співвідношенні 1:1 і до 25% спеціальних вправ. Виконують їх з вихідного положення лежачи. Інтенсивність вправ мала, а наприкінці періоду – помірна. Тривалість лікувальної гімнастики 30 хв 2 рази на день. Фізіологічна крива навантаження, що є зображенням зміни частоти пульсу під час занять, є одновершинною у середині основної частини заняття [43]. Заняття вміщують дихальні вправи (8–10 глибоких вдихів наприкінці кожної години), статичні і динамічні вправи для пальців кінцівок, ізометричне напруження м’язів передпліччя, стегна і гомілки. Велике значення для відновлення сили кінцівки має ізометричне напруження м’язів. Інструктор навчає напружувати м’язи на здоровій кінцівці. Вправа проводиться так: 1) напруження м’язів на 3–4 секунди; 2) розслаблення м’язів на 8–10 секунд.

Комплекс фізичних вправ, які застосовувались на ранньому післяопераційному періоді:

Вправа 1.Тильне згинання стоп і згинання підошви стопи (10–12 разів).

Вправа 2.В.п. – лежачи на спині, руки вздовж тулуба. Підняти руки вверх – вдих, вернутись у Вихідне положення – видих (5–6 разів).

Вправа 3.Повороти голови вправо та вліво (5–6 разів).

Вправа 4.Ізометричне напруження м’язів стегна 3–4 с. (8–10 разів).

Впарва 5. На видиху максимально розширити грудну клітку, округлити живіт затримати дихання до 5 секунд (діафрагмальне дихання), повільно зробити видих (5–7 разів).

Вправа 6. Згинання та розгинання рук у ліктьових суглобах (5–7 разів).

Впарва 7. Діагфрагмальне дихання (5–7 разів).

Вправа 8. В.п. – лежачи на спині, руки вздовж тулуба. Згинання та розгинання пальців рук (10–12 разів).

Вправи виконують в спокійному темпі (дихання не затримувати). Заняття проводять 2 рази впродовж днях [46].

Прооперовану кінцівку розташовували з відведенням, розміщували клиноподібну подушку, стопу фіксували для уникнення руху оперованої кінцівки назовні. За умови регулярних самостійних занять відбувається зміцнення м’язів, загроза ускладнень зменшується [77].

З метою покращення крово-, лімфообігу з другого дня розпочинали проводити лікувальний масаж здорової кінцівки та поперекового відділу хребта. Відразу після операції проводили еластичне бинтування нижніх кінцівок від стоп до середньої третини стегна для профілактики судинних порушень та тромбоемболій на термін до трьох тижнів(рис.3.2).

Рис.3.2.Еластичне бинтування пораненої кінцівки.

З 1-го дня проводили процедуру з апаратом ІХТ для зменшення больових відчуттів, зняття набряку, покращення психоемоційного стану. Під кінець дня пацієнтам проводили процедуру холодотерапії, оскільки на вечір больові відчуття були більш сильними та збільшувався набряк хворої кінцівки. Для зменшення набряку хвору кінцівку клали на підвищення з метою покращення крово- та лімфо відтоку [78].

З другого дня застосовували електроміостимуляцію передньої групи м’язів стегна та великого сідничного м’яза оперованої кінцівки для відновлення їх скорочувальної функції, поліпшення артеріального і венозного кровотоку, мікроциркуляції, профілактики післяопераційного тромбозу вен та тромбоемболічних станів. З пацієнтами обох груп виконували дихальну та ізометричну гімнастику, пасивні рухи в оперованій кінцівці [13].

У комплексі лікування переломів кісток на ранньому післяопераційному етапі фізіотерапія відіграє вирішальну роль як для швидкого функціонального відновлення кінцівок, так і для попередження ускладнень. Основними завданнями фізіотерапії (після проведення оперативного втручання, імобілізації) у лікуванні переломів є [31]:

- надати знеболюючу дію;

- боротьба з інфекцією, профілактика розвитку остеомієліту;

- ліквідація набряків і поліпшення кровообіг;

- зняття м'язової напруги;

- прискорення загоєння рани і утворення кісткової мозолі;

- профілактика розвитку м'язової атрофії і контрактур суглобів;

- прискорення відновлення функції кінцівки в цілому;

З метою посилення метаболізму кісткової тканини ефективна інфрачервона лазеротерапія [16]. Лазерному опроміненню піддається місце перелому кістки або відповідна сегментарная область ураженої кінцівки.

Для поліпшення кровообігу і зняття м'язової напруги застосовують ультразвукову терапію і фонофорез з знеболюючими засобами по лабільною методикою, режим безперервний, потужність 0,4 - 0,6 Вт / см, 5-10 хвилин, на курс 6-10 процедур, щодня або через день. При сповільненій консолідації і одночасно для стимуляції кровообігу, попередження атрофії м'язів і збільшення обсягу рухів проводять ручний масаж (спочатку симетричною здорової кінцівки, а потім ураженої проксимальніше і дистальніше місця перелому). Виправдане застосування сучасного апарату багатоцільового масажу та фізіотерапії «Хивамат-200», де лікувальним впливом є змінне низькочастотне електростатичне поле, що генерується між руками терапевта, одягненими в спеціальні вінілові рукавички, і тілом пацієнта. Процедура виконується на уражену кінцівку у вигляді погладжування, без натискання протягом 10 хвилин при частоті 160 Гц, потім 5 хвилин при частоті 60 Гц, щодня, на курс 10 процедур.

Перераховані вище методи поєднуються з бальнеотерапією: соляно-Хойно ванни 37 ˚, 10-15 хв, йодобромні, та інші. У лікувальний комплекс включають також місцеві вихрові ванни температурою 36-38˚С, тривалість 10-15 хв або підводний душ-масаж на сегментарну зону і кінцівки температурою 37-38˚С, при тиску струменя води 1,0-1,5 атм, тривалість 10 хв, на курс лікування 10-12 процедур[78].

При гіпертрофічній, надмірно розвиненій кістковій мозолі призначають бальнеологічні та теплолікувальні процедури (парафінові, озокеритові аплікації, грязелікування), а також йод-електрофорез новокаін-, діодинамо- або ампліпульстерапія на область проекції кісткової мозолі по поздовжній методиці.

Електростимуляцію на здоровій нозі починають на 3 -5 день після операції, на оперованій - після зняття швів [10].

Активною лікувальною дією володіє низькочастотна магнітотерапія, яку застосовують при переломах кісток після оперування кінцівки (через 2-3 дні з моменту операції). Магнітотерапія від апарату «Полюс-1», «Полюс-2» здійснюється циліндричними індукторами. Вони розташовуються поперечно на область перелому або поздовжньо. Індуктори розташовують без зазору і тиску [78].

Для знеболення, ліквідації набряку, розсмоктування крововиливів і прискорення регенерації кістки застосовують інтерференційні струми. Чотири електрода розташовують на вільних від гіпсу ділянках так, щоб силові лінії струмів перехрещувалися в області переломів. Впливають ритмічної частотою 0-100 Гц, тривалістю 15 хв, курс лікування 5-7 процедур, щодня. При відсутності апаратів інтерференційних струмів використовують апарат ампліпульстерапії [54].

З метою посилення місцевої гіперемії, поліпшення кровообігу і мінерального обміну застосовують УФО в невеликих дозуваннях на сегментарну зону або на симетричну область ураженої кінцівки (на здорову кінцівку), через 1-2 дня 2-4 біодози, 4-6 процедур.

З метою прискорення утворення кісткової мозолі через два-три тижні після перелому застосовують електрофорез кальцію (5%) або кальцій-фосфор-електрофорез на область перелому або на сегментарну область, щільність струму 0,1 мА / см, тривалість впливу 15-20 хв, курс лікування 10-15 процедур. При скелетному витягненні струм не повинен проходити в область металевих спиць, при остеосинтезі - через цвях.

При різко вираженому больовому синдромі і підвищеної дратівливості рекомендується електрофорез новокаїну (2%) на область перелому або сегментарно,електрофорез брому (2%) на комірцеву зону, центральна електроаналгезія за стандартними методиками, курс 10-12 процедур [78].

З метою посилення метаболізму кісткової тканини ефективна інфрачервона лазеротерапія. Лазерному опроміненню піддається місце перелому кістки або відповідна сегментарна зона ураженої кінцівки.

Для поліпшення кровообігу і зняття м'язової напруги застосовують ультразвукову терапію і фонофорез із знеболюючими засобами за лабільною методикою, режим безперервний, потужність 0,4 - 0,6 Вт / см, 5-10 хвилин, на курс 6-10 процедур, щодня або через день, Перераховані вище методи поєднуються з бальнеотерапією: соляно-Хвойні ванни 37 ˚, 10-15 хв, йодобромні, та інші. У лікувальний комплекс включають також місцеві вихрові ванни температурою 36-38˚С, тривалість 10-15 хв або підводний душ-масаж на сегментарну зону і кінцівки температурою 37-38˚С, при тиску струменя води 1,0-1,5 атм, тривалість 10 хв, на курс лікування 10-12 процедур [77].

При задовільному стані пацієнта розпочинали з 14-го дня заняття на тренажері для пасивної безперервної розробки оперованої кінцівки в палаті на ліжку, згодом – в залі ЛФК після того, як пацієнт самостійно починав пересуватися за допомогою ходунків до залу ЛФК.Інструктор ЛФК у ранньому післяопераційному періоді навчав пацієнта повертатися на здоровий бік. Більшість пацієнтів починало стояти і рухатися за допомогою ходунків уже через 7–14 дні після операції. Інструктор ЛФК і лікар навчають пацієнтів, як правильно опустити прооперовану ногу і допомагає самостійно сідати, вставати з ліжка і лягати – вертикалізували в перші дні 2–3 рази по кілька хвилин зі збільшенням навантаження до 20 хвилин на 10–12-й день. Пізніше використовуються ходунки як зображено на рис.3.3.

Рис.3.3.Викоритстання ходунків.

Коли м’язи достатньо зміцніють, рекомендується пацієнтам перейти з ходунків на милиці та даються вказівки стосовно відстані та часу ходьби (Рис.3.4).

Рис 3.4.Ходьба на милицях з допомогою та вказівками інструктора.

Повороти слід виконувати не розворотом всього тіла, а маленькими кроками, слід уникати ситуації, коли ступня непорушно впирається в підлогу. Міцно тримаючись за милиці, основну вагу утримувати руками, а не під пахвами. Дивитись треба перед собою та трохи вище. Під час ходьби з милицями вони виставляються вперед, потім переставляється прооперована нога, а потім здорова нога. Прооперована нога не повинна при цьому контактувати з підлогою. Повне запобігання навантаження на прооперовану ногу доречно, тому що навантаження може ускладнити зрощування [31].

До півтора місяця забороняється лягати на оперований бік, повертати і приводити ногу до середини, перехрещувати ноги, сідати нижче висоти власного коліна, і нагинатися. З 7-го дня еластичні бинти дозволяють знімати на ніч, а бинтують вранці перед підняттям і початком ЛФК. Весь комплекс ранньої реабілітації проводять до дня виписки по 2 рази на день по 30 хвилин на комплекс. Звичайно, всі вправи суворо індивідуальні і перенапруга м’язів небажана, тому хворі мають підходити до вправ відповідально і з розумінням [29].

Одягатися потрібно сидячи на стільці чи ліжку. Перші місяці потрібно акуратно з допомогою одягати панчохи, шкарпетки, взуття тощо. Не слід сидіти в положенні нога на ногу чи схрещувати ноги. Уникати довгого сидіння в одній позі. Не дозволяється перші місяці переносити важкі предмети. Хворий може приймати душ тільки зі сторонньою допомогою.

Поиск по сайту: