II етап-1993 р. - липень 1994 р. (етап початку масової малої та великої (акціонування) приватизації (роздержавлення), або законо-декрето-указовий період)

Цей етап можна охарактеризувати насамперед як етап початку масової малої і великої (акціонування) приватизації. Відповідно до завдань Державної програми приватизації майна державних підприємств, передбаченої на 1992 р., та прогнозу на 1993 і 1994 pp. ФДМУ спільно з регіональними відділеннями в областях потрібно було здійснити приватизацію об'єктів, % до вартості основних фондів станом на 01.05.92:

· лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості -80;

· промисловості будівельних матеріалів- 85;

· легкої промисловості - 95;

· харчової промисловості - 95;

· будівництва - 80;

· торгівлі та громадського харчування - 100;

· побутового обслуговування -100;

· автотранспорту - 90;

· радгоспів, підприємств заготівель та обслуговування сільського господарства - 90;

· матеріально-технічного постачання - 90;

· житлово-комунального господарства - 20;

· інших - 30.

Умови для приватизації (роздержавлення) були ще малосприятливі як у політичному, економічному, так і в соціальному плані. Проте було досягнуто певного конкретного результату - проведено приватизацію загальнодержавного і комунального майна: в 1992 р. - 30 об'єктів, 1993 р. -З 621, І кварталі 1994 р. - 1 857 об'єктів.

Основним способом приватизації став викуп державного майна орендарем (товариством покупців, створеним членами трудового колективу). Масштабні завдання з приватизації державного майна в 1992-1993 pp. були виконані на 5- 10 %.

З метою поліпшення стану справ у реформуванні державної власності було видано Указ Президента України від 19.02.94 № 56/94 «Про єдину систему органів приватизації в Україні», в якому передбачено створення на всій території держави мережі органів приватизації вертикального (централізованого) підпорядкування. (Станом на 15 червня 1994 р. було призначено за погодженням з місцевими органами влади лише 16 керівників регіональних відділень ФДМУ).

Як підсумок, можна зазначити, що протягом II етапу приватизація здійснювалася за вкрай несприятливих політичних, економічних, соціальних та організаційних умов. її здійсненню заважали такі чинники:

· нестабільність законодавчої бази для проведення приватизації, що гальмувало практичну діяльність органів приватизації;

· неузгодженість прийнятих попереднім складом Верховної Ради України останніх поправок до законодавства з питань оренди та приватизації з Концепцією роздержавлення і приватизації підприємств, землі та житлового фонду, внаслідок чого створювалося суперечливе правове середовище для діяльності органів приватизації;

· постійні зміни у складі уряду, зокрема зміна персонально відповідальних за роздержавлення та приватизацію віце-прем’єр-міністрів (затримувалося прийняття відповідних рішень);

· гальмування процесів приватизації майна, що перебувало у власності територіально-адміністративних одиниць, місцевими органами самоврядування;

· протидія з боку трудових колективів приватизації їх підприємств конкурентними способами (80% майна було приватизовано трудовими колективами шляхом викупу, оренди з викупом, викупу за альтернативним планом);

· нерозуміння населенням об’єктивних причин проведення роздержавлення та приватизації державних підприємств, передчасні очікування конкретних результатів;

· відсутність єдиної системи органів приватизації, яка забезпечує можливість ефективно здійснювати державну політику у сфері приватизації за єдиною методологією;

· незадовільне фінансове забезпечення процесу приватизації внаслідок здійснення обов'язкових відрахувань до державного та місцевих бюджетів;

· недостатнє матеріально-технічне та кадрове забезпечення приватизації через невиконання міністерствами й відомствами постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.94 № 210 «Про заходи щодо забезпечення приватизації у 1994 році» та Указу Президента України від 26.01.94 № 29/94 «Про єдину комп’ютерну інформаційну мережу державних органів приватизації»;

· політична і законодавча неврегульованість відносин з Автономною Республікою Крим. (За рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим встановлено мораторій на проведення приватизації в Криму).

Поиск по сайту: