Висновки моделі IS-LM-BP для випадків малої та високої мобільності капіталів

Мала мобільність капіталу:

1)фінансова політика, фіксований курс

G↑→Y↑→NX<0,BP<0

BP<0→q↓→M^S↓

M^S↓→q↑

i↑→I↓

Особливість в тому, що початковий приріст по Y був частково нівельований за рахунок скорочення витрат в результаті зростання вітчизняних ставок %, а це зростання викликало скорочення пропозиції грошей, як реакція на необхідність повернення курсу валюти до попереднього рівня (бо йдеться про умови фіксованого валютного курсу).

2)фінансова політика, плаваючий курс

G↑→Y↑→NX<0,BP<0

BP<0→q↓→NX↓(IS-зрушується)

q↓→(BP-зрушується)

Особливість в тому, що стимулююча фінансова політика спричиняє від’ємне сальдо платіжного балансу, при цьому курс національної валюти стає меншим. Оскільки йдеться про режим плаваючого курсу, то Нацбанк не зобов’язаний повернути його до попереднього рівня, це ще раз прияє зростанню чистого експорту (NX) і збільшенню Y. Ситуація в т.3 означає ще більший дефіцит платіжного балансу ніж у т.2. Це змушує девальвувати валюту і спричиняє правосторонні зрушення ВР.

3)грошова політика, фіксований курс

M^S↑→BP<0,q↓

BP<0→BP=0(за рахунок золотовалютних резервів)

M^S↓→q↑

Стимулююча грошова політика в даному випадку є неможливою, бо вона спричиняючись вимагає зміни курсу за режиму фіксованого курсу, і повернення до початкового стану передбачає маніпулювання валютними резервами.

4)грошова політика, плаваючий курс

M^S↑→Y↑→BP<0

BP<0→BP=0 – девальвація (ВР↑)

Особливість в тому, що стимулююча грошова політика, яка спричиняє зменшення курсу, одночасно спричиняє NX↑ і зсування IS. Зменшення курсу при режимі плаваючого курсу передбачає девальвацію. Отже маємо зрушення усіх трьох функцій.

Висока мобільність:

1)фінансова політика, фіксований курс

G↑→Y↑,i↑

i↑→KAB↑→BP>0

Такий результат спричиняється значною реакцією рахунку руху капіталу на зміни ставки %, так що за рахунок руху рахунку капіталу ми маємо позитивне сальдо платіжного балансу.

i↑,BP>0→q↑

q↑→M^S↑→i↓

i↓→I↑→Y↑

На відміну від ситуації фінансова політика, фіксований курс за низької мобільності капіталу, ми отримали позитивне сальдо платіжного балансу за рахунок руху капіталу. Тут не відбулось витіснення інвестицій, бо відповідна реація Нацбанку ще раз стимулювала економіку.

2)фінансова політика, плаваючий курс

G↑→Y↑→KAB↑→BP>0

BP>0→q↑→NX↓→IS(зрушується)

q↑→ревальвація→ВР(зрушується)

Ця ситуація відрізняється від ситуації фінансова політика, плаваючий курс за низької мобільності капіталу тим, що висока мобільність капіталу, яка породжує позитивне сальдо платіжного балансу вимагає ревальвації (тобто лівостороннє зрушення функції ВР).

3)грошова політика, фіксований курс

Логіка така ж як і за низької мобільності капіталу. Відмінність в тому, що тут вища ймовірність від’ємного сальдо, оскільки ситуація погіршується значним відтоком капіталу. Для повернення у початкову ситуацію, необхідно ще більший продаж золотовалютних резервів.

4)грошова політика, плаваючий курс

Логіка така, як і за низької мобільності капіталу. Відмінність в тому, що тут буде більше від’ємне сальдо платіжного балансу, тому потрібна більша девальвація. Більше від’ємне сальдо тут пов’язане з від’ємним значенням рахунку руху капіталу.

Закономірності:

1)При плаваючому валютному курсі є ймовірність досягти вищої ефективності, як фінансової так і грошової політик у порівнянні з фіксованим курсом.

2)Мобільність капіталу впливає лише на фінансову політику. Ефективність грошової політики з мобільністю капіталу не пов’язана.

3)Фінансова політика, яка залежить від мобільності капіталу є більш ефективною при фіксованому курсі і менш ефективною при плаваючому.

4)Грошова політика, при будь-якій мобільності капіталу є високоефективною при плаваючому курсі і зовсім не ефективною при фіксованому.

Поиск по сайту: