|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Аналіз моделі мультиплікатораПід мультиплікатором у кейнсіанській теорії розуміють коефіцієнт, що показує зв'язок між збільшенням (зменшенням) інвестицій та величини доходу. Виражається він відношенням зміни доходу до зміни інвестицій, що обумовила її. Тобто відношення можна записати такою формулою: де К - мультиплікатор; А Д - приріст доходу; А І - приріст інвестицій. Якщо, наприклад, К = 2, то стійке зростання річного потоку інвестицій спричинить подвійний приріст річного потоку ВВП. Принцип мультиплікатора обумовлений множинним ефектом першої інвестиції. Зростання інвестицій приводить до збільшення доходів продавців інвестиційних товарів. Ці доходи використовуються для придбання інших товарів та послуг, а це означає, що їх виробники також отримають вигоди від збільшення доходів і знову витрачатимуть їх частину на придбання товарів та послуг, хоча і менш активно. І цей процес триватиме на кожній стадії до того рівня, коли витрати на споживання наблизяться до нульової позначки. В результаті загальна сума товарів та послуг, створених для покриття доходів, спричинених первісною інвестицією, перевищуватиме останню на величину мультиплікатора. При цьому мультиплікатор пов'язаний із споживанням, точніше, із граничною схильністю до споживання. Та частина одержаного доходу, що спрямовується на споживання, залежить від граничної схильності до споживання. Тому кінцевий приріст доходу визначатиметься тим, який його обсяг буде спрямовано на споживання усіма учасниками названого процесу. І чим вища величина граничної схильності до споживання, тим розмір приросту доходу в результаті мультиплікаційного ефекту буде більшим. Тому величину мультиплікатора можна визначити за формулою: Оскільки гранична схильність до споживання є оберненою величиною граничної схильності до заощадження, то ГСС = 1 - ГСЗ. А тому формула мультиплікатора набуває такого вигляду: Отже, величина мультиплікатора перебуває в оберненій залежності від граничної схильності до заощадження. А тому чим вища гранична схильність до заощадження, тим величина мультиплікатора буде меншою.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |