Моделювання економічного зростання. Модель Харрода-Домара

В моделі припускається, що:

Існує тільки ринок благ і він початково збалансований.

На ринку праці є надлишкова пропозиція і це забезпечує постійний рівень цін.

Фактором зростання сукупного попиту і сукупної пропозиції є приріст інвестицій.

Головні особливості моделі Домара-Харрода:

Модель не враховує технологічних змін.

У моделі приймається, що К / Y = DK / DY;

У моделі основним фактором економічного зростання є сукупний попит.

У моделі приймається, що інвестиції (І) дорівнюють заощадження (S).

Модель грунтується на так званій капітальній теорії вартості. Тобто приймається, що вирішальне значення для економічного зростання мають запас капіталу та його збільшення.

Величину економічного зростання можна обчислити за формулою:

ЕЗ = DY / Y

де, ЕЗ – економічне зростання; DY - приріст продукту протягом певного періоду; Y – обсяг продукту в попередньому періоді.

Частка приросту капіталу (DK) у прирості продукту позначається k:

k = DK / DY = І / DY

Виходячи з того, що І / Y = Sy, а І / DY = k, і визначивши:

Y = І / Sy і DY = І / k

Отримаємо функцію економічного зростання:

ЕЗ = DY / Y = (І / k) / (І / Sy) = Sy / k

Таким чином, модель Домара-Харрода відображає зв’язок між рівнем заощаджень, інвестиціями (капіталовкладеннями) та економічним зростанням. Для більш точного визначення приросту продукту на одиницю капіталу дана модель враховує такий чинник, як темп зростання кількості населення, який віднімається від показника загального економічного зростання.

54. Мультиплікатор Кейнса. Парадокс ощад­ливості.

З кейнсіанської теорії споживання випливає один важливий наслідок, що одержав назву мультиплікативного ефекту. Суть його полягає в тому, що якщо в економіці збільшаться з якоїсь причини автономні витрати, то в результаті сукупний попит і національний доход зростають на більш велику величину. Обгрунтування дії мультиплікативного ефекту основане на тому, що в кейнсіанській моделі споживання є функцією від доходу, на відміну від інших планових витрат, що від рівня доходу не залежать і тому розглядаються як автономні.

Дію мультиплікативного ефекту в загальному виді можна описати в такий спосіб. Будь-яке підвищення автономних витрат на величину А безпосередньо збільшує сукупний попит і, отже, національний доход на величину Y = m·А. Але тому, що споживання домашніх господарств є функція від доходу, то частину приросту свого доходу С вони направлять на споживання. А внаслідок того, що споживчі витрати є складовою частиною сукупного попиту, останній знову зросте. Його ріст, у свою чергу, викликає ріст національного доходу, в результаті чого частина приросту знову буде спрямована на споживання і т.д.

Тобто приріст автономних витрат викликає як безпосереднє збільшення приросту національного доходу, так і індуційований приріст національного доходу в результаті росту споживання.

Співмножник m, що стоїть перед А, називається мультиплікатором автономних витрат. Він показує, на яку величину зросте національний доход у випадку приросту автономного попиту на А. Звідси випливає, що значення мультиплікатора тим більше, чим більшу частину приросту доходу домогосподарства схильні спрямовувати на споживання.

З теорії мультиплікатора випливає один цікавий висновок, котрий Кейнс назвав “парадоксом заощаджень”. У звязку з тим, що S = 1 – C, то чим більше суб'єкти зберігають, тим менше величина рівноважного національного доходу.

Теорія мультиплікатора є одним із найважливіших елементів кейнсіанської концепції. Дія мультиплікативного ефекту поряд із “парадоксом заощаджень” серед іншого наочно ілюструє найважливішу тезу кейнсіанства

55.Наслідки монетарної політики за моделлю IS-LM.
Зростання автономних споживчих видатків розширює сукупний попит і переміщує криву праворуч.Крива показує нам, що рівноважний сукупний обсяг виробництва досягається в УА, коли процентна ставка становить іА (точка А). Частина (б) графіка 25.1 показує, що ця точка забезпечує рівновагу на товарному ринку, бо функція сукупного попиту (У^) за процентної ставки іА перетинає лінію У = У**, за рівня сукупного обсягу виробництва Уд. Зростання рівноважного обсягу виробництва з УА до Ул., коли процентна ставка становить іА, зображається на частині (а) графіка 25.1 як переміщення від точки А до точки А'. Такий самий підхід можна застосувати до кожної точка на початковій кривій IS. Отже, збільшення автономних споживчих видатків переміщує криву ІБ праворуч з у положення №2 на частині (а) графіка 25.1.

Зменшення автономних споживчих видатків змінює висновок аналізу на протилежний. Для будь-якої даної процентної ставки функція сукупного попиту переміщується вниз, рівноважний рівень сукупного обсягу виробництва падає, а крива IS переміщується ліворуч

Крива IS переміщуватиметься праворуч внаслідок впливу таких чинників: (1) збільшення автономних споживчих видатків; (2) збільшення планових інвестиційних видатків у зв'язку з піднесенням ділового оптимізму; (3) збільшення урядових видатків; (4) зменшення податків; (5) збільшення у чистому експорті, що не зумовлене процентними ставками. Частина (б) графіка показує, як зміни у названих чинниках ведуть до переміщення праворуч кривої /5. При цьому застосовується кейнсіанський хрест. Для будь-якого значення процентної ставки (тут іа) ці зміни переміщують вгору функцію сукупного попиту і збільшують рівноважний обсяг виробництва з Уд до Уа'.

Як і у випадку планових інвестиційних видатків, зміни чистого експорту, що є наслідком змін у процентних ставках, просто викликають рух по прямій IS, а не її переміщення. Автономне збільшення чистого експорту, зумовлене не процентною ставкою, переміщує вгору функцію сукупного попиту і викликає переміщення кривої IS, як на графіку 25.1. Навпаки, автономне зменшення чистого експорту переміщує функцію сукупного попиту вниз, і рівноважний рівень обсягу виробництва падає, що переміщує криву IS ліворуч.

Крива LM переміщується праворуч з положення LM1 у положення LM2, коли пропозиція грошей збільшується, що показано на частині (б); за будь-якого рівня сукупного обсягу виробництва (скажімо, Уа), рівноважна процентна ставка падає (з точки А до точки А').

Поиск по сайту: