Форми прояву інфляції та їх класифікація

Інфляція – зростання загального рівня цін, яке супроводжується знеціненням грошей. Розрізняють такі види інфляції:

1. За формами прояву:

•Відкрита (проявляється в відкритому зростанні цін);

•Прихована (існує, коли ціни регулюються державою, проявляється в зростанні товарного дефіциту, накопиченні заборгованості в розрахунках, погіршенні якості товарів).

2. За темпами зростання цін:

•Помірна (річний приріст цін складає не більше 10%. Вона характеризується прискореним нагромадженням грошей в обігу без помітного підвищення чи з незначним зростанням товарних цін, що спостерігається на початку розвитку інфляційного процесу)

•Галопуюча (річний приріст цін вимірюється десятками-сотнями відсотків. На цій стадії значно посилюються економічні суперечності та соціальне напруження в суспільстві. Зростання цін набуває стрибкоподібного характеру, стає важко передбаченим та не піддається регулюванню;);

•Гіперінфляція (річний приріст цін вимірюється тисячами відсотків. На цій стадії гроші починають втрачати здатність виконувати свої функції, відіграють дедалі меншу роль в економіці, оскільки відбувається натуралізація господарських зв’язків, поширюються бартерні операції, порушується фінансово-кредитний механізм.).

3. За розбіжностями росту цін по різним товарним групам:

•Збалансована (ціни на всі товари зростають помірно і стабільно при відповідних змінах інших макропоказників);

•Незбалансована (економіка не встигає пристосовуватись до умов, що змінюються;).

4. По прогнозованості інфляції:

•Очікувана (спричинена певними тенденціями в економіці чи запланованими заходами держави, а тому може бути врахована заздалегідь);

•Неочікувана (є результатом непередбачуваної динаміки економіки, наслідком виникнення незапланованих змін в структурі сукупного попиту і сукупної пропозиції);

5. Залежно від причин та механізмів інфляції, її поділяють на такі типи:

•Інфляція попиту – виникає коли сукупний грошовий попит населення зростає порівняно з сукупною пропозицією, а тому ціни підвищуються щоб врівноважити попит і пропозицію;

•Інфляція пропозиції (інфляція витрат) – виникає внаслідок зростання витрат виробництва, що зменшує сукупну пропозицію порівняно з сукупним попитом. Тому для врівноваження попиту і пропозиції ціни зростають.

6. залежно від здатності держави керувати інфляційними процесами:

а) керована;

б) некерована.

7. залежно від масштабів поширення:

а) регіональна;

б) національна;

в) світова;

8. залежно від періодичності прояву:

а) епізодична (класична) – триває кілька років і з часом переходить у дефляцію (була характерною до початку 30-х років ХХ століття);

б) хронічна (сучасна) – носить затяжний (перманентний) характер (присутня в економіці другої половини ХХ – початку ХХІ століття).

Інфляція справляє неоднозначний вплив на економіку. Незначна, помірна інфляція може стимулювати економічний розвиток.

101. Функції макроекономіки. Позитивний та нормативний аналіз.

Макроекономіка як наука виконує такі функції:

ПІЗНАВАЛЬНА - Найповніше вивчення стійких зв’язків і залежностей, властивих національним економікам, створення фундаменту для вивчення практичних економічних дисциплін

ПРИКЛАДНА - Розробка теорій, концепцій, моделей, рекомендацій, спрямованих на вирішення проблем розвитку національних економік, ефективне використання наявних ресурсів

СВІТОГЛЯДНА - Формування сучасного економічного мислення, економічної психології та культури, використання категоріального апарату в галузевих та функціональних науках

МЕТОДОЛОГІЧНА - Сформульовані нею наукові уявлення про механізм функціонування національної економіки та поняттєво-категоріальний апарат використовують інші економічні науки — галузеві та функціональні.

Поиск по сайту: