|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Сутність, джерела та характерні риси економічного зростанняЕкономічне зростання — основний показник розвитку і добробуту будь-якої країни — є однією з головних макроекономічних цілей, досягнення якої зумовлене необхідністю випереджаючого зростання національного доходу в порівнянні із зростанням чисельності населення для підвищення рівня життя в країні. Економічне зростання означає: 1. збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в абсолютних вимірниках за певний проміжок часу; 2. збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в розрахунку на душу населення; 3. збільшення реального ВВП (ЧВП або НД) в розрахунку на одного зайнятого. Незалежно від того, яке із наведених визначень обране для аналізу, економічне зростання завжди вимірюється річними темпами зростання за формулою:
Джерела економічного зростання. Приріст обсягу виробництва (∆Y) може бути досягнутий за рахунок трьох окремих джерел: приросту праці (∆L); приросту капіталу (∆K); технічних нововведень (∆TN). Відповідно приріст обсягу виробництва за рік визначається таким фундаментальним рівнянням: ∆Y = a ∆L + (1 - a) ∆K + ∆ТN, де a, (1 - a) — відносні внески кожного фактора виробництва в економічне зростання відповідно до їхніх відносних часток у НД, які можуть змінюватися з часом. Можливий і інший варіант. Трансформація виробничих факторів у продукт спирається на такі показники, як гранична продуктивність капіталу MPK, гранична продуктивність праці MPL. Звідси можна визначити вплив окремих факторів на приріст продукту. Вплив капіталу на приріст продукту визначається як: ∆V = MPK∙∆K; вплив праці ∆V = MPL∙∆L, тощо. Виходячи з цього: ∆V = MPK∙∆K + MPL∙∆L, тобто обсяг продукту визначається як сума добутків кожного фактора на його граничний продукт. Всі фактори взаємопов’язані між собою. Наприклад, безробіття уповільнює темпи накопичення капіталу, низькі ж темпи капіталовкладень можуть стати причиною безробіття. Економічне зростання показано як переміщення кривої вправо (AC→BD). Це переміщення можливе за рахунок більш ефективного використання всіх факторів виробництва, тобто збільшення потенційного рівня виробництва за умов повної зайнятості.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |