АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Причини виникнення та економічні наслідки бюджетного дефіциту
Бюджетний дефіцит — перевищення видатків над постійними доходами (податки та податкові доходи бюджету). За наявності бюджетного дефіциту встановлюються джерела його покриття (державні позики, емісія грошей). Причиною бюджетного дефіциту є потреба держави витрачати кошти більше, ніж це дозволяють фінансові можливості. Причинами бюджетного дефіциту в Україні є: - структурна розбалансованість економіки та несвоєчасне і неефективне проведення структурних перетворень; - збереження значної кількості нерентабельних державних підприємств; - неефективний механізм оподаткування суб’єктів господарювання; - значний обсяг тіньової економічної діяльності; - нецільове і неефективне використання бюджетних коштів; - втрати, розбазарювання вироблений продукції, крадіжки тощо. За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований: • відкритий — офіційно визнаний у законі про бюджет; • прихований — офіційно не визнається. Його форми: завищення планових обсягів доходів; включення до складу доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту. Прихований дефіцит — негативніше явище, ніж відкритий. За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим. Вимушений є наслідком низького рівня виробництва ВВП і зумовлений недостатністю фінансових ресурсів у країні. Свідомий визначається характером фінансової політики держави — вона намагається знизити рівень оподаткування для стимулювання економіки. За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити. Активний — це спрямування коштів на інвестиції в економіку,що сприятиме зростанню ВВП. Пасивний — покриття поточних витрат. Джерелами покриття дефіциту виступають: 1) державні позики; 2) грошова емісія. Державні позики вимагають чіткої системи погашення державного боргу. Джерелами цього погашення можуть бути: 1) додаткові податкові надходження, які отримує держава завдяки зростанню ВВП на основі інвестування позичених коштів; 2) підвищення рівня оподаткування; 3) зменшення видатків; 4) випуск нових позик. Грошова емісія може використовуватися тільки в умовах жорсткого контролю за використанням цих грошей. Вона виходить з обмеження відношення бюджетного дефіциту до ВВП на рівні 2—3 %. У разі використання грошової емісії основним чинником дефіциту є напрям призначення цих коштів — в інвестиції чи на поточні витрати. Якщо кошти спрямовуються в інвестиції, то це дає можливість отримати певний дохід, що, в свою чергу, амортизує сплеск інфляції. У разі використання коштів на поточні витрати інфляція стає невідворотною.
73. Рівновага на товарном ринку у моделі "витрати-випуск"
Рівновага товарного ринку забезпечується співвідношенням сукупного попиту на товари і послуги і сукупної пропозиції товарів і послуг. Умови рівноваги товарного ринку в короткостроковому періоді були досліджені Дж.М.Кейнсом у його знаменитій книзі «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей», що вийшла в 1936 році. Кейнс запропонував модель, яка дозволяла визначити величину рівноважного національного доходу і відповідно величину рівноважного обсягу виробництва, довівши, що величина сукупного випуску визначається величиною сукупних витрат, тобто попит визначає пропозицію. Головною макроекономічною проблемою ставав сукупний попит. Ця модель отримала назву моделі «доходи-витрати». Інше її назва - проста кейнсіанська модель або модель «кейнсіанського хреста». Попит на товарному ринку пред'являють все макроекономічні агенти (домогосподарства, фірми, держава і іноземний сектор). Тому сукупний попит можна визначити як суму попитів усіх макроекономічних агентів на кінцеві товари і послуги чи як суму сукупних витрат в економіці. Таким і представити формулою: AD = C + I + G + Xn, де C - попит домогосподарств на товари та послуги (споживчі витрати), I - попит фірм на інвестиційні товари і послуги (інвестиційні витрати), G - державні закупівлі товарів і послуг і Xn - чистий експорт (різниця між попитом іноземного сектора на товари і послуги даної країни - експортом, і попитом даної країни на закордонні товари і послуги - імпортом (Xn = Ех - Im).
Рівновага витрат і доходу, тобто рівновага товарного ринку знаходиться в точці перетину двох кривих (т. А). У цій точці: 1) плановані витрати дорівнюють випуску (доходу): Е р = Y; 2) фактичні витрати дорівнюють запланованим витратам: Е = Е р; 3) ін'єкції рівні вилученням: I = S; 4) плановані інвестиції дорівнюють заощадженням: I р = S
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | Поиск по сайту:
|