Охорона праці в масажному кабінеті

Сеанс масажу найкраще проводити в ізольованому теплому приміщенні, температура повітря в якому повинна бути від + 20 до + 22 градусів, у противному випадку пацієнт буде почувати дискомфорт.

Масажний кабінет повинен бути добре освітленим, тому що при недостатнім висвітленні кабінету масажист буде швидко утомлюватися. Освітлення потрібно встановити таким чином, щоб освітлювальні прилади не дратували ока масажиста, а на пацієнта світло падало під кутом. Найбільше ефективно використати природне світло або лампи денного світла.

Масажний кабінет обов'язково повинен провітрюватися, із цією метою необхідно обладнати в ньому приточно - витяжний пристрій, що забезпечить багаторазовий обмін повітря. Якщо такого пристрою немає, то в кабінеті повинна бути спеціальна фрамуга, через яку потік повітря направляється нагору.

Виконувати гігієнічний і спортивний масаж можна й на відкритому повітрі, якщо температура повітря не нижче + 20 градусів. Місце проведення масажу повинне бути добре захищене від вітру й сонячних променів[50].

Кабінет, призначений для проведення масажу, повинен бути правильно обладнаний. У ньому обов'язково повинні бути умивальник з гарячою й холодною водою, мило, рушник, дзеркало, кілька стільців, письмовий стіл, реєстраційний журнал, графин з питною водою, склянки, а також ширма й шафа для зберігання халатів. У кабінеті обов'язково повинні перебувають спиртові розчини йоду, брильянтової зелені, бинти, вата, лейкопластир, перекис водню, клей - БФ-6, піскові годинники (на 3, 5, 10, 25 хвилин).

Бажано також, щоб недалеко від масажного кабінету перебували туалет і душова кімната.

Масажний стіл - проводиться масаж на кушетці. Для цієї мети використаються кушетки різних конструкцій. У деяких з них піднімають ножний і головний кінці, а в інших є прикріплені підлокітники й підголівники. Існують такі кушетки, висоту яких можна регулювати за допомогою механічного або гідравлічного приводу. Поряд із цим застосовуються ще й кушетки з підігрівом.

У тих випадках, коли спеціальної кушетки немає, її можна виготовити по наступних розмірах: довжина 200 - 210 см, ширина 60 - 65 см, висота 60 - 80 см, валик діаметром 20 - 35 см. Потрібна буде й невелика подушечка, набита ватою. Валик призначений для підкладання під ноги, щоб додати їм середнє фізіологічне положення. Верхня частина кушетки обтягається поролоном і покривається синтетичним матеріалом, що легко миється. Виконувати масаж на твердих покриттях або м'яких ліжках не рекомендується.

Для проведення масажу рук краще використати стіл, висота якого 70 - 80 см, довжина 50 см, ширина 30 см, і подушечку, набиту ватою або поролоном. Наявність гвинтового стільця на коліщатах буде незайвим.

Вимоги до масажиста - під час проведення сеансу масажу обсяг всіх знань, умінь і навичок масажиста, а також його професіоналізм відіграють важливу роль. Важливо, щоб масажист міг розташувати до себе пацієнта, прагнув допомогти йому, максимально додаючи до цього зусилля. Масажистові необхідно володіти такими якостями, як упевненість, урівноваженість, тактовність. Він повинен переконати пацієнта в силі масажу, тому при роботі масажистові дуже важливо бути спокійним, терплячим, а також уважним і дружелюбним стосовно пацієнта.

Масаж проводиться тільки за методикою, що з на підставі діагнозу. Велике значення має систематичність проведення сеансів масажу. Дуже важливо пам'ятати при виконанні масажу про збереження своєї енергії, що не варто розтрачувати в порожню, роблячи не потрібні рухи. Рухи, вироблені руками, повинні бути м'якими й плавними, повторюваними в одному ритмі, але в жодному разі не різкими. Масажист повинен однаково володіти технікою виконання прийомів як правої так і лівою рукою. При проведенні масажу в роботі повинна брати участь лише та група м'язів, що необхідна для виконуваного в цей момент прийому.

Кисті рук масажиста повинні бути теплими, сухими й пластичними, а також витривалими й сильними. Щоб холодні й вологі руки стали сухими й теплими, потрібно використати теплі ванночки зі змінною температурою, а також розтирання одеколоном, лимонним соком або спиртовим розчином.

Для вироблення сили й витривалості рук рекомендується використати ручний еспандер і гантелі. Також непогано впливають на тренованість рук різні комплекси вправ і спортивні заняття. Немаловажливу роль грає тренування гнучкості променево - зап'ястних суглобів; тренувати треба й пальці, домагаючись більшій їхній рухливості й гнучкості [18].

Важливо, щоб на руках масажиста не було саден, подряпин, тріщин, а нігті були коротко відстрижені. У жодному разі не можна проводити масаж при запальних або грибкових захворюваннях рук, тому що інфекцію легко можна передати пацієнтові під час масажу. Перед початком сеансу масажист обов'язково повинен вимити руки теплою водою з милом, а потім змазати їхнім зм'якшуючим кремом.

Під час проведення сеансу масажу на масажисті повинен бути чистий халат, на ногах у нього повинна бити легке, вільне взуття. Годинники, кільця й браслети необхідно зняти, тому що прикрасами й годинниками можна зашкодити шкіру пацієнта.

Дуже важливо, щоб робоча поза масажиста була комфортною. Час від часу її потрібно міняти, тому що тривале виконання масажу в тому самому положенні дуже стомлює м'язи. Вести бесіди під час сеансу не рекомендується, тому що це спричиняє порушення подиху масажиста, веде до стомлення, а також відволікає від роботи.

Кожен масажист зобов'язаний добре знати анатомію й фізіологію, показання й протипоказання до проведення масажу. Необхідно знати все про фізіологічну дію окремих прийомів, мати чітке подання про дію того самого прийому, що виконується з різною силою й темпом. Також важливо добре пам'ятати, коли використається той або інший прийом і коли можна перейти від одного прийому до іншого.

Вимоги до пацієнта - перед проведенням сеансу масажу пацієнт повинен прийняти теплий душ, а якщо це неможливо за якимись причинами, то досить буде помити ноги й обтерти все тіло вологим рушником.

При локальному (місцевому) масажі ділянка тіла, на якій буде виконуватись масаж, потрібно протерти спиртом або одеколоном.

Місця ушкоджень шкіри (садна, дрібні ранки, подряпини) необхідно обробити йодом, брильянтовою зеленню або клеєм БФ-6. під час масажу ці ділянки потрібно обходити. При деяких шкірних захворюваннях (лишай, екзема й ін.) масаж робити не можна.

При проведенні масажу пацієнт повинен прийняти найбільш зручне положення й постаратися повністю розслабити м'язи. При не дотриманні цих умов масаж не дасть бажаних результатів.

Якщо пацієнт займає положення лежачи на спині, то для додання середнього фізіологічного положення необхідно відвести нижню кінцівку від вертикалі на кут в 35 градусів і зігнути її в колінному суглобі під кутом 45 градусів. Шляхом відведення плеча від вертикальної площини на 45 градусів, згинання передпліччя в ліктьовому суглобі під кутом 110 градусів і згинання кисті в промені зап'ястному суглобі під кутом 100 градусів досягається середнє фізіологічне положення для м'язів верхньої кінцівки.

Поиск по сайту: