Енергетика харчування

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Інститут енергозбереження та енергоменеджменту

Кафедра охорони праці, промислової та цивільної безпеки

Землянська О.В.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

З ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"

Тема: Раціональне харчування

Обговорено і узгоджено

На засіданні кафедри

Протокол №_________

Від «___»________2012 р

Київ 2012

Мета роботи – ознайомитися з основами раціонального харчування і складанням добових раціонів оптимального харчування у різних життєвих ситуаціях.

Загальні відомості.

Раціональне харчування (від лат. Rationalis– розумний) це фізіологічне повноцінне харчування, що забезпечує потреби організму людини в енергії та основних поживних речовинах у найбільш сприятливому їх співвідношенні та з урахуванням віку, статі, характеру праці, кліматичних умов тощо. Це – могутній засіб оздоровлення населення, по­передження та зниження захворюваності, підвищен­ня працездатності, збільшення тривалості життя людини.

Загальні вимоги до раціонального харчування

Основними вимогами до раціонального харчування є його повноцінність, різноманітність і помірність. Для здоров’я людини надзвичайно важливе значення має своєчасне, систематичне надходження в організм харчових речовин: білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- та мікроелементів, джерелами яких є їжа.

Харчовий раціон слід складати так, щоб його енергетична цінність покривала енергетичні витрати організму.

Згідно з теорією збалансованого харчування для нормальної життєдіяльності організму та засвоєння їжі необхідне постачання його всіма харчовими речовинами в оптимальному співвідношенні. Особливе значення надається збалансованості незамінних складових частин їжі. До них належать 8…10 незамінних амінокислот білків, лінолеваолі ненасиченіа жирна кислота жирів, усі вітаміни, більшість мінеральних речовин. До числа незамінних компонентів у збалансованому харчуванні входять 60…70 речовин. Волі. 3.1 показана середня добова потреба дорослої людини в харчових речовинах (формула збалансованого харчування).

Збалансоване харчування передбачає чітку відповідність між енергією, що надходить із їжею, та енерговитратами організму. Постійне перевищення енергетичної цінності їжі тільки на 837 кДж (200 ккал) за рік збільшує масу тіла на 3,6…7,2 кг.

Тривале недотримання принципів збалансованого харчування веде до порушення обміну речовин, виникнення неінфекційних захворювань. Такі захворювання є наслідком недостатнього або надмірного харчування. Навіть короткочасне голодування порушує процеси обміну речовин, веде до накопичення кетонових тіл – продуктів неповного окислення жирів, впливає на імунну систему, стан судин тощо.

Таблиця 1 – Добова потреба дорослої людини в поживних речовинах

Енергетика харчування

По даних ВООЗ надлишок ваги на сьогоднішній день є одною з найбільш актуальних проблем сучасної медицини та охорони здоров’я.

Визначальним у формуванні надлишку ваги з наступним ожирінням є спосіб життя (поведінка, в т.ч. і поведінка харчування).

Ожиріння – хронічне рецидивне захворювання, основним симптомом якого є надлишкове накопичення жирової тканини, що веде до порушення всіх функціональних систем організму.

В організмі людини постійно проходять 2 процеси: літогенез (утворення жиру) та ліполіз (розпад жиру). До тих пір, поки ці процеси врівноважені, маса тіла залишається стабільною.

Регуляція цього визначається прямо або побічно усіма без виключення гормонами, одна частина з яких стимулює або гальмує літогенез, а друга – ліполіз. Найголовніша роль в цьому складному процесі належить підкорковому утворенню – гіпоталамусу, в якому є центри апетиту та насичення.

На сьогоднішній день процеси ліпогенезу переважають над ліполізом у більшої частини людства. А це призводить до надлишкового накопичення жирової тканини, що веде до порушення всіх функціональних систем організму. ВООЗ вважає ожиріння епідемією, що інтенсивно розповсюджується по всіх країнах світу.

Загальноприйнятим вважається визначення ступені ожиріння по індексу маси тіла (ІМТ або індекс Кетлє), який розраховується як відношення маси тіла (в кг) до росту людини (в м²):

ІМТ = В/Р² (1)

Оцінювати ожиріння тільки по ІМТ недостатньо. Важливо оцінити топографію розподілу жиру і відношення товстої і худої частин тіла.

По типу розподілу жирової тканини виділяють такі види ожиріння: абдомінальне, сіднично-стегнове, змішане. Характер розподілу жирової тканини визначають по відношенню величини “об’єму” талії до стегон. Якщо ця величина у чоловіків більше 1, а в жінок більше 0,88, то це говорить про абдомінальне ожиріння.

Таблиця 2 – Класифікація ожиріння по ІМТ і ризик супутніх захворювань

Основний обмін – енергія, що витрачається на підтримку обміну речовин в стані спокою, в умовах температурного комфорту.

Фізична активність – витрати енергії в залежності від рівня фізичного навантаження (особливості праці і позавиробничої рухової активності).

Термогенез – виділення тепла для підтримки термостабільності в умовах змін температури навколишнього середовища.

Специфічна динамічна дія їжі – витрати енергії на перетравлення, всмоктування, транспорт та асиміляцію нутрієнтів на клітинному рівні.

В середньому величина основного обміну складає 1 ккал/год на 1 кг маси тіла. При цьому треба пам’ятати, що у жінок основний обмін нижчий на 5…10 % ніж у чоловіків.

Більш точно визначають величину основного обміну по формулі Харіса-Бенедикта.

Величина основного обміну:

жінки: (2)

чоловіки: (3)

де М – маса тіла, кг,

Р – ріст, см,

В – вік, роки.

Отриманий результат збільшується на коефіцієнт фізичної активності К (для моделі з різною фізичною активністю):

І група (розумова праця) – К = 1,4;

ІІ група (легка фізична праця) – К = 1,6;

ІІІ група (середні фізичні навантаження) – К = 1,9;

ІV група (важка фізична праця) – К = 2,2;

V група (особливо важка фізична праця) – К = 2,4.

Нагадаємо про поняття – калорійність.

Калорія (джоуль: 1 кал ≈ 4,19 Дж) – це одиниця енергії. Поповнення енергії з їжею відбувається за рахунок жирів, білків, вуглеводів (макронутрієнтів) і алкоголю.

Запаси жиру в організмі – це запаси енергії. Щоб ці запаси зменшити, потрібно обмежити кількість калорій, що потрапляють в організм і там утилізуються. Калорійність різних компонентів їжі неоднакова.

1 г білку – 4 ккал;

1 г вуглеводів – 4 ккал;

1 г жиру – 9 ккал;

1 г алкоголю – 7 ккал.

Розрахунок калорійності добового раціону (ккал) проводиться по формулі ВООЗ:

Жінки:

18-30 років [(0,0621×вага в кг)+2,0357]×240 (4)

31-60 років [(0,0342×вага в кг)+3,5377]×240 (5)

>60 років [(0,0377×вага в кг)+2,7545]×240 (6)

Чоловіки:

18-30 років [(0,0630×вага в кг)+2,8957]×240 (7)

31-60 років [(0,0484×вага в кг)+3,6534]×240 (8)

>60 років [(0,0491×вага в кг)+2,4587] ×240 (9)

Вирахуваний показник необхідно помножити на коефіцієнт фізичної активності. Отриманий результат буде відповідати реальній потребі енергії, необхідної даній людині.

Треба пам’ятати, що в середньому втрата ваги на 1000 г включає в себе 700 г жиру і 300 г води. Значить для того, щоб позбутися одного граму жиру, необхідно витратити 7 ккал.

Поиск по сайту: