|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Регулюючі рахунки
Рахунки основні. Основні рахунки у бухгалтерському обліку використовуються для контролю за наявністю і змінами господарських засобів і джерел їх утворення. Об’єкти, що обліковуються на них, є основою господарської діяльності і в своїй сукупності характеризують майнове становище підприємства. Основні рахунки зі своїми показниками (залишками) слугують основою для складання бухгалтерського балансу. Основні рахунки поділяються на: 1. матеріальні рахунки; 2. грошові рахунки; 3. рахунки власного капіталу; 4. розрахункові рахунки. 1) Матеріальні рахунки призначені для обліку наявності і руху (надходження, використання) матеріальних ресурсів підприємства. Усі матеріальні рахунки є активними. До них належать рахунки: “Основні засоби”, “Нематеріальні активи”, “Виробничі запаси”, “Малоцінні і швидкозношувані предмети”, “Готова продукція”, “Товари” та ін. Облік матеріальних цінностей на аналітичних рахунках здійснюється не тільки у грошовому, а й у натуральних вимірниках. Облік матеріальних цінностей (надходження, видаток) по дебету і кредиту рахунків відображають в однаковій оцінці, що забезпечує реальність показників обліку і контроль за збереженням цінностей, які обліковуються на цих рахунках. 2) Рахунки грошових коштів призначені для обліку і контролю за наявністю і рухом грошових коштів та грошових документів підприємства. До них належать рахунки: “Каса”, “Рахунки в банках”, “Інші кошти”. Будова рахунків грошових коштів подібна до будови матеріальних рахунків: рахунки – активні. Залишок матеріальних цінностей або грошових коштів, що показані в обліку на тому чи іншому рахунку, можна завжди перевірити за допомогою інвентаризації. 3) Рахунки власного капіталу призначені для обліку джерел власних господарських засобів (активів). Вони показують форми їх створення і цільове призначення, а також зміни в процесі діяльності. До цієї групи належать рахунки: “Статутний капітал”, “Пайовий капітал”, “Додатковий капітал”, “Резервний капітал”, “Цільове фінансування і цільові надходження” та ін. Облік господарських операцій на рахунках власного капіталу здійснюється тільки у грошовому вимірнику. Аналітичний облік джерел засобів ведуть за формами їх створення і цільовим призначенням. 4) Розрахункові рахунки призначені для обліку і контролю за розрахунковими відносинами даного підприємства з іншими підприємствами, організаціями та особами. На цих рахунках відображається заборгованість, що виникає в процесі господарської діяльності підприємства, а також зміни цієї заборгованості. Оскільки заборгованість може бути як на користь даного підприємства (дебіторська), так і на користь інших підприємств, організацій та осіб (кредиторська), розрахункові рахунки поділяються на: - активні, - пасивні, - активно-пасивні. Активні розрахункові рахунки призначені для обліку дебіторської заборгованості і розрахунків по ній. До таких рахунків належать: “Розрахунки з покупцями і замовниками”, “Довгострокова дебіторська заборгованість”, “Розрахунки з різними дебіторами”, “Векселі одержані” та ін. В аналітичному обліку активні розрахункові рахунки деталізуються по кожному окремому дебітору (підприємству, організації, особі). Пасивні розрахункові рахунки призначені для обліку розрахункових відносин з кредиторами, тобто за зобов’язаннями даного підприємства перед іншими підприємствами, організаціями та особами. До них належать рахунки: “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”, “Розрахунки по оплаті праці”, “Короткострокові позики”, “Довгострокові позики”, “Векселі видані” та ін. В аналітичному обліку пасивні розрахункові рахунки деталізуються по кожному окремому кредитору. Активно-пасивні розрахункові рахунки призначені для обліку розрахунків з такими підприємствами, організаціями та особами, характер заборгованості яких змінюється, тобто стосовно даного підприємства вони можуть виступати то як дебітори, то як кредитори. До них належать рахунки: “Розрахунки за податками і платежами”, “Розрахунки по інших операціях” та ін. Обороти по дебету і кредиту таких синтетичних активно-пасивних рахунків відображають розрахункові операції різного змісту: дебет в одних випадках показує збільшення дебіторської заборгованості, в інших – зменшення кредиторської заборгованості; кредит рахунка, навпаки, – збільшення кредиторської і зменшення дебіторської заборгованості. Тому для відображення справжнього становища розрахункових відносин сальдо на активно-пасивних рахунках показують розгорнуто: залишок дебіторської заборгованості показують на дебеті рахунка, кредиторської заборгованості – на кредиті. Це сальдо можна одержати тільки за допомогою аналітичних рахунків, що відкриваються до відповідного синтетичного активно-пасивного розрахункового рахунку. Регулюючі рахунки. Регулюючі рахунки призначені для регулювання (уточнення) оцінки господарських засобів або джерел їх формування, які обліковуються на основних рахунках. Регулюючими можуть бути як синтетичні рахунки, так і аналітичні, а також субрахунки. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, тому кожен з них розглядається тільки разом з тим рахунком, який він регулює. Залежно від того, збільшують чи зменшують регулюючі рахунки залишок рахунка, що регулюється, вони поділяються на: 1. доповнюючі; 2. контрактивні 3. контрпасивні 1) Доповнюючі регулюючі рахунки завжди збільшують суму залишку рахунка, що регулюється. Застосовуються вони в тих випадках, коли матеріальні цінності на основних рахунках відображаються в оцінці, меншій від фактичної вартості їх придбання (заготівлі). До доповнюючих регулюючих активних рахунків належить аналітичний рахунок “Транспортно-заготівельні витрати” (до рахунка “Виробничі запаси” та ін.). Рахунок “Транспортно-заготівельні витрати” застосовується у випадку, коли матеріальні цінності в аналітичному обліку відображаються за купівельною вартістю. Фактична ж собівартість придбання (заготівлі) матеріальних цінностей включає також і транспортно-заготівельні витрати. обліковуються на окремому аналітичному рахунку “Транспортно-заготівельні витрати” (у складі рахунка “Виробничі запаси”) з наступним розподілом між окремими видами придбаних матеріальних цінностей для включення до їх собівартості. Залишок регулюючого доповнюю чого рахунка показує, на яку суму має бути збільшена вартість матеріальних цінностей, що обліковуються на активному основному рахунку. 2) Контрактивні регулюючі рахунки призначені для уточнення оцінки залишку на окремих рахунках матеріальних цінностей у тих випадках, коли ці цінності відображені в сумі, що перевищує їх фактичну (реальну) вартість. Фактичну вартість обліковуваного об’єкту цьому випадку визначають вирахуванням із суми його залишку суми, відображеної на пасивному (контрактивному) регулюючому рахунку. До регулюючих контрактивних рахунків (субрахунків) належать: - рахунок “Знос необоротних активів” (субрахунок “Знос основних засобів”, “Знос інших необоротних матеріальних активів”, “Знос нематеріальних активів”) відповідно до рахунків: “Основні засоби”, “Інші необоротні матеріальні активи”, “Нематеріальні активи”; - субрахунок “Торгова націнка” до субрахунку “Товари в торгівлі” (рахунку “Товари”); - рахунок “Резерв сумнівних боргів” – до рахунка “Розрахунки з покупцями і замовниками”. Кредитовий залишок регулюючого контрактивного рахунка показує, на яку суму повинна бути зменшена оцінка залишку, відображеного на основному рахунку (що регулюється), щоб мати уяву про реальну вартість об’єкту. 3) Регулюючі контрпасивні рахунки призначені для уточнення суми залишків окремих джерел засобів, облік яких ведеться на пасивних рахунках. До регулюючих контр пасивних рахунків належать: - субрахунок “Прибуток, використаний у звітному періоді” до субрахунку “Прибуток нерозподілений” (рахунка “Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)”; - рахунки “Неоплачений капітал”, “Вилучений капітал” до рахунку “Статутний капітал”. Функцію регулюючих контр пасивних рахунків виконують також рахунки “Неоплачений капітал” і “Вилучений капітал”, призначені для уточнення величини власного капіталу. Сальдо цих рахунків показує, на яку суму треба зменшити суму власного капіталу, а тому при визначенні підсумку власного капіталу в балансі вираховується. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |