Регулюючі функції держави

Модуль 4. Закономірності розвитку сітового господарства.

ЗМ.11. Державне регулювання економіки.

ЗМ.12. Глобалізація світової економіки.

Опорні питання.

1) Регулюючі функції держави.

2) Основні форми державного регулювання економіки.

3) Світове господарство: поняття, основні етапи становлення.

4) Форми міжнародного економічного співробітництва.

5) Сутність, ознаки та рівні глобалізації економіки.

1. Вивчення нового матеріалу.

Регулюючі функції держави.

Регулюючі функції держави в ринковій економіці зводяться до трьох основних — законодавчої, стабілізуючої, розподільчої.

Законодавча функція передбачає, що держава розробляє систему економічних, соціальних та організаційно-господарських законів і постанов, які встановлюють певні «правила гри», тобто правові засади ринкової економіки, таким чином, гарантуючи однакові права й можливості для суб'єктів усіх форм власності і господарювання.

Для захисту конкуренції як основної умови і регулятора ринкової економіки держава розробляє антимонопольне законодавство. Це дає можливість суб'єктам ринкової економіки реалізувати свої інтереси, примушує їх діяти узгоджено і не порушувати об'єктивних законів ринку. І відбувається це природно, без команд і наказів.

Стабілізуюча функція держави полягає у підтриманні високого рівня зайнятості та цінової рівноваги, а також у стимулюванні економічного зростання.

Для цього держава: 1) визначає цілі, напрями і пріоритети економічного розвитку, виділяє відповідні ресурси для їхньої реалізації, використовує грошово-кредитні та бюджетно-податкові важелі; 2) бере на себе організацію пропозиції грошей; 3) забезпечує зайнятість населення і стабільний рівень цін, проводячи відповідну фіскальну і кредитно-грошову політику, спрямовану на запобігання інфляції та безробіттю.

Розподільча функція пов'язана, з одного боку, з досягненням більш справедливого розподілу доходів у суспільстві, а з другого — з більш ефективним розміщенням ресурсів у ринковій економіці.

Для здійснення цієї функції, яка сприяє виправленню певних недоліків ринкової системи, держава: 1) здійснює перерозподіл коштів груп населення, які мають високі доходи, на користь непрацездатних і малозабезпечених, проводячи відповідну фіскальну політику, політику регулювання цін; 2) установлює і контролює мінімальний розмір заробітної плати; 3) бере на себе функцію забезпечення суспільними благами, у виробництві яких приватні та колективні суб'єкти не зацікавлені, однак без цих благ не можливе існування суспільства.

Держава відіграє також важливу роль у регулюванні зовнішньоекономічних відносин і валютного ринку, міграції капіталів і робочої сили, контролюванні платіжних балансів. Це сприяє стабілізації національної економіки і розвитку світового господарства.

Виконання державою регулюючих функцій в умовах ринкової економіки забезпечує досягнення балансу економіки на макрорівні, проведення ефективної грошово-кредитної політики, соціальний захист малозабезпечених верств населення. Без регулюючого впливу держави не можна здійснити структурні перетворення, модернізацію матеріально-технічної бази деяких галузей.
Отже, сучасна ринкова система органічно поєднує вільну конкуренцію і важелі державного регулювання, тобто є регульованою соціально орієнтованою економікою.

Ігнорування будь-якої з цих засад призводить до негативних наслідків: монополізму, інфляції, спаду ділової активності. При цьому надзвичайно важливо, щоб діяльність держави спрямовувалася тільки па усунення негативних явищ ринкових відносин. Вона в жодному разі не мас порушувати внутрішньоринкові зв'язки або протидіяти їй. Тому в умовах ринкової економіки не повинно існувати директивного розподілу виробничих ресурсів і споживчих товарів, адміністративного контролю над цінами, тотального директивного планування, що характерно для a/fmopumapno-бюрократичної системи. Інакше руйнується ринкове середовище, що призводить до виникнення державного монополізму, директивної економіки.

Поиск по сайту: