Типи афіксальних морфем

Слово як об’єкт лексикології, морфемології, словотвору.

Лексикологія (від грецьких слів lexis – слово, logos - вчення) вивчає словниковий склад мови і слово як основну одиницю.Вона вивчає знасення слова

Морфемологія вивчає слово як матеріал граматичного аналізу. Слово формується за участю значеннєвих одиниць нижчого рівня і існує як система словоформ або як постійна єдність звуків. Кожна словоформа виявляється у мовленнєвому потоці як лінійна одиниця. Слово ж як узагальню вальна нелінійна одиниця мови являє собою систему словоформ – парадигма. Тому словоформа складається з морфів, а слово з морфем.

Словотвір (також деривація) — розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів і способи їх творення. (лексичні одиниці за структурою і способом творення їх). Словотвір вивчає словотворення (деривацію), тобто утворення від наявних у мові нових слів з новим лексичним значенням:

Морфема. Морфи

Морфема – це найменша неподільна значуща частина слова, що виступає носієм певного лексичного чи граматичного значення і регулярно відтворюється у процесі мовлення відповідно до моделей властивій певній мові.

Морф – це конкретний вияв морфеми, найменша значуща частина, що виділяється у складі певної конкретної словоформи. Вияв морфеми у слові і його словоформи позначається терміном морф.

Класифікація морфем

Морфеми поділяються на два основних типи — кореневі (корені, або основи), та афіксальні (афікси).Корінь — основна значуща частина слова. Корінь є обов’язковою частиною будь-якого слова — не існує слів без кореня. Кореневі морфеми можуть утворювати слово як разом з афіксами, так і без них. Афікс — допоміжна частина слова, що приєднується до кореня, та служить для словотвору та вираженню граматичних значень. Афікси не можуть самостійно утворювати слово, а лише з коренями. На відміну від коренів, афікси не бувають одиничними (тобто, зустрічаються в багатьох словах, а не якомусь одному).В українській мові за значенням виділяють кореневі та афіксальні морфеми. Кореневі морфеми мають лексичне значення, афіксальні – дериваційне, релятивне. Дериваційне значення: відтворююче, мають суфікси та префікси, вказують на додатк. ознаки та надають нових значень. Релятивне значення: доконаний/недоконаний вид, ступінь порівняння прикметників, 4 відміна ім. Флексія має релятивне значення.

Типи афіксальних морфем

За функцією.. Виділяють словотворчі та формотворчі афікси. Словотвірні афікси слугують для творення нових слів. Вони об’єднують групи слів зі спільним словотвірним значенням, що міститься в цьому афіксі: дуб, дубок, піддубний, дубняк, дубовий.

Словозмінні афікси забезпечують процеси відмінювання, утворюючи різні словоформи однієї лексеми. Вони об’єднують словоформи у межах однієї частини мови за певним набором закінчень. Власне словозмінними є закінчення: відмінювані - закінчення іменних частин мови (іменника,прикметника, числівника) і дієвідмінювані – закінчення дієслів. Словозмінні афікси виражають розчленовану граматичну семантику: ліс, -у, -ом, -і… (ГЗ відмінка і числа).

Формозмінні афікси також утворюють форми однієї лексеми. Формозмінними в основному є суфікси (іноді префікси), що виражають нерозчленовану граматичну семантику: сміливіший(форми вищого ступеня порівняння), оберігати (форма інфінітива), оберів, оберігала (форма минулого часу).

У науковій літературі є й інші визначення функціональної спеціалізації афіксів. Горпинич виділяє словотвірні та формотвірні афікси. Клименко та Карпіловська поділяють афіксина словотворчі(дерив.) та словозмінні(реляц.).

За значенням:

- Семантичні

- лексико-граматичні

- граматичні

За обсягом семантики:

- багатозначні (двір ник, вог ник)

- однозначні (рівнян ин)

За місцем у слові по відношення до кореня афікси поділяються на префіксальні і постфікс альні

За походженням морфеми бувають питомі і запозичені

За наявністю/ відсутністю засобів вираження:

- субстанціальними

- нульовими - в них наявний план змісту, але вони не виражені звуками (збір).

За структурою одно фонемні, багато фонемні,вокалічні, консонантні,змішані.

Основа слова.

Частину слова без закінчення,яка несе лексичне значення, називають основою. (+ афікси з граматичним значенням за Олійником, Ганичем)

Усі слова діляться на слова з непохідними основами (від них утворюються інші слова) і слова з похідними основами. Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, тому збігаються з ними і не розчленовуються на частини (чорн(ий), не мотивується через зв’язки з спільнокореневими словами. Похідні основи, які мають у своєму складі, крім кореня, ще одну чи більше словотворчих частин (суфікс, префікс, постфікс), розчленовується на частини (сад-ів-ник), мотивується через семантико- словотвірні звязки.

Ознаки похідності слова:

1. Внутрішня форма

2. Здатність основи до подібності морфеми

Слово, значення якого пояснюється (мотивується) іншим спільнокореневим словом, називається мотивованим, а слово, що пояснює (мотивує) значення першого, називається мотивуючим. Відповідно називаються і основи цих слів. Мотивуюче і мотивоване слово становлять словотвірну пару. При творенні складних та складноскорочених слів мотивуючий компонент словотвірної пари може складатися з декількох слів: жовто-коричневий ← жовтий і коричневий, жовтоцвіт ← жовтий цвіт, МЗС ← Міністерство закордонних справ.

Зв’язані основи – це такі подібні основи, корінь яких втратив ознаки вільної морфеми і не може вживатися без службових морфем.(вод иця, пт иця,свинина, ожина)

Субморфні основи- це такі основи у складі яких крім морфів є асемантичні сегменти, які не мають самостійної семантичної і словотвірної функції,але мають схожу з морфами фонемну будову і як і морфи беруть участь у формуванні лексичної основи, такі сегменти називаються субморфами (Земська вваж. Що це одиниці нижчого рівня ніж морфеми)

За морфологічним складом основа може бути кореневою(простою і афіксальною (складною). Коренева основа дорівнює кореню. На відміну від кореневої основи в афіксальній, крім корення, наявний один або кілька словотворчих афіксів.

Поиск по сайту: